Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
Дві години тому подзвонила до подруги побалакати, а вона мені сумним- сумним голосом: "У наших спільних знайомих, з якими разом ходимо до церкви сьогодні помер синок, 12річний хлопчик... - відмовила печінка... лікарі розвели руками..." і чия в тому вина? Дитина перенесла гепатит, постійно її підтримували, чому не запропонували пересадку печінки? Невже в Україні діти змушені помирати через нашу гнилу медицину?
Загубила ключі від квартири і флешку зі всією приватною інфо. Тепер голову ламаю, можливо повернуть, чи міняти замки. Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
Я знала, знала, що все так і буде. Не могла відмовити сестрі. Тепер на смарку моя біганина весь той тиждень і влітаю у кругленьку суму. Оформила на себе той довбаний ФОП. Декретних в результаті я не отримаю нікакіх, бо податки сплачені невчасно і з тої причини мені дуля і в соцстрасі, і в соцзахисті (була б безробітня, все було б нормально). Тільки на народження дитини вже. То останній місяць, закрию ФОП сама. Розумію, що то все матеріальне, але так мені ті гроші зараз були б доречні. Якщо десь щось можна не отримати, то я цього не отримую, як завжди. І навіть зараз я розумію, що не змогла б їй тоді відмовити, хоч і знала, ну знала, чим то закінчиться. Ладно, могло бути і гірше.
Цезар підвернув лапу на рівному місці - просто йшов собі по кімнаті, раптом запищав і підняв лапку. Криває, жаліється, на ручки проситься, тулиться, лапку пхає, щоб я йому чимось допомогла, а я не можу. Мені аж серце розривається, як він дивиться мені в очі і просить допомоги. Прощупала лапу повністю кожен палець і подушечки подумала може якась скоба на підлозі лежала і залізла йому в лапу, бо то в кабінеті було, і лікоть і плече, не сіпається, не стогне при натисканнях-згинаннях, нічого не підпухло, але не встає на неї. Думали вколоти якесь знеболююче, але я щось боюся, що почне товктися (він точно буде скакати, а не лежати) , як не буде відчувати болю і замість того, щоб воно заспокоїлося і минулося, зробить собі ще гірше і почне пухнути. Приїде чоловік і, мабуть, повеземо до вета.
Однозначно треба показати. В мене так пес колись став невдало на лапу і розтягнув звязки, мотали бинтом і максимально обмежували рух. Носили всюди, куди треба, але то спаніелька була, можна і поносити
показали. Цирк показали. Вдома помираючий лебідь, реально без перебільшень. Заніс чоловік на руках в машину. Привіз до клініки. Пес вискочив з машини, ходить рівненько, страшить всіх навколо. Лікар щупав, щупав - нічо нема, Цез гаркотить. Зробив знімок, на середньому пальці ніби побачили якесь зміщення.Скликали консиліум - в клініці абсолютно здорова собачка, вдома інвалід . Дівчата, я дійсно не перебільшую, він на лапу не встає, сльози лиє, лапку пхає. Вирішили ще раз щупати, певно так тиснули той пальчик, що він запищав - все, вправили. Прививки зробили. Артрон комплекс приписали, бо суглоби похрускують. Зважили - 58 кеге. На ясна мазь виписали - маю місяць мастити 3 рази на день. Приїхали додому, я стояла в вікні і дивилася - вилетів з машини погнав галопом в туалет і пити - ніхто не криває. Я вийшла на вулицю, Цез летів, як коняка, швидше ніж Гектор, аж земля гуділа, побачив мене, різко загальмував (так, що дупа голову наздоганяла) і всееее, собачка заточується, йти не може, лапку тягне. В мене щелепа відпала. Я знаю, що він трохи вміє симульнути, але щоб аж так? То тому, що мене не було 3 дні і потім я була зайнята і мало уваги йому приділяла? Я навіть не знаю що сказати. Слів нема. коли був маленький таке мали. Скакав і невдало приземлився, потягнув задню ліву, за 2 тижні не витримала навантаження задня права. Дійсно, не симуляція. 4 місяці лікували.
Ну та, схоже на справжню симуляцію)))Ото хитрюгаОлічка, приділи йому трішки більше уваги, може якраз все відразу пройде. Собаки, які є домашніми, переймають дуже багато рис від людей. А в вас там ніхто не любить симулювати вдома?
Обіцяла людині рамки і не можу знайти повідомлення( та ще і розсохлися( не знаю, що тепер з ними робити( Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
ніби нічого страшного і непоправного не відбувається,але в мене таке відчуття ніби я розбиваюся на дрібні шматочки і по краплині виплакую свою душу...треба просто замкнути в собі всі негативні емоції і розчинитися в домашніх турботах,але я хоч вбий не можу...
Забила бим мужа.... Запропонував провести вечір разом ну так, пізний вечір, я зробила швиденько покупки після роботи, прийшла додому, а він опа - і вже майже три години проводить з комп'ютером у сусідній кімнаті. А мені, по суті, вже і не треба ніяконо спільного вечора - а хіба поспати. Я все більше заздрю по доброму людям, які жили без комп'ютерів, телевізорів і телефонів. Було значно більше часу побути разом, поспілкуватись
не треба, краще поплакати прожити то, запросити всі страхи і посидіти з ними, розкласти пополичкам, написати листа собі чи страхам/емоціям , помолитись .все минеться але душу не варто насилувати .
Я вже в реалі поревіла, ще віртуально похникаю трошки... Нині вранці знов малий встав і каже що нога болить 2 тижні тому мав сильну травму коліна (а перед тим ще 2 тижні просто всякою фігньою хворів, тому в садок не ходив більш як 3 тижні), вже наче все добре було, а сьогодні глянула - якесь не таке те коліно В садок пішов - кульгав, нив але йшов, ввечері поїдемо до травматолога. Мене хитає другий тиждень (знову, певно, та спина - вже записалася на масаж), муж руку струмом спік (лікарі сказали дивно що взагалі живий, а рука лише всередині трохи постраждала, то з часом заживе)... Про фінанси промовчу. Якась отака лажа на лажі - одне не встигає закінчитися, як здрастє - нова веселуха. Ну от як, як можна щось нове планувати, з кимось про щось домовлятися? Як і коли я маю на роботу ходити (на будь-яку)? І яке вже тут натхнення до творчості Таке бажання лягти, закопатися і не вилізати, або хоча б кинути все - і правда поїхати в те далеке поліське село. Там у мужової рідні хата простоює Жити безплатно, їсти дадуть, дрова будуть... Сяду собі в хаті і буду дітей няньчити (перед тим нарожаю ще парочку), курей кормити і взагалі нічим не паритися - нашо мені та кар"єра, і той Львів, і все взагалі (не звертайте уваги - то вже істерика )
Нє, @Akina, то не так , тре і звідти всьому світу віщати --нет, скайп, вайбер і т.д....БО ! така зірка , як ти, буде свєркати і з найдальшого куточка. Бо талант не виплачеш і незакопаєш, він все одно проросте і розквітне.!
Мерсі, звичайно, за комплімент. Ну всьо, піду торби пакувати правда є одна проблема - я не впевнена у тому, що той сільський інтернет взагалі скайп потягне кажу ж - глушина
Співчуваю((( В нас було схоже в червні - готувались до дн малої, а вона за тиждень до святкування хапанула кашлюк(((
Моя мала так колись впала з ровера і дістала струс. Два тижні назначили лежачий режим.То вона в ті тижні встигла перенести вітрянку невстаючи з ліжка....
