Бажання одне, щоб все погане більше не повторювалось. Напевно найбільше побажання людини, це щасливе життя, де нема місця ненависті, смерті та болю, але наші реалії говорять про зовсім інше. Хочеться хоть маленької частинки раю на Землі, щоб на декілька кроків ми змінилися в кращу сторону.
Я таки це зробила))) Тепер хочу чи не хочу мушу лягати раніше, бо інакше рано буде дууууже важко встатиТак що надобраніч всім
Я вже не раз казала - чи то маленька ціль чи велике бажання - хочу молочну ферму. І я не жартую. Хочу відректися від своїх перевезень і "крутити коровам хвости" Мене все моє підліткове життя страшили тим, що я буду це робити. Так страшили, що я маю 2 універівських освіти і міжнародні визнання дипломів. Але і далі хочу мумуні. Такі гарні, з великими очима, і з пухнастими вухами. Так, щоб реально покупців цікавило справжнє молоко. Щоб була можливість подоїти корову, піти туди, де корова пасеться ( 15 хв хотьби по селу) Навіть пошкребти ту муню щіткою, принести води, потовкти буряки на корм. Або стукніть мене, або копніть щоб робила.
@flame Я б вже замовляла та й думаю майже всі форумчанки. Я шукаю хороше молочко, і не можу знайти. Боюсь тої тари зі смітників страшно((( В Італії є автомати біля ферм, в будь-який час можна собі придбати свіженьке молочко мрія)
та певно те, що я вже з страшного "позичкового мінуса" дійшла до того, що я зараз роблю. Про те, скільки я ревіла і "гризла"зубами навіть страшно згадувати. ммм, я собі уявляю скляну тару. Розвозки точно не було би. Забір в літровій тарі був би з Санти, Жирівки, Липник. я таке не стягну наразі.
@flame а можна було б приїхати і купити щойно видоєне молоко? Отако з-під носа в корівки взяти? Ще тепленьке?
Я б тож брала молочко) головне що мрія є і Ви лежите в її напрямку.. а там дасть Бог рух почнете... Пс а я мрію про будинок з садочком і грядками за містом)
Може, якщо нас багато буде мріяти, щоб @flame відкрила молочну ферму, то це теж зарахується?))) я вже розмріялась на повну, і про справжнє масло, і про сметанку...ммм
Ольго, а що тобі заважає почати? Ну провела свот-аналіз -- і гайда. Я не розумію людей, які мають таку просту мрію -- і не хочуть її втілювати... Та скільки в тих твоїх Липниках корів, а в Солонці -- ніфіга нема(. Якусь доярку собі на роботу візьмеш Для чоловіка... Вдовушку... Лєт сімнацатті якщо шо -- це цитата із "Бандитського Петербурга"
Нічого собі проста мрія "ферму створити" Вона реальна, так, але не проста. І перш ніж організувати грамотно процес, треба добре все продумати і прорахувати. Молочні продукти не дуже дорогі, швидко псуються, тому треба мати постійний збут. А тим часом треба платити за приміщення, комунальні, людям, транспорт, не забути про зиму, коли молока буде дуже мало, а худобу треба чимось годувати і т.д. Я не відговорюю, Ви, Олю на правильному шляху, просто треба зважити всі нюанси і бути до них готовою
@flame зараз по селах не так легко знайти молоко. То я з власного досвіду пишу. Жінка, яка тримає корову має або сталу клієнтуру, або такий стан корови і господарки, що я того молока не хочу. Знайшли молочарню, якийсь час брали там, але то компроміс з собою-я брезглива, а там антисанітарія страшна. Без придирок, об'єктивно. Думаю, якщо ви націлені не на промисловий продаж, а так на збут свіжого постійним клієнтам у вас все вийде точно. Я би брала на постійній основі)
в батьків в селі одні тримають корови. здається штук три. то мама як приходить до них по молоко. то там каже весь стіл в трилітрових бутлях, попит на молоко в них завжди є. доїть корову якийсь апарат, вони самі не доять. з трилітрового бутля виходить десь пів літри сметани.. колись то показували по теліку що Полякова, та,що Оля має ферму в 70 км від Києва, здається кіз вирощують, сири роблять.. Я її після того навіть зауважала)
ідея дійсно дуже класна! Такого зараз дуже бракує. Я практично на своєму досвіді знаю на скільки це важко, догляд за тваринами дуже важка справа і не так просто то все діло. Але якщо відчуваєте що це саме те, чого Вам не вистачає, то чому б і ні? Клієнтів будете мати завжди Ось уже частина форуму зголосилась ну і так для підтримки духу, зараз сільське господарство потрішки піднімається, але на жаль лише за рахунок самих людей. Дуже багато знайомих, приїхавши з Польщі починають "впроваджувати" технології в себе в селі. Одні знайомі огородину вирощують, інші яблука, ягоди...І о чуда - в нас воно родить не гірше ніж закордоном. Не далеко від мого міста, один чоловік вирощує огородину для одного дуже крутого київського ресторану. Капуста\помідори\перець, догляд як в голандії (чоловік звідти приїхав, здобув ще додатково аграрну освіту, їздить по конференціях різних), від клієнтів відбою немає. + односельчани підробіток мають, правда він сезонний і то на декілька днів, але зайва копійка ніколи не буває. Родичі зараз також мініферму організували, правда розводять свині, не жаліються...правда ціле літо працюють добряче, оскільки майже все самі вирощують - зернові\картоплю\буряк гектарами. Найближчих родичів багато (в сім'ї по 5-8 дітей було), завжди всі при роботі. На початку односельчани пальцем біля віска крутили, ото дурні - свиням хвости крутити будуть, а зараз самі до них на підробіток напрошуються.
ну власне, що в нас нема досвіду впровадження технологій в господарстві. все звикли рученьками, а вони втомлюються.. в чоловіка в селі он кореєць поселився. то теж фермерством займається, і односельчани українці в нього за "рабів"
не знаю як де, там де я побувала, технології на повну проваджуються. Але всеодно потрібно водія до трактора, треба людей які контролювали посів\посадку. Зараз одиниці самі сапають вручну город (якщо в людини 5 гектарів картоплі і буряка - це просто анріал), але потрібен контроль, десь сівалка забилась і не зійшла сотка буряка - тоді вже втручається людина. Але всеодно, все замінити техніка не може. Картоплю вибирає трактор, а от її перебирають люди. Бачила технологію посадки капусти. Техніка поле переорює, потім кроплять від різного зілля (також спеціальний трактор), потім їде трактор, робить дирочки де капуста має рости і закидає добрива (там також є певна технологія), а люди садять капустини, подалі всю обробку роблять технікою, на поле люди виходять лише для збору капусти. І то в селі чуть не б'ються за посаду "збирача" капусти, оскільки люди отримують гроші + листя з капусти і капустини, які по критеріях не підійшли замовнику я була один раз на такому збирані, якщо чесно мене це приємно вразило, поїхали до родички щось помогти, а тут день збирання капусти... Кожній людині виділяється частина поля, з якої треба зібрати капусту, гроші платять за зроблену роботу, а скільки людей там буде працювати - то вже питання не до господаря. Більшість в селі вже знають як продуктивно робити - іде 3-4 людей на ділянку - один вирізає капустину, другий здирає непотрібне листя - третій складає капусту в кошики, на одній ділянці стоїть декілька кошиків, коли люди заповнюють всі кошики на своїй ділянці, починають фасувати мішки, відбирають лише однакових розмірів капусту в мішок і тверденьку, не хробачливу, пофасували мішки - пересунулись далі, нічого важкого носити не треба - найважче то 2 кг головка капусти. Мішки збирає вже сам господар трактором і доставляє до фури, яку прислав замовник. Все що залишилось після збору капусти працівники мають право забрати собі. Більшість тримають корів\коней, тому забирають все з поля і власнику поля не потрібно ще тратитись на прибирання.
вона лише на перший погляд така проста. Я не хочу собі просто завести корову в хліві. Я хочу зробити так, щоб все відповідало санітарним нормам, щоб було чисто, обладнання для зберігання молока. Щоб могли прийти туди люди з дітками подивитися, купити собі молока. Не велику - на 10 корів, думаю, буде більш ніж достатньо. Треба починати з будівництва, підведення води, каналізації. це би робилося аж ніяк не біля такої завантаженої траси. Змісту тоді в тому всьому нема. Я хочу теж тут недалеко (4 км від Солонки), але в "чистішому" місці - де нема траси, виробицтва, викидів. воно не з-під носа береться колись мій малий племінник, як побачив звідки молоко берется, влаштував страшний плач, що він не буде пити молока "з тих пісьок" Ми йому по сьогоднішній день це згадуємо. я вже давно ту тему піднімаю, але наразі не маю підтримки. Кажуть, що я вже зовсім "поїхала". Та й рахувала стартові витрати - сума дуже кругленька виходить. Але я ж вперта, як чогось хочу, то рано чи пізно все одно зроблю. --- дописи об"єднано, Mar 16, 2017 --- так, саме щось таке і хочу. Поки в мене не було світла і я не змогла відправити пост, ви вже написали найважливіше щоб ось це організувати потрібно багато грошей. ТОму я все ще на стадії мрії.
Напевно тому в нашій сільсько-господарській країні приватні ферми явище не надто поширене. І чомусь дуже часто чую, що такі ферми в нас відкривають переважно іноземці, навіть спеціально їдуть сюди для цього. Значить ринок перспективний. І щось таке вони там у себе знають, що вселяє в них впевненість в цій ідеї. Колись на ярмарку купувала молоко і сметану у фермера-німця з Львівщини. І от не раз вже чула позитивні відгуки про Ферму Елізи(правда вона на сирі спец). Гляньте, в них є сайт, можна прочитати про історії їхнього успіху. Та й загалом підглянути))) Хоч може ви про них вже чули. Успіху вам.
перше - це стартовий капітал, друге - впевненість в своїх силах і бажання працювати, третє - технологія вирощування вигодовування. Більшість моїх знайомих зі села відмовились від корови і городу зі словами "а ти знаєш як там треба наробитись?". Скажу одне, посадили ми молодий садок - 5 років ріс і толку ніякого. Захотілось мені ще одного дерева, але вирішила вже за ним доглядати, так як в книжці пише - кожного дня підливала, весною майже всі гіляки повирізала, і о чудо - за 2 роки в нас те дерево зародило. Цього року моя мама всю зиму книги садовода штудіювала, півсадка викорчувала...побачимо що з того буде.
