Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... Скло тріснуло "з другої сторони" - то як? З середини? Якщо так, і немає пошкоджень інших на корпусі, тобто механічних, то мали б повернути.
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... Наша Львівська торгова палата відмовляється проводити такі експертизи. Вони навіть офіційного листа з відмовою надали в Захист прав споживачів. Тому таке рішення лежить лише на виробнику. Не правда . Сертифікований СЦ не зацікавлений в знятті з гарантії тих виробів, які є гарантійні. СЦ з великим задоволенням, правда це платна послуга, видає технічну довідку про справність апарату, якщо він справді справний. І це хибна думка, що СЦ більше заробляє на негарантійних ремонтах. Більше, значно більше платить виробник за обслуговування по гарантії, ніж СЦ за власний кошт купує запчастини, попадає в брак і т.д., а ще додатково платить спеціалісту за негарантійну роботу. Повірте, я знаю всю цю кухню
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... я вірю. Написала я це з того, що такі нюанси цього літа тричі виникали у моїх знайомих ( з планшетами, куплених у Фокстроті та Ельдорадо) та один раз- з телефоном, який моя мама вперше вирішила самостійно собі купити В усіх 4 випадках давали заключення, що це негарантійний випадок і пошкодження механічне.
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... А насправді які були проблеми? Можливо, так воно і було? Наспраді, є спеціальна тема про захист прав. Зараз нас звідси "чемно" попросять)))
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... хіба, що те пошкодження видно, як не дуже можна здати, коліжанка так недодивилася з епілятором, взяли без проблем
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... Вирішила сьогодні полазити в центрі по магазинам.Це катастрофа. Одна вилазка відбиває надовго бажання купляти щось в реалі. В одних магазинах- на 0 покупців 5 продавців із скучающим виглядом, які ходять за тобою по магазину ніс в ніс і навіть брати вже в руки, не те, що міряти нічого не хочеться ( ні, ну для чого магазину розміром в 20 квадратів стільки продавців, яким нічим зайняися. Невже власнику простіше платити мінімум 5-6 проавцям ніж нормальну зарплатню 2-3?). В інших- навпаки- з порогу такий нав язливий сервіс, що забуваєш, за чим зайшов узагалі. Апофеозом стали відвідини магазинчику "Дзінтарс", що у новому ТЦ "Роксолана" біля Галицького. І сміх і гріх: маню-ю-юсінький магазин на 2 поверсі. З продавців- одна дівчина за столом і узагалі незрозумілощотамроблячий хлопец в хіп-хоперському стилі одягу ( включачи бейсболку на голові). З порогу хлопець летить тобі давати папірчики з напшиканими парумами. Кажу: " Спасіба, нє нада". Він продовжує впарювати- " можете взяти із собою". Переводжу тільки погляд на крем ( ну хоч щось глянути), як тут же: у нас такий класний магазин, така класна відома продукція. Кажу , що з продукцією давно знайома". У хлопчини питання: " А звідки ви знаєте Дзінтарс?". Відповідаю: "Давно живу на цьому світі і ще застала "ті " часи . Ну і в старому ЦУМі на Шпиталній магазинчик "Дзінтарс" відкитий давним-давно". Хлопець: " А що в тому магазині? пхе- три парфуми, два креми?" ( і то нічого, що там той магазинчик такий самий). Дівчина за столом нарешті теж вирішує щоь запропонувати. Питаю за пінки-гелі для вмивання. Тут же матеріалізується хлопчина , якй під ніс сує " супероганічний засіб для зняття макіяжу". Це все супроводжується текстом: " у професійній косметиці немає поняття пінки. Ми себе позиціонуєм як...". Далі мій терпець урвався. Сказала, що якби було менше у нього навя зливості і понтів, може би щось і купилося. А так- немає ніякого бажання.
вчора зайшла в два дитячі магазинчики біля хати. Ну оскільки в нас то все вперше, то я розглядаю весь товар що є для найменших - і лашки і постіль, і ванночки і баночки, і т.п. І хоч на питання в дверях "що ви шукаєте" кажу, що "сама собі порозглядаю що мені треба", всерівно продавчиня на відстані метра волочилася за мною між всіма рядами, які я пройшла. І якось то так неприємно чи то така "страховка" від крадіжок, чи дурна натура, але відчуття вкрай некомфортні. Нічого там не купила і навіть не хочеться йти ще.
я коли стажувалася в одному магазині, що займається одягом, то мене там заставляли ходити всюди за покупцем. а може то власниця була?
Гррр. Вже 2 раз попадаю в "Космо" на хамовиту консультантку, що біля стенду з помадами/блисками. Намагалася вибрати собі блиск для губ, стою, роздивляюся. Питає мене, що цікавить, відповідаю, що блиски в такій то ціновій категорії, а я якраз в свіжій газетці видивилася, що там різні ТМ дають цікаві пропозиції, про які мені ані слова, зате від 100 грн й вище - прошу дуже. Коли я відходжу, то фиркає, мол, що там біля кас може щось для мене підходяще є. Ага, а там всяке-різне прострочене продається .
у мене продовжилася епопея із мужчиною, який працює на залі в "ПроСторі" на В. Великого. Його нав язчивість просто добиває. Востаннє я обирала тональний крем і пудру. Відповідно брала тестери в руки і навіть не мазюкалася, а просто на колір закритих ємкостей дивилася і порівнювала. Він весь час стояв за моєю спиною, потім- став поряд . І як тільки я поставлю на місце баночку чи пудровку ( причому ставлю акуратно завжди і в ті самі лунки), показово поправляє. Ну просто крок в крок.Потім- традиційне " може вам допомогти?" Ага, колір помади вибрати . І далі стоїть над душею. ПОтім- несе пустий кошик ( і то нічого, що я ще жодного товару не вибрала, подякувала і сказала, що не потребую тари) і знову стоїть з тим кошиком. В чергове попросила дати можливість вибрати спокійно і самій. Так одразу ображений такий і злий фиркає "це моя робота". Ну як на зону заходиш з наглядачем. Цікаво, на відділі з прокладками він теж постійно стоїть і нав язливо пропонує послуги по вибору?
Мммм. Трохи наш менталітет грає роль в питанні Я вже давно поборола в собі цей комплекс. Розумію, що ці продавці на роботі і вони змушені Такі реалії. Зараз, коли продавець-консультант-мерчандайзер і т.д. пропонують свою допомогу чітко формулюю свою причину візиту в магазин. Хочу собі то і то купити чи шукаю подарунок чи маю ідею і хочу її втілити, наголошую, що ходжу по різних магазинах і порівнюю, або просто вбиваю час чи маю бажання щось купити. Акцентую на тому, що вибираю і порівнюю , що бачила рекламу і т.д. Часом можу так загрузити запитаннями, що викладуть мені всю інформацію і дадуть все спробувати. І не відчуваю в собі обов"язок щось купити. Ми просто до того не звикли. Моя мама каже, що такої наглості вона в мені ніколи не виховувала, намагаюся їй пояснити, що це - не наглість, це - свобода вибору. Кожен робить свою роботу, з мене чітко питають за кожну мою дію, чому я не маю на це право? Спокійно відношуся до "ходження за мною", навіть, навпаки - прошу дати мені в руки товар, щоб подивитися і нічого не перевернути чи не розбити і т.д, щоб вони самі поставили на місце. Не кремпуюся, що я "погано" вбрана. Колись в КК в Фелліні на мене фиркнула продавець. Я попросила її показати якої марки на ній взуття і запитала чому не Фелліні. Так, я зла цьотка. Та дівчинка по сьогоднішній день мені здає всі секрети по знижках. Маю вже 4 пари шикарного взуття з цього магазину, за ціною китайського ге... Якось так.
Сьогодні в черговий раз зіштовхнулися з "сервісом по-українські". Заносив недавно чоловік в ательє одну річ на дрібний ремонт, забрав, та погано приміряв перше, сьогодні поніс переробити, за гроші, до їх роботи претензій не було, сам же зле приміряв. Далі приблизний діалог: -Добре, зробимо, але ще щоб переробляти останній раз! -а то нічого, що я вам за то гроші даю? *чоловік в шоці" -та скільки там тих грошей! -а ви коли в магазині булочку купуєте, вам також кажуть "скільки там тих грошей" і щоб більше за такою дрібною покупкою не приходили? яка має бути сума, щоб ви такого не казали? *великі очі і стиснуті губи швачки, занавєс"....
це реальний жах. А він хіба продавець ?? Він здається з охорони. Аналогічно: парфуми купляла, підходить і нав"язливо "радить", бо "що Ви там розумієте без мужика який вам підкаже...".... Я була просто в шоці О_О , просто сказала що це добряче неадекватна поведінка і вийшла з магазину. подумую над тим щоб десь на їхньому сайті чи на гарячу лінію повідомлення залишити, бо думаю може з ним щось не так..?? Це ж не нормально.
останній раз він мені нав'язливо радив зовсім іншу річ за якою я прийшла. Шукала я рідку підводку, яку можна окремо наносити кісточкою (типу підводки від Essence) а він давай впихнути мені саму найдешевшу за 40 грн.... ух....довго я від нього відбивалася.
Сподіваюсь, це сюди http://maydans.com/interesnoe/3922-esli-vy-razbili-tovar-do-oplaty-na-kasse.html Знаймо свої права!
В мене колись був випадок в ательє: я принесла джинси, щоб трохи вшити і переробити пояс, то мені відповіли, що вони за таке не візьмуться, бо там цитую " Багато роботи і є з чим набавитися". При тому, сиділо 2 кравчині, пили чай і обговорювали якісь новини. . В кінцевому результаті зробила їх сама за вечір. А міг хтось заробити...
Напевно сюди пасує це написати. Всі певно знають такого старшого мужичка, який ходить в центрі з баяном, з трубою, іноді з музикальною шкатулкою (його практично всі бачать, то такий собі відомий елемент нашого міста). Дідок культурний, інтелігентний, акуратний, нікого ніколи не чіпає. Так от, якось зайшла в аптеку DS на пр. Шевченка (Академічна), і поки стояла у черзі побачила таку картину. Там є пару точок де можна замовити купити ліки, було трохи людей, дівчата-продавці люб"язно обслуговували панянок, жіночок, мило їм усміхались, і коли цей дідок хотів замовити ліки (з листочком, в нього було там все написано), то ні одна та "мила" дівчина навіть не хотіла його слухати. Стало якось дивно, його тупо відфутболювали одна до одної. Врешті, він ще раз підійшов до одної з кас, на лиці враження що чуть зараз не заплаче, а та дівчина ще промичала: "І що тут той дєд лазить"І з невдоволеним виразом і тим приговорюванням каже менторським тоном "То шо вам треба!?", Дідусь каже (вже з нотками плачу в голосі): "Ось, в мене на листку все написано, ліки для батька, заспокійливе Гліцин і щось там ще"(3 пункти вроді). Та дівчина навіть дивитись не схотіла, типу глянула і каже "В нас зараз такого як вам треба нема", він ще перепитав: "Та як нема, батько так чекає на ліки", А вона знов "Нема такого!". Він пішов, ховаючи того листочка і гроші в кишеню. Якось стало соромно за таких продавців. Вони ж продовжили люб"язно обслуговувати інших. Може треба було якось вступитись? Але тоді не знала що таке може бути і що казати і ніхто там нічого не сказав, потім було так обідно, що якщо людина старша, очевидно не багата, то до неї якась дівка-продавщиця отак ставитись і гаркати? Бувало часом і бабульок божих одуванчиків на базарах чи в магазинах негарно обслуговують (типу "Що вам тут треба, в нас все дороге" і в тому роді), але щоб в Аптеці, де старша людина прийшла по Ліки?? До чого то вже дійшло. Не уявляю такого десь в цивілізованій крані.
По-перше, шановна @Malvochka, в аптеці працюють провізори та фармацевти, а продавці дещо інша професія. А по-друге, можливо, той дідок їм також вже знайомий персонаж! Ви не уявляєте, які бувають ситуації в аптеці і які саме ліки плаксивим голосом просять такі "одуванчики" бабусі і дідусі, а щоб писати подібне, таки треба було вступитися і розібратися в ситуації! В нас реально хворе суспільство, спостерігати мовчки ситуацію, а потім смачно виписувати дівка-продавщиця...
Не подумайте, нічого особистого, але замість шкодувати діда і писати про те, як його шкода - тре було або забрати в нього листочок із рецептом і самій в віконечку запитати про ці ліки, якщо все виявилось би, що провізор винен - подзвонити на гарячу лінію аптек ДС і розказати про інцидент. Повірте, ці аптеки дуже дорожать своєю репутацією, вони б це ніколи не залишили ненаказаним, тим паче, Ви -свідок. Якщо б ліків і справді не було - замовити їх по телефону чи допомогти йому їх купити в іншій аптеці. Ну а вже тоді писати тут чи будь-де про історію та щасливе її закінчення. Бо виходить, що своєю байдужістю (знову ж , не сприйміть в свою адресу, в нас всі люди чомусь такі(() Ви підтримали ти же дівок-провізорів чи будь-кого іншого в схожій ситуації. І тоді Ви б почувались добре, бо зробили направду чудову справу, дідок би отримав свої ліки, а винуватець би отримав по заслузі. А ми би тоді всі тут прочитавши Вашу історію отримали кожна по маленькому уроку, як треба заступатись за слабшого.
@Provizor на жаль то виглядало саме так. І мережа відома, тому ще більше дивно. Про провізорів знаю, але вони так себе вели що назвати їх так було б закруто. А от вступитись треба було, це так. Сподіваюсь ця історія поможе задуматись і зробити висновки як бути в таких випадках.
