Мій Артур дуже погано їв, ГВ закінчилось в 3 міс., а вже як почались кашки, то щось запхати в нього було шось страшне... Могли годину їсти запросто. І то тривало аж до підліткового віку. Тепер просто винищувач їжі))) лиш рипає холодильником
Не можу не поділитися. оце мені сьогодні ФБ підсунув... з якого дива - не розумію. Дивлюсь і не можу визначитися, кого мені більше шкода. Основний меседж реклами цього девайсу - звільніть собі руки, щоб під час цих трепетних моментів ви могли дати дитині більше:почитати книжечку, помасувати спинку чи спокійно поїсти в колі сім'ї. no comments,
зайду сюди, почитаю і якось стає мені легше. нам 1,1 і десь вже місяць мала взагалі не хоче і не їсть дорослої їжі. на мене тиснуть, що поки будуть груди так і буде, відлучай, по троху. я вже і сама думала зменшити кількість денних годувань, бо реально є дні коли вона нічого не їсть крім грудей, і при чому в першій половині дня може і не хотіти прикладатись. тоді і переживаю, чи не голодна лиш трохи води може сьорбати. , не думала що в нас так буде тугою з їдою.
в мене теж дуже погано їість зранку. і теж навіть грудей не хоче. я це пояснюю тим, що цілу ніч на грудях і зранку, поки ще валяємось, то часто прикладається. А взагалі, то теж погано їсть. Мій на два місяці молодший. Не бачу якго інтересу до їжі. Але в нього і зубів нема, тільки два, то навіть вкусити толком нічого не може. А як і вкусить, то давиться, я й не даю, бо боюсь
стосовно інтересу, тяжко сказати, плямкає коли я їм, мабуть просто копіює, ))) пропоную, відвертається. і нова фішка- витягати з рота руками , що не сподобалось і навіть плакати при тому. я пропоную сніданок через 2-2.5 год після грудей, бо швидше нема змісту, я снідаю одразу, то вона не тягнеться і не проявляє інтерес. стосовно зубів, в нас їх 4, також не дуже багацько))
Може трохи дивне питання, але як довго у вас тривали болісні приливи молока? Надіслано від мого Lenovo A2010-a, використовуючи Tapatalk
Дівчата, хочу запостити кілька уривків зі статті. Давайте спробуємо поговорити про емоції жінок, яким не вдалося відчути на собі те, що дає цей дар природи. В нас не прийнято говорити про власну злість. Ми не навчені розрізняти , називати і проговорювати свої емоції. Я думаю, якби жінка була вільнішою в прояві емоцій - кількість дітей, що були годовані успішно і довго грудьми була б значно більшою.
Не знаю, що саме ви хочете почути. Але попробую описати свої почуття, оскільки не годувала першу дитину. Колосальне почуття вини за те, що послухала лікарів, що приклала мало зусиль, мало цікавилась питанням. Злість на реакцію оточуючих мене тоді жінок, які лише підтримали відсутність гв. Відчуття, що я втратила щось святе, знехтувала природою, обікрала дитину. Надіслано від мого Lenovo A2010-a, використовуючи Tapatalk
@solana rok дякую за відвертість. Ми так звикли оперувати "треба", "повинна", "обов*язок", що забуваємо про почуття одна одної. Мені хочеться, щоб більше жінок могли говорити відверто про свої почуття, мали сміливість відкриватись попри уразливість. І водночас, щоб ми вміли співпереживати.
То в ідеалі хочеться щоб так було, але через реакцію інших не все так є, далі "крик душі": Перехочеться відкриватись як навіть ГВ консультанти, коли намагаєшся дізнатись якусь інфу відповідають одразу з "претензією" і тиском. У нас було змішане годування, мала проблеми із здоров"ям і я і малеча,зараз майже злізли з каш. АЛЕ коли зв"язалась з гарячою лінією гв консультантів бо були жахливі застоі, біль, дитина нервова, я виснажена і теж зла на себе і на весь світ, питаю що робити мене вичитали чому я кормлю кашами чи я знаю як це недобре, чому мені лікарі не прочитали лекції про гв і тд і тп Поки я отримала відповідь про те що мене цікавило (розібратись із застоєм і знайти консультанта щоб приіхав і привів мене до тями)) та пояснив як правильно все налагодити) то вже пожаліла що зв"язалась Дякувати Богу сконтактувала з хорошим приємним ГВ консультантом яка просто мене врятувала і наше годування теж,та адекватно все розставила по поличкам не " присоромлюючи" мене, а доступно розказала чіткі кроки як злізти з каш і тд, а не вичитувала. Дуже важливо щоб жінці яка власне зла і недобра але хоче щось міняти ту інформацію подали адекватно, бо інакше хіба навпаки хочеться закритись, закутатись, і забитись в якийсь куток.
В мене ситуація навпаки. ГВ далось мені дуже важко, і мене часом тіпає від фрази, а я не хотіла годувати.
Знаю на 100%, і було достатньо молока, не хотіли і все. І то не одиничний випадок, і не без бідкання скільки пачка шв коштує.
Не знаю, як для жінок, які вже десь пост-фактум, може і через роки усвідомлюють, що упустили, але для тих, хто хотів і не зміг, це велика травма. Пригадую, як мене свого часу вразила черствість консультантів, коли, шукаючи інформацію для себе, натрапила на такий болючий допис жінки, яка робила все, але не вдалось, казала, що і консультанти руками розводили, вона була сильно подавлена цією невдачею, а у відповідь отримала: "ну, значить, щось неправильно робила, консультанти неграмотні були, якби все робила так, як треба, то не могло такого бути, щоб не налагодилося". От і все, а отримавши такий "ярличок" від "професіоналів" можна все життя тим гризтися. Не знаю, може це пов'язано із тим, що ця сфера зараз на етапі відродження і це досить закономірно, але дійсно є деяка агресивність, сподіваюсь, що це рухатиметься в напрямі розвитку чуйності і доброзичливості. Надіслано від мого X9180, використовуючи Tapatalk