Як ви вважаєте,коли підвозиш співробітників додому протягом кількох років, для них це стало так як має бути. мене інколи це вже починає дратувати
відчуваю себе так, ніби я зобовязана це робити, складається враження що мене просто використовують та й зрештою в мене бувають інші плани.
Я так розумію вас дратує, що вони то сприймають як належне, то відповідно ви деколи мусите і почекати когось і поки всі зберуться , і повідомляти коли збираєтеся виїжджати? Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Бо вони вже звикли, що ви їх возите. На моїй попередній роботі колега зробив просто: по 10 грн з кожного "шаріка", охочих зменшилося. На теперішній роботі без проблем говорять, якщо не хочуть підвозити. Звісно, не прямо "я не хочу", але "мені сьогодні не в ту сторону", "маю плани" і т.д.
Сьогодні окреме "забилам би". Уродів за кермом на АН+АХ номерах та PL . Одні думають що Бога за бороду злапали і можуть валити як і куди і коли їм хочеться. Іншим пофіг на своє корито і на чуже авто тим більше. Грррр
підтримую, стало страшно їздити, а в таку погоду як сьогодні то взагалі, таке враження, що правил для них нема
А я забила б хлопця за таке відношення до роботи, як у нього. Вже вдруге покидає роботи не попередивши колег, керівника. Працює неофіційно, бере зарплату і тікає, як дитина. Мені просто вже соромно за таке його відношення до людей. Чому не можна бути мужчиною і піти по-людськи. От реально, зустріне на вулиці колишніх колег і соромно буде 100%.
Але ж я зла і недобра! Ну нема права виставити якесь фото на фб, чи репостнути щось, чи комент якийсь написати — дорога родина вже обсмоктує мені кісточки і ще й перекручуючи випитує в мого чоловіка що то я таке написала, або де то я так їздила. Ну к*рва мать! Повидаляти нафіг всю родину—фамілію з друзів, щоб писки позакривали? Чи не виставляти жодних фото і не коментувати нічого? Вчора до нас приходив вертеп, у вертепі жидом був наш родич. Жартував, сміявся, і я сфоткала момент, коли він моєму чоловікові пропонував купити бюстгалтер. Виставила з жартівливим віршиком на фб цю фотку. Вже мій чоловік каже мені, що його випитували «Що ж то в неї за виставка така була, чиї ж то лівчики по інтернеті гуляють». А чоловік мій поняття не має що я виставляю, бо не цікавиться соцмережами. Хоча про фото він знав, я йому показала. Короче, забила м би ту козу, яка тихесенько пасе мою сторінку, а потім по цілій родині мені кістки глодає, бо миттям кісток то вже навіть не назвеш.
@Nitriotka, як я вас розумію. В нас тут на форумі є форумлянка, яка мало не кожен допис моїй свекрусі доносить, що де купую. Я вже навіть в "Звичний день" перестала писати. Бо жити, з відчуттям, що за тобою стежать, ще те задоволення. Тепер, майже всі мої дописи нейтральні.
Та я вже нік змінила (правда не через неї, просто давно хотіла, на той, що у всіх моїх поштах є), не помогло))). А нашо. Я не маю, що приховувати, щоб аж профіль міняти. Але, чесно, не розумію, як можна так поводитись, тим більше, що мене особисто не знає. Знаєте, як я то для себе називаю: якщо б людина себе б поважала, то в чужій білизні б не рилась.
І ще одне. Значить у Вас життя цікавіше, ніж у неї. Бо якщо у мене насичене життя, то мені фіолетово, що там в кого відбувається. Я ледве встигаю за своїми подіями слідкувати )))
Хі-хі.... я тут теж на форумі про себе дізналась цікавого. Спочатку було неприємно бо не сподівалась на таке, і неправильною була моя реакція, а дальше просто забила.
Думаю кожна з нас пройшла ту мильну історію, і не варто рухати старим, бо всеж це чиєсь реальне життя.
В таких історіях можна дивитись на ситуацію під різними кутами) Те, що виставляється у соц.мережі під опцією "доступно всім" , так і є в буквальному сенсі. Це не "риття в чужій білизні", двері шафи якої відкрили тільки ви. І от, дивлячись на фото чи читаючи допис, людина оцінює те, як вона бачить у своєму світогляді і, щиро вірячи в те, що так воно і є, доносить цю інформацію не зі зла, а так, як їй видно із своєї "дзвіниці". -Що тут такого?,- подумала вона, переповідаючи своє світобачення в яке ви її пустили, тим, кому не доступний цей інфо простір. )) Інше питання - на скільки це моральна людина і на скільки в неї розвинута уява, "приправляючи" якоюсь пікантністю ваше побачене фото чи допис. Це як фільм, який вийшов щойно в прокат.Хтось байдужий і навіть не буде переглядати, хтось побачив у ньому порно, а хтось - велику любов. Або як із селебрітіс.Мені їх відверто шкода.Скільки бруду і дофантазованих історій ллється на них. Від нас залежить, на скільки ми готові пустити масу у наш особистий світ, а від маси нічого не залежить, тому що "хліба і видовищ" вимагали з покон віків, байдуже, якою ціною.І так, людська фантазія не має меж, про це потрібно пам"ятати) Колись, ще малою, знайшла в бабці зошит, в якому її невістка, будучи студенткою, писала якісь вірші, побажання, отримувала від подруг якісь сторіс( моє покоління теж таким ще займалось), то там був такий дурнуватий віршик) Я нікому ніколи нічого Я нікому ніколи ніщо А якщо кому деколи дещо то хіба це не можчи чи що? Треба просто не зважати на такі "викиди", або випереджати їхні дії, або "не годувати")
