Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

А я така лінива стала. Що це зі мною? Чи то хвороба мене так розлінила і мама вдома. Ну ніяк не можу себе зліпити до купи. Зависаю в інтернеті в банально лінь навіть поїсти. Треба якось вилазити з цього стану. Сьогодні спромоглася змусити себе прибрати в квартирі. Ще б змусити себе погуляти з дитиною . В центрі ялинка , атракціони, а ми там ще навіть не були . Боюсь вилізти з хати. Але трохи самій з себе смішно, бо хоч ми вдома і сиділи всеодно захворіли. То ж краще таки гуляти, здоровіше і веселіше.
Це й рік був досить складний з багатьма неочікуваними поворотами. Але все ж добре все, що добре закінчується . Надіюсь Новий рік принесе нам розв'язання проблем, які з'явилися в старому!

 

@happy story та ж історія із лінню. Так вчепилася і не відпускає. Все каже: полежи зі мною під пледиком, попий зі мною чаю, подивись зі мною серіал. Нехай все зачекає, побудемо вдвох)) от якось так)
Настрою святкового нуль. Стоїть ялинка. Ну і стоїть собі, блимає. В нас така погода, що я все більше заглядаю в календар, чи не березень це. +8-10 і дощ) плюс - можна набагато менше опалювати квартиру і спати із привідкритим вікном. Який це кайф: свіже повітря, дзюрчить потічок.
Розкажу ще про свою затурканість. Всі ми любимо акції) я не виключення) отже, були в нас в супермаркеті ножі від Джеймі Олівера за акційною ціною, лиш треба було назбирати наклейочок. Я подивилась буклетик і надивилася собі набір ножів. Назбирала наклейочок. Настав день ікс. І от стою я перед стендом, беру коробку із набором і вирішила щось там подивитись. Відкриваю. А там... Підставка під ножі. Без ножів. Ото я тлумок. Була б купила собі дерев'яшку додому. Ото б вже мій Кохасик насміявся з мене) Ну, думаю, візьму тоді один ніж. І знаєте що? А їх уже немає... Лишила той буклетик з наклейками там, може комусь пригодиться.
А, і ще. Мої діти знайшли таки мої згублені в'язані зірочки. І ще іграшки фетрові з Алі там були) я б їх там не шукала) вони були в дитячій шафі. У ящику із "слюнявчиками" (як то буде українською?). Певно, коли перескладала речі між шафами, то я їх так поклала, щоб "потім точно знати, де вони".

П.С. Телеглядачі Мастершефу майте совість! Що ви там строчите кожну хвилину? Я лиш почала дивитись.
Сьогодні скажуть, хто виграв чи завтра?

Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk

 

В мене два дні пройшли під гаслом "штори-тюль". Маю такого чоловіка, що з ним треба "кувати, поки гаряче". Сказав -"поїхали за шторами", треба швидесенько збиратись і їхати, бо можна наступний такий момент рік чекати. І от у понеділок настав цей день Х. Але я теж така, з притензіями. Знаю, що хочу, але не знаю де то взяти, та ще й щоб дешевше ніж всюди). І ми таки купили те, що я хотіла (правда, за реальні гроші, без халяви та акцій). І саме той відтінок, який я хотіла, і було рівно стільки тканини, як мені треба було. А ще я придумала, що хочу люверси, і епопея продовжилась (навіть не знаю як то витримав мій чоловік). А потім я то все два дні шила (бо хто мені зробить так як я хочу). І таки я то сьогодні не добила, лишилась мені ще одна непопрасована тюль на 6 метрів. Так що завтра не буде коли сумувати). А ще на завтра наполеонівські плани щодо прибирання. І приготування їжі.
Від суботи починається у нас сезон гостей. І я ніяк не придумаю чим іх усіх годувати. Практично на кожен день є вже "броні". Тільки от меню на них усіх нема. Чується мені, що у четвер буде гонитва по магазинах та ринках.
Якось так сумбурно написала. Як і в голові моїй).

 

Злюся на сусідку. Приходила з малим до нас побавитися. І тут малий починає кашляти, раз , другий. Питаю чи хворий, каже ти шо, де б я йшла з хворою дитиною, нє, здоровий 100%. Ну і шо, тепер мій щось хрюкати почав, може то на зуби, бо таки лізуть, може просто, бо сухо, може ще щось. Ну, але я не виключаю, що міг і іі малий який вірус принести, тим більше в садок ходить. Ну чого ходити кудись вести кашляючу дитину. Ну фігію часом з деяких мамочок. Ну ясно, що кожен про свою дитину думає, чужі, то таке, але як так можна? Айййй.....

 

Вибралися ми сьогодні на двір, проїхалися трохи до ялиночки і назад. Хоча моїй Ані та ялинка була побарабану, вона скиглила за качельками, але що поробиш не сезон. Погода якась трохи дивна , нападало снігу , а під ногами тане і вітер холодний. Одним словом гуляти з дитиною в таку погоду, це ще те задоволення. Певно наступна вилазка буде вже аж на Новий рік 1 січня. Там попємо в центрі глінтвейну, може погода буде краща.

 

Жахливе самопочуття сьогодні. Малюк всю ніч товкся, навіть не знаю скільки ми в підсумку спали. Зранку встав як "свіжий огірочок", а я - як вичавлений лимон. Тиск - нижче плінтуса, ледве злізла з ліжка. Навіть немаю сил розмовляти. голова крутиться, очі сльозяться, нудить. Єдиний рятунок - охолоджена в холодильнику подушка на голову)))Включила собі вранці по телевізору покази "от-кутюр", лежала морквою і дивилась. Але ж то краса неймовірна...Малюк товкся по кімнаті, немала зовсім сил з ним гратись. Спочатку харився, підходив, заглядав в очі, запрошував бавитись, потім зрозумів, що мама сьогодні "не варіант" і грався сам. Правда бардак в результаті ужасний, але мене це не бентежить
І взагалі щось під кінець року я розклеїлась зовсім. І то так третій рік поспіль вже. Після Миколая і до НР я ходжу як ватна, то високий тиск, то низький...Не знаю, що там в природі робиться в ті дні, але мене то зачіпає колосально. Вирішила нічого не прибирати до суботи, і готувати теж не буду дуже заморочуватись. Класично олів'є, може вмовлю чоловіка на ікру, помідори перекладу моцареллою, посиплю зверху зелениною...Аби шампанське було і вино на глінтвейн на 1 січня. І тішусь, що тепер НР завжди вдома, старію, чи що? Бо навіть думка про те, щоб кудись їхати на новорічну ніч мене бентежить.
Чоловік вчора заникав від мене собі цукерки на сьогодні. Я сама його попросила, щоб не спокушатись))Ясно, що то треба було никати так, щоб я не бачила де. І ясно, що вже від тих цукерок мокре місце лишилось. Чоловік ще того не знає, сюприз буде, так би мовити
Йду напевно посплю...

 

ой, не говоріть. Я 2 дні з ліжка не вилажу. Головна причина - бо я хворію, але не так страшно щоб по хаті не ходити (раніше з такими ознаками хвороби я вважала себе повністю здоровою і льотала по Львову). В хаті як завжди армагедон,

тепер в мене девіз -

, думаю може то ялинку прикрашати? Дивлюсь за вікном сніг, вчепила на вікно світло - хватить, це тепер моя новорічна декорація на більше в мене немає сил. Час летить як скажений, аж не віриться що за 4 дні новий рік, взагалі немає святкового настрою, ніби-то все ок, а відчуття свята немає. Напевно треба кудись повтікати ід метушні цього світу і відпочити морально, забагато нервів і сил забрав в мене 2016 рік.

 

-
дякую, що визначили моє самопочуття.
Я ,якось не то хвора, ні то здорова... ага, й таке буває. Голова болить шалено, вже 3день. Відчуття таке, що в мене мінімум 38.9.. а насправді - 36.4... КД цього разу , як змовились з погодою і штормлять мене "нєпадєцкі"..
З того всього ,в ранкову завірюху, таки відвела малого в садок, бо непунятна мама, ще й яка намагається працювати, то ненайкращий друг для дитини. Тому так.
Майже всі дебети-кредити звела, але лиш в чорновому варіанті, ну бо ще є дні, і нєкаториє ще можуть нагадатисі... а по-2-ге- з такою чавунною головою - якраз звітуватись тіко --податкова ненарадується.
В плані планів (

) - затішьє..., лиш малюк його порушує по 5разів на день--"мама, мені здається, що гаражні ворота відкриваються.." - то він так тата чекає, бо ,тато обіцяв ,що поїдуть ялинку купувати !
І сам укатіл в "задупенськумайжелапландію" .А нєхароші і ліниві тьоті-дяді влаштували нашому татові винос мозгу і часу в кінці року. Тому олені і сани Мош Джеріле нам , певно, конче необхідні..
І взагалі - про 2016рік хочеться сказати- "дякую, що був". Хоч і хорошого було , але якась та нестабільність і "туз в рукаві" мене зовсім не впєчєтлілі. Тому - "ухадя ухаді". Ага, я завдяки одній дівчині, навчилась не лише показувати , але й інформативно розповідати - ДЕ саме ті двері, що в сад ведуть. Дяк їй за це. Та й взагалі, в цім році ,якось багато прояснилось "ху із гдє". За це теж йому дякую. Настрою ще новорічного нема, бо плани будуть в останній день року... і це буде ще одна перевірка на міцність моїх нервів і могів..
Друзі питаються - "що ти хочеш в подарунок?" А я ...а я навіть не знаю.. або щось таке глобальне, або - ніц іншого в голову не приходить. Нє, ну я ж каралєва! Тому можу ніц і не хотіти. Хочу миру, здоров*я і хоч 50% стабільності. І той "березень через 3 дні грудень" - то канєшна жесть жестячна, ібупрому на нього ненастачишся!
Тому в нас щоранку і щовечора усі гірлянди вже світять-мерехтять, малюночки на вікнах забабахані.... а у вас? Якщо ні, то піднімайте дупці і шуршіть шуршиками, щоб потім не казали--"та я не встиглааа" !
Бо попри все - Новий Рік таки прийде! І обов*язково буде кращим ніж попередній !

 

І в мене те саме. Яна температурить третій день. Я практично не сплю. Зранку ледве встала, щоб зібрати Влада в садок і відправити з чоловіком. Бо двоє дітей в хаті і я з

- то ще той квест. Сьогодні має приїхати брат чоловіка, а я не маю сили навіть попідкидати хоч згрубшого в хаті. А ще би якусь вечерю зготувати. Де ж то взяти сили? Тиск норм, темпи нема, а стан такий, наче три дні не їла і не спалаП'ю каву, може поможе і я хоч трохи роздуплюсь, бо скоро мої хлопи почнуть сходитись і в хаті буде дурдом
Святкового настрою нуль. Моя прикрашена мацьопка ялиночка і гірлянда його не додають. Погода теж не сприяє новорічному настрою. Хочу тепла, сонечка і взагалі мені б літо цілий рік

 

А я в печалі...Мали Новий Рік в кумів зустрічати, за Львовом, а тут виліз форс-мажор. Прийдеться вдома. А я щось й неготова, й не хочу, і вже не дуже щось переграєш...А знаючи свого мужа - якщо ми дома - 12 бамкне, й він йде спати. Ще добре, якщо швидше не засне.

 

Проза. Два дні поспіль проза.
Якби не @нталька , то певне би вже вовком вила.
Нервує, дратує, бісить і виводить мене з себе все навколо.
З*їла купу цукерок. Зробила манікюр. Випила какао. Ну не попускає і хоч ти трісни. Де той гормон радості?
То не ПМС, то не КД. То я не знаю як пояснити. І вже навіть думка про одну приємність в січні не гріє. Або гріє, але лише егоїстично, в плані "Як не я собі зроблю добре, то ніхто мені не зробить, ай, яка я молодець."
Завтра мушу щось ще пробувати, бо зустріну Нр на Кульпаркові, так мене всі дістануть.
Зла я, йду сокиру погострю.

 

Ага, я в такім настрої, як кіт-баюн--навіть сокири не тре. Вочима так стріляю, що чоловік малому в нд. каже--"не тре маму рухати, йдем в підвал, котел напалимо..." і так мама поспала 3год. в білий день!!! от такі чудА бувають...
Але ви ще маладьож! вам ще учіцца-учіцца- і єщйо учіцца..

 

Підписуюсь під кожним словом.Практично цілий рік в болячках.То я,то чоловік,то обоє разом.Вчорашня погода мене добила зовсім.Так зревілася вчора від тої болі,що очі якби піску насипали.Не хочу ніяких свят,не хочу нічого.Свято,я ,звісно,хочу,але якось за звичкою.І щоб мене ніхто не рухав.Не хочу кухні,не хочу посуду немитого гору,нічого не хочу.Дуже хочу здоров’я,чого і всім бажаю,бо як нема здоров’я,то весь світ немилий.

 

Ха-ха-ха)він як я)і мій чоловік) ми, якщо вдома святкуємо, то в форматі "новий рік у ліжко", так щоб можна було до всього потрібного лежачи дотягнутись. А як не вдома, то я весь вечір думаю якби то добре було вдома- гріла би свої ноги об чоловікові, передрімала би вже пару п'ятихвилинок
В нас проза, проза, проза - малі сопляють, малий кашляє,як трахею рве. Вдома дуже несвятковий срач, ялинки ще нема. Плюсуюсь до дівчат вище-нема рушійної сили в мами, щоб це все направити. Я і не скажу, що це лінь-апатія якась, рухаюсь на автоматі.
Але я пам'ятаю, що життя прекрасне, навіть коли відчуваю по іншому.
Добра нам всім, здоров'я і свято буде навіть в будній день.

 

Поставила сьогодні ялиночку. Купила живу на свій зріст. Вже прикрасила, тішуся. На диво моя лялька ще її не перевернула. Перше знайомство пройшло вдало. Наступний етап планування меню. Враховуючи , що Новий рік будем святкувати самі вдома, то особливо заморочуватися не треба. Загалом у мене вже передсвяткова ейфорія. Хоч святкування буде так би мовити по домашньому, але настрій всеодно чудовий.

 

врочистість №1-Кві значно краще! ми на шляху до одужання!
врочистість №2 зробила мені @нталька! велике дякую і цьом, і ще раз дякую! так приємно і дуже мені зараз гріє серце!
ну і проза, то КД, хронічна втома і наша "чудова" держава.

Новий рік планується вдома. "йолка" є, меню є, навіть продукти вже є

чоловік притарабанив на днях торбу! сам!

звісно під моїм керівництвом по мобільному

. настрою поки нема. мрію про

, але діти навряд чи дадуть полежати. от навмисне не заснуть, я знаю
якось так. не хворійте!

 

2 дні хвороби мене добряче вибило з режиму. Знову повернулась давня проблема - цілу ніч кукаю, цілий деньь сплю, хто знає, як з тим боротись? Друзі жартують що треба в гамерику їхати і все буде добре
Настрій зовсім не новорічний, роботи купа, а бажання - нуль! Вже другий тиждень за мною ходить ідея зробити різдвяний віночок, вже все купила, тепер тільки треба ялинкові гілочки, вже навіть придумала як то обійти, а тут прийшла сусідка і сказала треба добрим ділом зайнятись - піти пару ялинок обскубати

не думайте що я не нормальна, в мене біля дому новий парк насадили і там є ялинкова алея, от зараз ті ялинки виросли гарненькими, якраз до хати нести, то з сусідами порадились що їх треба зробити не дуже товарного вигляду

для захисників природи - ми їх самі там і садили і доглядаємо за ними

, бо вже одну якась добра людина вкрала

.
Мій котяра також дуже зрадів моєму приїзду і повсякому хоче підняти мені настрій - то сьогодні мені мишку до ліжка приніс А що, джентельмен! Сніданок до ліжка, все як має бути!

Всім гарного дня!

 

Вчорашня врочистість плавно перейшла на сьогодні, бо вчора мали невеличкий корпоратив на роботі, і він так вдався,
що сьогодні ще всі під враженнями, дійсно хороший колектив ще треба знайти, очолює наш колектив суперовий директор і декілька заступників, які і організували свято, за що їм велике спасибі.
Сьогодні мали поправини і нас відпустили додому,
але я ще мала купку справ, під час вирішування яких,
зробила собі ще одну врочистість - купила малій черевички Паблоскай на весну за дуже хорошою акційною ціною,
але та врочистість перейшла в прозу, бо мала каже, що її ззаду тисне, хоч запас ще є, але мусимо їх повертати після НР,
і знову треба буде десь щось шукати, а реально в нас або Г, або космічна ціна.
Ще одна проза - меню на НР нема, певно буде закупівля експромтом і я успішно щось забуду.
Всім міцного здоров"я, гарного настрою і здійснення всіх задумів!!!

 

Як знайдете рецепт - поділіться. Те ж саме! Ніяк режим не вироблю собі нормальний.
А я вже почала святкувати. Такий стрес сьогодні від закупів отримала, що прийшла додому, наробила канапок з ікрою і червоною рибою, запила все кавою і вже ні до чого братися не хочу. Вирішила, що в мене вже свято почалося. А що? Бігаєш, купуєш, прикрашаєш... А як приходить день х -вже нічого не хочеться.
Ну і проза - я ще без ялинки. Надіюся Дід Мороз принесе мені її ще до завтра.

 

ааа, не я одна така. тіко в мене так - в 10 лягла, в 4 заснула і цілий день проскакала))

у мене врочистіть - є купа книжок, ура!
проза - на нр готова, молоко купила старшому, штолен спекла завчасно, чоловік зняв пробу з вина, ото все святкування буде.
а з не дуже - якогось милого відправили мою посилку на другий кінець львова. я все розумію, цифри схожі, але читати назви вулиць хто буде? 3 прийду, влаштую скандал. в мене з тою укр поштою - як по маслу - після нр скандал і гаряча лінія - і зразу працюють добре. а ще виявляється купа народу по магазинах-базарах-трамваях. мені здається, що я ще так швидко молоко не купляла і так довго пішкарусом додому не йшла. й так вигадуєш години, коли людей поменше, бо хіба кашляючу-пчихальні довкола, так ні, і тут засада.
ну а зовсім не врочисте писати не буду, подивимся, що понеділок принесе.