Змішані шлюби

У декількох країнах. А про багатожонство, то їх чоловікам то і не важко погодитись на одну дружину, бо за законами і звичаями вони кожну дружину мають однаково забезпечувати, і не далеко кожен чоловік має на таке змогу

 

Єгипет і Туреччина ? І в межах готелів ?

вибачте, але інколи варто вийти ща межі копіпасту статтей, написаних копрайтерами і відео з ю-тубу. Тоді відкриється багато цікавого поза межами тих стереотипів, якими у нас оперують. Поняття не мають, що араби- це не лише мусульмани. І що серед мусульман є різні течії, і навіть між суннітами і шиїтами є відмінності; що іслам - не тотожний ісламізму. І що багатожонство допускається не тоді, коли чоловік може матеріально всіх забезпечити, а коли може до всіх однаково бути справедливим ( а це значно ширше за матеріальне). І багатожонство навіть у тих же шиітів трактується по іншому, ніж в суннітів. Тому тут немає однозначності.
І є відмінності у мусульманських сім ях тих же афганців, і мусульманських сім ях саудитів чи іорданців. А мусульманські сім ї у ПАР чи Сенегалі будуть відрізнятися від мусульманських сімей у ЄС.

І про звичаї теж багато домислів- і що після розлучення обов язково дитина з батьком залшається ( немає на 100% такого, бо у Корані передбачені рівні права. І перевага надається тому,хто може дати краще виховання і забезпечення). Поки дружина є годуюча- заборонені розлучення;і з 7 років дитина має право теж висловлювати бажання з ким хоче залшитися.... Нічого не нагадують ці норми? У нас же подібне є у цивільному законродавстві.
У мусульманських сім ях обов язок забезпечувати дружину- на чоловіку. Що не забороняє жнці працювати. Але забезпечення сім ї- це покладено на чоловіка. І чоловік не має права виставляти дружину у негарному світлі перед іншими людьми, навіть якщо йому щось не подобається. І одружуватися дозволено на християнках. І жінка для одруження із мусульманином не зобов язана переходити у його віру, якщо на це немає її бажання. Вони тоді шлюб укладають юридичний, без дотримання мусульманських звичаїв.Обмеження щодо одруження з "іновірними" є лише для жінок-мусульманок ( оскільки віра дітей вважається по батькові, тому тут важливо, щоб батько був мусульманин)

Насправді у різних релігій є багато спільного. Інша справа, що трактують це вже по різному. У християнстві теж , наприклад, є те, що заміжня жінка повинна покривати голову. Бо це є знак покори чоловіку.І хустина- це знак влади чоловіка . Заміжня жінка не повинна ходти з непокритою головою. Інша справа, що ми це правило порушуємо Мусульманки ж носять хіджаб не у знак покори чоловіку. А у знак того, що вони готові притримуватися принципів своєї віри, символ благочестя.
п.с. у іудеїв жінка теж має покривати голову- хустиною, чепчиком-чалмою чи перукою на крайній випадок.

А у деяких ортодоксалів узагалі жінки голови бриють. Зі мною навчалася однокурсниця, яка після 3 курсу поїхала погостювати до сестри в Ізраїль, познайомилася із ортодоксальним євреєм і уже до Львова не повернулася. Зараз вона не Аня, а Рівка і щаслива багатодітна мама

 

@Radistka, мені не треба вказувати ЩО мені читати, вивчати тощо. Це по-перше. По-друге, "присвячують цілі наукові дослідження " - це що за аргумент такий?
Хуан Мануель Торо, Жозеп Тробалон Хуан і Нурія Себастьян-Галлес з Барселонського університету провели дослідження, що довело, що пацюки не можуть відрізнити на слух японські слова, вимовлені задом наперед, від голландських слів, вимовних задом наперед. І????
По-третє, Ви хто така, щоб розповідати мені, що я сприймаю, не сприймаю, засуджую, боюсь тощо? Це що тут за бог такий знайшовся? Багато щось на себе взяли!
По-четверте, я з Вами і не збираюсь дискутувати на тему змішаних шлюбів. Для чого воно мені? В мене чудовий шлюб, чого і Вам бажаю.
І останнє, не треба мені тут вказувати, чи потрібно мені вивчати історію релігій та народів, щоб потім мати ПРАВО з Вами дискутувати на якісь там теми!
Можете не витрачати свій дорогоцінний час на відповідь мені, краще підіть і навчіться спілкуватись без пихи. Щасливо!

 

@сніжна не вгадали

Так, знаю це, і в євреїв є ціла ще наука як жінці треба вдягтись, називається цніут

(і можна при бажанні перейти в юдейство, пройшовши гіюр)

, і є мусульмани проєвропейські які не дотримуються своїх звичаїв. Але я а більше про відмінності ментальні, культурні, а не хто там що вдягнув чи не вдягнув на себе .

 

хто що вдягнув- це частина тієї ж ментальності, яка формується під впливом сотень факторів

 

шось це все обговорення тут більше схоже на сварку! хто більше читав/ бачив / чув!!

 

Supernatural, ох і любите ж ви теми такі створювати, сильно дискусійно сварливі)
Як на мене то ця тема як і багато інших схожих на неї, ніколи не буде мати тільки однодумців. В кожного свої погляди і приклади таких відносин серед родичів, друзів, знайомих. А від того чи добрий то приклад чи ні і формується думка, це звісно якщо людина не живе серед людей інших культур.
А як на мене то придурків в кожній нації хватає. А щодо притирання, то деколи і до нашого хлопа треба таку силу волі мати, щоб не забити. Так що не сваріться дівчата, нехай люди із змішаних шлюбів сплять і не дьоргаються))

--- дописи об"єднано, Dec 4, 2016 ---

мала м я одного "єврея" за молодості. То він мені кожен день намагався гардероб вибирати, щоб спідниця до підлоги, светри до вух))

 

Тут навіть не треба далеко ходити, ви ж подивіться навіть наші украінці часом не можуть дійти згоди. Украінська православна церква і греко-католицька. Ну практично все ж одинакові, хіба назвою різняться. А ви ж подивіться що робиться починаючи від того де брати шлюб і хрестити дітей, і в тому починає брати участь вся родина. Реально дуже мало людей може нормально, без, як кажуть москалі, ущербу, для себе прийняти чужі традиціі і релігію. І питань буже багато, як виховувпти дітей, у якій релігіі, які межі дозволеного в тих дітей і т.д.
Я проти змішаних шлюбів, не тому, що упередження, а тому що в незмішаних набагато простіше, легше.

 

А що це різні релігії?




Sent from my iPhone using Tapatalk

 

Ой та навіть в межах готелів всі по різному ведуться, спілкуються. Була ну дуже цікава парочка в Туреччині - жінка замотана, але дуже в яскраві кольори і полюбляла цмалити сигарету, а чоловік завжди носився з їхньою маленькою доцею (1,5-2 роки). Возив він, носив він, заспокоював він, годував він, ну плавали разом і до жінки з надзвичайною ніжністю відносився. Після басейну доцю в рушник, жінку теж, за столом теж крісло підсунув, відсунув, десерт приніс і тд. То мені мама звернула увагу на них. В Єгипті теж одні більш замотані, одні менш. Одні носяться з дітьми і жінками, одні як окремо - ті в стороні, а ті з мужиками сидять.
А у нас тут хіба не так?

 

Та власне що ні, а чули б ви які суперечки виникають. Де дитину похрестити, де Пасху посвятити. Той туди не піде, там мама не прийде, бо ій буде встидно в очі сусідам дивитися, що син шлюб в православній церкві взяв. І купа, купа купа подібного, ви собі навіть не уявляєте, які бздури видаються. І то в межах однієі релігіі. Я вже про московський патріархат мовчу. У невеличких містечках, якщо прихожанин десь в іншу церкву пішов, то піп потім до церкви без каяття не пустить, і такого там повно. І це в межах дуже схожих течій. То що вже говорити про рвзні релігіі. Як би там не було, оті традиціі то людська сутність, то століттями формувплося і отак легко щось відкинути, або прийняти можуть одиниці.

 

Але до чого тут істинна релігійність окрім назви? Чи люди, які реально люблять одного Бога можуть за таке сваритись? Це просто зашореність, обмеженість, ворожість до всього, що хоч якось не схоже на тебе, чим вужчий світогляд, тим більше такого буде - менше бачити суті, і більше придиратись до формальностей, до дрібниць, з тим самим успіхом, сім'я не складеться, бо у його сім'ї заведено щонеділі після церкви ліпити вареники, а у неї - ходити обідати в кафе, чи в неї є городи-бульба, і вся родина звикла там працювати, а у нього цього нема і "село не для нього", то чи в релігії тут справа? хіба обмеженим людям не знайдеться інших приводів, щоб в них "не склалось"?
Тому про те і йдеться, що люди з широким і глибоким світоглядом, які вирішують прийняти іншу людину з її відмінностями (в релігії, культурі, расі, мові, характері), напевно роблять це свідомо, і їм це або не заважає, або ідуть на поступки, які підходять обом, тож які тут можна робити узагальнення, чи будуть щасливими такі шлюби? Я б навіть сказала більше, люди, які справді прийняли досить відмінного (з традиційної точки зору) від себе партнера, мабуть апріорі це пари з високим рівнем порозуміння і здатністю справді любити іншого "таким, як він є", менше переробляти під себе і менше конфліктувати. Звісно, я кажу про шлюби, які створюють думаючі люди, а не тих, що "вискакують без задньої думки" - але тут не бачу різниці, чи вискочити за красунчика Махмуда, і потім "виявиться", що треба вбиратися в хіджаб і нікуди без чоловіка не ходити, а чи за крутого і гонорового Степана, який може "виявитися" хамом і домашнім тираном. Ну, ок, згідна, що в першому випадку "відкриття" напевно можуть бути екзотичніші, але ж суть тоді таки не в тому, яка культура чи релігія, а в тому, що хтось не думав, коли приймав важливі рішення...

 

Це воно все так в ідеалі виглядає, а реально багато таких як ви пишете про кафе і вареники, багато людей з широким і глибоким світоглядом, які не хочуть, або розуміють, що не зможуть того прийняти ніколи, і тільки невелика частина може і вмвє то прийняти, от вони і щасливі, але іх мало.
Ну і родини ніхто не відміняв, тут теж різні нюанси, дочці добре, а мама не приймає, перестала з нею спілкуватися, знову ж таки щастя неповне. У звичайних все простіше і зрозуміліше, я за звичайні ))). Так так можна писати, що і в звичайних шлюбах таке може бути, ну але суть, я, думаю, зрозуміла.

 

ваша може нічим. Тоді треба уточняти яка ваша віра. А католицизм від мусульманства відрізняється в ОСНОВНОМУ пункті. В тому, що Ісус Христос є Бог, він викупив наші гріхи, і тільки через нього ми можемо спастися. Для мусульман Ісус - пророк, і все.

по темі: щодо того що всі однакові і всюди є лайдаки. Все так, але розгрібатися з нашими лайдаками легше, бо є уявлення в якому місці можна спіткнутися. Шлюб з людиною кардинально іншої культури - це набагато складніше.

 

Так в багатьох християн Ісус Христос - це Син Божий, основний пророк, Голова Церкви, а Бог - єдиний, один для всіх .
Хто є Ісус Христос? | Уроки Біблії
Ісус Христос - Син Божий | Ближче до Бога

Ісус – Син Божий

В Біблії мовиться, що Ісус – син Божий. Основні напрямки християнства вважають, що Ісус – це друга особа Святої Трійці.

Про майбутнє пришестя на землю Ісуса було відомо задовго до Його народження:

"Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл."
(Ісаї 7:14)

"Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!"
(Ісаї 9:5-6)

Ісус прийшов в світ, щоб стати царем в Царстві, яке повинен був створити Бог Отець. Його царство не повинне було мати нічого спільного із лукавим часом (Галатів 1:4). Господь дасть Йому престол Давида, і царюватиме Він над домом Якова (Ізраїлем) навіки, і Царству Його не буде кінця (Луки 1:32). І була дана Йому всяка влада на небі і на землі після того, як Він повстав з мертвих по волі Бога Отця (Матвія 28:18). Зараз Він сидить праворуч від Бога Отця і є Царем і Богом.

Ісус багато в чому нагадує смертних, але багато в чому відрізняється від нас. Він був більше, ніж звичайна людина. Його спокушали, але він не погрішив (Євреїв 4:15). Він помер, але воскреснув, Він і зараз живий і виконує Свою місію. Ісус – глава церкви.

Ісус і Його учні дотримували всіх Законів Божих, і ми, у свою чергу, повинні чинити так само.

Ісус був визначною особою, але Його життєвий шлях на землі був короткий. Він помер у віці 33 років, але до цього часу Він багато що встиг. Блага звістка полягає в тому, що Ісус, Месія, знов прийде на землю, щоб cудити народи, які забули Єдиного Істинного Бога. Вони не дотримуються Його Законів і вклоняються брехливим богам. Всіх їх чекає покаранная.

Ми, християни, повинні робити все, що в наших силах, щоб жити так, як жив Ісус. Якщо ми чинитимемо так, ми можемо бути упевнені, що будемо бажані для Бога і зможемо потрапити в Царство Боже.

Коротше, всіляку умовності роблять собі самі люди. Головне культура людини, ії світогляд і виховання . Але правильно тут писали - укладаючи шлюб з представником іншої культури треба врахувати можливі розбіжності і вимоги до вас як до жінки, щоб потім то не було проблемою.

 

Так, моя нічим не відрізняється. Моя віра вчить мене не ділити людей на сорти за жодною ознакою. І вчить, що всі люди рівні, а також не судити інших, бо Бог є суддею. Для вас уточню, що моя релігія - християнство.

Не з істроїї куми, сусідки чи героїні телесеріалу, а з власного досвіду кажу, що, коли разом живуть двоє адекватних та віруючих людей, навіть дещо різних релігій, то різниці НЕМАЄ. І крапка. Я знаю, про що кажу. З радістю послухаю досвід тих, хто її знайшов у власних стосунках.

От не доводилося мені з колишнім хлопцем мусульманином за рік часу сваритись на тему, чи Ісус - син Божий, чи пророк. Ну це дико. Якщо людина вірить в Бога, в те, що треба робити добро іншим, що вбивство та брехня є гріхом, то які можуть бути проблеми на релігійному ґрунті? І питання віри ми не уникали, а, навпаки, постійно обговорювали. І в цих розмовах щоразу бачили, наскільки головні речі в житті є однаковими, немає різниці, чи твоя бабця замотана в хіджаб, чи в шалінову хустку.

Додам, що віра для мене є надзвичайно важливою.
Але я не маю на меті воювати з уявними вітряками. Кожен нехай собі думає, як хоче. Як я вже писала, неприємно, коли засудження приходить від незнання.

Sent from my iPhone using Tapatalk

 

Ще погугліть собі Шість правд віри. І те, що ви скопіпастали не суперечить Орман в жодній букві.

 

Погугліть теж більше про Христа, так, вказано що через нього можна спастить і він Син Божий. Але Бог, Бог-Отець то інше. Та навіть в Вікі почитайте Бог-Отець — Вікіпедія Але це тут вже офтоп

 

змішані шлюби є різними-міжнаціональні, а серед міжрасові, і міжрелігійні. Так от, найбільше застороги в мене викликають саме останні- але не з погляду порівняння,чия віра краща іт п .А лише через можливість.або неможливість,виховувати дітей у своїй вірі- це важливо і для мусульман,і для католиків і для інших,мабуть теж. І мене трохи лякає,що жінки відрікаються від християнства на догоду своєму кохання...я не засуджую,але особисто для мене то є неприйнятно. Але це особиста справа кожного.
Якось побачила на Галицькому базарі таку гарну пару- жінка в хіджабі,світлому брючному костюмі , висока,струнка,з делікатним макіяжем,явно українка, і чоловік-може,сирієць чи турок,такий же високий і стрункий,в світлому костюмі.Вони купували овочі-фрукти: вона обирала,він платив-носив. Побачене повністю змінило мою уяву про замотану-затуркану жінку .