я тут ні при чім http://psych.cf.ac.uk/home2/lewis/44 Lewis Mixed Race (Perception 2010).pdf Who is the fairest of them all? Race, attractiveness and skin color sexual dimorphism Facial shape and judgements of female attractiveness
Дуже розумні статті (напевно)))), але "дивитись" і "бачити"; "розум" і "мудрість" - різні речі, правда?
Мама брюнетка, тато блондин. Я блондинка, чоловік брюнет, малюк блондин, але суттєво темніший ніж я у дитинстві і шкірка смугліша. Ну і плюс дуже мало людей з віком не темніють. Я потемніла після класу сьомого добряче. І діти ваші, напевно, потемніють. Мій чоловік народився блондином з голубими очима, а тепер кароокий брюнет ,)))
Хочу сказати, що я теж раніше дотримувалася цієї думки. Але так склалося, що, живучи на заході Європи, колись зустрічалася з мусульманином ( не з тих, що замотують жінок у хіджаб). За рік спільного життя свою думку змінила. Ми багато говорили про Бога, і вся різниця в нашому сприйнятті полягала суто в тому, як ми Його називаємо. Не вбий, не роби людям зла - все для наших релігій і світосприйняття є однаковим. Тому жодних проблем не виникало. Навпаки, саме в плані релігії я відчувала повну гармонію, попри попередні страхи і упередження. Він поважав мої традиції і чекав на Різдво певно більше, ніж я. я не вважаю, що любити людину іншої релігії є гріхом, бо всі ми є рівні і однакові перед Богом. І хочу сказати, що чоловік цей був дуже релігійний, в тому сенсі, що вірить в Бога і ця віра присутня в повсякденному житті. А оці всі дикі для нас сторони мусульманства - вони є, але це вже суміш політики і релігії. Як і християни бувають різні. Мій хлопець дуже добре знав Коран і багато мені цитував, щоб пояснити що неправда те, що дозволені гареми чи вбивство невірних, це все політика. П.С. Жодної критики, кожен має право на власну думку на цю тему. Я просто вирішила поділитися своїм досвідом, можливо комусь буде цчкаво чи корисно. Sent from my iPhone using Tapatalk
Я не проти змішаних шлюбів в жодному їх прояві, головне, щоб було кохання, підтримка, розуміння і повага одне до одного, вітогляду, цінностей тощо. Тоді все інше - упередження і стереотипи - відійде на другий план або і взягалі зникне...
Маємо в родині такий шлюб з мусульманином. Шлюбу вже 30 років. Збоку я для себе зробила висновок, що нікуди ті розбіжності не пропадають. Спочатку неземне кохання, а через кілька років вилізають речі, які неможливо передбачити в момент "цукеркового періоду", бо просто наші дівчата не виростали в умовах ісламської культури. Ця пара пережила багато, в тому числі спробу чоловіка "поселити" в сусідній спальні другу дружину, виховувати доньку за їхніми традиціями (донька в результаті "втекла" в іншу країну, і молодець, я вважаю), зробити з сина радикального ісламіста. Можливо, молодше покоління чоловіків-мусульман трохи інакше дивиться на традиції. Але я не дуже в це вірю. Ну і стосунки в кілька років не показник. Тепер моя колись добра коліжанка розлучилася з чоловіком і має бойфренда-турка. Я трохи в шоці з того була. Але кожному своє.
@Haidee це про ріницю культур: влітку на пляжі спостерігала картину-чоловік араб, в плавках, п"ялиться на інших жінок (і на мене в тому числі) а поруч замотана з ніг до голови його жінка, яка возилась з двома дітьми. Ну як же так? І от таке жінки їхні не вважають нічим особливим. І видно було що мужичку все класно, такий собі "щасливий мачо", а жінка - ну просто, глянеш, і аж шкода її. Діти (дівчатка там звичайно не замотані ходять, але з певного віку я так розумію, їх теж замотують. І тут вже як то кажуть "се ля ві", а про випадки побиття "через зраду, бо бачили жінку з чужим чоловіком десь на вулиці", і шлюби по домовленостях з дитячого віку. Але також не маю нічого проти Корану, там багато спільного з Біблією, і Ісус там є, і Марія, Йосип, взагалі всі заповіді схожі. А оці всі радикальності і крайності то вже люди самі попридумували, щоб тримати в страху і керувати, якось так, імхо. І мала знайомого мусульманина - дуже щира і порядна людина, добряк яких ще пошукати. Так що всяке є, і часто теж мислять стереотипами. Хоча я за те щоб свою культуру теж дітям передавати, ну бо хто ж як не ми їй того навчить? Як казав класик "І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь" А ще в куми сестра за англійця заміж вийшла білого, якщо що- вроді ж ще ближча культура, і все одно, каже що так і не звикла до їх менталітету, не смішно їй з їх жартів (англійський юмор , а йому не все в нашому зрозуміло, так само про інші аспекти, і то вони вже не перший рік разом живуть.
Обнять і плакать. Наші чоловіки не споглядають за чужими жінками; наші жінки усі щасливі..І наш чоловіки не б ють жінок... То все крайнощі. Які є не залежать від віросповідання. мусульмани бувають різні. Є радикальні ісламісти, що більше пов язано не на релігії, а на політиці. А є звичайні мусульмани. Точно так само. як і серед наших віруючих. серед старшого ( маю на увазі тих, кому зараз 45+) є теж різні. Загалом у змішаних шлюбах все залежить від того, наскільки кожен із подружжя готовий прийняти ментальність іншого. І що готовий прийняти для себе. Багато залежить від того, в яких умовах і де живе родина. В 90- х роках дівчата з моєї тодішньої "парафії", яка розташована біля Меду, активно зустрічалися і виходили заміж за іорданців, сирійців, ліванців. З мого кола спілкування ще в 1994-96 роках троє вийшли заміж за арабів-мусульман із Сирії. Усі троє досі живуть у шлюбі. Ніхто не одягає їх у хіджаби, вони повністю європеїзовані. Одна живе з чоловіком у Греції, двоє- у Львові. Чоловіки -мусульмани точно так само сідають з родинами за різдвяний і пасхальний стіл ( ну та, до церкви не ходять на служби, хоча спокійно ходять з дружиною святити паску . Більш шанобливого і турботливого ставлення до жінки я мало де бачила. Я в той час дружила з одним ліванцем, який знімав поруч квартиру. Його старший брат був одружений на львів янці і жили вони у Лівані. Їх власні батьки були із змішаного шлюбу ліванки-християнки і ліванця-мусульманина ( мама прийняла іслам). Десять років тому моя співробітниця вийшла заміж за араба-мусульманина із Тунісу.Живе у нього на батьківщині. Сюди приїжджають періодично у гості. Назад до України вона не хоче повертатися. Часто бувають у Європі. Мій стоматолог- сірієць-християнин. Як і його брат- одружений на українці .Вже біля 20 років.Одна з колишніх дитячих подруг 10 років тому вийшла за мусульманина-араба, уже маючи дитину від першого шлюбу ( це до того,що кажуть. що мусульмани на жінку "з хвостиком" ніколи не звернуть уваги, бо то чужа кров) . Народила йому ще 2 синів, реалізувалася у своїй сфері і прекрасно чується у цій сім ї. Неподалік від мене живе узагалі цікава сім я. Наша українка вийшла заміж за мусульманина з Іорданії, прийняла мусульманство і прийняла усі традиції. Вони живуть в основному у нього на батьківщині, але по кілька місяців бувають і у її батьків тут. У нас вона теж носить хіджаб і закритий одяг. Мають чарівну дитинку. Реально, це така мила і спокійна жінка. І очі у неї завжди світяться. І у цьому хіджабі, з легким макіяжем, вона теж прекрасна. Змішані шлюби бувають різними. Як і різними бувають люди. у одної знайомої мама, така собі звичайна жіночка у "трошки за 50", втомлена життям і минулим невдалим шлюбом, геть розчарувалася у житті. І перетворилася у таку сіру мишу, якій вже нічого не треба. Щоб вивести маму з того стану, діти їй купили путівку в Туреччину "розвіятися". А там на неї "запав" власник готелю, її ровесник. Жіночка була в шоці, коли і після поверення додому він її добивався. Одним словом, закінчилося тим, що вона вийшла за нього заміж. Вже кілька років живе у Туреччині. І її реально просто не впізнати. То не пенсіонерка у віці під 60, а моложава спортивна красуня, з вогником у очах. От реально дві різні людини.
Ну з цим важко сперечатися. В тій "нашій" парі теж все виглядає гарно. Ні про які хіджаби мова не йде. Тільки нюанси його традицій і поглядів добряче псували нерви і здоров'я дружині в певні періоди життя. Чи готова жінка миритися з цим - таке треба питати себе перед тим, як зав'язувати стосунки.
От з цим згідна на 100 %, дегенератів серед українців дуже багато, тому так багато дівчат довго шукають собі чоловіка, і не тому, що перебірливі чи їм щось бракує, а тому що нема з кого вибирати. Тих хороших настільки мало, що треба вдень навіть не з ліхтариком, а з потужним прожектором шукати. Тому наші дівчата так часто шукають щастя закордоном, хоча і там різні чоловіки є і не все там медом помазане. То вже як пощастить. Особисто я не сприймаю чоловіків мусульман, мені вони якісь дикі і зовсім чужі. Хоча вірю, що є і хороші. Але надто вже різняться релігії.
Та то ясно, що "бувають різні", і нашим багатьом жіночкам така ситуація підходить (тішаться що хоч когось мають, не знаю, а потім ходять такі "втомлені життям жіночки"). Але що є то є: помітила що саме араби так себе ведуть прямо на очах у жінки, і то нормально для них. І жінки настільки закриті, замотані буквально, і відділені теж там найбільше. Але ж там віками така культура була, для них то звичне діло Знаю що деякі українки як одружуються з мусульманами то ставлять умову "щоб я була єдина жінка".
Висловлю свою скромну думку. Як прямий нащадок людей мінімум 4-х достеменно підтверджених національностей (з переважаючою українською )) ), природно, з деякими відмінностями в культурі, побуті і світогляді кожної, вважаю, що людина сама собі обирає життєвий шлях, спосіб життя, відносини в сім'ї - такі, які комфортні саме для неї та для її половинки, і то незалежно від національності обох. Просто треба бути від початку чесною з собою, і розуміти, на що ти йдеш, і чи готова до цього. А діти, до речі, вийнятково гарні та розумні вдаються. Може, тому, що дивляться на світ ширше і навіть пишаються своїм різноманітним корінням)). Звичайно, сприйняття і прийняття чужої релігії - це вже дійсно величезний бар'єр. Але є люди, для яких вона на 25-му місці, також їх право, то їм, мабуть, легше зійтись. Стосовно "замотаності".. Навряд чи ви десь зустрінете ортодоксальну мусульманку доглядальницею коло лежачої італійської бабуні, то би була ганьба не тільки їй, але і її чоловікові. Вибір "право самостійно вирішувати"-"бути залежною", "мати вудочку"-"мати рибу" - особиста справа кожної, зрештою, і не обов'язково "замотаної". Зрештою, може, їй так комфортно? Зачіску поправляти не треба.. Вибачте, то вже я про своє )) Мусульмани, буддисти, євреї - не обов'язково глибоко віруючі, не обов'язково фанатики, не завжди дикі, погані та злі. Так само, як християни і українці зокрема, не всі такі розчудесно-ріднесенькі. Про колір шкіри, думаю, нема що багато казати - не в часи расової сегрегації ніби живемо. Хто дбає про відтінок шкіри та волосся дітей внуків - та на здоров'я, головне, щоб внутрішнє наповнення було людське. А зрештою, всі люди рівні. Чи ні?
Напевно їм так дійсно комфортно - все забезпечать а ти тільки сиди та й мовчи. А як комусь не комфортно, то, звиняйте, питати ніхто не буде --- дописи об"єднано, Dec 3, 2016 --- Абсолютно Але звичаї (і не тільки релігійні) всюди дуже відрізняютья, як і підходи до освіти, укладу життя, міжособиснісних взаємин.
Про "комфортно" - це був жарт, якщо щось, хоча, припускаю, що багатьом жінкам подобається такий одяг, у багатьох варіантах він виглядає достатньо жіночно (особливо домашній). Жінка, яка виходить заміж та їде жити в ортодоксальне суспільство, чи навіть приймає іслам, повинна сприйняти, зрозуміти і прийняти багато речей, як належне (а може, навіть і полюбити..), бо інакше величезні проблеми забезпечені. Але, як вже неодноразово писали вище - далеко не завжди все аж так печально. Є ж "формальні християни" - так само й з ісламом та іншими релігіями, мабуть. Наскільки я знаю, принаймні українок ніхто за арабів чи чорношкірих заміж насильно не видає, так само, як і за українських ледащо (в даному випадку чистота етносу - сумнівна перевага). Надумаєш з "таким ніяким" нашим розлучитися - теж почуєш 150 порад "та ти що, та він ще нічого... та ти ще біди не знаєш.. та куди ти з дитиною.." Те саме "сиди і мовчи", тільки в демократичному європейському суспільстві. )) Є своя голова - хай думає і вибирає добре, і шукає мудрий вихід з кожної конкретної ситуації. Хоча це реально складно )) Життя - воно взагалі складне і далеко не "лінійне"
Не можу я зрозуміти тих змішаних шлюбів. Не вірю. Не підтримую. Для мене навіть Шевченкове "кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями..." то така істина з істин в якій я не раз переконувалася.
я запостила їх не для того, щоб Ви читали (знаючи ситуацію з англійською в Україні), а щоб бачили, що така думка (що діти від змішаних шлюбів особливо гарні) поширена і вагома настільки, що їй присвячують цілі наукові дослідження а нє чітал но осуждаю якраз і є причиною того, що ми не сприймаємо чуже і невідоме воно нам страшне і незрозуміле, загрозливе і вороже для того щоб дискутувати на тему змішаних шлюбів варто почитати хоча б спочатку історію інших релігій чи країн сказати "не сприймаю, не подобається, не вірю, не підтримую" звісно є формальне право, але якось воно тупо чи що не зрозуміла що там на рахунок мудрості чи розуму але великі люди обговорюють ідеї, звичайні люди обговорюють події, дрібні люди обговорюють людей про що ця тема? кожен пише про змішану сімю яку "знає" і на основі того узагальнюємо, узагальнюємо, узагальнюємо ... смішно
Не смiшнiше, нiж узагальнення щодо англiйськоi )) Привiдкрили нам, дрiбнолюдкам, науку, ''блеснули просвещением''... чи то по собi осудили)) А тон.. ''не для того постила''.. Чарiвно! Ех, таки занадто змiстовна, iнтелiгентна та висока ця бесiда.. Пiду я в щось примiтивнiше ))
Просто з цікавості - в чому? П.С. От чесно, мені, живучи за кордоном, було дуже гірко чути осуд щодо України від людей, які мають про нашу країну дуже погане уявлення. Насправді нічого не знають, щось чули, але засуджують, ніби там життя прожили і все бачили. Так і з мусульманами. Ну чому люди, які про цю релігію мало знають, її засуджують? Неприємно це і неправильно. Давайте не будемо плутати релігію з політикою і маніпуляціями. Я маю багатьох друзів мусульман, і це надзвичайно добрі, щирі і хороші люди. І релігія наша НІЧИМ не відрізняється. Нічим. От просто не можу за них не заступитись. Наша релігія відрізняється, наприклад від індуїзму. Там море богів, сотні. Моя подруга поклоняється богині з тілом жінки і головою слона, а її дві дочки мають інших богинь. Це, я вважаю, відрізняється. Мій близький друг палестинець, дуже віруючий мусульманин. Дружину кохає неймовірно, має двох діток, на обох пологах був присутній. До других пологів дуже готувався і все планував наперід по роботі, щоб мати час допомогти дружині. Постійно друзям розповідає про дружину з таким захопленням, показує фото її і діток. Це надзвичайно щаслива і дружна сім'я. І релігійна. Жінка там просто королева і квітка, яку плекають. Українським жінкам лише мріяти про таке. Розповідав мені, що за Кораном, жінку треба поважати, бо Бог створив жінку з ребра чоловіка, коли той був непритомним. І чоловік не чув болю. А жінка ж дає життя притомною і відчуває сильний біль. І справді, він з величезною повагою ставиться до жінок. І гареми не дозволені! Це маніпуляція. Не буду вже вдаватись в деталі. Інші мої друзі мусульмани теж хороші люди. Один є сирієць трохи нахабний і ледачий, Путіна дуже любить. Вгадайте, чи справа тут в релігії, чи в людині? Тому давайте мухи окремо, котлети окремо. Sent from my iPhone using Tapatalk
і у багатьох країнах ви мали такий досвід спостережень за арабами ( серед яких, до речі,є і багато християн) та мусульманськими сім ями ? "Смешались в кучу кони, люди..." Про багатожонство уже навіть не коментую 100%