І що? Буде так,як має бути і це не змінно.Витри соплі,візьми себе в руки і насолоджуйся життям,бо воно одне.
Досвід - цінна штука, але ж не такою ціною.. Що може бути важливіше в житті за кохання? Іноді люди кохають раз на життя
Чогось згадалося як Бред Піт розповідав про те, як почав виводити Джолі з депресії, коли в них почали виникати проблеми. І все це було так дієво! А потім я прочитала що вони вже розлучені.. Якось скептично ставлюся до всіляких реабілітацій у стосунках. Якщо процес пішов, то пішов. А якщо кохання має місце бути, то усі проблеми - тимчасові дрібниці
Ви так пишете, ніби кохання - це якась статична річ, незмінна в часі і просторі. Все тече, все змінюється, і кохання не виключення.
Мені колись сказали фразу, що щоб повністю забути людину і не мати почуттів до неї треба, щоб пройшло в два рази більше часу. Тобто, якщо стосунки тривали рік то щоб повністю відпустити потрібно, щоб пройшло два роки. Не знаю чи це так, чи ні, але час точно лікує, і просто треба перетерпіти і пережити той складний період.
Безумовно, час лікує! Але, мабуть, при умові, якщо ти цю людину більше не бачиш і не спілкуєшься з нею протягом цього часу.
я з дівчиною прожив 6 чудових років,виходить,щоб її забути повністю мені потрібно 12 років?час лікує,на це дійсно потрібен час,але ж не в двічі більше,хоча...
Як на мене, то ця фраза була колись кимось кинута під час підтримки друга чи подруги, що жаліється про втрачене кохання. От і виникла теорія про "вдвічі більше років". І ще, на мою думку, то довготривалих стосунків це не стосується, якщо мова йде про повне забуття і готовність до нових стосунків. Із цієї теорії випливає, що вам необхідно 12 років до нових стосунків, мінімум. Якщо зустрічалися, наприклад, із 20 до 26. 12 років почекаємо, Вам буде 38) В принципі, не так багато) але молоді роки прогорювати - не варіант) Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk
А мені зараз 32 роки,32+12=44 .фігасє,чому це до довготривалих не стосується? Навпаки стосується безпосередньо ,адже за більш довгий час більше привикається до людини,більше пережитого,більше всього.хіба ні?
Ну так) пів життя на забуття) я так розумію, що ці 12, до прикладу, років минуле кохання живе у вашому серці і ви поступово його забуваєте. Відповідно не готові до нового. А навіщо починати серйозні стосунки, коли ще не знали старі почуття? Так виходить, що нові стосунки у ці 12 років будуть побудовані на брехні. А чому, на мою думку, не стосується тривалих? Тому що тривалі стосунки із коханням неможливо забути. Розлюбити, але не забути. Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk
В чомусь я з вами згоден,в чомусь ні,але тільки в одному ви праві на 100% це те ,що дійсно я не готовий до нових серйозних стосунків,а навіщо ?щоб знову пережити то саме?
Ну не знаю, вдвічі більше, то щось нереальне, рік-два, це наче адекватний термін, щоб пережити біль, і бути готовим до чогось нового Таке питання задають ті, що якраз не готові
Це була не моя теорія.Саме так,рік максимум,але який неприємний осадок лишається на душі,спогади.Нуу так я і не готовий!!!
Почуття це не точна наука, для чого себе програмувати на довгі роки мук? Головне відпустити людину з серця і голови, а за який період - то вже індивідуально. Я так і не змогла за 7 років відпустити, хоч багато було спроб, тепер це мій чоловік
Привіт!) Я хочу пітримку може ви мені допоможите, я живу з чоловіком вже як 4роки, маю синочка якому 1,5 рочки він в мене самий-самий найкращий, в моїй сімї проблема -це мій чоловік, чому проблема тому що він синочок мамин, я все старалась як найкраще щоб нам було, но уви він це не спринімав, можна собі уявити що чоловік ненавидить мою маму і всіх моїх рідних з самого початку як ми були разом, і що мене дивує що я попросила йому придложити тещі приняти гарячу вану, ну хоч якось відячитись що вона нам допомагає, а так вона сама з села......і пройшов час як ми посварились він мені сказав що я ненавиджу твою маму коли ти мене попросила щоб я придложив її гарячу вану приняти,це ужасно....його мама приїджає на місяць і нічого і купається і ходить в т..... їст, но нічого я якось привикла, звичайно тяжко чому бо я тримаю чистоту, а вона ні((( і коли я не витримала сказала чому ви так робите а вона відповіла нічого я як поїду ти поприбираєш бо ти це любиш, то п.........((( я сказала чоловікові що мені не приємно а він сказав я тоже не люблю чистоту ну як вам пояснити він відповідає я взагалі не прибирав мама як приїждала то все мила, пил мені не мішає!!!! я в шоці до заміжжя він такий не був вот в чому проблема і мені ніхто цього не зказав....оой в мене стільки всього я не напишу все одним словом біда, це не є що я його обсуджаю просто може ви мені щось порадите може хтось сталкувався з такою проблемою"МАМИН СИНОЧОК" ми сваримся, чуть до розводу но я знаю що він дитину не лишить без тата, а що мені далі робити, він мене не слухається а мама як скаже то він як огурчик все робить,звичайно ми окремо живемо но, скайп 2-3рази на день, дзвінки 15 разів на день, що робите? що робили? що їли? де ходили? що бачили? що будете робити?що зварили їсти? що купили в магазині? і так далі.... ще одне він один в сімї,і я вірю що вони все для нього роблять, но є такі випадки дадуть гроші но потім витикають ними, командує що я маю вчити дитину, що робити, я вдячна но це не те що ви думаєте вона старша і знає, це контроль!!!!!! постояний, я як вродила синочка в мене були тяжкі роди, но я просила дайте дитину мені, вона говорить лижи ще натримаєшся, я 3 дня просила дайте, я як брала годувати і все зразу забирала на руки собі, я хотіла надягнути памперс так як я мама ну вона дала і все забрала а я зьтими швами не могла бігати за нею, і не витримала сказала я що вам його родила відайте, вона пожалілась синові, і розплакалась, а потім я свому чоловікові розказую як все було, а він мені говорить МАМА НЕ ДАВАЛА ТОБІ СИНА,ЩОБ ВІН ДО ТЕБЕ НЕ ПРИВИК(((( МЕНЕ ПІСЛЯ ТИХ СЛІВ ВСЕ ВІДНІМІЛО, як після того піднімати телефон коли вона дзв..... а чоловік як той баран не міг сказати як ти не давала це є її син...ось якого я маю чоловіка, і надалі є контроль чому не підстригся, чому не поголився, чому це то то......немає просто слів...порадьте як провчити його но не на біду....щоб він зрозумів що таке СІМЯ!!! БУДУ ВСІМ ВДЯЧНА ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ ВАМ, ГАРНОГО ВАМ ДНЯ па па))
Для початку візміть в себе в руки і подружіться з розділовими знаками. Бо тут навіть сива кобила копита поламає.
Не зрозуміло суть цього посту,ви хочете налагодити стосунки з свекрухою,чи перевиховати чоловіка?"Мамин синочок" це діагноз не виліковний,важко вам щось порадити.З цієї розповіді зрозуміло тільки одне,це те,що ваш чоловік вас не поважає.
@kyrzanova давайте по порядку. Свекруха далеко? Як часто приїжджає до внука? Як себе поводить, коли у Вас вдома? Що Вас не влаштовує в повендінці чоловіка? І як Ви собі уявляєте, він має себе вести до Вас до саоєї мами? п.с. тут як на мене кофлікт ролей. Бабця веде себе як мама. Чоловік як син. Треба всім усвідомити яку роль він має виконувати, і впроваджувати таку поведінку.
