у нас різниця 1 рік 3 місяці -- ревнощів не було, наступна різниця 1 р. 10 місяців -- не було і немає. Тому не лякайте ітак наляканих))) Я до 10 тижнів вагітності нормально носила, годувала, все було ок. В 10 тижнів зробила УЗД -- все Ок і ми поїхали до чоловіка на село типу у відпустку. Там мені свекруха нічого із дитиною не допомагала, я по траві ту коляску трагала (а то вам не по асфальту), нервувалась, недосипала (бо у Львові мені чоловік допомагав у всьому, а тут він був занятий іншою роботою, якою його нагрузили і він там не особливо дивився, чи мені допомагають, бо чомусь думав, що якщо дві баби поруч: свекруха і її сестра -- то вони глядять малого, а вони тільки чоловіка гляділи: жиби там покосив, там порубав....) і у мене почалась страшна кровотеча... Казали чистити, я відмовилась. Короче, із донечкою все ок, але майже всю вагітність я лежала, то вже із старшим всі були по черзі: мама, баба, свекруха... Але мені здається, що якби не було тієї кровотечі, то легко можна було б і носити до кінця вагітності дитину, і грудьми годувати. Головне -- плавно, без качелей...
Я завагітніла, коли малій було 2,5 роки, але вона в мене така ще любительниця була на руках поноситися, на вулиці часом лінувалася ходити, якщо без візка, по сходах на 4 поверх теж на руках. То і піднімала, і носила. Але щоразу пояснювала, що мені вже важко, що в животику ляля. Зараз вже через кілька місяців то зрозуміла, на вулиці чи на сходах на руки не проситься, хіба вдома інколи можу поносити. З животиком теж прошу бути обережною, то ніби розуміє. Сьогодні навіть цілувала А от ревнощів теж боюся. Мала в мене дуже несамостійна, вимагає цілодобової уваги і майже не бавиться сама. То не знаю, як то все буде потім. Боюся, щоб після народження другої дитини вона на бабцю не переключилася повністю, бо тоді буду ревнувати я
В мене різниця 1 р. 9 міс.,1рік 7 міс. і 5 років. Ревнощі були присутні всі три рази. Лише виражалися по різному. Найстарший падав в істериці, коли бачив, що я годую грудьми середнього ( сам відмовився на 5 міс. вагітності), середній став хворіти і таки домігся, щоб йому уваги було більше, ніж новонародженій. А доня була не дуже задоволена, що її через 5 років посунули з трону "найменшенькоі"
під час вагітност було важко трохи, коли був токсикоз добре, що тільки нудило, а треба було старшу побавити, вигуляти, погодувати і т.д., а хотілося лежати, щоб ніхто не чіпав. і вкінці, коли тягати\піднімати 11кг доню також стало нереально. тоді помагав чоловік\моя мама. а решта часу нормально. і носилися, і бавилися-дуріли, і спали разом до останнього в нас різниця 2р і 1міс., то не ревнує. ми готували Катрусю до появи лялі, пояснювали. то вона сприйняла нормально появу сестрички. каже, що сестричку звати Жабка і вона наша "сімейка". все хоче погладити її, але прикладає трохи забагато сили. залучаю її допомагати мені, типу дрібних доручень-памперс принести, серветку подати і т.д. Жесть в нас, то мій недосип і втома, то трохи нерви здають час від часу)) але то дурниці, ті малюки такі кльові, що у 2 роки, що у 2 тижні
Ну найбільша жесть почалася десь в півроку, коли менша могла сама брати іграшки. Тоді почалося видирання іграшок і биття. Не каж, що у всіх так буде, але це наш гіркий досвід. + дуже важливо скільки часу чоловік є вдома. Бо, мабуть, найбільша проблема, це коли старша заважає ввечері вкласти меншу спати, а тато на роботі. Надіслано від мого HTC Desire C, використовуючи Tapatalk
То часом не я писала? Я дуууже переживала, як синок відреагує на те, що він вже не єдиний син, внук, племінник, бо з ним взагалі дуже і дуже непросто, а тут ще ляля маленька... Ну от доня народилася, я така вся напружена в очікуванні - нічого, все спокійно, сестричку любить, особливо вреднішим не став (куди вже?...) А от десь від літа, тобто відколи мала почала ставати більш-менш інтерактивною... Ооо, тоді почалось... Ні, він далі її дуже любить, але що він виробляє!... То, як то кажуть, ні в казці сказати, ні пером описати ну і тато в нас теж в дефіциті
Привіт всім. Дуже хочу другу дитинку. Малому 2,3. Хлопець з характером. Хоче зі мною весь час бавитись. Я передиваю якщо би завагітніла вдруге чи то реально варити, годувати, прибирати і т д коли в тебе токсикоз??? А ще свекор я так розумію проти 2-х дітей, бо все каже то продасьте скоро того ровера, каляску першу теж продавав... Колись сказав що дітей багато не треба бо від них ніякої віддяки((( дівчаточка порадьте... Я так хочу багато дітей мати і добре їх виховати... А тут і свекруха раз сказала шо з двома мені буде важко... Вибачте що так багато написала, але мене то мучить зсередини..боюся чи зможу справитися з двома.
до чого тут свекоp і свекуха. це Ваше з чоловіком pішення. і токсикоз не вічний, і завжди можна так організувати, щоб з усім справлятися, чоловіка залучати до старшого і хатніх справ.
Та звичайно шо нідочого(( просто дуже бісить як до всього пхаються..таке враження шо я прямо вже хочу багато щасливих дітей щоб їм доказати що то щастя велике.. Бо в них один син а другу дитинку просто вбили- аборт(((
Діти ваші, а не свекрів. Чого вони мають вам казати що і коли продавати. То має бути виключно ваше рішення щодо народження другої дитини. Всі через то проходять, з Божою поміччю все виходить. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Нащо комусь щось доказувати? Ви думаєте, що переконаєте когось? От ви написали: Робіть так як хочете самі і не дивіться на когось. В кожного свої погляди і життєві обставини. Якщо вам ваші обставини дозволяють зараз планувати ще одну дитину, то чужа думка найменше мала би вас турбувати. Але тут ще момент чи ви живете окремо з свекрами чи разом. Бо якщо окремо, взагалі нема що обговорювати. А от якщо разом, то вони вам добре можуть нерви попсувати своїми втручаннями.
А ви з ними постійно живете? І як їх стосується дитячий візок?? Ой, думаю що далеко не одну..(( Мені як попадаються часом дуже говіркі пенсіонерочки, то реально волосся дибки стає. І при тому вини вони не відчувають, бо так всі робили. Шкода що з даху всі не скакали))
така ситуація як в мене) але яке їхнє діло! ви з чоловіком вирішуйте таке питання). А нарахунок двох діток, звичайно буває тяжко, буває легко. Стравитесь зі всім) А я зі своїм токсикозом, і трьохденним днем народженням старшої доці - було трохи тяжко)) особливо посуд мити!..але все перейшло - мама і чоловік помагали)
Ми жили разом 2 роки.. Тепер поблизу живемо... Рідше але бачимось... То мене просто бісить нашо пхатися і за нас продавати людям візок і ще й гойдалку втулити лбдям ніби то в нас більше дітей не буде... Просто хочеться якоїсь підтримки з боку але вони хочуть шоб все було по їхньому. Навіть на рахунок виховання я кажу одне робити а вони як навмисно по-іншому роблять.. Тому я думаю чи можна самій справлятися з дітьми без допомоги) --- дописи об"єднано, Nov 23, 2016 --- І я хочу дуже на Бога надіятись шо дасть мені здоров'я)
Я,коли була з старшим вагітна,то дуже за все переживала,дуже все пильнувала. Хоча вагітність була легка і причин для хвилювань не було. Коли народила, то думала що з наступною вагітністю такою панікьоршою не буду,на облік стану після 20 тижня, багато агалізів не буду здавати, але завагітнівши стала ще гіршою: гризу себе кожною дурницею,переживаю, аналізів роблю більше ніж треба, була б моя воля то я узі робила б що 2 тижні(((
в мене трошки подібна ситуація була. З першою вагітністю я хотіла бути і бути вагітною, а от з другою немогла дочекатися коли вже народжу))))) Надіслано від мого SM-T561, використовуючи Tapatalk
Стосовно готування під час токсикозу-дам вам наводку: в нас на форумі багато господиньок,в яких можна замовити майже все. Накупіть пельменів-вареників-котлеток . І годуйте своїх хлопців на здоров'я. а якусь кашку чи просту зупку можна і на автопілоті зварити)))то говорю вам зі свого досвіду. Та і скільки того токсикозу))2 місяці можна потерпіти.
Дякую))) Вчора свекруха заявила якщо я народжу другу дитину то вони першого собі заберуть...як на таке реагувати?? Бо вони самі і їм нудно. Навіть якщо не буде другої а коли буде малому три роки вони хочуть собі дитину присвоїти!!! Шо за брєд!! Я кажу що дитина в садочок має ходити і ніколи сина їм не віддам..
Нехай куплять собі собачку чи котика, якщо ім нудно. Дитина - не іграшка! А щодо продажу візочка і т.д., то вони скоро труси Ваші продадуть, бо порахують, що вони зайві. Це я до того, що своіми речами я керую сама!
