Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

ми знову всі засмаpкані. і це моя вічна проза цієї осені
а врочистостей теж трохи є вихідні пройдуть під гаслом досвятковуваннях наших ДН. це, звісно, має і прозовий момент-завтра треба шуршати на кухні як має бути, але я люблю готувати, особливо як є з чого. приїздить в гості свекор-діти будуть при ділі
а сьогодні був насичений день. зранку хатні справи, ввечері робота. отримала другу міні-зарплату і чудові привітання до ДН від нових колег. а ще купу позитиву від проведених занять.
хочу снігу, тепла, атмосфери свят і родинного затишку. дуже-дуже хочу, щоб усі були здорові.
тепла вам, посиденьки!
п.с. нині без дітей купляла торт, то теж дівчинкою мене назвали)) бо як я зі свою бандою приходжу в магаз, тоді я "в образі" жіночки

 

А моя прозова-проза-прозище продовжується.І не знаю,де писати,чи в жилєтку,чи в прозу,чи в слабі записуватись.Опупєя з моїм лікуванням продовжується.Гори піґулок і мільйон уколів.І відкриваю вам страшенну таємницю: вже кілька днів,як я почала боятися уколів)))Зять зразу ж запитав,після якої сотні це сталось,юморист)))Збираю себе докупи,Піднімаю голову,роззявляю очі і тьопаю на кухню.А з врочистості--дзвонив брат троюрідний,наговорив мені купу теплих слів.Нас є троє таких троюрідних,які між собою душами рідні,одними очима на світ дивимось.І яке це Щастя,відчувати,що у тебе є БРАТ.

 

Всім привіт! З врочистостей- нині субота, а отже - вихідний Їсти зварено, в кімнатах прибрано, постіль перестелена, прання переться, ще мене чекає купа прасування і вивчення уроків з дітьми Сіла попити чаю... На наступну суботу ідемо до брата на день народження, а 20, в неділю плануємо з подружками "день для себе коханих", перерила афіші і анонси... ніц підходящого не знайшла Надумала в аквапарк з дівчатами сходити чи в кіно...Всім гарних вихідних, сонечка і файного настрою!

 

Сумна проза - підробітку в інеті я так собі і не знайшла досі, щоб назбирати грошиків на пам"ятник батькам(( і де ті тисячі взяти до весни?
Прозова проза - всі живі, більш-менш здорові, їсти є що, спати є де, гроші мені повернули по підробітку ДПшному, ще б хтось той табун вар"ятів-студентів-алкашів повкладав спати, то було б дууууже добре, ато вони до 23.00год сплять , а потім буянять до 3-4 ночі щоденно...

 

В мене проза сьогодні, мабуть, така, як у всіх: дощик за вікном, я добралася на роботу практично суха, робота працюється.
А от врочистіть, хай трохи не моя, але.. Моя кумаська стала мамою втретє!!!

 

І проза і врочистість... почнем з такого собі "не дуже"
ПОГОДА. Тільки вона мене могла заставити купити нову парасольку (попередню десь гицнуло). і я мокрою куркою 1.5 роки бігала лише в капішоні.
Ціни на бензин... заїхала я на заправку

і по звичці вальнула повний бак пульсу.

і трішки була в шоці. І взагалі в шоці з цін... з своїх дітей (але тут переходить на врочистість)
Донечка прийшла і сказала що хоче малювати прапори країн "в сердечках". ще й підписувала яких країн. Синочок складає "веселий горщик" і відкриває всі двері (клямки) в хаті сам

і щодня вчиться чогось нового

!
Вчора приїхала коліжанка до мене додому і намалювала мені нігтики! скільки для щастя треба?!
всім суперового закінчення дня... чи то ночі і чудово-кольорових снів!

 

ой..то для мене болюча тема Маю спрезентувати у суботу гарну парасольку (замовили гарну, якісну і на багато спиць), оббігала пів Львова, якісна лише черного кольору, якщо інші кольори - то я такої якості не хочу... Одним словом, здайте точку де є гарні парасолі!
А далі якась суцільна проза. Роботи як завжди навалилось купа, і найгірше то бюрократична складова, яке мене вбиває морально. Але що зробиш. Сьогодні вперше за 2 тижні готувала їсти Жила на одних канапках\піцах\пиріжках, а сьогодні якесь натхнення прийшло "погосподарити".
В понеділок маю одного закордонного гостя...ех, знову буде ще більше роботи ;(

 

Доброго ранку.
Люблю я осінь та зиму, але, як то кажуть, "дивною любов*ю".
Не тиждень, а казка. У вівторок Аня мала ++++ ацетон, а із середи вже лікуємо бронхіт. Паралельно двічі викликали майстрів-сантехніків, бо чоловік хотів щось там у кухні поремонтувати - то ледь не затопили сусідів. Вже, Богу дякувати, все функціонує. Капці, як незручно було виводити дитину з того стану без води та із протікаючим сифоном...
Врочистість: вже субота, цей тиждень добігає кінця! А ще: гарну книгу прочитала.
Усім гарного настрою та здоров*я міцного.

 

А в мене малюк вже тиждень вдома з вірускою. Вчора піднялась висока температура, горло червонюще. Цілу ніч міряю температуру щогодини. В 9 ранку приїде родич, потім ще в 12, в 3 і гостина до вечора. Як цей день пережити

 

Попри похмуру та холодну погодку за вікном, настрій в мене чудовий, бо :
1. Виспалась в тишині аж до 10.30год. ( студенти роз"їхалися по домівках. а ті що залишилися були тихими))))
2. В хаті тепло, їсти є що,всі живі-здорові, поруч мої найнайкоханіші чоловіки
Тримайте для настрою:

 

у мене сама врочистість! Вчора на алі замовила лампу для нігтів, лаки і ремувер, ще й все зі знижками- буду знову гарна)) нарешті поїхали і купили лампочки яскравіші, я реально наче ожила. Бо останнім часом темніє швидко, і оте світло як в ... місці мене просто пригнічувало))) Малюк мій нарешті почав спатиі з'явився режим. Мені стало набагато легше...бо я думала, що отой період неспання-вередування-спати ніяк не вкладання, ні вдень ні вночі, ніколи не закінчиться, і мені прийдуть капці))) Може це у всіх так. Але мені чомусь ну дуже тяжко то все далося, ну і досвіду не було)) Але, я старалася зробити якийсь режим, в мої старання нарешті дали результат. Вже пару днів в 9 вечора кладу його в ліжечко, і за 10 хвилин він сам засинає. І вдень спить, і спить здебільшого в одні ті самі години. Я почала жити...)))
малюк радує неймовірно, вже усміхається, агукає, перевертається. Це таке щастя, радіти першим досягненням крихітки!
Купила собі одяг ходити вдома, НАРЕШТІІІІ, бо тепер я весь час вдома. і виявилося, що мій гардероб був до цього не готовий))
Погодка в нас просто краса. Пару днів останніх було вдень +17, справжня золота осінь. Сьогодні холодно, +3, але сонячно й дуже гарно. Небо блакитне безхмарне! Такого ж настрою бажаю всім, сонячного й безхмарного!

 

У нас тиха сімейна ідилія: за вікном кружляє лапатий сніг, а в ліжку солодко спить усе сімейство: мама, тато, мацьопа й кіт. Правда кіт, зараза, мене підпер і так добряче собі місця вибив на нашому невеликому ліжку, але то дурниці. Всі солодко соплять, а мама тут зависає
А скоро буде побудка і підготовка до новорічної фотосесії, яка нас сьогодні чекає. Так що сніг доволі доречним виявився, створює правильний настрій всім хорошого дня і з першою, дійсно класною, заметіллю

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

А ми сьогодні плануємо йти гуляти ))) хоч на 15 хв. Дуже хочу малюкові сніг паказати, бо минулу зиму він, напевно, не пам'ятає. А от зараз вже і лопаточкою може той сніг поперекидати і в ручку взяти ,))) наразі дивиться на той сніг через вікно і не розуміє що це ))) каже 'дим' )))

 

З початком сезону ЗИМА 2016\2017 мої любі Посиденьки. Як каже СТБ "ВХУРДЕЛИЛО". І так вхурделило, що з хати сьогодні не вдалося вихати. А я ж то на форумівку хотіла Не можу того пережити, їм там всело, вони там регочуть, а мене жабка підтискає. Пробувала викликати таксі, та якеееее, глухо. Годину стояла і дивилася в вікно, по трасі міжнародного значення М-06 Київ-Чоп проїхало 3 легкових а\м, жодної маршрутки. Так що я нині просиділа взаперті, як та принцеса в темниці і ніхто мене не врятував. ТОму настрій прозовий.
Трохи погуляли з псюриськами, Цезар в шоці від снігу, а я від висоти заметів, в нас на подвір"ї місцями вище коліна. Гєк в екстазі - прийшов його сезон. Сьогодні спав прямо по-серед двору, замело його снігом, як в берлозі, скаче по заметах, як козлик.

ага, тому мене цілий день дур голови чіпається. Я ж вчора готувалася до гульок, то наварила їсти на кілька днів, сьогодні тільки ЖП наїдаю.
Чоловік сказав, що буде домовлятися і залишати машину в Чагарях, якщо будуть прогнози на такі сніги. Ми завтра теж з дому не виїдемо своєю машиною. І вихідний з роботою теж буду мати - я не псіх, щоб кудись машини відправляти, лише один має вивантажитися і на відстій. ТОму в мене буде лонг-вікенд. Хоч треба би працювати, бо минулого тижня були одні шалені витрати - штори-тюль і нове ліжко.

ага, я теж такого маю, тільки розміром не як кіт, а як середньостатистична людина. Давно вже хотіла змінити матрац з 1.6 на 1.8. І минулого тижня випадково нарила на ОЛХ за дуже доброю ціною матрац+ламелі. Вчора привезли. Тепер треба лише наматрасник+простирадло. А наше перенесемо в гостьову спальню. В мене вчора був такий феєричний бардак в їдальні, що я навіть не помітила подарунок від чоловіка Трохи образився, але сам винуватий, понакидував на столі своїх записок, підручників і т.д., що я ту коробочку навіть і не помітила - пульнула кульки з шторами на ліжко щойнопривезене і почвалала.
І взагалі, щось він останнім часом занадто добренький - то суші, то сочок свіженький, то підвіконня помиє або пропилесосить. Щось то підозріло
Йду собі чаю з медом закалатаю і подумаю.
Вишивати щось зовсім не хочеться, тому завалюся біля каміну і буду дивитися Голос. Віскі якогось би ще хотіла, але нема
Всім теплого і затишного вечора.

 

Вітання всім! Яка погода..., хоча б пасувало трохи більше морозу, і більшої підготовки до снігів і морозів наших комунальних служб і маршруток, сумно... Моїх робітників ще досі немає вдома, зараз прийде моя арава холодна, зла і голодна.
Дівчатка, була темка де можна було вибрати тканинку і замовити постільку потрібних розмірів, ніяк знайти не можу, допоможіть...

 

Нарешті настрій гарний щоб щось написати. Отже, вихідні були класні. В суботу, подивившись в прогноз, вирішила, що тягнути нема куди і треба накрити троянди. І о диво, через годину після того як я закінчила, почав падати сніг. В неділю стало трохи страшно. Квитки в театр куплені, треба їхати. А живемо недалеко від траси і завжди чути як їздять машини. То тут була тишина. Ну я не камікадзе, піднімаю чоловіка - завези мене. Виїхали, а там пустота, машин нема, дороги власне теж. Якось правда ми покатулялися. По дорозі таки було пару фур на узбіччі. Доїхала я в центр маршруткою, на яку навіть не чекала. Ще наївна подумала, що з громадським транспортом проблем нема. Зустрілася з подругою, пішли до театру, побалділи від гарної постановки. Та й швиденько назад. А не тут то було. На Сихів не їхало нічого. Ну поїхала я до Ашану, домовившись з чоловіком, що забере мене звідти. Назад ледь заїхали, бо фури на об'їзній стояли місцями в три ряди. Було весело як нас випихали з замету. Сьогодні налаштувала чоловіка зробити собі вихідний, бо виїхати кудись зранку знов було нереально. Але чоловік в мене дуже працьовитий, тож працював з дому дистанційно. А я, як головний підбурювач, готувала йому їсти. Так вже змучилася від того готування сьогодні, що завтра таки хай їде на роботу. А я буду сидіти вдома і тішитися, що не стою в тих страшних чергах зранку на маршрутку на роботу. От і ще один позитив від декрету.

 

Привіт, снігуронькам У вас там весело) в принципі, в моїх батьків вдома не легше.
А у нас тут холод, але сухо. Сніжок видно лише на вершинах гір) А до нас це далеко) точніше високо))
В мене сьогодні день чорно-білий. Хороше - нарешті вивезли два (і навіщо нам їх так багато) старих дивани на смітник. Виявляється, у нас такі великі кімнати) діти зацінили наявність простору. Заодно і перебрала гори речей "на всяк випадок, частинка до візочка, крісла, і ще мільйони категорій" викинули теж добрячу гору. О, як я люблю щось викидати, звільняти простір і голову від всілякого мотлоху. Тепер так легко дихати)
Ну і чорненьке. Розчарування сьогоднішнього дня. Розбираю я наші речі, прибираю. Чую, чоловік пішов на вулицю. По часу орієнтуюся, що приїхала пошта. Вже тихеньке маленьке приємне передчуття, що то може моя лампа приїхала. Приходить чоловік, А в руках багато різних пакетиків і вона. Велика коробка. А це може бути лише моя лампа. Ну я вже щаслива. В голові думаю, який манікюр буду робити. Навмисно починаю із маленьких пакуночків, де мене чекають пилочки, наклеєчки, стікери до записника. І тут доходить черга до неї. Я беру коробку в руки і в мене шок. Вона легенька, як пір'їнка. Я відкриваю, а там меламінові губки...100 шт... Вони зіпсули мені настрій аж до вечора... З того всього відправила чоловіка помити духовку. І він так файно її видраяв, що аж підняв мені настрій. Тепер знову щоденне очікування пошти із моєю лампою...
Але є в цьому плюс. Нехай такі розчарування будуть найбільшими у моєму та вашрму житті) адже це такі дрібниці)
А зараз після смачної вечері мене чекає тепла піниста та ароматна ванна і масочки.
Усім солодких кольорових снів

Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk

 

Ну Ви даєте ))), я читала захопивши подих, бо аналогічно чекаю пакунки з Китаю. Також вже ходила на пошту, в надії, що там мої різні наклейки-цяцьки для нігтів, а то губки меламінові. А лампу ще довгенько чекати...То поки що її не виглядаю.
Ну й коротко - так як тре було випхатися з хати, я, якоїсь мами, взяла візок-тростинку. Ніби у мене вікон нема...Та ж глянь, ЩО там за вікном. Нєєє....Короч, то ще та атракція була. візок буксує, я його пхаю....Бо раз вийшла вже, то хоч якесь питання вирішу ...Намучилася, вся мокра в своєму пуховику, Аня плаче-верещить у візочку, бо спати хоче...Фух, більше не піду так. Максимум - в санки її запакую, й то...Краще почекаю, поки сніг трохи розтопиться.

 

Ми з Устимком вчора так ходили по старшого братика в садок. Після 10 хв нашої подорожі я зрозуміла, що більше несу візок, ніж везу, тож ми повернулися додому і пересіли в ерго.

 

Сeстри！Я вчора тeж з тростиною випхалась. Сказати, що то був жах- то нічого нe сказати. Прийшла додому мокрісінька. Пeрeхожі мужчини трохи Яну з візком носили. Низький вам уклін, добрі, хороші люди.
А я щe в нагрузку баночку води набрала в одну руку і купила яйця бeз упаковки, в другій руці той кульок нeсла і тростина попeрeду, і шe малий збоку плeнтався
Витягла свій танк -всюдихід,сьогодні буду як людина）