Притримуюсь і розумію для себе, що так і треба - нічим його не вантажити, що хоче зробити - хай робить, що ні - то і не треба. Але то якось так важко усвідомити і не чіплятись. Я якось виросла в такій сім"ї, де батьки разом все робили, хоча можливо й не хотіли. А тут - не можна нічого казати( --- дописи об"єднано, Aug 17, 2016 --- Та в нього воно якось не системно це ставлення, то він мене майже боготворить, от скажемо вчора: дзвонить мені на роботу мол іди відразу додому, я тут готую вечерю, а потім ввечері підемо всі 3-є гуляти. І все було ок, і повечеряли, і погуляли і в ресторан зайшли. Я от тепер думаю чи на довго це?
А не можна прослідкувати причини, які спричиняють те чи інше ставлення? Можливо якісь негаразди на роботі. А може він просто так реагує, бо сам невпевнений в собі, і собі хоче щось доказати таким чином?
Я за ним вже спостерігала: коли йому доводиться бути з дитиною (чи малий захворів, чи як вони зараз - їздять на заняття і до вечора самі без мене) - то таке проявляється частіше. І як правило приблизно днів через 10 чи 2 тижні, я звичайно розумію, що його дістає це і що це важкувато, але ж дитині нашій не 1рік і це все ж таки тимчасово.
Мені от теж здається, що ваш чоловік просто не хоче щось робити з того ,що зараз робить.Для нього добре бути в своїй роботі і нічим не перейматись. А сім'я вимагає часу, уваги, виконання певних обов'язків. Він би радий був якби ви все робили самі. Але в такому випадку він певно всеодно знайшов до чого придертися і чим попрікнути . то є такі люди. Їм кругом всі винні , а вони білі і пухнасті. Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk
Так і виходить, як мала дитина - НЕ ХОЧУУУ, а не як дорослий - треба потерпіти і зробити, бо ж немає куди діватись(
От воно так і виходить, бо всі ми різні, і характери також. Тому мусите, зважити, всі за і проти. Я дуже Вас розумію, що терпіння- дорого коштує, але чи потрібно воно у Вашій ситуації? А може просто такий період загострення?
А поговорити з ним про оті образи в період "люблю, жити без вас не можу"? --- дописи об"єднано, Aug 17, 2016 --- А поговорити з ним про оті образи в період "люблю, жити без вас не можу"?
Ай, ну і брєдятина це відео)). Читайте Біблію - там вам і причини, і симптоматика, і наслідки, і лікування сімейних відносин.
Причини проблем в сім"ях отакі різні є, бо і люди різні, і комусь щосб "брєд", а в когось то проблема. Враження двояке від відео, аке таке всяке буває. Ясно що в гармонійній парі таких речей не має бути)
Дівчата, а комусь допомагали у вирішенні сімейних проблем сімейні психологи? Хто звертався і був позитивний результат, тобто зберегли сім,ю?
Пару разів зверталась до психологів. Позитивний ефект однозначно був, але питання не стояло (дякувати Богу) в збереженні сім'ї. Просто були певні конфлікти. Психолог допоміг подивитись на них під іншим кутом, а вирішувати - все одно задача самих партнерів.
Я вважаю, що якщо руйнуються стосунки, то треба спробувати спокійно поговорити і спокіно з'ясувати кого і що не влаштовує і чи можна щось змінити. А тоді вже від цього відштовхуватись.
Допоможіть порадою, я дуже хочу полагодити стосунки з чоловіком. Ми одружені вже два роки і з появою дитини в наших стосунках почалися проблеми. Багато в чому полягає моя вина але і він мене не зрозумів. З"явилася інша жінка яка привернула його увагу, і ми пережили зраду. наскільки відомо мені на емоційному рівні хоча не виключено що і на фізичному теж. зараз ми проходимо період коли треба якось налагодити життя,оскільки розмовляли і вирішили зберегти сім"ю. але так як я досі почуваюся ображеною, часом зриваюся. я знаю що це неправильно і потрібно переступити але кожна сварка ще гірше віддаляє його від мене. вчора його пасія сказала мені що якби він любив мене , не поводився б так. і що не любить мене вже давно. знаю що тільки я можу бачити як він ставиться до мене але в гніві зараз мені взагалі здається що я йому бридка і він знати мене не хоче. тому прошу поради, може хтось стикався з такими речами, чи це вже кінець чи може якось можна перечекати. не хочу розлучення бо кохаю і є маленька дитинка , і усвідомлюю що частина вини лежить на мені. але на відверту розмову витягнути його не можу бо він не бажає виясняти стосунки і після останньої сварки взагалі не розмовляє зі мною.
На цьому моменті, його б пасії трохи самооціночку попустити, якось би вдарити трохи. Бо сильно нагла видно такі речі казати. Ви ще розумійте, що вона спеціально це каже, щоб Вас вколоти. Перед такою не соплі розпускати, а лице горде і ніяких контактів. І взагалі все сміття з хати не виносьте. Хай та пасія не має інформації ніякої про Вас і ваші стосунки.
та вийшло так що говорила, вона наша спільна знайома. а взагалі розумію що затєм шо дурна говорила) --- дописи об"єднано, Oct 28, 2016 --- нєє я їй кажу що в нас все добре взагалі) --- дописи об"єднано, Oct 28, 2016 --- я взагалі довго трималася і не писала їй і не дзвонила просто вийшло таке непорозуміння я не знала де він і друг його мені сказав що він не там де мав бути. вот я і зірвалася і подзвонила, думала він з нею. сам довго трубки не брав.
Ви знущаєтесь над собою? Яка знайома?!!!! Про що взагалі можна з такими "знайомими" говорити? Так виглядає, що це робилось з Вашої мовчазної згоди. Якась маячня, чес слово.
діло було так. в нас попсувалися стосунки, ну як попсувалися трохи охололи бо вдома було багато проблем як з батьками так і з малим і стрес так повпливав що ми обоє були нервові і не могли порозумітися. потім я запідозрила щось не те і стала дізнаватися що відбувається. я відчувала що в нього хтось є. розмови велися довго, він казав що я вигадую і має проблеми на роботі тому затримується тому знервований і так далі. потім я познайомилася з нею ( вони разом працюють) . почала спілкуватися і дуже добре знайшли спільну мову, можна сказати подружилися. я навіть не могла подумати що між ними двома щось є. але потім виявилося що є. тому спільна знайома. а розмовляємо ми не отак щодня як то може видалося) перед вчорашньою розмовою ми отак говорили ще коли влітку я дізналася про ту зраду і ми втрьох виясняли стосунки. бо вийшло так що опинилися в тому самому місці всі і я то при них виявила. а вчора вже говорили ми після сварки. я в курсі що це був не самий мудрий вчинок але на емоціях всяке можна наробити.от і я наробила. тепер хочу знати чи люди з такого г.. вилазять чи то вже кінець.
@Sangria чоловік Вам з малим помагав, скільки малому, і коли Ваш чоловік пепеключився після народження дитини на іншу, щоб можна було говорити що через обставини з народженням дитини?
