має бути поінформована згода на будь яку маніпуляцію зі сторони лікаря чи акушерки 624 протокол від 03.11.2008р
в обмінці вносили особу, яка в разі чого приймає рішення певні за мене. А в пологах якщо чоловік буде поруч, то його зобов"язані інформувати що роблять якщо він висловить таке бажання?? Наприклад якщо жінка в той час не зовсім у свідомості.
Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» --- дописи об"єднано, Oct 23, 2016 --- усна, але план пологів може вклеюватись в історію родділі, а там можна прописати побажання . І як що усно попередити що ви потребуєте поінформовану згоду лікар буде обережніший, особливо як що хтось є у супроводі --- дописи об"єднано, Oct 23, 2016 --- НАКАЗ N 620 29.12.2003 Нормативи надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги Таки письмова
@Markkomp потішив абзац про те, що в разі загрози життю чи здоров'ю можна давати неповну інформацію Все впирається в суб'єктивні відносини жінки і лікаря, в результаті. Якщо лікар впреться, пологи будуть веселі. --- дописи об"єднано, Oct 23, 2016 --- Файно. Я в перших або не пам'ятаю такого, або не підписувала нічого. Швидше друге.
Дівчата, трішки не по темі. Але про це тут йшлось) Підкажіть, де купити препідил-гель. Ціна його досить висока, знаю, що дівчата купували за доступнішою ціною ніж за 700 грн. Терміново. Напишіть, будь ласка, в пп. п.с. це не для мене)
Щось останні дні все щось хожу і роздумую на тему ситуації у пологових у нашій країні. Прочитала статтю про пологи у Луцьку і чому у них стало інакше. І думаю і чи справді в даній ситуації зміни починаються знизу. "Знизу" - це виходить, що жінка, вагітна жінка, та яка потребує захисту фізичного і емоційного, повинна зубами видирати право на гуманні пологи. В Луцьку зміни йшли зверху. Ще й дмухав вітер змін з заходу в лиці україно-швейцарського проекту. Все-таки дуже багато залежить від головного лікаря. Дуже позитивне явище, вважаю, що там заборонено приходити лікарю не в свою зміну, але зробили б так раптом у Львові, то їхати в пологовий стало б ще страшніше (мені особисто). Тобто перед таким кроком потрібно робити кадрові зміни, навчання і тому подібне. От ще на днях передивилась Ревізора, де Оля Фреймут була на ревізії в Житомирі, де і крісло трансформер з масажером і крісло для вертикальних пологів, і лікар на всю країну каже, що так краще, а переключаєш на круглий стіл з питань змін у львівських пологових, ніби у іншу реальність потрапляєш, і думаєш як там все пручається змінам. На мою думку, у львівських пологових потрібно міняти головних лікарів. Я не вагітна, але переслідують мене оці думки, що потрібно діяти навіть якщо ти невагітна, бо потім приходиться кидатись на амбразуру самим незахищеним (сама так робила), а це нерівні сили. Я зараз хожу до психолога вже десь 4 міс, і я помічаю, які зміни зі мною відбуваються. Думаю, що зараз я би змогла постояти за себе, не підпустити до себе, не дати перевіряти розкриття (бо минуле було тільки годину тому, а по протоколу раз у 4 години це робиться). Але для того, щоб за себе постояти, потрібно мати набір певних якостей, а ми усі різні, а в пологах тим паче. Тому зараз хочу щось робити, хоча і не вагітна на даний момент, ще правда не знаю, що.
Хай буде в цій темі. От знову багатьма обговорюваний Федина. Розказувала сьогодні знайома. Народжувала довго, важко. На рахунок стимуляції: щось там кололи, що точно не знаю. Дуже порізана в результаті. 10 днів встати не могла і взяти дитину на руки. Але лікарем дуже задоволена, бо перше що він запитав на зустрічі: ти до сповіді ходила? Де той смайлик з падаючим щуром, бо то аут....
Та от власне. Найбільше вразило, що та дівчина сама трохи медик, фармацевт якщо бути точним. Одне знаю точно - я вдячна форуму, форумлянкам за багатосторонню інформацію, за велику кількість відгуків і за розповіді про пологи. Бо хоч до медицини я далека, але вже трохи зорієнтувалася що таке пологи і як вони мали би проходити. Так, я не знаю наперед як буде в мене, та дуже сподіваюся, що хоч щось наближено до природніх пологів.
Ну це зтієї ж опери, що й "заходив двічі на день в палату, чудове почуття гумору і контрольне - лікар від Бога". Геть незрозумілі мені опції, але багатьох жіночок тішать.
Може у нас з Вами спільна знайома? Я ще не розумію, що можна з жінкою робити за час пологів, щоб потім вона не могла ні маля на руки взяти, ні ходити, нічого. То так пологи можуть виснажити чи тактика ведення таке робить? Часто зустрічаю серед знайомих, які народжували у Федини, що потім відходили від пологів довго і нудно, не могли навіть себе обслужити, не те, що за малям доглядати.
Та нічого особливого не треба робити. В моєму випадку, наприклад, через розриви я в пологовому навіть повернутися на інший бік не могла, яке там ходити. Про відвідування туалету протягом місяця, здається, волію не згадувати, бо таке враження, що починаю знову біль відчувати) тому моїм найбільшим страхом перед другими пологами були розриви. І от дивно, другі тривали вдвічі довше, боліло сильніше набагато, і шви були, а потім ще інші "обтяжуючі" обставини додалися, але прийшла я до себе не до порівняння швидше. А вперше то навіть усмішка чарівна докторська не допомагала.
Точно, пригадала. Бачила одну таку дівчину в ПБ. Ще в якусь таку палату-одиначку її впихнули, в самому кінці коридору. Дитина біля 4кг. Кричить. А вона встати не могла. Трималася за стіни. Мало не мліла. Не могла ні підняти дитину, ні сама встати. Дитина в ліжечку не плакала, а кричала. Давала їй свій моб., щоб дзвонила вночі. То був аут. Я думала, що вона після фронту, а не пологів. Хто приймав пологи - правильно, Федина) Болі мала шалені. Просила обезболююче. Дзвонила йому. Трубку не брав. Далі вже не в курсі, що було. Не бачилися.
взагалі - і пологи можуть виснажити. Я перші пару днів після кожної дитинки не могла робити нічого, крім догляду за малям. З донею вже більшість того догляду могла робити лежачи (досвід ) Але розриви... я просто не уявляю. В мене тріщинки були, і "туалетного дискомфорту" з тиждень часу. І то дуже неприємно.
Я про це в сусідній темці говорила, вагітна, рядовий лікар ту стіну не проб'є. Шеф і в Африці шеф. Шеф правий.НООООООО! Є ще така штука як гласність, санітарно просвітницька робота серед насеелення. Я не знаю, що і як роблять Батьки в дії, який їх план дій. Але треба починати з соцмереж і ВСІМ в деталях розказувати про пп, щоб люди знали і могли вимагати то від лікарів. Можна окрему групу створити і конектити людей. Подавати посилання на досвід інших регіонів, посилання на книжки і статті і вести обговорення. Далі писати колективні листи конкретно про пп в облздоров відділ, в департамент охорони здоров'я міськради, всім гол лікарям пологових, хай дають документи. Далі на основі тих документіа, подаючи копії відповідей скаржитися в міністерство , ПИСЬМОВО...Всі відповіді публікувати в соцмережі - в групі ноовостворенній Наприклад групу назвати, "я хочу природні пологи у Львові" далі обговорювати. Акції якісь проходять, круглі столи. Але чесно до мене персонально коли би не ДП, боротьба Батькіа у дії не дійшла. Я навіть не знала про таку ГО. Мало оповіщення народу чи що... Хай створять хоч один пологовий по системі Луцьку, подивляться на попит, може в майбутньому решту перейде на таку систему. Але людина має право обрати, до прикладу вагітна знатиме, що на мечнікова така система як в Луцьку, що пологи не в своїй зміні приймати не можнаю , що попаде до кого попаде, але матиме пп. Страшно, тоді піде в інший пологовий. Проте вибір буде.
Я не могла до місяця часу нормально ходити. Мене дуже боліли тазові кості. В пологовому ногу в тапки запхати не могла. Десь три тижні жила на парацетамолі. За два місяці майже перейшло. Надіслано від мого SM-G935F, використовуючи Tapatalk
У мене теж були розриви, три штуки, два внутрішні і ззовні надрізали, але ходити могла одразу, сіла теж за кілька годин після пологів. Видно мені пощастило. Ще би цього разу так пощастило
