Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

дівчата, перестаньте знущатися з мешканців радянських багатоповерхівок своїми камінами, котлами і плюсовою температурою в хаті
бо я "как вспомню, так вздрогну" все життя 1-й поверх панельки і пів осені просто ацька дубаріна, а коли нарешті включали ЦО то всеодно не більше 18 градусів в хаті, а то й менше а я просто страшний змерзлюк, найзмерзлючіший змерзлюк в світі, я перша вдягаю зимові куртки і шапки, і остання знімаю.

ну але тим не менше змушена похвалитись великою врочистістю - в пятницю ВПЕРШЕ запалили свіжозварганений камін, і таки встигли до холодів а то реально найбільше щастя для мене, і 28 градусів в тій кімнаті, то зооовсім для мене не забагато, на відміну від всіх решта

завтра після двохтижневого карантину веду меншу в садок, і просто вмираю від страху що там страшна дубаріна, особливо після вихідних, і щоб маля знов не захворіло, тому волочем зі собою ще й масляний радіатор - нехай дітки трохи гріються. Я б з радістю не вела ще, але мус завра йти на роботу, і так минулого тижня 1 день прогуляла з тими лікарнями
я вже остаточно змирилась що тепла вже не буде, повитягувала зимовий одяг і починаю готуватись до Миколая

 

Хммм, каміни, батареї... Я повідкривала вікна і провітрюю в хаті Босоніжки ще не ховала, бо й так більше нічого взути не можу, вирішила, що то дуже стильно босоніки з осінньою курткою, навіть не пробуйте мене переконати, що ні. Я ще поки що без шкарпеток босоніжки ношу, от як натягну шкарпетки, то вже думаю чоловік почне щось мені натякати )
Так мені розболілася голова, що сиджу п’ю каву, а з чим нормальні люди каву п’ють? правильно з ромашками. Перекушу і мабуть піду готувати чоловіку обід на завтра, може ще якусь зупку зварганю?
Всім гарного сімейного недільного вечора.

 

гг тільки завершила розмову з подружкою з Луганська, жаліюсь що мені холодно, бо похолодало, +18 і я кутаюсь в що тільки можна. А подружка, ну а що ти хотіла, вже осінь, ночі холоднішають.Ти на обід відкривай вікно поки сонце, а так як почне заходити закрий! О_о - що? яке вікно? , а вона ну на дворі ж тепліше, а тим більше на сонці! І тут я - в нас на дворі і +3 буває І тут в моєї подружки шок! в нихна вулиці +18

 

І ми так само 2 тижні в садочку 2 тижні вдома, тиждень походив і знову горло червоне. А я так хотіла на вихідні в село поїхати. але тепер вже мабуть відміняється.

 

І мій малюк тиждень прохворів. Цей тиждень ще в садок не йдем, бо там дуже холодно. Нехай відновиться трохи. Мала тримається, може день-два посидіти вдома, коли починається простуда і далі все ок. Шкода, що я не маю можливості свої справи повирішувати, бо вдома сидимоА вже стільки всього назбиралось, що капець. З п'ятниці канікули в школі, а чоловік не може відпустку взяти, щоб кудись поїхати. Чим то тиждень займати дітейЄдине - на вихідні в Краків з'їздимо. А далі? Ех, треба щось швидко придумати.
Погода - кака. Не люблю того перехідного періоду, холоду і адаптації до нього. Вже хочу снігу і підготовки до свят. Хоча цього року сніг мабуть добряче набридне, бо прогнозують сніжну і довгу зиму. Але, як кажуть: у природи немає поганої погоди. Будемо звикати і шукати позитив

 

Ну що, всі бачили сюжет по Інтеру про наш садочок? Показували не мою групу, але я в цьому садочку працюю
Директор школи теж дивилась. Налякалась що телевізійники і до неї завітають, бо тепла немає в школі, от і відмінила на завтра всі уроки. Дітиська раді - немає меж! Точніше Артемко радий, бо Данік вже спав, коли мені вчителька дзвонила.
А знаєте чому немає тепла? Лічильники в липні зняли і ще досі не поставили
То все фігня, але моя підготовча група, яка знаходиться в приміщенні школи, завтра працює, і в мене немає розпорядження, щоб діти не приходили. Тому я запасаюсь термосом з гарячою кавою і кульком цукерок, роблюсь дуже доброю, і буду, мабуть, завтра чемно всіх відправляти додомцю. Бо мені реально шкода діток, які будуть завтра мерзнути в класі.

 

В мене вдома мало чим відрізняється від ваших: дубак, двоє шмаркато-закашляних дітисок, які вміють зірвати дах в дві хвилини.
Старшу вчора в садочок зводила лиш на англійську. на танці вже не водила

був вже "звітний" концерт в суботу на Погулянці

.
На вихідних - гонки. На Погулянку а потім на весілля. З корабля на бал. з обидвома. Добре, що на весіллі була бабця, і свого внучка любого з рук не спускала.... А той внук в п'ятницю... з швидкісттю світла приліз до мене на кухню, і поки я замітала і порозсувала таборики - виліз на одного і вчіпився за киплячий банячок. Тепер той попечений пальчик незнаю чим мастити щоб згоївся

дівчата,хелп! напишіть в карму, плз....

.

А в неділю... ой, я кайфувала. Малого ДН зробила в кафе.

в розважальний центр ще рановатенько йому. ггг

Ні готувати 2 доби, ні посуду мити, ні носити до-від столу. Всьо, переходжу на "пасивні" святкування. Мені нра!
А нині я зла, недобра, невиспана. Мій хлопець горланив 1,5 год вночі без перерви. Зубки верхні... Муж - зомбі, я - на межі....
зате снідаю великими кавалками залишків солодкого (з ДН і весілля) Мо допоможе?!

вчора ввечері з"їла малесенький кусочок - було зле. То я себе привчаю на ніч солодке не їсти

Каламбур в мене вийшов. Доїдаю свої нямки, йду дітям варити кашу і чекати довгоочікуваного булькання гарячої води в батареях .

 

Кажуть що не буде ні холодної ні сніжної, буде як і попередні роки +- 0, а як і похолодає трохи то хіба на тиждень, а далі знову потепління.

там Марік в темі відео з пресконфереції дуже авторитетного синоптика викладав

А в мене... навіть не знаю - проза, певно. Офіційно закінчилось моє 3-річне "ледарювання" і з вчорашнього дня я, наче, вийшла знову на роботу. Ну як вийшла - в неділю у Влада температура і червоне горло, вчора ходили до обіду разом з ним "працювали", сьогодні вже вдома відсижуємося.
І тааака в мене хандра - бо досі шеф так і не сказав на яких умовах мене назад бере - ні обов'язки не обговорили, ні графік роботи, ні зарплату "ти приходь з понеділка, працюй - там побачимо"... А тут ще і Влад знову захворів (що не дивно в принципі, бо в кінці минулого тижня, здається, лише він один в групі не кашляв і не сопляв ). Як я втомилася так хочеться хоч мінімальної стабільності і впевненості в завтрашньому дні... Думала, матиму хоч якусь стабільну роботу і зарплату щомісяця, а "не тут то было" - маю чуйку що за місяць- другий піду шукати нову роботу... ех, тільки кому я треба, такий "работнік"...
Маленька врочистість - відсвяткували в суботу 3 роки малого. Так швидко час пройшов! Святкував в основному Влад - все що замовляв: кульки, машинку, торт (насправді кекс гарбузовий) і свічку "3" отримав, в розважальному центрі настрибався А ми щось навіть винця не сьорбнули бо вирішили, що то не доцільно пляшку купувати щоб по 100 грам вина вдвох випити, тому всі хором запивали кекс чаєм
Проза - голова тріщить 2 день чи то на зміну погоди, чи то знову моя спина дає про себе знати, чи то я теж збираюся захворіти... Ну і щоб закінчити на мажорній ноті, то хай буде ще врочистість - батареї починають тепліти, хоч в принципі я і до того не дуже мерзла , то мої хлопці більше страждали .

 

я тут порюмсаю...
ми з дівчатами хворі, і то так дуже, певно найсильніше за всі попередні рази. я без голосу і гавкаю як старий пес. голова тріщить, мої в соплях по коліно і К ще й з Т і кашлем. чоловік поки тримається.
в п*ятницю в мене 4 години роботи, а це майже безперервне говоріння. поки слабо уявляю як то буде. посилено треба лікуватися.
похід в аптеку одна "радість"...
в хаті нарешті трохи потепліло, бо нарешті включили опалення.
хатні справи ніхто не відміняв, хвора я чи ні...
отак в мене депресивненько нині.
не хворійте і бережіть одне одного.

 

"А здоров’є мойо нє оччєнь,то лапи ломіт,то хвост отваліваєтся..."Дощ обіцяють на завтра,а "хвост отваліваєтся" з вчорашнього дня.В хаті зимно,камін палимо на ніч.А моя болячка хоче спокою,тепла і літа.Мусіла вже розписати,коли які пігулки приймати,щоб не забути,бо їх багацько,а я одна)))))Жозефіна моя вже уколи не приймає,бо на ній місця живого нема і вся вона в ґулях.Нині я не до села,а тіко до міста.Ніяка робота мене не береться.Набрид мені вже той бардак в хаті,який завівся за час моєї хвороби,але стараюсь дивитись на то філософськи.Здоров’я дорожче.Хоч і направду здоров’я зараз дороге,я б сказала,що дуже дороге.Але будемо надіятись на краще,скільки там до того літа залишилось.Як казав циган:" Январь-май".Вибачайте за такий сумбурний допис.Всім сердечне вітання від мене.

 

мені сьогодні 29 рочків. І це врочистість.
а проза в тому, що Дмитрик хворий на паротит і я, як порядна мама, тримаю на карантині вдома дрібних дітей теж. Післязавтра рівно 2 тижні як ми ніде не виходимо, і це ще далеко не кінець...
але врочистість - в тому, що за цей карантинний час я відкрила в собі такі здібності організатора і вихователя для своїх дітей, що сама дивуюсь. А ще - в нас майже хоум-скулінг: пишемо крейдою на боковині нашого старенького серванта, пояснюю теми з математики (які щойно сама опанувала), англійську всі гуртом повторюємо, вчора спонтанно пару слів японською вчили, але не дуже пішло і я не тиснула.
А ще - будете сміятись - вчора я перший раз прочитала, що в мене у дипломі написано Ага, сьомий рік від випуску, саме час. Насправді це навіть не я, а Дмитрик захотів прочитати - і прочитав мені вслух. Я прозріла: ні в бакалаврському, ні в спеціалістському нема слова "перекладач". Нічого собі, я щось весь цей час думала, що є але хоч факультет той і спеціалізація та, що я знаю
Ще за цей час я вдосконалила навички прибирання *коли ми вдома*. Це дуже особливо, бо коли ми вдома - то місця вільного нема взагалі.
Видно, домашній арешт - таки моя доля, бо маю багато такої роботи, яку треба вдома і робити безвилазно. Все співпадає.
треба прорватись крізь дощ і купити квіти для моєї мами. Це рік, в якому мама вдвічі старша від мене, бо вона мене в 29 народила. я - дуже очікувана, омріяна дитина, яка прийшла дуже нелегко для мами з татом. Насправді це більше мамине свято, ніж моє. А тато... сьогодні я дуже за ним сумую. Але я ж знаю, що він все бачить, можливо і краще за нас тут.
Перші привітання почались ще по 7й, а серед моїх близьких є і ті, хто паротит вже переніс і не боїться. Тому збігати мені треба не лише за квітами, а і за чимось виноподібним Чим і займуся. Я сьогодні всіх попередила, що нині не працюю ЗОВСІМ, чисте неробство, і жодних ділових дзвінків та переписок. Чим і насолоджуюсь цього дня, такого темного від хмар, наче це ніч і знову треба спати

 

А в мене вчора було 13 років подружнього життя - це, мабуть, врочистість і проза одночасно.

 

Якщо в одному слові - подихаю! Як мене та погода замучила. Вчора півдня відлежала трупиком, так болить голова і нудить, що вже немаю спасу. Сьогодні викликала швидку - "а що ви хочете, бачете яка погода, у Вас ВСД". Вкололи, то тепер хоть можу сидіти

то певно не тут писати, але така моя проза. +маю питання, куди податись на якусь толкову діагностику, бо як писали вище "А здоров’є мойо нє оччєнь,то лапи ломіт,то хвост отваліваєтся", а ніхто не знає від чого, навіть КТ сказало - здорова!

А далі врочистість - в хаті тепло, можна не кутатись в 100 кавдр. Порозмовляла з своїми подружками, які живуть за океанами. Стільки приємних новин, одна стала мамою, друга здала дуже важливий екзамен. Так приємно поговорити від душі. Згадали старі добрі часи...Знаєте, життя дуже дивна штука, я навіть ніколи не могла мріяти що зустріну таких щирих друзів майже на всіх материках Землі. Всі проблеми, проблемами, просто треба вірити що все буде добре! І те що ми називаємо "поганим", з часом також перетвориться на добре Просто на все свій час!

 

Мій сопливо-кашляючий малюк пішов на поправку. Сьогодні прокинувся після обіднього сну, взяв ложку, тарілку і пішов по банякахКоли хворів, практично не їв, лиш пив багато. З того, що було в баняках, йому ніц не підійшло і він почав вимагати в мене картопельку пюре. При чому і чистити, і різати мені "допомагав". Не давав відійти від баняка, певно думав, що так швидше зваритьсяЯк тільки я відходила починав кричати і тягнути мене назад. Але то треба було бачити, з яким переможним виглядом Влад ніс тарілку до столу і сідав їстиКороч, повеселив він мене сильноЗате естафету соплів-кашлів перейняла ЯнаЗавтра ще мус йти до школи, бо в них урочиста посвята в школярі і все - канікулиБудемо лікуватись. Бережіться, не хворійте

 

Ві-Та-Є-Мо!!!!!!

Наша врочистість то ДН свекрухи, але вона далеко, тому тільки по скайпу))
А ще ми теж сьогодні шукали диплом, але не мій, а чоловіка. Історія заплутана)) Він поспорив на роботі що після училища мав 5 розряд (не питайте мене що то, бо то їхні професійні штучки),а його колега казав що після училища тільки 3 дають. Ну то я мала знайти диплом щоб мій муж "обламав" чужого)) А по ходу пошуків ще й сказав мій що в нього записано спеціальність "різальник". Різальник, Карл!!! Я навіть не знала що так може професія називатись, тим більше що він займався різьбою по дереву... Коротше. ми з ним поспорили що нема такого слова, різальник. Ну і я продула))) Тепер мушу дотримати слова.
Прози теж купка є, але я про то не думаю. Завтра велике свято і краще буду готуватись до нього.

 

ОМГ, і Ви живете з людиною ТАКОЇ професії !!
в мене сьогодні прозоврочистість - мене продовжують вітати з ДН
прозо- - тому, що ми всі і далі вдома
Вчорашня врочистість, між іншим, ввечері перевершила всі очікування. Я отримала найкрутіший букет за все життя, і саме від того, від кого мріяла його отримати. І пофіг, що сімейний бюджет і т.л. Я - шикарна, квіти - шикарні, просто щастя а не подарунок.

Купа думок у голові, зокрема про мою нову цифру. Я чомусь цей рік сприймаю як таймер до 30. В мене є задача, яку я до цього віку прив'язала, і от тепер вже не рік лишився, а всього 364 дні! Я встигну?
День неробства закінчився і сьогодні я завершила одну справу, яку тягнула ще з початку вересня (ганьбища, вперше в житті таке, але я таки скінчила). Цим майже пишаюсь.
ще мікроврочистість - ідеальний вигляд гелевого покриття нігтів на 15й день (не враховуючи відрослої частини). Щоправда, я все одно найближчим часом хочу переробити - надоїв колір. Починаю замислюватись про набір для домашнього гелевого покриття... але ще тільки починаю замислюватись.
плани на сьогодні - ще трохи роботи, Джиліан Майклз, "хоумскулінґ" Дми, наші вправи від пласкоступності, прибирання (краш-тест для того ж манікюру), спроба наварити стільки їжі, щоб завтра підходити до плити тільки для приготування кави. Хоча... може, дехто, в кого вже складається з квітами, приніс би мені ту каву в ліжко? Хай і перецукровану, я не подам вигляду
Але завтра буде завтра. А сьогодні буде чудовий день. Чого і всім бажаю!

 

І в нас жовтень- то суцільні святА. Наша річниця, іменини малого, ДН коліжанки моєї, а ще Дн мого тата, яке ми вже більше 30років не святкуємо, але завжди згадуємо...
Дощ... нинішнім ранком намагалась пояснити синочкові чому вже ранок, але "він ще не настав", тобто чому на вулиці ще темно. І так розпояснювалась, що в садок ми дозбирувались в "тємпє вальса". Нам пощастило і сусід підвіз нас до зупинки(зекономили 6-7хв) і запитався напрощання, чи малий все такий балакучий? Я відповіла, що так, але лиш з людьми, котрі йому підходять. І поїхав наш сусід на роботу усміхнений(бо либа була від вуха до вуха), ну бо я й сама би так либилась(і то весь день), якби мені дали медаль - "4-річним хлопцям ти подобаєшся". От так він посміхнув наш ранок, а ми його!
Тому посміхайтесь - це безкоштовне тепло, але дууже приємне! вам.

 

Та мерзенна погода мене добиває.І при тому,що мушу записувати(щоб не забути)коли і яку піґулку приймати,мушу ще й знеболюючі пити.Носа з хати не висовую вже 2 дні.Проза,суцільна проза,піґулки і уколи.Моя врочистість десь забарилась і забула про мене...

 

А ви знали, що у сьомій ранку ще ніч? А якщо ще й туманна, коли хмари зачепилися за гори і сидять між ними, створюючи таку густину туманну, що він починає падати краплями додолу, то ліпше таких ранків і не знати... Особливо, якщо тобі треба шурувати на автобус, коли в ліжко солодкі і тепленькі сплять твої персональні обігрівачі... В такі ранки і кава не допоможе. Але є врочистість в такі ранки: діти взуті за дууууже приємною ціною та якістю. Мені перепав светрик)) І дядечко на радіо сказав, що завтра буде тепліше, до +16 і без дощу!!!! Ну австрійські прогнози дуже точні. І самі австрійці мене завжди дивують тим, що точно знають, яка буде погода найближчого тижня. Тому чекаю завтра і надіюсь, що тато наш буде вдома і ми нормально погуляємо. А не в дощ зі швидкістю світла)
Проза: та така, як і у всіх. Посуду гора, їжі навпаки - ямка)))) діти ще не сплять, тому готувати не можу.
Усім бажаю на вихідних нарешті побачити довгоочікуване сонечко на ясному небі... У нас ще навіть бабиного літа не було...

Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk

 

купіть органайзер для таблеток, там можна розкласти ліки по днях відразу на цілий тиждень. На день буває і 5,і 7 відділень, так що ліків багато вміщається і не треба собі голову забивати. Здоров"я вам!

В мене позаду важкий тиждень, якось все йшло криво-косо, ще й серце надумалось тиснути щодня. Ніби не болить, так щоб шухер робити , а давить, зволоч
Чоловік надумався, що це мені вітамінів бракує, приволік вчора ящик яблук, торбу моркви і гарбуза на пів тони, буде тиснути мені соки В хаті жерти немає нічого, зате овочів-фруктів -як на овочевій базі, завалісь
Врочистість - робота на цей тиждень зроблена, тому вихідні в мене вже почались. Ще б хтось їсти наварив, бо в холодильнику тільки залишки плову і пів пляшки горілки
А ще сьогодні маю важливу і приємну справу, тримайте за мене кулачки, щоб все вдалось
Гарного дня!