Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Ранок почався в 11 00, розбудив телефонний дзвінок з невідомого номера, я підскочила бо думала що то дарувалниця з обміну, толком не зрозуміла що говорили, а я прямо - де забрати подарунок, чую з іншої сторони що людина трохи прифігіла, і тут фраза "та я тебе просто привітати хотів" і бла-бла. Сиджу, дивлюсь на номер - і прямо кажу, ви помилились номером, допобачення. Потім зайшла у скайп і там було повідомлення від друга, яке почалось - "ти що в 11 годині вже на ногах не стоїш! Я тебе вітаю з днем освітян, а вона подарунок вимагає, я їй кажу що подарунок буде на Миколая, а вона щей огризається". Червонію, бо то хороший мій друг, і почала пояснювати що за подарунок і що частину номерів я втратила Отже висновок один, нема чого мене будити, бо всім можу всякої фігні наговорити.

Сьогоднішній день розпочався в мене в 4 00, прийшли КД, точніше вбігли і ногою вибили двері. Проснулась від дикого болю, думала що склею ласти. Ледь доповзла до туалету і вже там зрозуміла що діється. Випила таблетку і лягла далі спати. 7 00 до мене забіг кіт і в нього почалась процедура мощення - треба постояти, помявкати і пробувати залізти під ковдру, от він впхав свою жирну дупу під ковдру і почав моститись в мене на животі, довго ми так не полежали, бо я уві сні повернулась і кіт щоб не впасти запхав свої когті мені в живіт...Самі розумієте що після того я кота виквартирувала за межі своєї ковдри. Через годину котові стало скучно і він почав дикими голосами кричати щоб його випустили!І анрешті я змогла нормально заснути...

А вчора я була широка господиння, все що виросло на городі треба було позбирати і поносити на подвір'я. Оглянули городину, і трішки прифігіли - ми ще ніколи 1 жовтня не збирали ціле відро червоних смачних помідорів! І якщо не буде морозів ще хотя би пару тижнів, то це не останнє відро. Перець достигає вже за другим заходом (не просто зав'язується, а перчини починають червоніти!). Ще хотіли квіти повиривати, але руки не піднялись - все ще зовсім зелене і квітне. Більша половина сусідів вже свої грядки перекопали на зиму, а в нас ще літо на городі, все цвіте і пахне

 

А в мене нема сьогодні прози - лише врочистість! З'їздила забрала посилку з дому, вже захомячила пачку кукурудзяних паличок, закусила ромашкою і ото думаю, чи братися ще за щось, чи на сьогодні достатньо? Чоловік в вітальні тихенько шарудить обгортками з цукерок, справжня сімейна ідилія)

 

Ну, з осінню нас чи шо?
Ми вчора вже закрили сезон грилювання, було тепло як влітку. Лише по тому, що скоро стемніло і треба було палити свічки, стало зрозуміло, що вже осінь.
А ще ми мали романтичний концерт - комусь в сусідньому будинку замовили під вікна 2 скрипалів і саксофоніста, ми сиділи на терасі і мліли, було враження, що ми в десь на Єлисейських полях, п"ємо вино в ресторані, і грають виключно для нас
Ну а потім музиканти відпрацювали свої гроші і пішли їх тратити, а ми пішли мити гриль і бокали з вина
Сьогодні зимно, мокро, але смачно - пригостили мене лісовими горіхами, то я досягла дзену, поки їх чистила і стресу, коли рахувала калорії і їла-їла-їла
Завтра чекає море роботи, але це буде завтра, а сьогодні буде банячок фруктового чаю, теплий коцик і сімейне кіно. Всім

 

Ми вчора теж відкайфували грилюючи і потягуючи винце. А сьогодні вже затарабанили лавки та стіл в гараж. Всьо, осінь... Але сьогодні вона мені була теж класна: було тепло, пахло яблуками, моросив дощик, гори диміли

у мене за вікном Чортові скелі

! Така краса! Як виявилось - я таке теж люблю).
А потім було 5 кг помідорів для кетчупа, з яких треба було зчистити шкірку... І сімейний фільм з чайком і шоколядкою). Люблю кожен день, майже кожен).

 

В нас трохи проза. У малюка соплі, сподіваюся що скоро пройдуть. Спить поганенько мушу трохи і сидячи з ним на руках спати. Ну і мене трохи затягнуло, соплі, як я того не люблю (((, і горло трохи чую. Ніби і між люди ніде не ходимо і на тобі.
З врочистості, знову почала планувати, що маю зробити протягом дня. Як то написано на папері, то якось і робиться, ну і пробую трохи систему флайледі з перемінним успіхом.

 

В мене вихідні якісь "гончі" були. Зате все встигла: і подарунок малому забрати і цукерочки передати ... і на шувар махнути

у мене 4. І чого я собі вирішила не робити повну порцію? Той кг туди-сюди погоди з часом не зробив. Зате яка смакотааааа вийшла...
А минулого тижня нашила купу одягу для Барбі малій. Такі мімімішні платтячка і штанята вийшли... сьогодні планую платтячко ще для однієї красуні-розумаськи закінчити.
Кд і пмс пройшли під лозунгом "їсти-їсти".... а як назло в вазі батарейка сіла . Тому орієнтуюся по джинсах. Ще влажу.


А рік тому, в цей час мій новонароджений солодкий хлопчик тихо сопунькав в мене під боком

під тихе шипіння акушерок, що так неможна спати з дитиною...

. Вітаю Назарка! Бажаю йому здоров'я і щасливої долі. І дякую Богу за своїх діток!

 

@Zaychenya вітаємо вашу крихітку! Нехай росте здоровеньким.
А тим часом ... Ранок почався о сьомій, що мене страшенно розлютило, бо мій хлопчик хоче просто поплакати і щоб його ніхто не чіпав. Потім він правда заспокоївся, сходив до туалету, заліз в своє ліжечко і тихенько посапує вже другу годину. Я вже відправила чоловіка на роботу, і зараз зроблю трохи кави, посьорбаю, погодую свою акулу і речі закину в пральку, нехай крутиться. А потім засяду за вишивання. Нарешті роботи вдома стало менше, менше часу проводиться на гульках, то можна і по рукодількати.
Дощик так гарно стукає по підвіконні, що я б сьогодні з під ковдри і носа не висувала, але справи беруть своє, треба працювати. Всім гарного дня, не зважаючи на погоду

 

Я дуже люблю дощ, коли сиджу в затишній кімнаті і слухаю як краплі барабанять по підвіконню. Але сьогодні я його не люблю. Бо поки я йшла на роботу в мене поламалася парасоля. Я по дорозі віддала чоловікові щоб заніс в ремонт, а сама поки добралася змокла до нитки. А в нас дуже холодно. І тому я мокра, холодна і зла не хочу нічого робити.

 

Ех, погодка жесть... а я на сьогодні мала в планах шопінг. Як погода була супер, то я була хвора, а тепер коли вже можу, то надворі просто жесть... а так як мені це не дуже терміново, то прийдеться відкласти, бо з такою погодою не довго знов застудитися... Бл.н, ненавиджу таку погоду... А на завтра ще гірша... , але нічого з тим не зробиш прийдеться в інший день собі ту врочистість влаштувати...Хочеться якогось файного двіжу, бо мене вже починає все дратувати. Певно теж сьогодні займусь вишивкою і ще щось придумаю... Поки писала, виключили світло. І щез домашній інтернет, хоч він у нас до світла не прив'язаний...Що за день?

 

В нас проза сопливо-кашляюча. Діти вдома і капризують, а це означає, що до вечора я буду як вижатий лимон. Погода жесть, але добре, що нікуди не потрібно йти. Чоловік вийшов на роботу з парасолею, через пару хвилин повернувся і взяв ключі від моєї машини, яка стоїть під під'їздом. Нє, ну а чо йти мокнути, як можна поїхати
@Zaychenya, Оксана, вітаємо Назарка з Днем Народження! Щастячка і здоров'ячка маленькому Гарбузику, цьомай синочка від нас

 

@Zaychenya вітаємо великого хлопчика з першим рочком! щасливої долі йому! усій ваші сім*ї здоров*я, миру і злагоди!

ми відгуляли наші 3 роки в неділю. погода була чудова! день видався просто неймовірний! мали трохи гостей. Катруся була щаслива-купа подарунків, уваги, квітів і саме свято ми зробили в стилі свинки Пеппи. доня була на сьомому небі від щастя. день, а точніше ніч перед тим ми з мужом пекли(я) і ліпили з мастики (татко) торт з свинкою Пеппою. отакий в нас творчий татко свято вдалося-діти набавилися, дорослі наспілкувалися-насміялися. єдине але це те, що в нас для таких гулянок катастрофічно мало місця, але будемо сподіватися

,і працювати,

на покращення , а точніше збільшення наших кв.м.
вчора я трохи відпочивала від усього, а сьогодні вже проза хатня-прибрати, зварити зупу, попрати. але це дрібниці. супер врочистість на даний момент-ми всі здорові НАРЕШТІ, і дуже дуже сподіваюся, що надовго.
за вікном дощик, зупка булькає в мульті, Кві спить, К зараз чоловік приведе садочка, а я тут собі тихенько вас почитую.
тепла вам, посиденьки і сонечка на душі!

 

@Zaychenya, Оксанка , і я вітаю свого наймолодшого солодкого похресничка із першим рочком!

Це врочистість. А проза - гонки з малими під дощем в садок, нехай й машиною, все одно малий мав моклрі ніжки (п.с. ніхто не має гумачки 25-26 розміру?....)

 

Чашка кави і шматок яблучно-карамельної тарти з корицею- те що треба у таку погоду. Врочистісь- нікуди не треба йти і їсти наварено. Проза ДОЩ! А в нас на селі ще частинка врожаю не зібрана(((. Гарбузики мої мокнуть....сподіваюсь, що не змерзнуть, але прогноз не тішить((( Зла на чоловіка, що в суботу був на селі і не знайшов на них часу. День обіцяє бути ліниво-домашнім, головне щоб малеча не нудилась і не капризувала

Надіслано від мого SM-J200H, використовуючи Tapatalk

 

Ой, які останні дописи врочисті! Аж мило читати. І то незважаючи на те, що прийшла така собі осіння осінь зі всіма "прєлєстями". Я вже і не пригадую, щоб так нас заливало. На роботу їхала просто рекордно довго. Але дав мені Бог розуму взути гумачки, тож добралася з сухенькими ногами )) Нарешті вигуляла покупку 2 річної давності )) Так що не зважаючи на погоду настрій гарний і всім цього бажаю.

 

Фраза,котра вже другий день крутиться в моїй голові,десь на задньому плані- і хто-то любит безперервний дощ ??
Це точно не я! Я його нігде не любила,і дуже некомфортно себе в нім почуваю. З падаючої води я лиш водопади признаю.... Навіть душ не конче поважаю.
Настрій характеризується однією фразою- хочу спатиииии.... Але сногсшибатєльна фраза малого,сказана на верхніх сходинках в 5.57ранку , розвіяла мою надію остаточно - " мама,а подивися хто виспався!!!!"
Я зрозуміла,що я папала.... Тому ми вже разом дозбирували нашого тата на роботу і проваджали; вчорашній вимитий посуд. теж вже на своїх місцях,дитя+чоловік поснідані ,лікувальні маніпуляції з малим зробили...і навіть урок математики пройшли! Правда ніяк не дається йому розуміння " на скільки більше" , будемо ще ряботать. А ще палички і зигзаги писати......мамамія, ще далеко а я вже першого класу боюсь.
Чергова порція винограду передушена і в банки закатана. Кухня після цієї вакханалії вимита ! Обід зготований і згаманий дітьом, бо я ще часу на то немала, але ДП старанно вичитані.
Маю нині охту до якогось пляцка з яблучним кремом... але нащо я тоді кухню відмивала?
Купа писанини і рахівнини мене чекає, а я бочком від неї ходжу, гиги... ще й помічник хворіючий десь стягнув мені чорновик-листочок (бо документів він не бере. змалку вчила. а як листок має вигляд такої троха абстракіції, троха футуризму, то документом він його логічно не рахує ), тому я ще в пошуку того листочка, ну або тре буде дзвонити-кланятись і розказувати про №1- "прєлєсть какую дурочку"... якщо не проканає, то №2--" ужас какую дуру". Якось так.
Ще про фразу, що до доброго швидко звикаєш--- поламався наніц наш кран в біде ( я й так дивувалась, що він так довго жиє, бо малий і всі дітиська постійно його смикають) тепер в нас стоїть табуретка біля умивальнику, щоб малий міг мити руки, а я то про неї все забуваю... от і маю вже 2 синяки ... бачите як то бува? від зламаного крану бувають синяки... а так би й не сказала... Ніц же спільного нема, правда?
Ніц не ламайте , то для здоров*я шкідливо. І памятайте : логічний ряд штука непередбачувана...
вам.

 

Іруся, ти неймовірна !!! Кожен допис про твій день, піднімає настрій і дарує море позитиву навіть в такий дощово-прозовий час !!! З прози - в хаті "срач " - бо ми в суботу лапали "бабине літо " лапали -лапали, а воно втікло і всьо ... і в хаті бардак і літа нема а я так хочу на мореееее ... На море я їздила в 13 років - ми з командою Юні Інспектори Рухи виграли путівку в Молоду гвардію на 10 днів було круто ... мрію і хочу ще Всіх цьомкаю

 

Не знаю чи то в жилетку чи сюди...
Я останнім часом занадто нєрвна, вже і валеріанка і новопасит не помагає. Вночі сплю препаскудно, відповідно і день так собі. Від тої всієї нервотрьопки щей нудити починає
Погода...от в суботу робила порядки і надибала декілька пар гумачків, думаю нашо воно мені треба і чуть не викинула (якщо чесно запхала в кульок і мала б винести на смітник, але забула), сьогодні добираючись на роботу сотий раз проклинала себе чого то я їх не взула. Ну і як на зло, я сьогодні на роботу не взяла "перезувного", ну а чого я буду з тим носитись... Вже ледь відсиділа, бо була мокра як курка. Додому верталась за принципом "чим швидше", всі калюжі і ріки води були моїми (якщо чесно великої різниці не відчула, як ішла на роботу то йшла обережно, оминаючи потоки води де це можна було зробити, але прийшла всеодно мокра). Змерзла як цуцик, сиджу гріюсь гарячим чаєм і пробую заснути...Очі злипаються, але заснути не получається, і шо дєлать?

 

та біда в тому що все треба було зробити ще "на вчора"

 

Навіть не знаю,де написати,чи в прозу,чи в жилєтку.Безпросвітня проза мене вже замучила.Опупєя з моїм походом за здоров’ям продовжується.Лежу в ревматології.Сподобався мені припис лікаря:менше ходити,менше сидіти,більше лежати.А лежати я не можу ,спина болить.Хочеш смійся,хочеш плач.

 

Вихідні минули не весело, бо в п'ятницю, після насинего дня сіла відпочити і повернула голову вбік, щоб взяти планшет з полиці... щось сталось з шиєю. Чотири дні відмучилася з болем, що мусила бути на знеболюючих, не могла ні сидіти, бо тяжко ту голову тримати тою шиєю, ні ходити, бо то рух, ні спати... То страшне. Нарешті вже сьогодні значно легше, ще болить, але вже хоч можу рухатися, і вранці вийшла прогулятися, поки доня в садочку. Купила їй, дуже симпатичну, зимову курточку - сама б в такій ходила. Погода... Дуже холодно стало, непривично, хочу літрами пити чайок і їсти щось смачненьке, але що мені потім мої ваги скажуть? А ще в мене відчуття зимових свят, вже бачу ялинку, вогні гірлянди, сніг, і подаруночки ...