Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Проза горло болить.
Я вже не знаю, що зі мною таке. До цього літа хворіла (так щоб хворіти реально) взимі 2012. А тут - від серпня до нині 3 ГРВІ, тепер от ще і горло.
У Віруні соплі, тож ми вдома, а чоловіча частина нашої сім'ї - на недільній службі у церкві.
Врочистість почнеться в п'ятницю, а закінчиться у вівторок. Це ще так нескоро ніби, але треба все спланувати як слід. Дмитрикові в п'ятницю буде 8 і я хочу, щоб получилось все, що йому хочеться.
До того часу треба, щоб я і малявки стали кришталево здоровими, щоб мій розклад на цей тиждень став ще більш насиченим, і щоб все склалось. Хочу спокою, впевненості, відчуття, що роблю хорошу справу

А ще - хочу червоного напівсолодкого вина і шматочок сиру "тільзітер"

 

"Мама, я мушу скоренько розхитати свій зуб. В Насті хитається аж два, а в мене тільки один. Але в Насті він напевно вже всьогодні випаде, і значить буде хитатись тільки один, як і в мене. Тому я мушу сильно розхитати свій зуб. "

Доброго ранку!
Яка Настя, якщо ще вчора була Соломія? Ох ті хлопці...

В Артемка такого вихору захоплень не було, він набагато стриманіше до дівчат відноситься. А Данік - зриває в моєму класі з вазонка єдину квіточку, щоб подарувати Насті, купує за останні 25 копійок в їдальні цукерку, бо "Соломійка дуже хоче", на перерві алярмово малює для Вікторії бантик.
І йому це так подобається!

 

точно що свій, якби не пручався, тоді б думала що не мій. Він в мене з характером, не хоче - ти його силою не заставиш на руках сидіти.

Я завжди знала що мене частина людей відьмою називає, але ніколи не думала що в мене щей послідовники є! От що називається жити в селі, де кожен все бачить, як не добачить то придумає! Все було б добре, якби ще то не вирішили на свій манер повторити. Отже що було сьогодні і як я взнала, що відаю секретами битія

п.с. віск не лий, яйця не катаю і бісів не виганяю!

- сидимо в садку, неділя, темніє, і чуємо що в сусідки на городі щось діється, курка кричить, пес скавулить, певно вівчур курку доїдає. Вибігаєм до сусідки - а картина маслом - сусідка посеред городу несе курку перевернуту догори дригом, курка виривається і кричить, собака з вольєра рветься, а мама тої сусідки ще дає якісь поради! Зобачили мене і питають як то курку треба нести, чи головою до сонця чи хвостом? О_о - я стою як дурна, звідки я знаю що вони з тою куркою роблять і для чого взагалі кудись нести! А виявляється то був рутал, щоб кури добре неслись! І я той ритуал минулої неділі по заході сонця робила! Посміялись і я сусідці відкрила великий секрет мого ритуалу - є в нас квочка, вона нас вже замахала тим своїм квоктанням, тримаєм її окремо. Пустили її до всіх курей і почався бій без правил, коли забирала квочку, кури втекли з загороди, ставлю квочку на землю - кури на неї нападають, нема квочки на землі - кури летять в квітник і на город. От я як пришелепкувате бігала з квочкою в одній руці і з палкою в другій - заганяла курей. І отак без задньої думки я сотворила ритуал для того щоб кури неслись... Посміялись і розійшлись, надіюсь сусідка більше бідних курей мучити не буде

 

Катрусі, нашій розумниці Кетрін, сьогодні ТРИ роки!
отак якось непомітно моя солодка цьомка стала "великою діцинкою", старшою сестричкою, маленькою панянкою К! дуже підросла і подорослішала за цей рік, але все ще та сама мамина донечка, найдорожча моя крихітка!
здоров*ячка тобі, успіхів і щасливої долі! люблю_люблю_люблю!

це наша сьогоднішня врочистість. хоч і всі святкування будуть ближче до вихідних. сьогодні день тихого сімейного щастя

 

Тиждень не було Інтернету , то як кам'яному віці)))) ні почитати щось цікаве , ні соц мережі не полистати ((( капец як то людина стає залежна від технічного прогресу!!! Зате в тому і плюси вийшли... Куховарила із задоволенням чого давно вже не було...моі були в захваті))) та й трохи генеральне зробила, а то часу ніколи не знаходила)))
В суботу відгуляли чоловікове ДН гарно, що на неділю мене заклало.... Ніс, горло... короче тепер лікуюсь(((А ще треба ходити в масці щоб меншого не заразити, а мені в ній так незручно що просто....тиждень почався якось не дуже((( Але треба бути оптимістом і все буде ок!!!! Всім гарного дня і не хворіти!!!!

 

В моєі Оксаночки, Сяньки сьогодні 11 рочків!!! Як скоро біжить час....але вона для мене ще манюня .люблю іі дуже-дуже.

 

Сьогодні у мене одна проза і одна врочистість!
1. Проза. Я вибрала моркву. Спинка бо-бо.
2, Врочистість. Я вибрала моркву !!! Врожай супер, вистачить і на заморозку, і на сочок, і на зберігання. Грядка прибрана, морква посортована. І я майже жива

 

ми з Катрусею дуже всім дякуємо за чудові привітання!!
@нталька персональне ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ!

а зараз в нас проза... діти і чоловік майже одужали, а мене сьогодні заклало конкретно. два дні була дуже захрипла

то в мене професійне-ларингіт

, а нині вже ніс завалило, голова болить, всі діла. а тиждень розпланований аж до понеділка-завтра збори в садку, в п*Ятницю-суботу робота і ще виставку котів дитині обіцяла, в неділю гості прийдуть до Кетрін. словом, хворіти я не маю коли. тому активно лікуюся народними методами, паралельно строчу плани на роботу і фарбую свої коси

краса понад усе!

. ну і діти по мені товчуться, бо ж не візьмеш від них лікарняний
так хочеться трохи порукоділити, але часу не вистачає катастрофічно. ледь дов*язала дитячий светрик, треба ще зшити, доробити. мушу сьогодні ввечері нарешті то зробити.і ще чекають ниточки на шапку-снуд, які я таки замовила завдяки порадам у кольоротипній темці.
настрій мінливий. холодно.хочу на море в теплі краї

 

Як про мене написано...І мене наздогнала застуда, два дні боліло горло, але думала, що то через роботу, а сьогодні вираз "running nose" найточніше виражає мій стан. Хочеться згорнутись клубочком і щоб ніхто не чіпав... Треба знов взятися до "щоденника щастя", бо ніби і є і хороше, але концентруюсь зараз на неприємному і через це все виглядає якось сіро... Бракує якоїсь гармонії всередині...Йду в якісь веселі темки собі настрій піднімати)

 

Аналогічно. Навіть промайнула сьогодні думка, що мені потрібні заняття з йоги. І не все так зле, бо колега каже, що її навіть заняття з його дратували б. Поки рятуюся позитивними установками і афірмаціями.

Цікава ідея, треба теж спробувати.
А я в роздумах: чи то мені в жилетку, чи то в вихвалялки. Повернулася з перукарні і "зависла" перед дзеркалом. Волосся трохи довше за каре, почуваюся обстриженою вівцею. Але ж все як замовляла: і довжина така, щоб однією лівою розчесати, і радикальні зміни, і релакс в перукарні. Але ж я так люблю довге волосся. Та все ж, нову зачіску зарахую до врочистості.
З прози - осінь... Чемно намагаюся її полюбити, поки виходить. Рятуюся теплими шаликами і кавою, а після роботи прогулююся центральними вуличками міста. Осінь таки надихає.

 

Я щаслива, бо сьогодні відсвяткували ДН мого синочка з його друзями. Мені вже легше, бо щоб то пережити - треба міцні нерви. І хоч цього року іх було лише 10 (а минулого - 19), я таки змучилась). Тепер ще на вихідні родину-кумів прийняти, і можна відпочити від святкувань. Хоча ні - у нас скоро річниця). Але то вже маленьке сімейне свято. А ще я встаю і лягаю з думкою про нашого нового члена сім'ї - нашого песика). Хвилююсь як перед родами). Як перед першими), бо домашніх тварин я ще не мала. Читаю форуми, морально готуюсь до манюні).

 

Як мені було кепсько цілий день. Поганий сон так засів в голові, що прийшовши додому аж розплакалася. Але після того таки полегшало. Плюс все валилося з рук. Виявляється можна спалити одну страву двічі . Та як на диво мої навіть нічого не сказали. А чоловік так взагалі похвалив: ти ж казала, що спалила, а на смак добре. Ну так, вуглики відкинула і нічо так, можна їсти.
Так болить мене спина (вже хоче спати на гарному ліжку) і як на зло всі майстри пропадають після детального обговорення спальні. Чи то ми таке щось вже складне придумали, чи то такі майстри безвідповідальні. Я вже і не знаю, що думати. Вже і кажу: пропонуйте свої варіанти. І щось глухо.
Якась суцільна проза вийшла. Треба пошукати врочистість...
Безумовна врочистість, що на роботу мені ходити ще трохи більше тижня. Потім мали би чекати приємні клопоти з підготовки до появи малятка. Тільки от не признається хто там. На кожному узд як не повернеться так що не видно, так пуповиною замотається, то товчеться так що не вловиш.
Ще одна врочистість - трошки потепління до вихідних. Може позбираю яблучка, ще якісь помідори достигнуть. Все, чекаю вихідних ))
Ще тільки подотягувати по максимуму на роботі, написати інструкції. Так що буду працювати...

 

А я сьогодні вирішила лінуватись, ну типу, їжте, що знайдете, порохи відсувайте шкарпетками по кутках, голосно не говоріть - мама відпочивають
Дитина поснідала вчорашніми зразами, і змилась в школу, а ми вирішили поснідати канапками. Методом жеребкування вирішили, що я йду за булочками, а чоловік роботу робить. В магазині біля дому булочок не було, пішла в наступний, десь 1км. Там булочки були, але тільки пшеничні, ті, що ми не любимо. В супермаркеті точно мають бути, але за машиною вже не вертаюсь, я ж сьогодні лінива. Поцигипкала пішки в найближчий супермаркет.
Купила житні булочки. А ще моркву, сметану, капусту, ну і горшок на драцену і форму круглу на торт. Давно хотіла купити, але ж хто купляє таке, коли машина під боком? Тільки хардкор, тільки в руках і пішки
Вийшла з супермаркету - жінка несе айстри, і такі вже гарнііі. А я ж знаю, що як повернути вправо, потім вліво і прямо, буде міні базар, там таке можна купити. Але чомусь машиною воно значно ближче, ніж пішкарусом і з торбами Лаадно, купила айстри. І сливки, і грушки, і гостру паприку. Коли чоловік подзвонив спитати, чи мені муку на булочки мелять, я, щоб дістати телефон, мусила поставити 2 торби на землю, третю притримувати ногами і притиснути букет айстр головою до грудей
Присунула додому.
Коли дивилась в програмку, скільки кроків пройшла, телефон з мене голосно ржав і крутив пальцем біля скроні - 13 км. Полінувалась, називається. Нє, всмаж 2 яйця і сиди на ДП, мені ж лінь, мені ж треба канапки
А лінь- вона до добра не веде, мене так мама вчила, і була права. Замість того, щоб йти і робити вже ті нещасні канапки, я знову полінувалась, і коли чоловік запропонував *давай я зроблю*, я радо погодилась.
Сама, якогось овоча, вирішила в той час вилізти на вагу. Вага сказала канапки не їсти мінімум місяць, я образилась, познімала з булочок сир і полядвицю, ними і поснідала. А булочки з"їв чоловік(((
Дівки, не лінуйтесь, лінь -зло! Всім

 

То так завжди коли довгі коси підстригаєш))В мене теж таке буває раз на пару років, що мені хочеться змін. І я щось вчуджу зі своїм волоссям. А потім шкодую, але не завжди відразу. А тоді знов запускаюІ як відростає, то бачу, що з довгим таки найкраще. Просто як починає набридати, то деколи краще міняти не довжину, а робити собі різні зачіски для різноманіття. Тоді так не буде тягнути його підстригти)

 

Моя теж ховалася перші рази. Кума пожартувала: мабуть, дівчинка, не хоче ноги розставляти. У нас справдилося.
Проза: море її, не буду про неї.
Врочстість: накупувала Ані взуття на кідстаффі, усе гарнесеньке і підійшло; роботу зробила, яку на сьогодні запланувала; погода гарна.
Усім добра

 

Проза - то робота, бо мене вже нудить від неї і не отримую задоволення.
Врочистість - цвітуя від шефа і танці від Рудого. Я сьогодні була дівчинканаміліон - завдяки Рудому. Купа привітань, море мартіні і пів району в курсі, хто така ЛС. І най то буде мєсна кнайпа, але свято перебороло оту рутину.
Ділюся з вами хорошим настроєм, позитивом і мартіні.
Ваша ДВ

Ушол грєцца

 

Яка погода 1 жовтня, така буде і 1 квітня. Так сказав дядько Синоптик
До квітня місяця не є вже так дуже довго, тим більше, що грудень-січень вилітають зі словами:-як, тільки недавно Великдень був, а завтра вже Різдво?
Мене це мало тішить, час летить скаженно, а я не живу ніколи в очікуванні "ще трохи-і вихідні, і знову літо, і де ж та відпустка" Люблю час "сьогодні".
Бо саме сьогодні є таке теплО, саме сьогодні сиджу на лавочці в футболці і грію носа та кістки, нарвала винограду, жую, дивлюсь через пліт і слухаю, як вінчають молодят.
Взагалі, котру суботу спостерігаю, як відроджуються традиції:молодята із дому пішки йдуть до церкви, попереду музИки грають і співають українських пісень, молодята кожному зустрічному зупиняються і вклоняються. Гарно.
Вчора дивилась прем'єру фільму, який знятий каналом 1+1 за мотивами роману В.Лиса "Століття Якова".Книгу не читала, ще не читала, тому що знайомі дуже рекомендують. Бачила темку з осіннім книжковим обміном, книга була б доречною до цієї прем'єри. Зося - шикарна, такою я бачу жінку, сама артистка дуже мені когось нагадує зовні. Дуже тішусь українським кінематографом в останні роки, нехай і політичні погляди, і історія, і доля української землі показана так, як це бачить кожен режисер, продюсер і постановник, але гра акторів, емоції-ваууу. З останніх- "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" і "Поводир"-переглядала двічі.
- Нехай же кожен з вас зокрема любить жінку так, як самого себе, а жінка нехай поважає чоловіка, - лунає співом вінчання.
А я, із по-літньому осіннім днем, випитою кавою з інжирками в шоколаді, буду просторувати десь по закладках, періодично піднімаючи очі в синє небо. Воно сьогодні шикарне.
А нє, йду накривати на стіл, сім'я їде додому

 

І я сьогодні дивилася. Тепер у мене є улюблений серіал українського кінематографу. А так цілий день ходжу, щось ніби роблю, а думками десь далеко. Ніяк не можу зосередитись. Мабуть тому нічого і не встигаю.

 

"Свято було вчора", - сказав Рудий о сьомій ранку і поволікся в баню. Я, така довольна, вмикнула телевізор, щоб покімарити. Ага! Змерзла в носа і полізла в спальню досипати. Поки лазила, поки задрімала, нарешті розіспалась - дзвінок : "Я на базарі, шо купити?". "Себе продай", - подумала я і сказала, що тре бульби .
Мій ноут наразі мертвий, то я спросоння пообіцяла "шубу" за рудячий ноут. А зважаючи, що вчора було весело, і свято, і танці, і вупше... Нині та "шуба" робилась, як мокре горить, і при тому заверталась . По ходу замаринувала крильця на завтра. ЕмСі Качка буде вдома, бо буду ті крильця смажити у фритюрі.
І так, кругом-бігом, прибирання, три рази посуд мила, щойно прання закинула.
Пи.Си. Вчора замість квітів Рудий притарабанив "букет" кубаси , яку ми успішно і втоптали з гриля. Практичний, налисник!
Ваша ДВ

 

А я вчора вас прочитала і мала заняття на весь вечір - дивилась прем*єру. Хоч книгу читала, фільм надзвичайно сподобався!
Зварила борщику, начистила "відерко" картоплі, зробила вареників. Незчулась - а то вже перша година ночі. Якраз чоловік з роботи приїхав. А я зарюмсана і щаслива (під враженням після перегляду)
Нічого не зрозумів, тільки сказав що мені точно пора спати.

А в мене свято таки нині.
Маю дома три букети квітів - два від вдячних вихованців і один від чоловіка. Такий аромат .... ммм....
Вже мене з самого ранку батьки моїх цьогорічних вихованців привітали в соц.мережах і по телефону. Приєєємно
При святі сьогодні вирішила зробити собі ще одну врочистість. Діти залишаються з чоловіком, а я з коліжанкою йду на виставу. Щось так давно нікуди "в люди" не виходила, відчуваю що вже пора-пора.
А потім якусь кавуську треба організувати.
Свято-святом, а планування писати ніхто не відміняв. Йду писати. Всім цьомки!
Працівники освіти - зі святом