Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
я і в першиий раз ні з ким не обговорювала, і не порівнювала свою дитину. у мене була література (нету не було), були лікарі -- і всі питання якщо були, я отримувала у них. Бо мені зовсім не цікаво слухати "в нас в 3 місяці так слинки течуть, то вже зубчик лізе. ой, а у вас ще не лізе?" У результаті у нас в шість виліз, а у тієї, що в 3 ліз -- десь в рік. короче, я не порівнюю. Процитую, воно не зовсім до теми, але основна суть: не порівнювати "I ось виростає маса людей, якi почуваються невдахами. Особливо тепер, коли тисячi людей, доволi успiшних, усмiхаються нам з iдеальних Iнстаграм-сторiнок. Мами немовлят у бiкiнi з iдеальним пресом, п'ятнадцятирiчнi дiвчатка з мiльйонами пiдписникiв, яхти, вiлли, машини... Сердить, так? А чому, власне? Це iншi люди, з iншими даними, iншими умовами та iншими ресурсами. Навiщо порiвнювати себе з ними? Але сидiти й ненавидiти простiше, напевно. Пам'ятаю рокiв у 15 мене осяяла думка: завжди буде хтось розумнiший, красивiший, успiшнiший за мене. I я вийшла зi змагання. Я не порiвнюю себе нi з ким. Просто живу!"
Юль, валимо от сєдава, бо то не діло офтопити в такій темі! І ти певно точно знала- як мене цікавлять дитячі какахи-зуби-ГВ, бо мені ти ж то все говорила!!!!!
Ем... щось у Вас якесь про мене не те враження склалося. Я ні до кого не опозиція і готова підтримати будь-яку тему, якщо співрозмовник не викликає у мене бажання розвернутися і піти, просто серіали не дивлюсь, нігті не нарощую і новини з життя зірок мене мало турбують. А ті теми, які цікаві мені, мало цікавлять мам, які годинами готові розглядати манікюри. Навряд якась із них стане ділитися зі мною думками про кінезітерапію, східні танці ("фу, гола перед мужиками танцює" - цитата), або бухгалтерський облік спд. А ще я з радістю спілкуюся власне зі своєю дитиною на майданчику, у мене немає мети розговорити кожну маму у радіусі 2 км. Як правило, мами менших діток завжди чимось у мене цікавляться, бачачи мою щебетуху. Я відповідаю. Не бачу нічого в тому страшного. Мене не напрягає. Імовірно, я теж задавала тупуваті питання, коли моїй дитині було +/- рік, типу "А коли Ваша пішла? А скільки їй?" на даний момент так і є Дякую всім за коментарі. Сподіваюся, більшість форумлянок зрозуміли мене правильно...
з моїх спостережень, справа не в тематиці, хоча, звісно, на майданчику логічно, що люди об'єднані спільною темою дітей (чесно, я не знаю з якого б дива я почала обговорювати, ні з того ні з сього, з зовсім незнайомою людиною книги, наприклад...та чи манікюр?), а справа в "хвилі" і якійсь енергетиці. От з деякими людьми це просто, незалежно від теми, відчувається, що вони налаштовані, і якщо ви теж - то все вийде. Мені з деякими людьми цікаво говорити і про "кашки-зубки", хоча по великому рахунку, не інтерес в самій темі, а з деякими не цікаво ні про що. У випадку з особливими дітками, вважаю дуже важливим якраз демонструвати готовність спілкуватися від батьків таких дітей, бо люди бояться, що образять, залізуть непрохано в душу, тому і такі незручні мовчанки.
Ніби й не жилєтка, але маю якийсь істеричний настрій (ніби й не ПМС) Хочеться плакати, вити і дряпатися на стіну.
Відправляюсь в черговий похід за здоров’ям.По парканадцятому колу.Було б смішно,якби так не боліло.Надєйся і ждііііііііііііііі,вся жизнь впердііііі.Якось так.
Знов заглючив телефон. Вчора дивилась Ревізора, то телефон завис. Витягнула батарейку, включати і все... логотип засвітився і баста. Всю ніч заряджався, думала, може попустить його, ага, щоб часом. Включаю, логотип висвічується і все, телефон завмирає. В ремонт чоловік повезе аж у вівторок, тому я наразі, як без рук. Незвично, дратує, але що зроблю.
В чоловіковоі сестри подібне було, то майстер сказав, що то накрилась батарея, треба міняти. Вона ще не поміняла, завжди на зарядці.
Я вже дочиталась в неті, що то проблема в ПЗ. Хард Ресед зробила, але реакції 0. Минулого року вже таке було, то допомогло те, що картку я запхала в інше відділення ( чи як там правильно). Цього разу реакції немає.
А в Вас часом не Fly? Мій минулого тижня таке витворяв. Теж скидала все і не допомогло. А потім скачала прошивку і спробувала прошити. Вдалося і телефон як новенький - без номерів, повідомлень Але затяжного ремонту вдалося уникнути. Надіслано від мого IQ4502 Quad, використовуючи Tapatalk
в мне накрився, теж висвітлювався тільки логотип і так покругу перезавантажувався, завезла на радіоринок, тиждень часу возилися , сьогодні подзвонили що не зробили((( в мене був s820
І в мене таке було. Носили в ремонт, то казали за нього не братися, бо то китайський тел.,невідомо що зламалося. Так що я його продала(( а жаль було, гарний телефон був Надіслано від мого LG-D686, використовуючи Tapatalk
Кажуть, що після чорної полоси має прийти біла, і чим більша чорна, тим більшого щастя треба чекати. От я вже не знаю яке то таке величезне щастя до мене привалить! Що не день, то нові трабли, і вже просто не знаю звідки чекати проблем. Сил переконувати себе що все буде добре не має. Сьогодні було стільки справ - а тут тобі презент, заклинило так двері що їх ні відкрити ключем, ні вибити. Столяр буде аж в 15 год. Сусідів поверхом нижче затоплює, а я навіть з кімнати вийти не можу, всім іншим хто в нашому блоці живе пофіг, бо то гуртожиток і вони сантехніку та і сусідам двері не відкривають. І насрати що в душі води по кісточки, їх то не колише! Робота...всім треба звітувати про виконану роботу, а то насрати, що наша бюрократія то повна кака, треба цілими днями бігати по всьому місту за якимось дядечком, бо без його підпису ніхто задниці навіть не підніме, а тому дядечку взагалі до мене ніякого діла, але підпис надо! Я вже не витримую, зі всіх сторін щось мусить звалитись. І так вже більше місяця, виснажена і морально і фізично
Тримайтеся! Мій чоловік точно з таким настроєм сьогодні на роботу пішов. І справді: що не день, то якась нова неприємність... На диво, я - що не день, то ширше посміхаюся. Хоча ситуація в мене та сама, обтяжена ще й депресуючим чоловіком.
Пішла лікувати зуб. Полікувала. Сусідній від того - коронка. Було все ок, а тепер таке враження що вона стала заважати. Незнаю що робити. Чи то звикну, чи то прийдеться міняти коронку.
Захворіла. Сьогодні сходила в аптеку на 200 грн. Ще б та трутка допомогла від того грипу((( Надіслано від мого LG-D686, використовуючи Tapatalk