Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Ну і день! Ранок почався з того, що Сергійко хотів йти в садочок в шортах і не розумів, нащо тепла куртка і "грубі" джинси. Ледве переконали його.
Потім чоловік зателефонував і Віруня почула зі слухавки (але ж в неї слух!), що він в Ашані. Криків "хоцю в Асян до тата!!!" було хвилин на 40, в цей час я вела ділову переписку і дуже переживала, що по факту опинилось у листах
Після крику доця вирубалась, я помила голову і вже зібралась розігріти собі ранкову каву, як зателефонував Дми зі школи в сльозах. Зрозуміти, що точно трапилось, я не змогла, але одне почула: "В мене сьогодні зовсім не ті уроки!!" не ті, що ми склали портфель? Не ті, що в щоденнику? Я сказала, що прибіжу на наступній перерві. Люди, що може зробити мама за 40 хвилин! Я зібралась, настружила йому олівців на випадок, якщо виявилось, що нині малювання; обгорнула кілька чистих зошитів і склала у велику торбу все з його шкільної полиці. І погнала з мокрою головою рятувати Дми. Застала хльо в їдальні, за спокійним споживанням сніданку. Виявилось, що розклад в щоденнику у нього не той, що треба, але вміст портфелю якраз proper. Ффух. Пригнала додому, розпчихалась, посушила волосся, зібрала Віруна і ... так, зібралась попити спокійно розігрітої кави і йти по Сергійка. Коли раптом знадобився мені рушник. Я до шафи, починаю в ній ритись... щось не те... вигортаю все і розумію: на нижній полиці побувала миша. Причому, орендувала ту полицю явно не один день... Загалом, алярмом все перепрала на високих температурах, продезинфікувала шафу, перепрасувала рушники з іншої полиці теж на максимумі. Потім забирали Сергійка з садочку теж з пригодами по дорозі. Уявіть собі, продали мені склянки і вже на складі повідомили, що ті склянки "йдуть без упаковки". Куди йдуть??? До мене додому щось не дуже йдуть. Але було надто холодно і незручно йти двічі. І от - я, Сергійко ,Віруся, 8 склянок в рушнику у рюкзаку. І 6 смуг дороги на нерегульованому переході...
Ще і сон малявок нині не за графіком.
Прибирання, яке зробило кімнату ідеальною ще о 12.00, вже не видно.
Їжі в холодильнику не видно також. А вчора було перше, друге, салат ,піца і півтора літра панакоти. Ну що ж, в здоровім тілі здоровий апетит.
Уф. І це ще не кінець дня...

 

Нинішній дощ і наскоки дубаку вивели мене також з рівноваги .. В кінцевому результаті моє дитя було почергово нині вбране в 3 різні куртки.. ну щоб навєрніка! Ранком- щоб не було загарячо, вже перед самим садком- щоб не промок і при забиранні з садочку- щоб не змерз. Зате я нині гонила помісту-селу-і малому місту в.... балєтках, футбоці і розстебнутій курточці.
Зварьйована?
Адназначна!
Але я так ще не хочу тої мокрої слякоти, що гордо дефілювала, а місцями стрибала, як горний сайгак, по калюжах. І водичка чавкала ми в шматяних балєтках. То я так протестувала проти прогнозу погоди. Чомусь, мені думалось, що по цім дощу буде ще теплоооо, ну тобто по-осінньому теплооо. .. Але "синоптик" і іже с нім повідомили, що - баста, тепла не буде! от тепер думаю- впиратись ще завтра? чи хоч мешти взути замість чергових балєток?
Малюк переодягнувся, ага, в черговий раз, і погнав на вєліку кататись до сусідського хлопчика. Прийде не швидше, як за годину. Вечеря майже готова.. тому я можу позависати тут з вами і великим горням трав*яного чаю (ну бо ноги я ж добряче промочила).
Давненько вже збиралась відмітитись і навіть кілька разів щось кляцала, але якесь більш нагальне діло мене украдало . Аж нині дозріла накінець.
Літо ми проводжали інтенсивно. Особливо у вересні- надолужували все, що згаяли в червні. Малому найбільше сподобались скелі Довбуша і водопад. Ще тиждень кожнісінький ранок питав мене заспаним голосом - "ми на скелі нині їдемо?"
А по переду ще гриби... Дуже хочу йому показати цю дивовижну феєрію. Я сама кожнісінького разу тішуся. І впевнено можу сказати- я люблю збирати гриби! і тихенько тре додати- але не конче вмію.. Тому, як хто хоче галасливої грибної кумпанії, то прошу нас кликати, емоції ми вам гарантуємо.
Якась дивна писанина вийшла в мене нині, як нинішня погода- то сонце, то дощ, то злива.
Тому стабільного вам настрою на вечір нинішній і .

 

"Коліжанки не повинні давати одна другій гроші... вони повинні скидати їх на картку!!!"

Цей вислів малої розумаськи

Яни

Зробив мій день!!!

"Свято наближається"! це я про Миколая. Далі збираю щось файненьке на подаруночки... А ще.. ооо, замовила супер-миле кафе в прованському стилі для святкування 1 рочку малого. Бо в суботу на весілля, а в неділю прийняти 20 люду... Нє, ну я камікадзе, але не настільки.

Маразм

ПМС крєпчаєт, та я тримаюся. Сьогодні потішила двірничка. НАРЕШТІ

я їй дала рідину, серветки, шкрябачку, рукавички і

- вимила ліфт!. Я їй подякувала "+ до зарплати". Мені не убуло - зате моя дитина зможе притулитися до стінки в ліфті щоб я не сходила з розуму.
А ще - накупляла купу кольорових лаків для нігтів. Нащо - незнаю. Але є . Ех, душа хоче , а д@#а - пригод. А нема... .

Напевно, я відношуся до тих небагатьох, які люблять прохолоду осені. Щось в тому є магічне... Дуууже люблю, тепло одягнутися і прогулятись під дрібним дощиком...

або сісти в машині, вимкнути двигун, і дивитися, як на лобовому стікають краплі дощу....

Не душно, не парить, так і хочеться дихати на повні груди! А вночі - спати ПІД ковдрою .

 

І я люблю, нема нарешті тої спеки, повітря свіже-свіже, аж хочеться дихати на повні груди. Єдине, не забувати вдягнутись по погоді, бо бачила вчора кілька людей в футболочках, то була в шоці з них. Може вони моржують?

 

А нам катастрофічно не везе! Хотіли вчора піти на прем'єру мультика "Лелеки" в Довженка, ми таки прийшли, але її не було, тому що не назбиралось 10-ти чоловік, і нам запропонували оплатити за 8 + 2 (котрі ми і так мали купити собі)=10 білетів, якщо ми хочемо подивитися мульт. Ми гарно подякували і пішли додому, а по дорозі змокли до нитки, і я хочу лііііта! Мені мало. Ні, ви не подумайте, осінь я люблю, але десь в середині жовтня, там вже свалу нема, літа нема, і зима попереду, свята.... Ех! Хто там в нашій армії "Ранніх Миколайків"? Я!
Ще купила тільки похресникам а 2000, ніби й не було... Ціни доводять до сказу!... То я ще на розпродажі відірвалася. А ще свому карапузу, а ще родичам... Ууууу... То певно всі заощадження підуть, а може ще й ті, котрих нема. Ще потрібно знайти гарний сховок, бо малюк вже так січе все, вже такий балакалка, що то нема ради.
На сьогодні в планах проза, велике прання, замітання по всій хаті, бо пилосмок накрився, і сортування дитячих забавок. Не сумуйте, усміхайтесь... Все так не буде! І грійтеся теплим чайочком☕️, або чимось більш зігріваючим і розслабляючим.

 

А в мене депресняк на фоні тої погоди. Я з тих, кому все мало літа. Я люблю теплу, суху, золоту осінь. А от таке як зараз - то ні. Ну хіба залізти під ковдру з великим горням чаю і слухати як барабанить дощ по підвіконні. Але з двома гавриками то зробити нереально. Або треба щось по дому робити чи з ними, або бігти кудись. Поки пишу тут, діти розносять хату. А це означає, що я вже насиділась і пора братись за роботу. Гарного настрою вам, незалежно від погоди

 

Дивитась прогноз погоди. Там 24, 25, 26.. Думаю - ВАВ! тепло буде. Потім зрозуміла що то дати а не температура
Гарного дня!

 

Згідно з давньою прикметою, тепло обов"язково має бути, але за декілька днів, бо я лише сьогодні вимила все літнє взуття, і перепрала літній одяг . Як тільки остаточно висохнуть мої босоніжки і балетки, і я, ризикуючи життям, і балансуючи на драбині, впхаю все на антресолі, температура почне рости. Слідкуйте за новинами в темі

done
А все тому, що я прокинулась сьогодні в 5 год. ранку, з шилом в.. .., повна енергії і тягою до подвигів. Тому поки мої прокинулись, пралька випрала вже два рази, на кухні пахло помідоровою зупою, налисниками с сиром і овочевим рагу, в ванній стрункими рядочками вишикувалось мокре літнє взуття.
Згідно з порадами в жіночих журналах, я б ще мала встигнути зробити макіяж, накрутити і розрутити бігуді, зняти теплі шкарпетки і штани з начосом, і вдягнути прозорий пенюар. Брехати не буду, порад я не дотрималась, добре, що взагалі причесалась Але це принесло несподівані результати - чоловік подивився на гору налисників, на мене в шкарпетках, і вирішив, що приз *домогосподарка року* мені вже належиться, але я його не оціню, тому запросив на вечерю.
Так що вечір має бути доповнений

, тим більше, погода сприяє, настрій меланхолійно-радісний, а ще попереду вихідні
Так що тепло вдягайтесь, діставайте аромалампи і олійки кориці та грейпфрукту, згадуйте перепис глінтвейну, збирайте каштани. Всім

 

якби ж я знала в тій годині, коли закінчиться той день...
А день закінчився о 03.30 сьогодні, бо вночі у Вірусі заболіло вушко. Тоді як сьогоднішній день почався для мене 07.06, тож можете собі уявити, в чому моя нинішня проза
Врочистість - станом на цю годину холодильник знову повний. І знову панакота
Ще врочистість буде ввечері. Подружка приїде повечеряти.
Але до того вечора ще треба дожити. Чим і збираюсь зайнятись
на тлі погоди, осінніх кольорів і холоду так оксюмороново виблискують мої бірюзові нігті. За тиждень перероблю, а поки що - маю 10 кв. см. літа завжди зі мною хоч і не сумую за літом.

 

Ха, @arushka, як знала? що я нині спеції перебирала-перенюхувала? Га?

і на нині досить. літнє взуття перемите лиш малого і чоловікове. Я все таки викликаю літо!. Синочка ранком взула в черевички, чоловік в осінні кроси, а я ---.. в балєтки. Малюк перепитався: "мам, а ти точно в них підеш? Там холоднооо.." Чоловік, знаючи всіх моїх джемелів напєрєчот, відповів--"мама в нас завжди знає хто в чім має йти! " Тому я, навіть якщо і сумнівалась , все ж мусіла піти в балєтках. Тре було "ліцо дєржать" раз підняла вже !
В групі на мене теж глянула вихователька з питанням, але я перевела мову на виставку до дня осені, бо боялась що малий зараз видасть перл про "джмелі в маминій голові".
Отже про спеції-- нинішні сирники матимуть аромат кориці, ваніліну і рому.. патаму шо я так віжу .
Приємних вам експерементів і .

 

ром в шклянці, я сподіваюсь? решта все в переписі правильно, одобряю

--- дописи об"єднано, 23 Вересень 2016 ---

мене чоловік вже 17 літ допитується, як я по телефону чую, що пив коньяк з друзями, ггг
Вєдьма

 

ахти ж матьмаяженщіна!!!! я чуть не провтикала, що в нас річниця скоро!!! Всьо..- маразм крєпчал... головне ж памятала-памятала і...забула. @arushka, дуууже дякую. Дуже! Пігнала ідеї в голові прокручувати під гудіння монотонне пилососове.

 

На фоні того, скільки біди і горя накрило нашу родину цього року, гаплик моій машині здається прозою. Дякую Богу, що гаплик прийшов без аварійної ситуації і без жертв (мої нерви і сльози не рахуємо), бо все могло би бути значно гірше. Вже тиждень стоїть на сервісі і ніяк майстри не визначать жилєць вона чи вже металолом, я вже стомилась її оплакувати. Але як ж мені тяжко без машини! садок для дитини я ж вибирала не по відстані і віддалі відгромадського транспорту, і тепер маю бонус фітнес пакет: 25 хв спуску до садка, 30 хв підйому під 2 крутезні гори додому, і оскільки дитина в садку 2.5 години, то трохи більше як за годину ще раз повторний маршрут, а, ну і то все з візком, бо в садку немає де його залишити. Фууух, яка я втомлена приповзаю.
Сьогодні от майстри знову "порадували", що аж у вівторок ще там якійсь майстер має її подивитись, тобто мене чекає ще мінімум один тиждень того дурнуватого фітнесу.
Врочистість хіба що погода за цей тиждень була гарна, хай би ще так трохи побуло.

 

А я нє, ледве дихаю, присіла на гірчицю

спочатку печенько, потім канапка хліб-гірчиця в товщину масла -шпондер-часник-цибуля - помідорка і так по колу= ввечері капець- спазмує весь живіт.....

а ще мені холодноооо, по хаті ходжу в капчурах і вчора включила п"єц на півгодинки і до ночі сиділа і грілася ... Нині ше не включала але голова болить .... Врочистість донечка написала бабусі листа з двох слів " Бабусю люблю ", зранку тато відправив на пошті і вже 4 рази дзвонила, чи бабуся отримала ? Взяла обіцянку , що бабуся має їй відписати " Бабусю, тільки інакшого , не на моєму листі , а свій бабусю " . Затишного всім вечора

 

ггг я вчора заснути не могла, бо так замерзла! Вділась в теплу піжаму, теплі шкарпетки, закуталась в шерстяну ковдру і траслась. Потім витягла спортивний костюм і натягла його на піжаму , не помогло. Знайшла грілку - помогло, але не на довго. І не витерпіла я лихої долі, в треті ночі бігала по подвірі і шукала кота - він в нас принциповий і в хаті поки нема морозів не ночує, в нього кавалєрка і миші! Мама стояла в дверях і не могла зрозуміти чи зі мною все добре, бо її логіка відмовлялась дати відповідь навіщо мені серед ночі кіт! Ну а що тут не ясного? - Щоб грітись, і то нічого що в нас є обігрівач, який можна спокійно занести до мене в кімнату. Я пробувала бідного кота засунути під ковдру - він також не міг зрозуміти що з ним роблять і як рузультат в мене декілька царапин на руці, а мама спокійно внесла до хати обігрівач і я нормально заснула. Але не на довго, бо кіт вночі в хаті довго не любить сидіти і почав мявчати, щоб випустити на вулицю. Одним словом, не виспалась і перепрацювалась.

 

І мені, то гріюся на кухні)))А як в себе в кімнаті, то маю теплющий махровий халат, закутаюсь і мені тепленько)))))Ну і чайок, так що якось дотягнемо до початку опалювального сезону. Але в жовтні ще мусить бабине літо прийти, так що чекаєм))))

 

Ого, такі маневри) за котом вночі по вулиці) може ви не свого зловили, раз пручався ))


Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk

 

Гммм, в нас теж стало прохолодніше, я нарешті можу дихнути. Про накривання ковдрою ще важко говорити, але вже хоч піжаму можу вдягнути Bже так чекала осені і зміни погоди, хоч і не любитель дощів, але цього літа особливо важко переношу спеку.
Я сьогодні навіть молодець, холодильник помила, в кухонних шафках помила і все склала, закупи зробила. Ще б їсти наварити, але то вже завтра, на сьогодні ще все є. Якісь в мене такі марудні дні останнім часом, а поспати часу всеодно нема Наступного тижня буду мати трохи біганини, зустрічей і т.д. може трохи розвіюся. А наразі сиджу і маю велику дилему - зжерти то морозиво чи ні? То нічого що вже 9 вечора і я вже поїла... Де продають силу волі? Мені з 5 кіло треба )

 

А мені серед моїх мужчинок спати теплееенько лиш тіснувато. Але то таке. " В тесноте, да не в обиде" як то кажуть. В нас погодками супер. Справжня золота осінь, правда ще без золота, але то ще прийде. Перші листочки вже піддалися і озолотилися.
А я на диво розклеїлася. Все таки приїзд свекрухи мене розслабив. Ех, кльово мати золоту свекруху. Діток бавить, їсти готує, характер файний. Третій тиждень - і жодного дискомфорту. Лиш велике АЛЕ... Я тааак розлінилася. Страшне. І що найцікавіше після її від'їзду мене чекає місяць, коли наш тато буде загружений день у день з ранку до вечора. І я буду з мафією сама і з прибирально-готувально-пральними роботами теж
Але поки що я насолоджуюся свободою. І, як казала Скарлет "я подумаю про це завтра"
Усім гарних вихідних і сонечка

Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk

 

Я так бачу - у вас тут развлєкуха. Діти буянять, а вони по лістаранах!
Кстаті, я прийшла про лістарани, бо кажись криза... Остатньо я повелась, як лашара, лошиця і чудовіщєнежінка. Рудий подзвонив з бухти-барахти вияснити чи я не голоднка і вупше, чи нада мені "бальзаму" прийняти. А я врубала практичну жінку і "в ітогє" отримала чебуреки вдома. Нє, чебуреки і вдома - то круто. Але під ті чебкуреки Рудий признався, що "бла-бла-бла-мидавнонікудинеходили-хочу раманціки". А я! А я - лашара-нечупара! Вечір закінчився... цікаво. Я у ванній - бо вже тре мити було. А Рудий - з пилосмоком . Зате другий поверх видраяли на ґлянц!!!
Нині відрвалась на селфі. І так, і сяк, і наперекосяк.
А ще ми запалили сьогодні камін і, незважаючи на забецькане скло, - це кльово, круто і дуже тепло. А коли тепло душі - то й тіло зігрівається. А коли вже і тілу тепло...то я буду спати адін
Веселощів і запашної кави всім

пішла проситись спатись до ліжка

Ваша ДВ