але ж це теж те саме д/з, лише в іншому ракурсі, нестандартному, більш творчому. Я теж не проти такого. До речі, нам задають творчі і досить цікаві завдання також, але і їх деякі діти не виконують, бо це д/з. Минулого року ми писали 3 творчих завдання: "Моя улюблена тваринка", "Цікаві історичні факти України/Львова" і ще один про міста в яких доводилось побувати або відпочивати. Перший проект мій малий виконував з таким захватом і сам фото вибирав, яке прикріпити до проекту і разом ми складали саму розповідь. Другий, теж ми разом шукали щось цікаве в неті, причому троє (малий, я та чоловік), правда текст тут ми вже самі друкували, він не писав від руки, виступав в якості дизайнера, які куди малюнки вставити і в якій послідовності про що писати. В від третього, то взагалі був у захваті, бо ми побували по Україні в багатьох містах, ще й під "шумок" і по карті України пройшлись, позначаючи ці міста, та позначаючи ті в яких би ще хотілось побувати. Ми всі отримали море задоволення від тих проектів, дехто з діток теж робив проекти то між вони собою обговорювали їх, тішились, хвалились; а дехто не робив, бо батьки тримають позицію, що д/з в перших класах не мають задавати. то я вчора теж з обуренням писала про вивчення його віршів на пам"ять в такому віці. Хоча у нього теж є вірші, які сприймаються 7-ми річками. Для чого взагалі ці вірші 7-8-ми річкам я розумію, бо свою культуру/історію/традиції і т.д. дітки повинні знати змалечку, звісно рівно в такій подачі, в якій вони здатні сприйняти.
В ту ж саму. А менша мала навіть до моєї вчительки попала. На жаль, зараз багато чого змінилося. І програма не дає такої волі вчителеві, як було колись. Уроки проходять менш цікаво. Зубріння, зубріння і зубріння. Ми ж всі усні уроки і перший рік чи два англійської проводили в ігровій величезній кімнаті на килимі. Парти у нас в ряд тоже не стояли. То по колу, то попри стіну. Наклейки з сонечками чи дощиком на зошитах збереглись у мене до тепер. Це було цікаво ). Це була диковинка в 1992 році. Ну і канікули... 5 тижнів ми вчилися, потім тиждень канікул. До 11 класу було безліч шкільних гуртків. Навіть не так. Це були обов'язкові уроки: риторика, театрознавство (ставили багато вистав і кожну з них на сцені МБК ), народні танці, бальні танці, хор. Тепер весь цей "непортіб" замінили за глобальніші предмети: економіка, астрономія тощо (. Це сумно.
Замінили не тепер (правда в іншій школі). В мене в той період теж були економіка, астрономія тощо замість названих Вами предметів.
Я б в першому-другому класі теж не хотіла, щоб дитина це виконувала. Причина проста: краще той час у віці 7-8 років витратити на гуляння чи ігри. Пам'ятаю, про улюблену тваринку писала твір в 7 класі. Моя позиція така, що навантаження мають бути помірні і зростати поступово. Писання творів в 2 класі, навіть дуже цікавих, не вважаю помірним навантаженням. Ці теми можна обговорити на уроці усно, паралельно діти навчаться уточнювати, правильно ставити питання. Але то ж часу нема, бо є програма, невідомо на кого розрахована, і за нею треба гнатися. Нашого найближчого школярика від школи вже нудить, а то тільки другий клас. Школа звичайна в селі, домашка в першому класі виглядала класично: мама стоїть за спиною і перевіряє, як написані рядки букв чи цифр. Малий плакав, не йшло воно йому. За канікули забув половину букв, читати не виходить. Вже починаються ярлики про розумові здібності. Ну от для кого та школа?
не знаю як чиї діти, а мої і так купу часу проводять на вулиці. І якщо хвилин 40 - годину приділити виконанню якихось завдань - це не є багато, як на мене. І я вважаю, що в 7-8 років діти вже мають мати певні щоденні обов"язки, бо це якраз такий вік, коли йде закладка виховання "відповідальності". Але це моє бачення, кожен робить так, як вважає за потрібне. У нас позиція "зробив діло - гуляй сміло".
Ось. А в когось воно інше, тому мені було б не дуже приємно, якби мама іншої дитини просила домашнє у вчительки, яке автоматично стає домашнім для всього класу. Стосовно своєї дитини ви можете вчити як і скільки завгодно
то аналогічно мені б мало бути неприємно навпаки? )) А мені все одно хто виконує, хто ні, для своєї дитини я просила д/з, те що це чули всі, то мене менше всього хвилює, кожен на тих зборах мав можливість висловити свою думку. Хтось висловлював, хтось мовчав, але зрештою кожен робить те, що вважає за потрібне і правильне. І це нормально, бо ми всі різні... Ще раз повторююсь, що у нас в класі є і ті що виконують і ті, що не виконують д/з. І за невиконання д/з ніхто не наказує. Але, на жаль, та дурнувата програма не чекає нікого і декотрі дітки, котрі не виконують д/з суттєво не встигають за нею, а батьки нарікають, що вчитель погана, бо не може навчити (я свого не вчу, просто нагадую пройдене у школі, або допомагаю розібратись, бо як починаю вчити, то він мене не сприймає, а вчительку так). Якось так... добре це чи погано по відношенню до кожної дитинки вирішувати не мені, а їхнім батькам. Я маю за кого хвилюватись і кому допомагати вчитись
Всі діти різні - і нам таке домашнє завдання зайняло б пів дня і купу маминих нервів). Я за те, що все має бути поступово і відповідати віку дитини. Ну не треба з 2 вересня їм того ДЗ! А от з березня-квітня можуть якийсь один-другий рядочок написати, щось прочитати. Не більше. Нам дуже повезло, бо в нас дуже адекватна вчителька, яка не відбиває охоту до науки з 2 вересня. А ще у нас є проектор. То дуже класна штука для школи. Все наглядно і цікаво. Я рада, що наша вчителька йде в ногу з технічним прогресом.
Запощу ще таке. Я чим ближче до школи старшій, тим більше сумнівів маю щодо того, куди свою дитину "пристроїти". Ну млін, ну як так? Я не можу, я не хочу такого розуміти і з цим погоджуватися. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=10154581096917276&id=793197275
у нас теж адекватна вчителька, бо у інших класах на паралелі таких варіантів не робити д/з не проходить, плачуть там і батьки і діти(((. Та й у цьогорічних першачків, з тими мамочками, що тісно спілкуємось такого варіанту немає... Щодо проектора - це реально прекрасна штука. В нас заходила тема про таку модернову штуку для класу, і вчителька підтримала ідею, а батьки деякі забракували, бо на це прийшлось би "скидатись грошима" і лунали репліки"ми без проекторів вивчились і діти вивчаться", от як з такими батьками щось змінювати?. На нову дошку "скинулись" минулого року, а на проектор, на жаль ні((( Я розумію, що такі девайси мали б виділятись на школу, але всі знають як це робиться((( Нам на школу місто виділило комп"ютери для учнів молодших класів для проведення уроків інформатики, і що ви думаєте? - дирекція не знайшла класу, де б їх поставити. І вчать діти інформатику на пальцях((( сумно з того.... --- дописи об"єднано, Sep 14, 2016 --- з Вашого дозволу процитую А у нас класика інша ще з першого класу. Малий сам пише завдання, до мене підходить лише тоді коли не розуміє, сумнівається або щоб глянула чи все добре . Можливо мені повезло, що маю таку дитину, а можливо він такий, бо просто сама даю йому таку можливість. Я ніколи не стирала/не креслила його закарлючки, якщо він не добре написав ті палички/гачечки. Як написав, так написав, йому самому було цікаво написати їх гарно, а як не мав настрою писати гарно, то писав як виходило. У нас сам факт, що завдання має бути виконано. А ще у нас відсутній чорновик, бо мій точно б 2 рази того не переписував. Якщо є дійсно якась складність у розв"язку, то кличе мене і тоді я вже біля нього сідаю і допомагаю.
@Rostuslavchuk та я що, я не проти. Розумію, що всі діти і всі батьки різні. А як плануєте робити в старших класах? Бо там фізично дитина не встигає, тому привчай чи не привчай змалку, а прочитати "Чарлі та шоколадна фабрика" з середи на четвер нереально (там в коментах під постом було таке).
Стикнувшись декілька років тому, коли мій старший син пішов в школу з такими ж питаннями, я зробила для себе декілька висновків. 1. Школу вибрали звичайну, без " понтів", де відсутні шалені навантаження, і я маю реальну можливість впливати на навчальний процес без фраз " не подобається - шукайте щось інше". 2. Школа поряд з домом : час на добирання - це час для відпочинку. 3. День в нас розподілений : обов'язково прогулянки, відпочинок, час на себе, гуртки; і якщо домашні завдання не поміщаються в свій час, я можу дозволити щось не робити. 4. Вчимося по принципу: розвиваємо сильні сторони, а не підтягуємо слабкі. В дитячі таланти вкладаю час і гроші. 5. Всі діти різні, тому одному сину можу допомогти з твором, іншому - намалювати, доні - з математикою, бо на д/з вони потратять купу часу, який можна використати ефективніше.
Це для вас елементарно. А існують такі люди, котрі ненаголошені Е та И не чують, плутають. Я відношусь до таких. Вчилась в школі нормально, твори, диктанти і т.д. писала мінімум на 10 балів. А от ті дИректор чи дЕректор, чи як там його "не чую" по сьогоднішній день.
Я так далеко на перед не смію загадувати нічого. Доживемо побачимо Я ж мушу теж "созрєть" до старшої школи Нагадали мені, як ми в 10-му (чи в 11-му) класі з п"ятниці на понеділок мали прочитати "Захар Беркут", я прочитала (бо читати дуже любила), але отаких декілька творів в такому темпі (в нас була фанатично помішана на своєму предметі вчителька з укр. літератури і ми всі твори читали в оригіналі, бо інакше ті дурнуваті її тести ніколи не написали б) за перший семестр (все таки 10-го класу) посадив мій зір ого го як, і після зимових канікул з останньої парти на дошку дивилась в окулярах(((( Тому більш ніж впевнена, що все має бути в міру... і потрібно аналізувати/фільтрувати завдання, що я і зробила з віршем 2 дні тому, з якого почалась тут вся дискусія
Це нормально для всіх. Тут і не має бути чути Є такі слова, які можна перевірити, наприклад, землЯ-зЕмлі (робимо цей склад наголошеним, щоб було виразно чути, який саме звук). А є такі, які ніяк не перевіриш, тому їх треба просто запам'ятати. Директор і математика - саме такі. У школі їх називають "словникові слова"
Це просто капець Ну от я теж не знаю, що робила б в такій ситуації Тішу себе тільки тим, що для нас це ще не скоро. Ми тут більше про молодшу школу говоримо, то у нас наразі хороший досвід. Напишу про підхід нашої вчительки, спеціально, щоб не дуже лякалися мами майбутніх першачків, і щоб розповісти, що не так все погано У першому класі вона відразу сказала, що офіційно домашніх завдань немає. Що вона, попри те, таки буде рекомендувати дещо робити вдома, часом доробляти те, що недоробили, часом щось нове. Але - тільки рекомендувати. Дуже наголошувала на тому, що коли дитина змучена\прийшли пізно з гостей\ приїхали з подорожі - в жодному разі не садити дитину за уроки. Обіцяла не сварити і не соромити за невиконане завдання - і дотрималася слова. Сказала, що принципово не буде записувати домашнє завдання на дошці\на листочку\в групі у Вайбері - що дитина запам'ятала, те, по можливості, і зробила. Не зробила - теж прекрасно. Дуже просила віддавати дітей на спорт, наголошувала на цьому на всіх зборах. Поки добра погода, завжди водить дітей на перервах надвір. Уроки природознавства теж часто надворі. За перший клас у нас не було "проектів", які так часто мають робити діти - тут дівчата писали про позитивний досвід їх приготування, але мені не дуже подобаються завдання, які дитина в принципі не може виконати без участі батьків. Ну, з натяжкою проектом можна хіба назвати виготовлення композиції з природних матеріалів. Я не можу сказати, що перший клас був для моєї дитини непосильно важким. Так, була втомлена в кінці року, хотіла вже канікул. Але чогось катастрофічного я не бачила. Коротше, я тут розхвалила - боюсь тепер, щоб не наврочити Але, справді, буває по-різному. Є хороші вчителі
сину давали список літератури на 5 клас, великі твори були прочитані літом "Чарлі та шоколадна фабрика" між іншим, цікавий твір якщо таке завдання справді мало місце, то тільки по вині вчителя
відразу вибачте за офф, але вже кілька тижнів мене це мучить і не знаю де спитати що то за букетики такі на 1 вересня деякі діти мали, такі ніби з польових різнокольорових дрібненьких квіточок, але то не польові, бо точно знаю що їх спеціально саджають? не можу в неті ніде малюнку знайти. кажуть їх ще можна засушувати.
