Тільки прочитала назву теми і зразу подумала про Ясочку, мій найтепліший спогад з глибокого дитинства. Дуже любила історію про олівець, в мене, мабуть, десь на рівні підсвідомості заклались ілюстрації до неї, перші мої малюнки були такі ж як і в книжці і зараз так доці малюю. Завжди уявляла себе на місці Ясочки і досі мене мучить питання, яке в Ясочки повне ім'я)))) Недавно мамі про неї розказувала, а вона не пам'ятає. Потім вже в середній школі ми з сестрою обожнювали "Чаликушу", щоліта перечитували історію кохання Феріде і Кямрана. Книжки в нас не було, то ми її читали, коли приїжджали в гості до родичів. В нас сестрою досі є турецькі словечка в лексиконі, наприклад, "абла" - старша сестра, ми так в дитинстві часто звертались одна до одної, хоча старша тільки я))) Але автор теми мене порадував, йду перечитувати улюблені книжки.
Ви напевно приблизно мого віку . Бо це казки мого дитинства ! А " Як дружити з дракончиком" -в мене вона ще зараз є!!! І я дуже її бережу!!! Мені цю книжечку подарувала моя улюблена вихователька 33 роки тому!!!! Написала, і самій страшно стало!Вона дуже прив"язалась до мене і не хотіла передавати мене в руки іншої виховательки . Цю книжечку дуже любили читати і мій син , і моя доця.
А я про те, як Яся влаштувала власний дитсадок. Я досі цей вірш знаю на память і з задоволенням розказую доці
Я без обкладинок відмічусь - з телефону складно шукати-скидати. В прабабусі завжди читали "Лиса Микиту" і книга була така вже старенька і незасна від наших дитячих рук, що сторінки порозлітались і доводилось постійно шукати потрібні. Вдома книжок завжди було багато, але дит. літератури чомусь бракувало. З цлюблених мною - перечитаний до дир "незнайко на місяці" та книги іноземних казкарів, які батьки могли купити вже пізніше... Дуже любила читати і взагалі книги як річ...мама була вчителькою і коли мене, дошкільнятко треба було залишити на пару годин, то відводила мене в шкільну бібліотеку,давала клей і я могла хоч цілий день там провести. В сільській школі більшість книг для молодшого шкільного і дошкільного віку були дуже пошарпані, тож я їх підклеювала і склалала по тільки мені зрозумілому принципу радості було на цілий день! І коли я навчалась в молодших класах, то бібліотека мені вже не була така цікава - більшість книг я вже знала назубок) А ще була періодика...пам'ятаю, як випрошувала в батьків гроші і бігала не за морозивом чи жувачками, а за журналом "Пізнайко". До речі, недавно побачила його в продажу й. тепер не можу дочекатись коли моя малявка доросте до відповідного віку, аж руки чешуться його знову відкрити Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk
О, скільки моїх улюблених книг уже тут виставили, такі спогади . Я ще обожнювала "Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна". Пам'ятаю, почала її читати в 4 класі, а там писало для старшого шкільного віку, то навіть першу сторінку не подужала. А потім знову взялась за неї в 6 класі, ух, як я її любила. Ось така вона в мене була
Одна з моїх улюблених і зачитаних по 100 раз ))) Юхим Чеповецький "Непосиди". Чорно-біла, сіра обкладинка, а всередині - цікавезні історії про пригоди дітей, іграшок, звіряток, подорож на інші планети ))) Тішусь, що недавно видали українською мовою "Пригоди Непосидька, М'якуша і Нетака", "Пригоди Кицика і Мицика", "Пригоди бравого солдата Пешкіна". Ще дуже чекаю, що таки перекладуть "Крилату зірку" - моя улюблена повість цього автора. А взагалі, я фанат Всеволода Нестайка. Хоча в дитинстві читала дуже мало його творів. Зате тепер - практично усі у нашій домашній бібліотеці )))
Моєю улюбленою книжкою в дитинстві була Астрід Ліндгрен "Пеппі Довгапанчоха" Я обожнювала цю книжку, перечитувала її безліч раз. Та й взагалі любила Астрід Ліндгрен. Була в мене ще така книжка Вона була російською мовою, пам'ятаю, як ми з сестрою просили маму, щоб нам перекладала на українську) Ще любила "Мері Попінс" Я дуже любила читати і читала дуууже багато. Жаль, що зараз стільки часу нема, як дитинстві, щоб читати))
з дитинства пригадую серію, я б сказала "колекцію" книг, яку мені мама старанно поповнювала "я пізнаю світ". реально було досить цікаво читати, просто і доступно все викладено і ілюстрації були смішними. ну а якщо серйозно, то книга мого дитинства є роман "Джейн Ейр". не смійтеся! і не критикуйте, що це не для дитини))) я цю книгу читала десь в 13р. (+ - рік). правда, не зовсім то і дитячий вік, дивлячись зараз на 12-тирічних дівчаток.. (суджу по своїй племінниці, я проти неї була зовсім ще "зеленою" в такий час), дійсно, як дитина до того читала колекцію, яку мені мама поновлювала) сказати, що роман залишив в мене незабутні враження, це нічого не сказати))). для мене ця книга була на межі фантастики. по перше, це класичний роман, я таке читала вперше. роман відноситься до вікторіанської епохи, знову ж, для мене новинка. там описується непроста доля гол.героїв. а сюжет... капець! а фінал... то вопше ))) до цієї книги таке я могла побачити лише по телевізору... я навіть і не знала, що є ще й такі книги... людоньки, я відкрила для себе світ історичних романів. та я прямо кайфувала! від того часу і дотепер я фанатка ІЛР. це найяскравіше, що мені пригадується з дитинства. також, я рано підсіла на Пауло Коельйо. допоки я зрозуміла його філософію, мені прийшлося перечитати його книги по декілька раз. і знаєте, я рада, що саме на таких книгах я виросла)) --- дописи об"єднано, Oct 15, 2017 --- от прочитала про цю серію, і дійсно, згадала, що така в нас вдома була)) саме завдяки цій книзі я в 7-мирічному віці добавила в свій лексикон таке нове слово як "вігвам")) я навіть знала що це, і могла пояснити сусідській дівчинці, як воно виглядає. та моїй гордості не було меж)))))
В мене багато книг було, але найбільше пам`ятаю ось цю Може тому,що це мій перший досвід запойного читання, коли з нетерпінням чекаєш момент коли знов перегорнеш сторінку. По ночах прокидалась почитати, могла відмовитись від мультика, гуляння в дворі, від чого завгодно, лиш би мене залишили на одинці з книжкою і не відволікали. Закінчила її читати і почала спочатку)
А я найбільше пам*ятаю книгу казок "Семиліточка"))) Затерта до дир була)))) Но така рідна)))) Хоч там не було малюнків, жовті сторінки дешевого паперу, дрібнуватий текст.... но це найбільш рідна і мімімішна книжка мого дитинства Зразу згадується моменти, коли мама її молодшому брату читала, а ти збоку відразу кінець розказував)))) Дуже дорога книжка моєму серцю, пам*яті і взагалі ))))) Надіюсь і у моїх дітей буде книжка, яка буде зразу їм нагадувати чарівні моменти дитинства, світу мрій та разом гарного проведеного часу)))
О, а я ось цю книжку вже стільки разів перечитала, що деякі місця вже, мабуть, напам'ять знаю))) А найулюбленіше - повість "Брати Лев'яче Серце"!!!
Також любила читати Астрід Лінгред. Але найулюбленішою була книга "Чарівник країни Оз", перечитувала її кілька разів. Полюбила мабуть тому, що мама купила її тоді, коли я хворіла і мені було вже не так нудно вдома. Обкладинка була такою Ще запам'яталася збірка "Бабуся на яблуні", особливо повість "Дванадцятеро - не дюжина". А з шкільної бібліотеки запам'яталася "Королівна-Крихітка та Киць-Киць" Г. Григоренка Чомусь розмалювала того котика на обкладинці олівцем і довго боялася повертати книгу в бібліотеку. А в спадок від двоюрідних братів в дитистві отримала радянські серійні книги "12 місяців". Пригадую там було багато незрозумілої радянської пропаганди і розповідей про піонерів.
Ох і нагадали.... Така мені трохи загадкова завжди була. Книга про Дядю Стьопу дісталась в спадок від двоюрідного брата, разом із жменею касет Доктора Албана ))) Гансс Крістіан Андерсен — найнайнай улюбленіший автор. Згадую як я читала і фантазувала про квітковий бал. А Латиські народні казки ще досі є на моїй книжковій полиці. Малюнки про пекло заставили мене повірити, що пекло є саме таким — з чортами і казанами. Ну, поки не виросла і не зрозуміла, що насправді все по-іншому ))))
найпечальніша втрата внаслідок переїзду ( улюблена книга впродовж всього дитинства чудові вірші та неперевершені ілюстрації, які розбурхували мою уяву ) відколи познайомилася з цими казками, Ірландія — моя любов і мрія Бармалея знала напам'ять) Карлсон, тільки Карлсон форева! Ідеал мужчини ) дуже крута книжка, просто захоплення (одні малюнки чого варті). І дуже мила Всичко българско и родно ) Читана-перечитана. Люблю таке )
