Школа: влаштування і наука (2)

Ну то робіть зауваження. Воюйте. Не попускайте!
А хіба анонімність оцінок -- то не для всіх?

 

Без поняття. Але ідея непогана.

 

вибачте, кидайте в мене тапками, але я за!!!! що дитина дома ще раз загляне у книжку, ще раз зробить приклади, тощо. Воювати з чим?????? із набранням досвіду та розуму???

 

В класі мого середнього сина за 3 роки навчання вчителька жодного разу не обговорювала назагал або на зборах конкретних учнів та їх успіхи. Тільки особисто з батьками. Але діти то все бачать - хто як читає і відповідає, хто завжди все знає, а хто не тягне програму. Зі слів сина я добре знаю рівень учнів в класі ( хоча і без конкретних оцінок).

Ага, бідні лікарі, які беруть гроші; бідні вчителі, які ночами малюють... Я, наприклад, вкладаю і час, і гроші, але в інтереси своїх дітей, а не в збагачення видавців зошитів і чиновників з відкатами.

Якщо вам треба заглядати, то заглядайте. Я в більшості випадків не бачу потреби. Розв'язування десятка аналогічних прикладів додає досвіду і розуму? Хіба досвіду робити все по схемі, а не думати.

 

особисто я любила домашнє завдання. Я його встигала ще в школі на уроці зробити, а вдома бавилась у школу.

Мій син -- уже другокласник -- любить вчитись. У нього було прописів (однакових) по 2-3 штуки, і він те, що у школі півроку мали писати -- у своєму зошиті за місяць зробив. Часто стільки писав-списував, що я реально його виганяла з-за столу.

А мій брат вчитись не любив і уроки -- то смерть. Марно витрачений час для нього. Нічо, школу якось закінчив із трійками, ПТУ на відмінно, інститут. У 25 вже керуючим двох ресторанів став.

До чого я веду: коли дитина не хоче вчитись, то їй ті ДЗ в напряг, тому їх і відміняють -- то раз. А два -- уроки тепер мусять бути більш практичними, а не теоретичними. Наприклад, приклади розв"язувати -- то важко, а гроші рахувати, чи дерева у парку, чи машини на парковці -- легко. Повірте, наше бажання вчитись не набуте, а вроджене. І тут лібо да, лібо нєт. І тому я проти ДЗ, бо кому цікаво -- сам засяде за повторення.

І ще про брата. У той час, коли він НЕ робив ДЗ і у школі отримува двійки-трійки, він не курив і не бухав. Він займався спортивний орієнтуванням, багато подорожував, спілкувався із новими людьми, вмів працювати в команді, вмів бути самостійним (бо постійно на якихось тренувальних зборах), займався у театральній студії, ходив на кілька гуртків. Це його цікавило, а не приклади.

Ну і писати грамотно він так і не навчився) Зате рахувати добре вміє.

 

ну як сказати, прочити ще одне оповідання чи казку? схема є - розуміння та запамятовування. Скласти розповідь чи твір - звичайна схема роботи уявити, граматики, тощо. Намалювати свій відпочиник - аналогічно. Приклади та задачі - як нам мене зайвими під час формування дитячого світогляду, розуму, інтелекту не бувають.
Доречі моя племінниця у Швейцірії навчається, то вони у 4 класі в голові додають 5-ти значні цифри.

 

доречі, в мене є дуууже багато таких серез знайомих, які школу заледве закінчили, а потім в ПТУ, технікумах мали червоні дипломи, і зараз є успішними людьми. От обидві наші золотомедалістки вивчилися в інститутах і працюють в держустановах сільських за копійки..
Я звісно не закликаю не вчитися в школі, не виконувати ДЗ і т.д, але чомусь так в житті складається.. Просто написала як приклад.

 

А мій похресник у у Фінляндії в 3 класі додає найпростіші тільки з допомогою пальців. І судячи з підручників, які вони привозили то нормально.

 

Якщо ви уважно читали, то те, з чим ви не згідні- стосується старшої школи, а не молодшої. Відповідь на конкретне запитання про різницю старшої і молодшої школи того ж приватного закладу . Стосовно того, щоб робити для себе висновки, варто: а) спробувати повчитися у закладах різної форми власності; Б) закінчити молодшу школу і провчитися кілька років у старшій. Тоді можна порівнювати на власному досвіді. Тоді все не так смішно . Одним словом "поговоримо про це так років за 7-8 " і тоді, коли матимете змогу порівняти різні заклади

 

Якщо б чекали поки державний бюджет потурбується про то все, то половина сільських шкіл (ті які ще не позакривали) давно б порозвалювались. А ще мені цікаво чому державний бюджет не забезпечив наш клас 20 підручниками з різних предметів. І якщо батьки не куплять, то з чого мають вчитися наші діти?
Я проти хабарів самим вчителям, дарунків і т.д. Але наша держава поки що не може забезпечити навіть допустимий рівень існування школи (Я мовчу про хороший), тому тут державі без батьків не обійтися.

 

Також маю не один такий приклад. А найбільш яскравий- це мій однокласник і сусід по парті, який ледве навчався у школі + ще і на обліку у кімнаті неповнолітніх міліції стояв ( в радянські часи було популярним у вчителів двійочників "віддавати на поруки" відмінникам ). Коли він у 9 класі йшов зі школи, усі вчителі перехрестилися . З того часу минуло 25 років. Я і досі з ним спілкуюся. Після школи він дуже багато чого добився у житті. І насправді це дуже толкова і добра людина. Просто була "не у форматі шкільної системи".
Те, що у ПТУ чи технікумах ( чи як зараз уже коледжах), підтягуються слабенькі у школі учні ,може бути зумовлено ще і віковими особливостями. Адже випускнику 9 класу максимум 15 років . Вік до 15 років у дітей дуже складний у тому плані, що йде активне формування їх особистості, і часто пропадає стимул і мотивація до навчання. На перший план виходять зовсім інші речі- внутрішні пошуки свого "я", встановлення авторитету серед однолітків... Це такий переломний момент,коли навчання відходить на другий план. А особливо для тих, кого вже і до цього часу встигла прибити шкільна система. Просто зникає мотивація і все. Тому багато учнів у цьому віці погрішують свої показники у навчанні - навіть ті, які вчилися ідеально до того.
У віці 16-17 років ( власне це і випускні класи школи, і вік, який припадає на навчання у коледжах- ліцеях) по іншому іде і психологічний розвиток дітей, і з являється мотивація, бо дитина уже щось для себе визначає на перспективу. Тому навіть у випускних класах школи часто підтягуються середнячки. Перебування у середовищі того ж коледжу- це вже напрям. Тобто приблизно визначений вектор того, чим дитина хоче займатися у майбутньому. Це теж є стимул. Той самий 16-річний підліток розуміє, що за 3-4 роки він закінчить коледж і може вже іти працювати ( а може і йти навчатися у вуз на 2-3 курс, чи і працювати і навчатися далі). В той час, як його колишні однокласники лише закінчують школу, він уже має на руках середню спеціальну освіту.

Наприклад, у нашого бухгалтера дитина, яка посередньо навчалася у школі, закінчила коледж з відмінним атестатом, влаштувалася на роботу помічником керівника однієї держ.структури і паралельно- отримала ще дві вищі освіти. Зараз вона сама викладає у вузі. Аналогічна історія цьогоріч скллася із сином знайомих. Який закінчив коледж, влаштувався на роботу в IT-компанію і продовжив навчання у вузі ( після коледжу, який "числиться" за вузом, його випускники при успішному ЗНО мають право продовжувати навчання на 3 курсі).

Тобто у дітей у коледжі з являється мотивація і стимул до навчання, яких вони не бачили у силу віку чи інших обставин у школі

Це як було, так і залишилося. Тобто дитина, яка десь там накосячила, і про неї склався відповідний образ у вчителів, уже може хоч сто разів доказувати, що "не осел". Тобто наша школа не давала і не дає дітям права на помилку. Тому, йдучи у той же коледж ( по суті- змінюючи заклад і колектив), дитина отримує шанс почати все з 0, яким і користає. Тому і виходять успішні з "лузерів"

--- дописи об"єднано, 4 Вересень 2016 ---

Цьогріч узагалі з підручниками вийшла така історія, що усі книги, які мали би бути по новій програмі для певних класів ще минулоріч, в реальності надійшли за останній рік до шкіл у кількості 30-50%. Все, чого не вистачає, тепер має друкуватися за рахунок місцевих бюджетів ( тобто оті решту 50-70% має додрукувати і забезпечити місцева влада при наявності коштів. От у Львові обіцяють поповнити фонд школи місяців за 2 . Хоча, це все може залишитися на рівні обіцянок і цьогоріч. І діти і далі будуть вчитися по закачаним у планшети підручникам, по 1 підручнику на 2-3 осіб і старим книжкам, випуску 2006-07 років, які відповідають старій програмі. Ну або шукати усі підручники батькам самостійно. Вчора у книгарні бачила, що батьки питають за підручниками 5 і 7 класу.Натомість, навіть у книгарні були наявні книги для цих класів лише з 3-4 предметів

 

З тим не погоджусь. Ні я не ходила до репетиторів і все ок, ні багато моїх знайомих та родичів не водили дітей до репетиторів і без додаткових занять нормально попоступали у ВУЗи. Тут на тему репетиторства вже були розмови, що часто дитина не встигає і вчителі натякають чи батьки вважають що треба на репетитора водити. А є повно дітей яким то не потрібно, і нормально вчаться та встигають по шкільній програмі. І грошеі за репетиторсво не витрачаються. Але якщо комусь важко йде наука то тоді це вже виправдано. При чому, в деяких школах до репетиторів вже з молодших класах водять "щоб бути не гірше інших", як тренд якийсь) Ну і звичайно що вчителям це вигідно

Ми ходимо у не приватну школу, то нічого з того перерахованоно абсолютно не напрягає і таким масштабів не має. Школа з ремонтом, охайна, двері у туалетах є (знаю є багато шкіл де в туалетах немає дверей! Як діти туди мають ходити? Тут про це вже писали Батьківські збори. І хоч я мама... - Sveta Vavrischuk | Facebook . Може від школи ще залежить, бо дуже різні відгуки у людей і про школи, і про батьківські комітети. Іноді як послухаєш, то волосся дибки стає, які там подарунки і на різні побори в деяких школах збирають. Але раз так десь є, значить там більшість батьків таку систему схвалююсь.

 

Так як минулого року було. Обіцяли за два місяці. Ми не чекали, купили. А підручники в школу прийшли аж у березні.

 

Знову-таки: порівнювати те, що було коли я закінчувала школу, і теперішній час- не зовсім вірно. На початку 90-х жодний із моїх однокласників не провалив вступ до вузу. Половина класу пройшла на складні технічні факультети Політеху, решта- на престижні факультети Франкового вишу і 3- у Мед. Жодний не був відчислений чи не покинув вуз добровільно. З мого класу не було жодного, хто би йшов на платну систему навчання чи у заклад на кшалт Комерційної академії. І так- тоді не було репетиторства . Це скоріше було виключення. Натомість моя ж класна керівник, вчитель української мови та літератури, увесь травень та червень безкоштовно запрошувала до себе додому тих учнів, які хотіли підтягнути ще краще свої знання для вступу. Я не знаю жодного зараз вчителя, який би добровільно і безкоштовно 2 місяці займався із 5-7 бажаючими учнями у свій позаробочий час, оскільки переймався їх поступленням. Таким же був вчитель математики - він додатково і безкоштовно займався із 13 учнями класу, які йшли у Політехніку.

Стосовно репетиторства я теж писала- так у старших класах воно розповсюджене. Наразі я не вдавалася до послуг жодного репетитора і поки не збираюся. Хоча багато однолітків дитини уже по 2-3 роки "на репетиторах". Але я розумію, що до закінчення школи уже ближче, ніж до її початку. І я не можу зарікатися у тому, що у 9 чи 11 класі не буде репетиторства. Я про це подумаю у 9 класі .

ми теж уже давно не в приватній. І в приватну повертатися не збираємося. Але це не означає, що є речі ( і справа не у туалетах- я по унітазах не заглядаю і взагалі навіть не знаю, які там туалети у теперішній школі), які не відрізняються. Молодшу школу- визначає вчитель . У будь-якому закладі. школа- це вже побічне, другорядне. Старшу школу- визначає власне школа. Бо тут не зав язано на одному учителю. Тут зав язано на системі.
Направду, то все дуже індивідуально. Тому що є люди"системні" і люди "несистемні". Відповідно, і підхід та вимоги до школи будуть різні як у дітей, так і у батьків. Наприклад, я знаю, що навіть у вищезгадувану КДМШ у Львові цьогоріч віддали діток 3 наших "старших" ( чи бувших- як правильно сказати форумлянок . І я розумію чому. Бо це цілком може стати прекрасною альтернативою для тих, хто шукає для дітей можливості вийти за межі системи . І при фінансовій можливості дає вибір своїм дітям. І собі в тому числі, як батькам.
п.с. маю знайомих, чиї діти узагалі не вчилися ні дня в стаціонарній школі. Вони навчаються дистанційно у київській школі, куди цьогоріч "пішла" вже 3 їх дитина. За навчання у молодших класах відповідальні батьки , а в старших- уже додатково по окремим предметам займаються ще із репетиторами. Що мені подобається, так це те, що діти у них абсолютно "незашорені". Вони успішно навчаються у дистанційній школі, багато читають, багато займаються додатково тим, що цікаво власне їм ( це не лише гуртки-спорт, а власне і з наукової точки : кожна дитинка до певного віку уже виявляє свої нахили, на які сама звертає увагу. А батьки лише допомагають їй займатися і поглиблювати свої знання у тому, що їй близьке. Тобто тут діти мають набагато більше можливостей для всебічного розвитку- і встигають і шкільну програму навіть достроково здавати, і розвиватися у тому напрямку, який їм близький.

 

написала цілу плахту. Не зрозуміють. Будемо чекати, як покаже КМДШ і збирати гроші )))

ааааа, в мене троє дітей скоро буде, де ті гроші взяти )))

історичний момент - погоджуюсь із @сніжна

--- дописи об"єднано, 4 Вересень 2016 ---

а в школі вони що роблять? Сидять там по пів дня.
І вони ж не 15хв - заглядають в книжки, а годину-дві (це оптимістичний ще прогноз). А коли гуляти? Чи (о ужас!) гурток? Чи (ще гірше) і погуляти і гурток?

і? Фінляндія - одна з країн з найвищим рівнем життя. І науковців там купа, і відкриття роблять...

та ви шо, егоїстка така.

 

Так. А все тому що у них уже після 4 класу проводять тести на схильності до тої чи іншої галузі, і навчання зосереджується в тому напрямку. А у нас забивають голову непотребом. Але спілкуючись з батьком тих дітей (він фін) то можу сказати він дуже розумна і всесторонньо розвинуту людина. він багато читає, і не соромиться вчитися протягом всього життя. А не так як у нас, закінчив університет, і все більше мені нічого не треба.

 

Ми в 7 класі.Видали всі нові підручники.Тільки географія за 2007 рік.А всі решта за новою програмою за 2015 рік.

 

Досить цікаве порівняння вчителів, які вночі малюють і лікарів, які беруть гроші

Надіслано від мого SM-G361H, використовуючи Tapatalk

 

ми теж в 7-мому, третина книжок ділиться дітьми між собою, 1 підручник на двох учнів.

 

Я пізніше школу закінчувала) І про сьогодення - якщо знаєте, то зараз взагалі тотальна нестача по набору студентів в наші ВУЗи. Беруть з руками-ногами, бо немає такої кількості фізично вступників, і ще велика частина їде навчатись за кордон. З свіжого - цьогоріч знаю 3 дітей, що поступили без хабарів і репетиторства у ВУЗи у Львові. А те що поширене в старших класах, то так, особливо якщо дитина сама "не тягне", і батьки переживають і готують (у мед, де хімію треба знати, наприклад). І ще для ЗНО напевно беруть для підготовки, але знову ж таки, далеко не всі.