тобто хочете сказати, що школа кожного року під різних батьків щоразу закуповує інші підручники згідно побажань батьків? --- дописи об"єднано, Sep 3, 2016 --- то і вас якось все прогресивно. Я бачила лише прописи, то вже чорнобілі малюнки розмальовували. Зошитів без книжки не буде. Буде і книжка, і простий зошит, і на ДО
як вам класно дівчата, у нас зошитів на 200 грн, 10 шт, наразі бачила математику і основи здоров'я -чорно-білі, образотворче - кольоровий, в перший день задали 4 сторінки малювати, витратили на то цілий вечір,це з тим що моїй дитині подобається ця справа, що буде далі-страшно подумати у нас завуч - , як захоче так і зробить, проси - не проси, хіба мазати, але то не малим обійдеться, дурниця, що я ще 2 роки до першого класу "вибрала" для дитини чудову, креативну, творчу вчительку
В нас теж математика без підручника, тільки друкований зошит, мені сподобався. В нас з підручників тільки Буквар і Природознавство. Це те, що дали додому. Є ще, здається, з праці підручник, але він буде в класі завжди.
ну у нас трохи дослуховувались, або розрулювали ситуацію. Цього року якось всі ніби пішли туди, куди хотіли. То три класи. А минулого року було п"ять перших класів, і більшість хотіли до однієї вчительки. То директор якось пояснювала, знайомила батьків із вчителями (у нас -- новенька). Ну я тепер дуже задоволена, що не пішли до тієї, до якої хотіли. Тож і цього року я сказала: куди дадуть, бо мене всі влаштовували. Але чоловік сказав, щоб йшла до його першої вчительки. Так що вона у нас перевірена десятиліттями)
у батьків теж є. Може, навіть й більше тих важелів. І вони теж ними мало користуються. Хіба цькують молоду, повну наснаги та завзяття вчительку, яка прийшла до школи, повна ідей та задумок. Ясно, старші вчителі вже не даються до "перевиховання", огризаються. А дитині треба, щоб було цікаво, а ті старші вчителі помішані на дисципліні, а молода " така зелена, щось напридумувала собі", а ті, що в міру молоді і в міру вимогливі - ну, то ж така популярна вчителька, до якої неможливо попасти, класи на ен років наперед переповнені. Короче, шеф, фсьо пропало... Сумно, що батьки бачать у вчителеві такого собі цапа-відбувайла, якому можна виставити всі свої претензії, зауваження до навчальної програми. Знаю ту кухню трохи зсередини, то можу запевнити, що перед початком ( та й протягом) навчального року у школі таке напруження через ті "нововвдення та покращення" від МО - як втиснути те, що не втискається, "обьять необьятное", щоб і детей, в першу чергу, добре навчити, не перевантажуючи, і виконати всі вказівки і рекомендації, і з батьками зберегти нормальні стосунки. п.с. Як на мене, дуже реалістичний погляд Батьківські збори. І хоч я мама... - Sveta Vavrischuk | Facebook
що конкретно поганого в останніх нововведеннях? аргументуйте з моїх спостережень: батьки (більшість) раді спихнути дитину в школу, наввипередки здати гроші на все що треба і не треба і далі щоб мене більше нічого не цікавило. Я здав, я заплатив, що ще?.. і ось це насправді сумно. я не буду вдаватись до категоричності, бо бачила і вчителів, і батьків. Всюди є цікавенькі екземпляри. це як при написанні заяви за відмову від щеплень "всю відповідальність за свою дититну беру на себе". Весело звучить, а на кому ще відповідальність? на медсестрі, ха-ха! так і тут. Не тупо здав дитину в школу, а активно цікавитись процесом. І нехай вчителі не ображаються і не кажуть, що ми заважаємо їм правильно вчити дитину. Я ознайомилась зі всім, чим змогла, і буду використовувати свої важелі впливу коли в цьому буде необхідність. Щодо зошитів на ДО - нехай йому грець. Я забила. З армією батьків, котрі розмахували гаманцями, сперечатись не стала. Матиму зауваження чи побажання, говоритиму особисто з вчителькою.
не школа, а вчитель. в нас кожен вчитель(а це всього лиш два бо 2 класи) вирішує з якими матеріалами йому працювати на свій розсуд. в нас були на початку червня збори, вчитель запропонувала, показала, і попросила вирішити - купуєм чи ні.
я не про ті реформи, котрі зараз впроваджують. Вони насправді прекрасні, без іронії. (хіба писання олівцем мені не дуже подобається) Я говорила про власний досвід минулих років, коли в один рік впроваджували якусь зміну, а вже наступного, або через 2-3, приймали нововведення, яке її, ту попередню зміну, повністю або майже повністю, заперечувало. І від таких качель голова йшла обертом. Як оте "пачєму в шапкє? пачєму бєз шапкі?" так, це справді сумно. Ще буває таке, що дитина ходить до репетитора, а батьки висловлюють своє обурення вчителеві. " Я такі гроші за нього (неї) плачу! Чому 10, а не 12?!?!" І тут справді - хоч плач, хоч смійся. знов таки - особисто мені було дуже приємно.. та яке - це просто окрилювало, коли батьки цікавилися процесом. Коли приходили із запитаннями, вникнувши перед тим в суть поблеми, яка виникла. А не таке цікавлення " вже друга чверть іде, а ви моїй дитині крім сонечок і дощиків ще жодної нормальної оцінки не поставили. Як я маю розуміти, чи він петрає чи не петрає?!" Ну, ви зрозуміли - дитина в першому класі, про відсутність оцінок говорено-переговорено...
Перепрошую, мала на увазі більше зошити. А підручники написала тому, що ми купували за свої кошти не тільки зошити, а ще й підручник з математики(2частини).
Ось це і є проблема. Батьки вважають що найважливіше розвиток її "конкретної дитини", і всю відповідальність покладають на вчителя. Але найкращого результату можна досягти лише коли буде співпраця і порозуміння.
Співбесіда і з дітьми, і з батьками проводяться. Бо і підхід відповідальний до організації класів , та й кількість місць обмежана. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Написала, що пішли знову до них на підготовку до школи в старшу групу. 0 клас в приміщенні нової школи (2 групи є), а менша підготовча група перебуває в попередньому приміщенні.
Батькам нагадують про заборону поборів у школах та садках Батькам нагадують про заборону поборів у школах та садках Потреби шкіл забезпечуються частково за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету, та з місцевих бюджетів. Частка внеску з державного та місцевого бюджету може відрізнятися в кожному населеному пункті. Якщо батьки хочуть додатково допомогти розвитку школи або дитсадка, в який ходять їхні діти, вони можуть надати закладу цільову добровільну матеріальну допомогу легально, яка має відповідати декільком критеріям: – бути лише добровільною, – перераховуватись лише на спеціальний розрахунковий рахунок, який має бути оприлюднений відкрито, з обов’язковою видачею квитанції про здійснення платежу, – з зазначенням цільового призначення добровільного внеску (наприклад, на додаткове обладнання до спортзалу, виїзну екскурсію, придбання нових матеріалів для шкільної бібліотеки тощо), – за використання грошей, отриманих у вигляді добровільної матеріальної допомоги, має бути проведений публічний звіт. Держава звітує про повне покриття видатків на потреби шкіл, які були визначені відповідно до затвердженої у законодавстві формули, основним показником у якій є кількість учнів . В минулому навчальному році в середньому на 1 учня припадало 8 тисяч гривень субвенції, для дітей з особливими потребами – 20 тисяч. Отже, для вирішення проблеми нелегальних та часто непосильних зборів з батьків на різні господарські потреби навчального закладу – на ремонт, на обладнання, на підручники, іграшки, на побутову хімію для прибирання приміщень тощо – батькам слід звертатись до відділів освіти, а якщо не буде від них відповідної реакції – у поліцію. Впровадження практики публічного звітування органами місцевого самоврядування на навчальними закладами дозволить не допустити неефективного використання бюджетних та батьківських коштів. «Оскільки державний бюджет уже потурбувався про базові потреби навчальних закладів — утримання будівель, підручники, зарплати вчителів тощо, то місцевий може або збільшити фінансування за тими ж статтями, або подбати про покращання змісту такої освіти – модернізація комп’ютерних класів, підвищення кваліфікації вчителів, реалізація проектів підвищення якості освіти і тому подібні заходи», – вважає Маріанна Онуфрик, експерт з питань соціальної політики Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД).
а це не буде вирішенням. Бо дитині може підійти геть інший вчитель, ніж вам. В ряді шкіл на підготовці практикують таку річ, що в різних групах занття ведуть по черзі усі вчителі, які набиратимуть 1 класи. Ось тоді можна легше визначитися саме дитині. п.с. я згадувала, як рішення про школу та вчителя змінювалося за в останній тиждень перед 1 класом. Бо записані були геть у іншу школу і геть до іншого вчителя. А за 2 дні "до" кардинально інше рішення прийняли. І не прогадали. Але у цьому випадку визначальним був власне вчительський фактор. Оскільки якби не конкретний викладач- цього рішення не було б. Найцікавіше, що до цього вчителя теж потрапили випадково, оскільки у підготовчу школу були записані до іншого, у інші дні занять. Але так склалися обставини, що по своєму робочому графіку прийшлося змінити рішення про дні відвідувань,і, відповідно, починати навчання у іншій групі, ніж планувалося. Потрапили до вчителя, про якого нічого не знали ,і в якої і так був перебір по учням. Але власне цьому випадку можу завдячувати. Бо, як показав час, та вчитель, до якої були записано попередньо на підготовку якраз моїй дитині би не підійшла. Оскільки, коли вона приходила на заміну у нашу групу, там починався бедлам (хоча сама по собі вона теж хороша вчитель. Ну але на групу, де з 13 чоловік було 10 хлопців,вона виявилася для них не авторитетом). тут палка в двох кінцях: вчитель визначальний лише в молодшій школі. А далі- визначальним є школа. Як варіант- змінювати заклад. Але це не кожному підійде.Крім того, школу батьки вибирають заради комфорту свого і дитини, а вчителя- власне з огляду на те, як він працює з дітьми. Але вчитель є лише частиною загальношкільної системи. Тому він залежить і від того, яка атмосфера і порядки встановлені у тому закладі, де він працює. І в першу чергу, якщо він зацікавлений у своєму місці праці, він буде працювати "за законами" школи. В цьому випадку- усі новаторства та ініціативи йдуть від школи . Яким би не був креативним і хорошим вчитель, він просто не втримається у закладі, де працюють свої схеми . Діти- тут вже побічне буде для нього. На першому місці- його робоче місце, за яке треба триматися. Зазвичай так. Бо в молодшій школі все зав язано на одному вчителю ( 2-3,з урахуванням вчителів іноземної та музики чи фіз-ри). В старшій- на предметниках. В молодшій школі батьки йдуть до конкретного вчителя. Старша школа- це більше просто спокій ,комфорт і відсутність всього "бруду", який є у загальній школі. Але ті батьки, які мають змогу фінансово за 10 років витратити 10-20 тис. дол. на середню освіту для однієї дитини у приватній структурі,не роблять ставки на надвичайний рівень школи. Тому що їх діти все-рівно отримують індивідуальну освіту . Різниця лиш у тому, що у приватній школі не будуть брати репетиторів з 5 класу так, як це часто є у державних, лиш з метою "підтягнути" дитину, бо щось оцінки не конче добрі чи вчитель натякає на необхідність додаткових занять. Коли дитина визначається із майбутнім, ось тоді беруться індивідуальні вчителі і займаються уже ціленаправлено, не важаючи на шкільну програму ( тобто не "підтягнути до рівня і трохи більше", а власне дати фундаментальні знання з того, що цікаво і потрібно дитині). Приватна школа дає комфорт для всіх учасників навчального процесу. І у нас наразі у приватну школу йдуть власне за тим, чого не можна отримати у державній: за психологічним спокоєм дитини, за можливість їй навчатися не у зашорених рамках " вчитель-"бог", учень- ніхто";за тим, що дитина має змогу навчатися в умовах, коли вчителю є час на неї, а не так, як у державників, де 30+ чоловік у класі і вчитель прямим текстом каже, що "вас багато, він один. Тому кожен випливає сам, як може. А ні-ну то ваші проблеми. Тут вам не приватна школа; за спокоєм батьків , звільнених від зборів. комітетів, фондів, подарунків, довідок за кожне відхилення кроку вправо чи вліво. Тобто основоположним у прийнятті рішення про приватну школу у наших умовах конкретно нашого міста ( за інші не знаю) діють дві речі:молодша школа- це комфорт і вчитель, який дасть хороший старт; у старшій школі- це комфорт і психологічний спокій для всіх членів сім ї. А фундаментальні знання все-рівно усі отримують потім у репетиторів - що в державних закладах, що в приватних.
на жаль лише нагадують постійно, я не проти цільової, добровільної допомоги, але на практиці далеко не все так життєво необхідно для класу-учнів-школи, як це хочеться окремим вчителям чи батькам, де межа між покращенням навчального процесу і "зажерлися", цікаво чи є хоч одна школа без батьківських"фондів" вони ж там всі в курсі, про ті фонди і т.д.
Сніжна, переважно мудро пишете, а це просто смішно читати. В нашій абсолютно не крутій державній школі нічого цього нема(ну крім вітань на день вчителя напевно), дітей 22, домашніх завдань в 1 класі нема, пишуть олівцем, мають діти килимок в класі щоб бавитись іграшками у вільний час, а вчитель радо спілкується з батьками і прислухається до їх думки. Може і існують школи, такі, як ви описали, але далеко не всі. Для чого так узагальнювати? Хвалити своє то є добре, але так критикувати чуже то є перебор. То є цілковита неправда. Принаймі щодо нашої школи. Таке враження що ви самі себе хочете в чомусь переконати.
Батьки старшокласників! Розкажіть -- чи повідомляли вас і дітей про анонімність оцінок? як то буде тепер виглядати? Я дивилась приквел до "Секс і міста" -- якраз як Кері в школі вчилась. То там ніхто не знав про оцінки одне одного. І на випускному їм якісь там відзнаки вручали, то там найбільша тусовщиця -- виявилась відмінницею. То у всіх шок, тіпа: ти -- умна??? Чи зможуть наші вчителі настільки "несортувати" дітей? Бо у нас в школі було дуже важко позбавитись отого клейма: неудачнік) Наш клас після 7 розформували і по 2-3 чоловік кинули у кожен клас (у нас на паралелі сім класів було). У тому, в який мене дали, на математиці діти сиділи за поділом: ряд біля вікна -- відмінники, ряд посередині -- ударники, ну і біля дверей -- атстой) Я була відмінницею, але у ряді атстою сиділа моя подруга дєства і я там сіла (вчителька не заперечувала). Заходить директорка. А вона впринципі чула про мене, що Кандя уроки зриває, що вчителям хамить, що рже багато... Але як я там вчилась вона не знала. От вона побачила мене у тому крайньому ряді -- і так єхидно: о, ти тут? ну тут тобі і місце! Потім багато чого ще було у школі, я була лідером, брала участь у багато чому і часто відмічалась: то курила, то зажималась, то шампанське пила... Вопшем, моє прізвище часто убло на вустах у керівництва, але, думаю, моїми оцінками директор не цікавилась. І от випускний іспит із математики, три класи разом, вчителі нам носять шпаргалки (а директор -- вчителька математики, і теж носила). Приносить вона мені шпаргалку і каже: оте і оте напиши -- на 4 буде досить. А я їй відповідаю: оте і оте і вже оте я вже написала, мені ще лише одне. І взагалі мені треба п"ять. Директор від мого спічю офігіла, пішла до вчительки моєї, щось там перепилась. а потім в коридорі каже: Кандя, а я і не знала, що ти розумна. Отак. Так що я однозначно за анонімну систему оцінювання. Бо дитина з одного предмету може бути відмінником, а з іншого двійошником. Але наші вчителі такого не сприймають: ти або все або ніхто, або середняк. А крайності -- то не для них. Може, як інші вчителі не будуть знати, що поставили колеги -- то щось зміниться?
Але журнал ж то не відмінили ). Та й зміни, мені здається, торкнулися лише початкових шкіл. Хоч навіть в це я мало вірю. Після першого навчального дня після прийняття змін, 4-му класу дали домашнє ). У 2-му класі поки не давали.
