Дівчата, пропоную у цій темі ділитись спогадами про книги з нашого дитинства. Про ті, які були знаковими для нас маленьких, про ті, що нам читали батьки та бабусі з дідусями, та ті, що, можливо, і досі лежать у наших книжкових шафах, трапляючись нам на очі, викликають настальгію аж до щему у серці. Отож, починаю))) Найулюбленіша з немовлячих часів і згадувана тут часто у різних темах " Ясоччина книжечка" Любила її безмежно і, здається, сприймала Ясочку як першу свою подружку. Шкода, що десь посіяла її. Зараз не пошкодувала би грошей, що отримати її назад, саме мою, оту, що пописана синім фломастером. Ілюстрований атлас. Хоч читати ще не вміла, з цікавістю розглядала національні костюми різних народів. Далі, коли вже читала самостійно, дуже знаковою для мене була книга "Ми у п'ятому класі". Перша книга про стосунки у підлітковому колективі. Була важкою для мене у психологічному плані, бо багато моментів з книги були мені близькі і болючі. Далі - "Вісім ляльок з дому Тупотухи". "Новорічні історії про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером". Пригадую, що завжди читала її взимку, напередодні новорічних свят. Тому ця книга для мене справжній символ чогось святкового, домашнього і затишного. А ще, пригадуєте майже у всіх була вдома серія "Казки народів світу". Чогось дуже не любила ті книги. Майже не читала їх. А от в середніх класах дуже полюбила книгу індійських казок "Перо рожевої чакви" Читала її і мені здавалось, що потрапляю в якийсь містичний світ. Є в мене ще досі. Коли була вагітна, читала її для заспокоєння)) Тепер ви діліться спогадами. Цікаво почитати.
Моє най-найулюбленішою книжкою була "Гарна хатка у курчатка" Хоч мала багато різних збірників казок (деякі напевно навіть і не розгортались от завжди мучило питання, для чого випускати книжку для дітей без малюнків?), найбільше подобався збірник "Золотий черевичок" Ще один збірник, який мене зачаровував - "Казки з-за грат", досі не можу зрозуміти чого його так назвали, та і обкладинка страшненька, але казки були класними. Спочатку я ту книжку боялась, а потім страх переріс у цікавість і як навчилась читати, вирішила заглянути до тої таємничої книжки і не пошкодувала! На жаль я її носила всюди з собою і книжка до сьогодні "не дожила". Багато книжок любила, але згадати зараз важкувато.
А в мене була (і є) старнезна книга про мурашку Ферду. Які ж там пригоди були цікаві.! Знайшла її, але на рос. мові лишень А також дуже багато казок різних народів світу, і ще були такі книги-календарі, мені їх Миколай щороку приносив, дууже цікаві. Ось такі-
@Hermi, в мене були всі з 1977 по , певно, 1991рік, ну бо потім я школу вже закінчила і Миколай носив мені інші речі. П.С. вони в мене і є(ну ті , що залишились після позичань), лиш лежать на горищі у сховку. Планую цього року вже діставати їх для малого.
в мене були (і ще є) такі книжечки. читані-перечитані віршовані байки П.Глазового "При гарбузика-боягузика", "Про Пончика,Батончика та білого слоника", "Про Сергійка-нежалійка"... і ще така-Галина Малик "Незвичайні пригоди Алі в Країні Недоладії" дуже мені та історія сподобалася. мама мені на морі цю книжку "сто разів" перечитала. мені було 5 років і ще така- В. Сутєєва російською
@Khrystik, оооо, той мішок яблук - мій малий дивиться з величезним задоволенням, разів зо 100, а історія(пра після мультика) йому не пішла.
Моя. Улюблена. Дитяча Джеймс Олдрідж "Зламане сідло". Дякую авторці теми за нагоду поринути в приємні спогади!
А я такі читала, пригадую, якийсь з 4 томів мені особливо подобався, то я ті вірші майже всі напам'ять знала..
у мене теж була така книга)) Ще згадала одну улюблену А ще зайшла, щоб згадати про Нестайка. Бачу, що ніхто його не згадав(як і я). Але то напевно тому, що Нестайко то по замовчуванню "зе бест".
У мене теж було про Ясю Ще з тих, що памятаю: "Там де живе синя ластівка" , " Гості на мітлі" і "Бухтик з тихого затону", "Дівчинка з землі" і звісно "Три товстуни" та "Пригоди Електроника" . Десь у пятому-шостому класі сподобався дитячий детектив "Його серед нас немає"
О, я в дитинстві дуже любила "Пеппі" і "Карлсона", в мене навіть книжка була (і десь є), де вони були разом. я кожного літа їх перечитувала і хоч знала, які там події за якими йдуть, а все одно любила і цікаво було) і подібне було з "Буратіно" (теж часто читала), але Карлсон був на першому місці!
Ще в садочку чи в початковій школі нам на свято вручали подарунки і я виміняла подаровану на той момент книжечку "Ох" в своєї подруги на книгу "Физика для малышей". Ох і цікавою вона була, щодня якісь досліди проводила: то морозиво в шубу заверну (по дит.логіці воно ж мало би зігрітись і розтопитись), то наелектромагнічувала папірчики, то з подругою прлводили телефон із сірникових коробок, з'єднаних ниткою (передача звуку))) Про Незнайка всі томи - done) Гайдара теж обожнювала) "Четвертая высота" про Гулю Корольову Про Тореадорів з Васюківки І різні енциклопедії - про країни, їхнє життя, фауну і флору. До сих пір випливає в пам'яті як не утка-мандаринка, так якась морошка) Кіра Буличова обожнювала)
А у мене була (і зараз є) така сама але, там "Міо, мій міо", "Брати лев"яче серце" і ще щось. Міо, мій міо читала не знаю скільки раз. А ще у Астрід Ліндгрен я любила дуже "Ми всі із Бюллербю". У мене її не було, але разів 4 брала її з бібліотеки. Карлсона теж дуже любила, я так мріяла тоді про собаку, що коли був ДН малюка і йому подарували собаку, то я цей момент розтягувала і смакувала, і ту сторіночку перечитувала. Ясю теж дуже-дуже люблю, це якась взагалі квінтесенція любові до дітей у віршованій формі.
Першу енциклопедію мені подарували, як я закінчувала перший клас, для мене то була подія ого-го, така велика і серйозна книжка. І в розділі про хмари була фраза "Купчасті баранчики часто передбачають дощ", я її напевно на все життя запам'ятала. От бачу на небі ті хмари, і як на автоматі в голові фраза прокручується.
ще згадала, що дуже мені сподобалася книжка все її писала в улюблені книжки, коли заповнювала анкети для друзів(пам*ятаєте було таке чудо?)
