Чи ображають ваших діток інші

Тобто на обзивання дати здачу це що? Обізвати у відповідь? А після укусу? Як ви вчите поступати в перелічених вами випадках?

Я у своєму першому повідомленні чітко пояснила свою позицію. Там йшлось про бійку і про вдарити. Я нікого не цитувала навмисно!!!Взагалі не зрозуміла від чого ви прибалділи. Ви процитували мене, де я сказала, що треба інакше вирішувати конфлікти, а не бійкою. В результаті написали, що прибалділи, хоча бійкою і не вчите вирішувати конфлікти своїх дітей. Я геть вас не розумію, вибачте

 

Та якось мені не дуже і хочеться пояснювати, щоб Ви мене нарешті зрозуміли. Просто у Вас так: здача=бійка, у мене здача=захист, відпор. От і все. І ще. Якщо ж вкусили, то скажи, що боляче і так не можна, наступного разу відійди, ну а наступного разу - відтовхни, якщо ця дитина намагатиметься знову вкусити. І будь уважний - ця дитина кусається, не обертайся до неі спиною і тримай іі у полі зору))).

--- дописи об"єднано, Aug 23, 2016 ---

І ще відносно обзивання. Мого старшого у школі одна дівчинка в класі обзивали досить образливо. Він у мене низенький. Йому то жити не давало, ображався страшно. А потім придумав ій теж образливу кличку, один раз при всіх назвав іі так. І все. Тепер вони друзі))). І образ більше не було. Ій було достатньо одного разу.

 

З попередніх сторінок зробила для себе висновки:
1. Терпіти не можу мамаш, які вмішуються у дитячі розборки ( мова саме за суперечки і за сварки, а не за каміння в голову ). "А чого ти мою дитину обідила? А хто перший почав? А моя не винна, то ти сама до неї не лізь..." Діти мають вчитися цьому самі. Сьогодні найбільші вороги, а завтра - найкращі друзі.
2. Стосовно хлопчиків і здачі. На жаль, сина поки не маю, але я б не забороняла деколи почубитись з хлопчиками, не робила би з того трагедії. Єдине, вчила би, що на дівчинку руку він не має права піднімати. Ніколи. ні за яких умов. Навіть, якщо вона перша почала і навіть, якщо сама його вдарила.
Ну і з власного досвіду... я кусалася в садочку. Плакали всі діти, а потім і я, після того, як моя мама кожен день вислуховувала від вихователів... До сих пір памятаю цей стан і свої переживання. Це спалах моментальної агресії, який за секунду проходив, але вже пізно було ))). Хоча, була компанійською дівчинкою, але постояти за себе не вміла ніяк, крім кусання. Нічого, пройшло. В школі вже не кусалась.

 

Бачу в наших реаліях таки треба вчити, хоча б якось (особливо хлопчиків), бо сподіватись що "допетрає" коли мами нема поруч, ще й якщо характер у нього спокійний і добряк то таке діло, дай Бог щоб так і було і дитина вміла мудрістю і словами вирішувати проблеми, але не до кожної дитини (нечемної, агресивної) таке доходить. Але ви праві - треба найперше пробувати вирішувати вске без жодних бійок і т.д.. А от якщо у хулігана і батьки виявляться неадекватними, якщо скарження вихователям чи вчителям не допомагає (чула і про такі випадки), то що? Тоді краще дитині навчитись постояти за себе, і щоб в майбутньому таких питань не виникало. А взагалі всі дійсно різні і стикаються з різними нюансами, тому комплексно реба підходити до того виховання. Ще хлопчиків корисно на якийсь спорт віддіти(карате, айкідо, фктбол), щоб і фізично укріпляти і характер виробляти. Згадайте, ті хто спортом займаються то вміють себе вести, поставити, то корисно дуже. Домашнім дітям може бути трохиважче (але теж не факт, бо і домашні бувають ще й які напористі)) Але то знову ж таки, про старший вік йдеться, не 2-3 роки

 

Напишу з власного досвіду. Син сам по собі добий і розуміючий. Коли був менший і внього забирали іграшки на майданчику інші діти, то він плакав і не розумів, що робиться. Тоді я йшла і забирала назад іграшку. Після цього я цому пояснювала, що якщо в тебе силоміць забрали твою річ, то не соромся і не плач, а одразу забирай назад. Спочатку він терпів, а тепер як тільки в нього щось хочуть забрати, то він то одразу присікає. Але якщо дитина підходить до нього і питає дозвлу чи можна побавитись його іграшкою, то він зазвичай дає бавитись. Тобто ми його вчимо, що перед тим як щось взяти питай дозволу в іншої дитини. Часто бачу, що батьки не вчать дітей питати дозволу, або просто не звертають уваги на те, що їхня дитина постійно в когось забирає іграшки. Або інший варіант, підійшли хлопчик з мамою запитати, чи можна покататись на синовій машинці, він сказав, що ні, а я і не дуже наполягала. Так та мама, ще пів години стояла наді мною, і казала до свого малого, от бач, хлопчик не хоче ділитись, ну шо я зроблю. Це все так звучало, щоб я заставила малого поділитись. Але я прихильник того, що це його річ і він нею розпоряджається.
Багато тексту, а тепер напишу про здачу) Відпочивали ми з кумами, в них дівчинка, але така дууже бойова. І кусає, і щипає, і відбирає, і б'є. І ще багато всього, що я просто в шоці, але то вже інша тема. Так от, вона постійно задирала мого малого, то щось відбирала, та навіть ложку з зупою видирала. Штовхала і дивилась на його реакцію. Він вихований, що битись не добре і здачу давати треба вже в крайньому випадку. Так от, 2 дні він терпів, тікав від неї, під час одного тікання я навіть получила палкою по брові від малої. Тішу себе тим, що добре, що о була я, а не мій син, бо не знати якби тоді було. І от вже в кінці другого дня він стоїть біля мене, просить її не чіпати, я прошу, вона не чує, а далі його тягне. Тоді мій син не витримавши, під час того як вона його обіймаючи тягне, бере і штовхає її зі всієї сили. Після цього вона його не чіпала, але це їй вистачило буквально на день. Не розуміє вона, що ображати дітей не можна.
І я вчу його, що дівчат ображати не можна, але в цьому випадку я йому не дорікнула, бо це вже був самозахист від назойливої дитини.
Після цієї поїздки наша сім'я вся була на нервах, особливо малий.

 

Як на мене, дуже шкідлива наука. Якщо ми вчимо дитину не бити людей - то хлопці такі ж люди, як і дівчата. Якщо вчимо давати здачі - то це має в своїй основі те, що якщо хтось перейшов межу і завдав тобі болю, ти можеш, щоб "пояснити", як болить тобі - зробити те саме. То дівчата якісь інопланетянки виходять, і вся моральна база, яка підводиться під "дати здачі" рушиться - чому одна людина може заслужити на "здачу", а інша, що б вона не робила - залишатиметься недоторканою? Це глибока несправедливість і подвійна мораль - в тому найбільша шкода таких тверджень. Людську гідність треба поважати незалежно від статі, так само і відстоювати свою також перед всіма, незалежно від статі, тими способами, які ви, як батьки, вважаєте прийнятними.

 

То ви хочете сказати, що і хлопець-підліток може вдарити однокласницю чи і зовсім маленьку дівчинку, якщо вона його зачепила? А потім і жінку свою зможе тлумити? І то тільки тому, щоб не було подвійної моралі? А може варто виховувати в синові відчуття, що він майбутній МУЖЧИНА? А який нормальний мужчина може собі позволити підняти на жінку чи дівчину руку?
Я би виховувала в своєму синові саме такі риси, а не "всі рівні і раз заслужила, то тоже їй дай здачі".
Хоча, насправді дуже мало таких МУЖЧИН зустрічала. Більшість синків, вихованих мамами, які привили в свій час неправильні цінності.

 

звичайно, може))) якщо так виховалося ставлення до сили і до меж її застосування. Якщо ж дитину вчать поважати іншу особистість, то для неї не буде нормальним бити, ні хлопців, ні дівчат, ні дітей, ні жінку, ні маму...не треба одразу перевертати до абсурду. Тут головне розуміння того, що таке вдарити когось, а не мама хлопців позволяє бити і це "вчися цьому сам і розбирайся сам", а дівчат - ні-ні, бо ти не МУЖЧИНА. Перше вчить думати, як і в яких випадках ту силу застосовувати, зокрема коли поруч менші, слабші, дурніші, а друге - це кліше, яке не вчить думати і розуміти, "что такое хорошо, и что такое плохо".
P.S.: і чому мені зовсім не дивно, що саме такий коментар я отримала у відповідь?)

 

я зараз тобі ще розкажу.
Дівчатка виростають з цією тємою, що ЇХ бити не можна, а от вони... І б'ють. І чоловіків своїх б'ють часом досить відчутно, а як він на десятий раз не втерпить і за руку зловить, то він моральний урод і не МУЖЧИНА і "тлумить" свою жінку. Якшо шо , то я зараз не теоретизую.

оп'ять же треба вчити про самооборону і як її застосовувати як ти написала за принципами

а не просто за статтю, бо та навіжена, що по місту бігала з палкою з цвяхом в моєму розумінні до слабших не входить. І те що вона "дівчинка" якось справу не рятує.

 

ото і я про то. Хоча, в дорослому житті, я мала би на увазі швидше моральне "биття" і вилізання на голову нормальним хлопакам, але ж є і те, що ти пишеш...

 

Ну ви вже загнули, де хлопецьпідліток, а де дворічра дитина. Дитина мусить вміти відстояти себе. Ну забрав в дівчинки свою іграшку, ну не дав щось, ну пошарпалися, то ж діти. А як дитина росте, то вже формуєте, пояснюєте, та й тато б мав участь взяти і власний приклад не зайве, а то тут прививай не прививай, а якщо тато дозволяє собі підняти руку на маму, то про що можна говорити? З підлітками то вже трохи інша опера.

 

Я рахую, нормально хлопцеві знати, що на дівчину руку піднімати не можна, навіть якщо вона з ножем і не в адекваті (можна ж скрутити руки, знерухомити). По тій простій причині, що слабших не б'ють. І це правило поширюється на всіх живих організмів не залежно від виду. А вміти за себе постояти і заїхати по лицю наглому на голову вищому і в плечах ширшому - можна і треба, раз заслужив. Будеш терпіти - буде ще гірше.
Тому нема тут загального правила, отака моя позиція. Кожен вік особливий. Що в два роки можна сказати - не бийся, попроси. То в підлітковому віці серед хлопців працює рівно 1 раз.
І нормально звернутися до кваліфікованого дитячого психолога, якщо самотужки не розібратись.

 

якщо вона з ножем то таки прийдеться досить активно її знерухомлювати, може й коліном де до асфальту притиснути.

якщо вона з ножем, то питання слабкості сильно понижується

Нижчий на голову і вужчий в плечах може бути в два рази сильніший. На то в людини має бути голова, що адекватно оцінювати сили противника. І якщо з ножем, то може все ж на той ніж не лізти? Все одно доведеться дивитися по ситуації. А щоб нормально оцінити ситуацію треба мислити гнучко. А не шаблонами "дівчат не б'ють", "хлопцям можна дати здачі".
Вміти постояти за себе треба, без сумніву.

 

В мене думка така, що треба не здачу давати, типу ляпас на ляпас, а вміти захиститись від противника. Бо це вийде банальна бійка, яка може закінчитись досить сумно. В дитячому віці можна відійти від нападника, відштовхнути від себе. В підлітковому, ну і в старшому - це вміти зупинити нападника, заблокувати його рух. Тут добре б знати кілька прийомів як знерухомити навіть більшого і сильнішого нападника. Головне завдання в будь якому віці - зупинити агресію в свій бік, захиститись, а не відповідати тим же.

 

О, мала можливість таке спостерігати на днях. Двоякі думки)).Вона його гамселила в істеричному припадку,як навіжена ногми/руками, а крииик. Він лиш кілька разів відхилив руки їй і все. От, якби побив- був би казьол, стримався- хм, маладца. (Я б її ...))Але це було за кордоном і в країні, якій притаманні такі сімейні "пристрасті")).
Я після побаченого все думала, про рівень виховання etc наших чоловіків. Ну, не узагальнено але ))

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

Що кажуть вихователі? Знайшли компроміс?

ПС. Доню не вчу давати здачу з аналогічних міркувань, що й у Вас.

 

Десь читала, що жінки б'ють чоловіків не рідше, ніж ч жінок. Навіть частіше. Тільки масштаби пошкоджень набагато менші, тому це не такі помітно і не викликає такого резонансу. ("Ну, подумаєш, ляпаса дала! Заслужив!")

 

Ага... на днях спостерігала зі свого балкону, як якийсь татусь не при собі горланив через вікно з сусіднього будинку до сина, що чубився на дитячому майданчику з кимось: "Дай йому, дай я сказав! і т. п.."

О, якби мала в той момент рогатку, то із задоволенням би ......

 

Дійшли до такої згоди: спочатку дитина має просити "перестань", а якщо за кілька разів не доходить - нехай кричить "перестань!", тоді і емоції виплесне і вихователі можуть почути, що там треба втрутитися.
І ще нам детально розказали, яка то була ситуація. Хлопчик щось (не знаю що, але то не важливо) недобре робив доці, вона його двічі попросила перестати так робити, але він продовжував і доця вкусила. Хлопчик свої дії пояснив так, що доця не сказала "будь ласка, перестань", а казала без будь ласка)))



Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk

 

в нас втручаються вже в дууже крайніх випадках, коли вже лемент страшний. і то, без розборок, а так типу "перестаньте кричате і не бийтесь".всьо.