То так і виглядає з того , що ви описуєте, енергетичний вампір( а як він на роботі? Я маю на увазі стосунки з колегами , студентами? Він теж такий авторитарний? Чи то тільки в відношенні до вас? Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
З З дитиною ніби нормально, справляється, але як сказала психолог, до якої ми ходили з сином, з батьком у дитини падає самооцінка, бо він постійно хоче все зробити за малого і все виправити і перевірити. Син йому нічого не розповідає (жодні там віршики, чи якісь типу таємниці "дитячі"), а ми з малим і хату разом прибираємо, і тісто місимо і т.д. --- дописи об"єднано, Aug 16, 2016 --- На роботі його вважають просто ідеалом (що дійсно може здатись так - він же ні з ким так не поводиться як зі мною - навіть коли йому щось не подобається - робить вигляд, що все добре), а зі студентами - він завжди був жорсткий.
Ого. В цій ситуації точно без психолога не обійдеться. І найкраще було б якби він сам пішов до психолога. І то так ви вже живете 5 років, і то терпите. Ви золота людина. Я б сказала що він не нарцис, а скоріше егоїст. Мабуть він вважає, що старший і тому ( в силу свого досвіду) може так вами маніпулювати. А це його перший шлюб?
Так, це його перший шлюб. А те, що він старший - він вважає діцсно своїм козирем, ну і всі свої дипломи звичайно. Але знаєте ж, як то буває - по інтелекту і теорії він дійсно сильний, та от в повсякденному і практичному житті - не дуже. Але всеодно його позиція незмінна - він навіть мені декілька разів при сварках вигукував: Ти мене повинна слухатись і робити те, що я скажу!!! Бо я мужчина і старший від тебе, і розумніший!!!
А до психолога він не піде, бо каже, що я і так все знаю сам! Це ти зі мною постійно сваришся і ти хвора!!! Тобі постійно щось не подобається! Що мені ті психологи, якщо я і так всю літературу прочитав сам! --- дописи об"єднано, Aug 16, 2016 --- Дякую, намагатимусь. Але вже не знаю звідки черпати сили і втриматись на плаву((((
Обговорюйте всі непорозуміння в спокійному тоні, розважливо, "з холодним розумом" - це допоможе позбутись ТЯГАРЯ ОБРАЗ. Справедлива критика допомагає нам розвиватись, але образи слід "присікати" в спокійному тоні. 1)Не дозволяйте йому ображати Вас якщо він "закипає" відповідайте звичайною фразою: "прошу до мене так не говорити!" і переключайтеся на якісь добрі справи по господарству або розвиток дитини 2)Не дозволяйте собі ображати чоловіка 3)Секс мусить бути! і то регулярним Від інтимного життя з чоловіком не відмовляйтесь - це для чоловіків дуже образливо. Відсутність сексу, швидше за все, є причиною його незадоволення, що проявляється зверхнім і зневажливим ставлення.
@Vukhastyk, шануйте себе і дитину! Я би тікала від такого чоловіка. Це емоційний тиран. Знаю з власного досвіду (батько теж ще той вампір). Нічого хорошого то вам і вашій дитині не дасть.
Щоб тікати - треба мати куди тікати. Якби була сама - вже давним давно покинула. А так з дитиною все дуже складно.
так, нелегко. Упевнена і тут на форумі є жінки які розлучилися і були самі, без помочі збоку. Але мучитися в шлюбі гірше, імхо. Повірте дитині, яка вже виросла з отаким моральним тираном вдома і яка довго йшла до певних висновків. І досі то вигрібаю.
А коли Ви одружувались, він таким не був? Втекти можна, але завжди винні обоє. Де гарантія що другий чоловік не буде таким самим? Перше що Вам необхідно - полюбити себе. Він Вас їсть тому, що Ви так дозволяєте. Присікайте це одразу, говоріть спокійним тоном, не давайте йому шансу вампірити Вас, поважайте себе. Хваліть себе, якщо він це не робить, не вилазьте зі шкіри щоб йому догодити. Пробуйте, і згадуйте разом чому ви створили сімю, згадуйте стосунки до одруження, влаштовуйте романтику.
Воно ніби все й так. Але як з ним ту романтику влаштовувати? Сьогодні він весь в романтиці позитивний і хороший, а завтра, коли щось йому не сподобається - знову почне ображати і винити мене у всьому, ніби і хорошого нічого не було. Я вже декілька разів питала в нього: Який ти справжній - той який любить, чи той, який ненавидить?
А якщо не реагувати? От подумайте собі що то його хвороба, і не реагуйте, займайтесь собі своїми справами. Може його попустить?
от я так не реагую, не реагую, а потім як зреагую - то 3 дні мене всю трусить, особливо після вихідних.
Шукайте можливість бути фінансово незалежною і якісь запасні аеродроми, бо покалічите собі психіку і дитині, а ви ще дуже молода...
Це Ваші дописи з різницею в 1 день. Вони не суперечать один одному? Я теж жінка, і пережила, і ще зараз переживаю непрості моменти подружнього життя, але закликаю Вас не жити "своєю правдою" (бо в чоловіка, відповідно, теж є "його правда"). Натомість відкиньте думку про "тікати" - краще докладайте зусиль щоб "збудувати" свою сім*ю
А я відповідно так не можу, в мені потім 5 днів сидять ті його словаboredom: - маю на увазі, що не можу забути про все сказане і робити вигляд, що все ок, а не те, що в сексі не відмовляю, але так не можу.
@Vukhastyk Перестанте бавитися в улюблену національну гру українок - "а може то я винна". Богу душу Ви винні. Муж Ваш психопат (погугліть) і то невиліковно. То дурниці, що ось інший такий самий буде - зустрінься вам нормальний все було б у Вас в ажурі. Ага, регулярний секс через нехочу .. послухайте, послухайте, тут вам нарадять, забудете хто Ви є. Втікайте, бо він Вас знищить. А щоб втеча вдалася, то потрібно до неї добре підготуватися. До психолога маєте можливість звернутися?
Пожалійте себе і дитину - не терпіть такого. В вас нема бітьків чи інших родичів які би підтримали, навіть не в Києві? І про секс. Але це якесь збочення, як в ліжку з ворогом. Секс має бути, але коли стосунки здорові і за бажанням двох. Ви ж не рабиня! Я би спробувала все змінити, а як не вийде за рік - тікала з того...
