Вчіться говорити один з одним відверто, щиро но без криків, докорів. Вчіться чути один одного . --- дописи об"єднано, Aug 14, 2016 --- Повірте що тоді ваші стосунки перейдуть на зовсім інший рівень, і таких ситуацій більше не виникатиме))
Ну взагалі то ті стосунки, їх початок - це була його ініціатива, всі наші зустрічі і так далі. Чому якщо ми посварились, і я хочу то все налагодити, то це він втікає, а я доганяю? І ще з десяток днів назад були ми пречудовою щасливою парою... Тут наведено лише останню частину наших стосунків і по цьому ви не можете судити хто кого доганяє і так далі. У всіх бувають труднощі.
Ну якщо ви виносите таке обговорення на форум, то маєте бути готові до різних думок. І хто б мені що не казав, але коли мужчина переховується в бабці в селі, не дзвонить і не пише, то це дуже дивно...Це моя думка, я її висловила, і на цьому крапка.Вам лише побажаю вдалого вирішення ваших питань.
А мені те, що secret lady хлопець не дзвонить, не дивно. У мене чоловік такий. Як він морально втомлений чи якісь проблеми, то він хоче спокою. Побути на самоті та розібратись. Я ж , якщо якась проблема ,навпаки, мушу зі всіма порадитися і вже тоді щось для себе вирішити. Але нашим стосункам це не заважає, за 10 років подружнього життя вже звикли один до одного
Саме в цьому, ІМХО, проявляється інфантильність ваших відносин. Всім хочеться, щоб хтось прийшов, порадив і порішав... У відносинах між чоловіком і жінкою нема такого. Ніхто до пари не прийде, не порадить і не порішає. Моє недойшле, нераджене і нерішане хропе поруч. І повірте, що проблем набагато більше, ніж можна уявити. Тому такі запльоти, як "я не буду дзвонити" і я сильна" і "пішов в пень, най сам дзвонить" і т.п. - просто дитячий садок. Але то в мене, бо у нас своє. Тому ще раз наголошую, переконайтесь, що то ваше. Ви можете поцілувати його ноги, коли вони в болоті? Ви стерпите, коли він буде бухати з пацанами і прийде до вас бекати в унітаз? Ви зможете прати шкарпетки, позбиравши їх перед тим по хаті? І таких штук в приклад можна навести багато. Але є ще зустрічне запитання. Чи зможе він зробити те ж саме по відношенню до вас? Саме це і є стосунки.Коли прилазиш з роботи, а тобі цілують пальчики на ніжках "боусталі" Не судіть строго, це лише моя скромна думка. Але при тому, що мені в коханні признавались 2 йоханийбабай, я ж звізда рази, я себе відчуваю на всі 100 тисяч признань у коханні. Думайте... --- дописи об"єднано, Aug 14, 2016 --- Гггг. В Мене Рудий такий самий: "" А чьо дзвонити і напрягат? В тебе на роботі і так запара" Але коли ми починали зустрічатись, в нас був контрольний - зранку і ввечері млинець, то таки давно було, як пройшов день. Але я вже тоді знала, що то моє. Без всяких інших інтимних речей і розмов. От така чуйка в мене.
Мені теж здається , що як він хоче відпочити від робити, мав би відпочивати з вами , а не сам. Але я вас розумію .Ви хочете зберегти стосунки , але не тисніть, почекайте, поспостерігайте. мене б мучила та не визначеність , ви кажете,що в нього все розкладене по поличках,а ви знаєте яке ваше місце в тих планах? Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk
@Secret Lady, мені здається, вам треба попрацювати над своїм характером, вгамувати емоції, суєтливість. Зрозуміти, що у вашої половинки є свій простір і поважати його, займатись наповненням свого власного простору. З дописів виглядає, що хлопець непоганий і у вас є майбутнє.
А мені здається що таке майже неможливо зробити, темперамент і характер не піддаються виправленням. Ну хіба медикаментозним
Та то якщо не всі, то переважна більшість чоловіків і жінок такі Відпустіть трохи, не вирішуйте, не виправляйте нічого взагалі. Не ігнорте, як дзвонитиме - говоріть, але не проявляйте стільки ініціативи. Ініціатива наказуєма Ми з майбутнім чоловіком досить довго жили на відстані (правда в одній країні), о-о-о, "качелі" були ще ті - то сварки, то серенади по телефону то 10 дзвінків на день, то один на тиждень. Я ще і жила одна в чужому місті то оте відчуття самотності було помножене на 2 як мінімум. Тиснути - то точно не вихід. Встановіть собі якусь норму максимум - не дзвонити частіше як раз на два дні, наприклад. Тим більше якщо його суєта мірська дістає настільки що хочеться десь на хуторі сидіти, то уявіть як напрягає його отой Ваш тиск. Знайдіть собі заняття - як уже зовсім "нє в моготу" то листи йому пишіть паперові (бажано не відправляти, головне виговоритися), вірші пишіть (знову ж СОБІ в блокнот), АЛЕ в ідеалі знайти заняття не пов'язане з хлопцем, таке що займатиме не лише Ваш час, а і голову та емоції. І сприймати цей період як тимчасовий. Мій чоловік переїхав до мене в Дніпро тоді коли я вже зовсім перестала про це говорити. Якщо буде бажання, то можливості знайдуться, а якщо ні - треба вчасно як то кажуть "злізти з мертвого коня". Мудрості Вам і терпіння! Так, але проявляти свій характер можна по-різному і варто старатися робити це так, щоб не приносити дискомфорту оточуючим
Ну я б повелась ідентично як Сікрет Леді, якщо б за день відмінилась відпустка, і вважала б що то мені принесли дискомфорт, а не я -тим, що висловила своє незадоволення
Звичайно що мовчати не треба, але незадоволення теж можна висловлювати по-різному, враховуючи при тому характер співрозмовника. Я більше про оце писала Я мужа іноді мало не матом послати можу бо знаю що він "отходчівий" (як і я), а якщо там хлопець такий прямо То або лишатися того ровера, або сприймати як тимчасове, любити, приймати і надіятися що "переросте" без активних намагань то змінити (але не забувати що люди міняються дуууже рідко і дуже повільно - можна і все життя прочекати). Плюс тут відстань, з власного досвіду, відстань сповільнює всі природні процеси розвитку стосунків, на відстані воно в кращому випадку "застопорюється" точно в тій самій точці що і була до розставання. Пробувати щось активно вирішувати, міняти у таких умовах без змісту. Тому @Secret Lady Вам варто зрозуміти що Ваші стосунки зараз не розвиваються, вони в анабіозі і тормошити їх дуже нічим Вам не допоможе. Чекати поки обставини зміняться і приймати як є, або кидати.
дуже навіть непоганий, не "дєятєль" який шукає пригод, не волочило, а спокійний тихий інтроверт, для якого дуже важлива довіра партнеру, ну так принаймні виглядає Secret Lady, вам тут всі радять з висоти свого польоту, когось штормить все життя (не буду тикати пальцЯми), а хтось щасливий в штилі) якщо вам буде комфортно помовчати вдвох після робочого дня, вам в радість проводити відпустки на хуторі, то у вашої пари є гарне майбутнє, ви краще знаєте свій темперамент. у цієї пари формуються високі глибокі і правильні стосунки, збудовані на любові та повазі (хоч і на відстані). І так, справжніх принцес та принців тепер мало. я ще раз про високе... терпіти коли він буде бухати? справді? не вірю що ви тільки це винесли за роки проведені у цій темі
І скільки ж років я провела в ЦІЙ темі? І про низьке: ми ще й сексом займаємось. Не можу стриматись, бо я навела приклади. І якщо Ви слідкуєте за моїми стосунками, то мали би бути в курсі, що мій з пацанами не бухає, бо далеко вже не пацан. Більше не прийду як завжди, срач починається
І я сюди свої 5 копійок. @Secret Lady. Ситуація для роздумів. Уявіть, що ваш коханий кинув ту роботу, бо хотів бути з вами (бо ви того хотіли). Приїхав в Україну, а у нас навіть і програмістам зараз роботу знайти не просто. Ви живете разом, тягнете усе на собі. Він сидить вдома. І тоді ви знову у цій темі. "Як вигнати свого коханого на роботу". Вам то треба. Чоловік який не реалізує свої прагнення стає тряпкою. І нічого кращого з того не виходить. стосунки на відстані то важко, знаю сама проходила (і мої закінчились крахом). Але трудоголізм це не найгірший з пороків чоловіків. Ви ще разом разом не так багато часу, ви при нагоді постарайтесь донести до нього, що для вас важливо все поставити на свої місця. Я своєму змогла то донести десь на третій рік.
борони Боже жити життям інших моя відповідь різка, знаю, але вважаю ваші приклади шкідливими можна багато писати про етапи розвитку стосунків які треба пройти ДО шлюбу, але то зайве, в-во Свічадо та сотні мудрих людей зробили це до мене. Якщо лаконічно - ніхто у парі не має потакати чи терпіти падінню іншого, це один з проявів щирої любові, яку не вбити шкарпетками не йдіть, інколи краще вчитися на помилках інших
@Ascorbinka , може не зовсім вдалими для конкретної ситуації , але якось так казати шкідливими .... Напишіть свою геніальну думку , і форумлянка сама вибере корисне і підходяще для себе .
Не зовсім про хлопця @Secret Lady , але й тема вже в "другую путь" направилась... Так от - давно дуже колись, казала тітка моєї коліжанки (розумна і мудра жінка,котра ще й нині вступає в полеміку на різні теми...) одну фразу, котру я не розуміла і не погоджувалась аж до тепер з нею : "Дитинко, те що він (читай кавалєр-майбутній чоловік) не п*є, ще нічого доброго і мудрого не означає.." Я чесслово думала, що цьоця собі "троха гоне", ну бо як ?? Не п*є- це ж чудово! І ось ми недавно "обзавелись" новими родичами.. І таки - ДА! Те , що він не п*є, ще ніц доброго не означає... Років 20 я йшла до розуміння цього постулату. І була щиро подивована цією теоремою, котра має можливість перерости в аксіому. Тому не все так однозначно в світі цім, ой не все...
за сарказм дякую, приземлило так, я вважаю шкідливим радити дівчині бути готовою до п"янства (чи я щось у пропустила в дописах Secret Lady?) те що з алкоголем у нації проблеми не робить його нормою
Я не радила, а наводила приклади. Краще радити начепити рожеві акулари, а потім читати дописи в іншій темі.
Тягне на образу. Тим більше, що ви вважаєте, що на форумі можна своі думки виносити. А якщо вважаєте чиісь думки шкідливими, то прошу в ПП, а не ображати на загал. Яке б життя у @Divchyna vesna не було, але це іі життя і зараз вона порад не просила. Не сподобалась мені ваша різкість. Думаю, не мені одній.
