Мистецтво бути дружиною

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

І я, і я похвалюся! Мій такий самесенький! Чемний, добрий, чуйний. У всьому помагає, все розуміє, забаганки задовільняє... А я - противнюща, чесно. Кричу, сварюся, вимагаю не відомо що, валю все в лоб. Потім сяду собі саменька, подумаю і так встидно стає... Така вихована, така освідчена, так-розтака, а поводишся, Юстю, як остання дурепа. Але то я тільки вам призналася...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ой ..як то мені когось нагадує В мене така ж ситуація ...насварю, насварю ...а потім аж соромно
Просто я трохи гіперемоційна ( відавна підозрюю, що маю десь в собі латинську кров...а він спокійний, врівноважений. Пес мені мої капці зжер ...я нервувалась, сварила (пса) ...хотіла навчити і трошки вдарити, то мій взяв пса на руки і каже : я тобі 2 пари нових куплю, ти тільки песика не бий....)...я себе таким ізвергом ще досі почуваю ...

А до теми : розумієте, дружина.....Колись ми в школі читали про похід Ігоря -князя, де він з дружиною ходив воювати ...Багато з нас не розумів суті, що дружина --то військо, то опора, і корінь йде від слова друг....
Чомусь от та опора і друг і виникають в мене при слові дружина ...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Я вроді українка до останнього коліна і завжди вважала себе врівноваженою людиною (принаймі так всім себе розписувала), але часом аж сама собі дивуюся. Ну просто фурія якась.
Нічого, прорвемося... Недаремно там зверху нас так попарували.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Так зі всіма буває. Я одного разу так само за якусь дурницю визвірилась. В мене чоловік тактовно мовчав і тупо не звертав увагу. І основне, що і я розуміла, що я дурницю роблю, але зупинитись то неможливо!!! То на наступний день він просто запитав "що то було?" І я сама розумію, що йому важко промовчати тоді було, тому тепер намагаюсь контролювати себе. І в якигось неприємних ситуаціях мовчу, а відповідаю на питання вже за якийсь час.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

це справді мистецтво!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

особливо коли ввечері після роботи обоє замучені і злі!!! Але треба поважати і один одного, а не свої витребеньки і банальне бажання покричати

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

І я на свого можу зірватися нізащо, а він (розумний хлоп) мовчки вислухає, потім поцьомає і каже, тепер це все повтори, але спокійно .І спрацьовує, на наступний раз, перш ніж підвищити голос я подумаю чи варто, бо він на мене ще жодного разу глосу не підняв. А взагалі це в жінок після весілля роги ростуть, в тому розумінні, що зриватися частіше стаємо, бо клопотів більше: звари, попери, прибери, добре, що хоч чоловік розуміє, і навіть каже ти поспи, а я приберу.
Інший би певне вже давно мене на місце поставив, нещодавно купила собі 101 пару взуття і думаю, як то чоловіку сказати, ввечері підлещуюся, а він сміється "Ти що думала я сваритися буду, та купляй на здоровя, ще суумку собі купи під ті мешти".Через тиждень собі пальто купила (хоча маю), а він "Ну то молодець, такого ти ще не мала". І як я маю право ще на нього сваритися.СВОЛОЧ Я!!!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ви не сволоч, ви щаслива жінка!!!!!
ви робите, що хочете, а ваш чоловік кохає вас за це!!!
і якби ви перестали зриватись на нього, кричати ні за що, ображатись, то він би, може, вас і не кохав би так сильно.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Дівчата, то напевно весна прийшла) дивіться,всі так гарно про своїх коханих відзиваються. І вони дійсно на те заслоговують, бо інакше не були б нашими найкращими!!! Треба лише то цінити і підігрівати кохання

В мене так було з светрами ..Поміряла 3 ..і всі сподобались. Кажу, ну, кажи який брати...а він взяв, і всі три мені купив) а іншим разом я його заставила собі менти купити ..то він так тішився, бо на роботі то помітили ...) казав, що я тепер його особистий дизайнер

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

А я думала то тіки я "злюка бобер" Я теж можу через дурницю зірватися і накричати на свого коханого, а він сидить і мовчить, взагалі ен реагує.... Мені тоді так соромно, посиджу сама і подумаю, яка я дурна, він на мене ніколи голосу не підвищує, а я . Так от я вже починаю себе трохи стримувати, бо бачу що його інколи починає також це виводити, та й не хочу щоб він від мене таку звичку перейняв, бо певно як вже він на мене крикне то я під стіл залізу

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

А ми з чоловіком ніколи не сваримось(маю на увазі якісь крики і биття посуди), то тільки я можу сісти і надутись на нього як мені щось не подобається, але він завжди підійде і запитає:"ну що вже не так?" я починаю жалітись на ньго і вже через 15 хв знову повна ідилія!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Я теж люблю надутися, але мій чоловік то ігнорує - якщо щось не так - скажи...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

почитала...і згадала...
як мені чоловік якось сказав що я не жіночна!
напротивагу кажу що "може то тому що в одному светрі і в одних джинсах третій місяць ходжу...взимку...в осінній курточці..."(кахи-кахи)
відповідь була "не грузи мене мені теж нові джинси треба"
"а ті кілька пар штанів у шафі"...спитала я
"а вони мені вже шось не подобаються..."

ну ясно що я не ідеальна дружина....:cowboy:

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Як я Вас розумію, вибачте за рекламність.)) Звісно ідеальною дружиною хочеться бути коли чоловікові хочеться бути ідеальним чоловіком.
А я одного разу коли коханий добре дістав, потім серед ночі його зіпхала з ліжка, але не призналась, коли він гепнувся добре, що то я зробила.
Думаю така поведінка далека від ідеальної, тому ніколи б не претендувала на подібне звання))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

:D :D :D Як кажуть "І сміх і гріх". Видно він вас сильно допік чимось.
Коли я свому хочу допекти, то акуратно складаю з захламленого столу на полички оберемки його дисків, паперів, книг - він тоді нічогісінького не може знайти. Нашо то мені, незнаю. Але після цього попускає - помста відбулася і сваритись не хочеться.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Можливо Ви і праві, тому що ми дуже різні: він врівноважений, спокійний :no: , а я на місті всидіти не можу:dance: , хоча коли нас вперше побачили разом, то всі казали, що ми створені один для одного, доповнюємо ( я його пхаю, а він мене стримує).Він мене з тими криками ще до весілля на місце поставив, якось ще зустрічаючись, я фиркалася посеред ночі, що сама додому поїду, хоча були в іншому кінці міста (а насправді страшно :ninja: ) так він спокійно каже їдь, мені менше роботи:agree: , після того зрозуміла, що інколи краще жувати .

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Добре, що вам так гарно такі різні ваші риси вдалось поєднати. Бо я свого часу такого не витримала - набридло завжди пхати
Зате ми з чоловіком у чому схожі, так це в нашій впертості! А це також не солодко.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Я також вперта, а чоловік ще більше (козеріг по гороскопу), хоча в решті козерожики мені дуже подобаються

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

От скажіть, хто цікавився гороскопами, ви зі своїми чоловіками підходите один одному за гороскопом?
Ідеальні подружжя тільки тоді, коли сходяться, чи по-різному?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ми з моїм не сходимся Я - терези, він - козеріг. Проте пише, що завдяки хорошому характеру терезів все можливо. А я б не назвала свій характер хорошим:no: . А от чоловіка характер подобається (крім ...гмгм...деяких моментів). Я б не дивилася на то так категорично, то залежить від кожного окремо. Не можуть бути всі терези однакові, всі козероги однакові, і т.д. Правда по китайському ми сходимся ідеально. Він щур, а я бик:radist: