А скільки часу ще має то навчання тривати? + яка гарантія того, що після навчання він дійсно буде працювати і нормально заробляти? Є якісь вакансії? Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Та я не кажу, що збираюсь розлучатись чи щось таке, але, я думаю більшість зі мною погодиться, що якими би сильними не були почуття,- така модель сім'ї далеко не найкраща. Просто, як на мене, то триває занадто довго, тим більше вік то вже ближче до 30 обом. А я банально втомилась, хочу розслабитись, відчути себе жінкою, а не "тягловою конячкою", подумати про дітей, підтягнути здоров'я - але ні, треба вставати, впрягатись в того воза, бо інакше нічим буде комунальні заплатити та продуктів купити. Ви би довго в такому темпі витримали? --- дописи об"єднано, Aug 1, 2016 --- Вакансій по його спеціальності вистачає. Гарантій в нас в країні, мені здається ніхто не може дати. Я ніби і вірю в те, що буде в майбутньому краще і легше, і ніби вже розчаровуюсь.
ох,це печалька-печаль.. бачу два виходи: 1) це все довго тривало,правда?..бо я не уловила скільки точно часу так минуло вже, що Ви працюєте, а він - вчиться. то можливо ще рік ви потерпіли б. Скажіть йому - максимум рік, він закінчує навчання - Ви кидаєте роботу свою і всьо. домовтеся. бо якщо йому це дуже в кайф і Ви бачите як він старається і хоче чогось - можна підтримати і варто. а якщо він валяє дурня - то сорі Майкл. але періоди різні бувають..тяжко судити без деталей. 2) якщо вже геть несила, звільняйтсь вже....відпочиньте і ідіть на легшу роботу. не лише Ви одна маєте тягнути возика. Хоча думаю чоловіка Вашого це дуже подивує, бо ж до того було ніби ок, а тепер - різко стало недобре П.С. а взагалі б я на Вашому місці себе не заганяла. Вам дужее треба відпочити.
не знаю чи я б довго витримала, залежить, що би було на кону і чи варте воно того. А ви, коли чоловікові кажете про свій стан, він що відповідає?
трохи не в тему, тому сховаю ))) Не хвилюйтесь, дитина нормально впорається. Ви ж не на добу дитину в садочок даєте. І в дома розмовляєте українською. Дитина буде сама чудово розрізняти, якою мовою з ким розмовляти.
а нащо? Якщо є можливість і бажання йти на часткову зайнятість, а решту часу присвятити собі, чоловіку, дітям.
найгірше і найбанальніше це те, що йому потім зовсім не легко буде піти на роботу... Бо в нас на роботу беруть не за дипломом, а за досвідом роботи (диплом скоріше як додаток до досвіду). Зараз що не студент - то майже кожен десь підпрацьовує - чи літом чи у вихідні, чи щодня.. До того ж, в молодих склад розуму дуже гнучкий, вони амбітні та креативні, на відміну від людей старших.. А якщо потенційному працівнику - 30, то роботодавець хоче бачити в його особі не лише дипломованого спеціаліста, а гарний досвід роботи, бажано на кількох посадах, відгуки попередніх роботодавців.. Зараз мало хто не має вищої освіти. А вчитись можна вічно - через рік (нічого особистого, прості спостереження) він скаже, що його - такого розумного і вивченого ніде на роботу не беруть і так буде ще рік, потім почнуться якісь типу курси про підвищення кваліфікації, потім знов не беруть, потім депресія, ну і тд. дай Бог, щоб було так, як ви собі це малюєте в майбутньому...
Що скажу? Шкода чоловіка(чоловіків). Та як завжди - йому ніхто крім нього самого на жаль не допоможе.
А ви можете собі дозволити принаймні трохи себе балувати зі свого заробітку? От чоловік заробив тисячу - оплатіть комунальні, а зі своїх тратьте на себе по-можливості - так хоча б будете мати якесь відчуття, що не лише годуєте чоловіка. Розумію, що такі витрати може нераціональні, і не вписуються у ваші перспективні плани, але щоб зняти напругу в цій ситуації)
Ну якщо чоловік загнеться на роботі від перенапруження(останнім часом багато сводок того діла чула) - то жаліти доведеться вже себе й дітей.
Незнаю чи в правильну тему попала, але хочеться трох и виговоритись. Приїхали батьки і я відчуваю себе якось не так...справа в тім, що батьки у мене чудові люди і дуже працьовиті. Живуть за кордоном і кожну копійку вкладають у нас, в хату, бнручи відпустку там, приїзджають сюди і зранку до ночі пахають щоб тут щось робити: то ремонт, то огорожу міняють - загалом вони в мене ще ті трудоголіки...а чоловік...не можу сказати що взагалі ліньтяй - працює, на ньому готування страв і закупи, з дочкою час проводить - але зробити щось ще - недопрочишся...батьки купили нам квартиру, благо ремонт там більш-менш, але все-таки варто було б почати перероблюва ти під себе, та відмахується що нема на то часу...от зараз ситуація - приїхали батьки, тато задумав змінити огорожу бвлч будинку, треба йому допомогти в роботі, в чоловіка якраз з понеділка відпустка і він мені заявив що приїде десь аж в четвер тому, що хоче сам відпочити....й як мені це татові пояснити...вибач, твій зять не може тобі допомогти бо в нього відпустка і він хоче пару днів посидіти за компом поки ти тут сам метал тягаєш...я не знаю як бути... Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk
А тата не влаштовує таке? Він розраховує на зятеву допомогу? Я так бачу, що чоловік просто не відчуває себе господарем в домі. А значить мотивації нуль. Це як в колгоспі пахати. Загалом я цілком підтримую Вашого чоловіка, добре робить що каже відразу, а не робить намус а потім то виливється в конфлікт. --- дописи об"єднано, Aug 21, 2016 --- А Вас влаштовувала ситуація раніше? Мабуть так, бо прийшли б раніше на форум і питали як змусити чоловіка робити ремонт. Але ж пишете аж коли приїхали батьки і почали двіж. --- дописи об"єднано, Aug 21, 2016 --- я би чоловіка прикривала ...))) ох уже ж ті стосунки батьки і діти
@Melian ну вашого чоловіка зрозуміти можна. Працював, взяв відпустку,щоб відпочити, а не напрягатись знову. Мені б таке теж не сподобалось. А можливо ваш батько і не хоче цієї допомоги. Він вас просив про це чи то ваша ініціатива? Якщо ваша, то я б це питання не форсувала. А залишила все як є.
А хіба цього мало для того, щоб у свою власну законну відпусту відпочити? Я, чесно кажучи, чоловіка Вашого розумію і підтримую. Дім належить Вашим батькам, ви там не живете? То, взагалі чоловік абсолютно не зобов'язаний там працювати у свою відпустку. Давайте поміняємо все місцями у цій ситуації - Ви працюєте, вдома купа всього на Вас, тут нарешті омріяна відпустка, але коханий хоче Вас впрягти на город до свекрухи ( хоча, то далеко не то саме, що "тягати метал"). Кльово було б? Можете не відповідати.
Думаю, тут має місце відчуття провини: все ж таки батьки дуже допомагають сім"ї форумлянки (купили квартиру - а це ой яка допомога!), тому і хочеться, щоб чоловік допоміг, в чому має змогу, батькам. Я б напевно теж таким переймалась.
З одного боку якби чоловік геть не хотів помагати а при тому приймав допомогу ваших батьків то не гарно. Але ж він не відмовляється , дайте йому тих три дні посидіти в танку , абсолютно спокійно до того віднесіться , ну і далі приїде допомагати. Люди не завжди роблять як хочеться нам але як найдений компроміс то ж чудово. @Melian
але ж батьки повністю утримують не лише себе, але і дочку, зятя, внуків: то як мінімум просто по-людськи пасувало б допомагати тестю фізично, якщо сам не доробився до власного житла.. ну і т.д і т.п, тому переживання форумлянки зрозумілі. Але як на мене, то є ще і друга сторона медалі - може батьки занадто допомагають вже дорослим дітям і тим самим розбалували їх тим, що вони немають стимулу до саморозвитку, досягнення якихось фінансових успіхів, щоб утримувати свою сім"ю, бо ж все подається на блюдечко готове під ніс, тому і розлінивився(((
