@Kandya, @Rona дівчата, живуть нормально і без штампів і навіть дітей народжують. ;-) І називають один одного чоловіком і дружиноюі не вважають себе вільними.
тут ключове слово - не мовчали і не догоджати! В таких ситуаціях не пропустити момент, коли треба вигнати (інколи ідуть добровільно, інколи треба палкою виганяти) свого чоловіка з зони комфорту, яку побудували його батьки.
Вірно. І часто ці стосунки міцніші і гармонійніші, бо люди разом виключно через власне (!) бажання, а не через штапм чи через вінчання.
Головне щоб двоє щиро хотіли таких вільних відносин. Зазвичай хтось один хоче жити без штампів, а другий вдає що все супер.
Йой. як дитячий садок. Жінка по природі своїй хоче і потребує сім"ю. І жінці вигідніше мати її, ніж не мати. Але багато погоджуються на громадянський шлюб, бо бояться цього вимагати. А чоловікам це на руку, по статистиці чоловіки не сприймають такі стосунки настільки серйозно як жінки і не хочуть зобов"язань.
Вони не є вільні. Просто люди не поставили до відома державу про свої стосунки. І жінки і чоловіки є різні. ;-) І сім'я по факту є. Без зобов'язань, може, коли живуть пару місяців. А якщо роками, є діти - то в людей ті самі зобов'язання.
@Bulavka чисто теоретично я з Вами згодна цілком. Та опитування показують інше. В Фейсбуку читала, проводили опитування пар, які знаходяться в громадянському шлюбі, окремо жінок і окремо чоловіків. Усі жінки казали, що вони заміжні. І майже всі чоловіки, що вони вільні. Уявляєте? Мені все рівно хто як живе, аби щасливі були.
Одне питання. Лише одне: а чи хотіли б ви для своєї дочки таких стосунків без штампу в паспорті? Відповіді не потребую. Ітак знаю
@Kandya питання не до мене, та до речі, моя подруга зараз у вільних стосунках, тобто зустрічаються (не живуть разом) і то я її застерігаю добре зважити чи їй потрібен мужчина, котрий шлюбу не хоче. Не виключаю, що є люди, котрим такий варіант цілком підходить і задовільняє на 200%, лиш там всі свідомі шо ся діє і хто кому ким приходиться. Я проти ілюзій, бо потім сльози. Більше того вам скажу, якби до тепер не вийшла заміж, то не знати чи вже би хтіла. Може би з ким зустрічалась, от як моя люба подруга, але б не жила просто.
а яка статистика? Є якісь дані , які можна навести? п.с. є одружені чоловіки і заміжні жінки, які абсолют не не вважають себе пов язаними сім єю і такими, що мають обов язки. Інакше не було би щотижня навіть на ДП чергової історії про зради-коханок і т.п. Є жінки і чоловіки, які перебувають у цивільних відносинах, але вважають, що вони сім я і живуть дійсно як сім я, виховують дітей і навіть онуків. Бо поняття "сім я" та "відповідальність"- це в голові людини, її совісті . І аж ніяк не в штампі. Інша справа, що жінка собі так думає, що раз одружився, значить гарантовано хоче бути з нею , це доказ його кохання і тепер вони сім я . Це дає їй відчуття морального заспокоєння. Але по факту не завжи так це відчуває пошлюбований чоловік. Зняти обручку,, сховати у кишеню і одягнути назад при потребі- для чоловіка, який " в душі" вважає себе вільним, незважаючи на РАС і ценркву, це секундна справа. Та може навіть і не знімати обручки- кого це стримувало при бажанні? сім я по факту є, коли двоє вирішують жити під спільним дахом , вести спільне господарство і турбуватися одне про одного. Це вже породжує обов язки і відповідальність Не залежно від наявності дітей та строку спільного проживання. По іншому для чого узагалі починати жити разом? Це та сама сім я. Наявність спільних дітей лише спрощує процедуру юридичного оформлення стосунків, коли цього захоче подружжя. Їм штамп у паспорті поставлять у РАГСі в той же день, як вони звернуться із заявою . Чисто юридична констатація того, що і так давно є. а якщо ваша донька прийме колись інше рішення? Будете забороняти? Як на мене, хай пара сама собі вирішує, як їй жити. Якщо дочці чи сину добре у таких стосунках і з конкретною людиною, то я можу лише порадіти, що моїй дитині там добре. Ну але втручатися не буду. Ніхто не застрахований від нещасливого шлюбу і в офіційних стосунках. --- дописи об"єднано, Jul 4, 2016 --- ну бо з віком жінка узагалі критичніше відноситься до чоловіків. Тобто тут питання не її відношення навіть до шлюбу, а до чоловіка і дотих вимог, які вона ставить до нього уже через призму свого досвіду: відповідає чи ні. Це по молодості простіше вийти заміж, бо "любовь-морковь", "з милим і рай в шалаші" і взагалі я весь світ ще зміню. А з віком у жінки уже по поличкам розставлено, що очікує, чого не прийме ні при яких обставинах. Та і до старшого віку жінка уже теж просто уміє жити без чоловіка як самодостатня одиниця. Тому будь-кого біля себе не бачить. Тому справді, сто раз думається " а нащо мені то здалося" ? Краще хай буде так, як є.
Стосовно спільного проживання буз штампу, можу сказати так: перед тим як з"їхатися, пара повинна все чітко обговорити і розставити усі крапки над "і". Або "ми просто продовжуємо типу зустрічатись, тільки живемо разом, тобто без глобальних планів і т.п.(все як було, тільки під одним дахом)" або "ми створюємо сім"ю і вважаємось чоловіком і дружиною з усіма витікаючими з цьго аспектами і обов"язками, просто не оформляємо на державному рівні і не вінчаємось, бо нам це не важливо і не потрібно". При такому розкладі, обоє партнерів все чітко розуміють і не виникає ніяких претензій. Але в нас, переважно чомусь просто починають жити разом без осмислення і обговорення ситуації, тоді чоловік думає собі одне, жінка інше і виникають проблеми. У стосунках потрібно все проговорювати і бажано вчасно.
Та це вже їй вибирати, головне щоб їй підходило і вона була щаслива. Бо то аж ніяк не батькам обирати
Ну тут складно однозначно щось сказати. Я живу в цивільному шлюбі 5 років, донечці 3, і мій чоловік одразу після початку спільного проживання почав представляти мене як свою дружину, а маму мою називати тещею, а я таки звикала до зміни статусу ще місяці чотири, за звичкою казала, що то мій хлопець. Ну якраз я нічого проти не маю, та і мої батьки нічого не кажуть на рахунок мого шлюбу. Мабуть тому, що кожен з них живе у цивільному шлюбі років по 10-12, і, до речі, досить щасливо, на відміну від їхнього спільного офіційного шлюбу. Так що я б радила не узагальнювати такі питання.
Дівчата, думала чи писати на форум, але цікавий ваш погляд збоку. Мужчина який розійшовся зі мною місяць тому нагадав про себе. В суботу я зустріла випадково в центрі колегу, нижчий від мене на дві голови (я доволі висока), ми пройшлись разом, випили чай і я пішла додому бо збирала валізу перед відпусткою. Близько 4 ночі мене розбудили аж 4 смс на тему - як прогулянка? Як провела вечір? Твій колега нижчий від тебе, ніякий і все решта в тому стилі. Я проснулась і не змогла не відписати, виявилось що він "побачив як я за ним скучаю" і що він "нічого не відчув коли нас побачив але був дуже здивований". Я написала, що ті хто нічого не відчувають не пишуть серед ночі. Тільки в мене таке враження що в мого колишнього явні проблеми в сфері емоцій? Чи я зачепила його самолюбство бо він думав що я буду любити його ще довго, а тут раптом посміла пройтись з іншим, і ще й з карликом (відносно мене). Я все частіше розумію що не розбираюсь в чоловічій психології. Sent from my iPhone using Tapatalk
Та який тут погляд збоку - ви самі все розумієте. Головне, що це вже позаду. Бачив ввечері, а написав аж в 4 ранку...Часом не "під мухою" в такий час? Може навіть завтра і не згадає вже.
Все що він говорив відверто було в основному в нетверезому стані. Якщо чесно то я не все розумію, або якось по своєму. У цих відносинах дуже багато ситуацій і моментів трапились вперше в мене в житті. І залежність хлопця від алкоголю в тому ж числі. Не думаю що не згадає, він відписував усвідомлено. Я розумію що все в минулому, але для чогось це минуле дається. Я не хочу забути не зробивши правильних висновків, бо знову опиняюсь в подібній ситуаціі. Sent from my iPhone using Tapatalk
Була у мене схожа ситуація. Приходить мені смс в 1 ночі. З осідченням в коханні від хлопця з яким розійшлись десь більше 5 років, але підтримували контакт. Трохи стало смішно, але стебла і ніяк не відреагувала, бо вже було на той момент давно не актуально. Думаю не беріть дурного в голову, як прийдуть ще смс, то зразу стирайте і не відписуйте. Якщо пам'ять не зраджує( ви тут описували), ви розійшлись не дуже мирно... навіщо вам ті емоційні качелі Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
