Привчаємо до горщика: досвід, питання, поради...

перші ночі без памперса - будилась як попісяє і казала: "Мата калю піся, мока пелю" (Марта калюжу напісяла, мокра пелюшка). а тепер якщо і напісяє - то в основному спить собі далі. але пісяє рідко уві сні (ну там після кавуна, або коли зарано ввечері лягла спати і не випісялась перед тим)

 

Ми з сестрою з дітьми були тиждень в батьків, і її малий три рази напісяв на коврик в нашій кімнаті. Скажу Вам, що запах був, хоч я постійно тримала вікна відкриті і робила протяг. Тому, можливо, що Ви не почувались потім винною чи Вам було незручно, візьміть навчальні трусики чи багаторазові підгузки. Ну або запитайте свекруху, як вона до того ставиться. Може вона і не буде проти, якщо будуть калюжі

 

Підкажіть, а чи ходив в садочок? Бо власне одним з пунктів чому я садочок відклала, то "як то так дитина в 2,10 пісяється у ві сні". Мені от нескладно міняти постіль, прати, а от там певно не знаю якто робиться. Я в садочку і мокра спала. Ще писали вище, що в 4 роки пісяється по 2-3 рази, але ж то є ще енурез. Я таке мала і мама колись малою мала, то ядесь до 2 класу пісялась. Не знаю як то розмежовувати: чи то не готовий, чи міцно спить, бо вночі терпіти по 8-9 годин сну мені здається замаленький ще.


Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk

 

@Kohaju в садок пішов з 3 років, вже вдень не пісяв як спав, були інциденти( то у всіх буває) але без проблем будили і переодягали, був навіть момент що я просила зимою давати памперс щоб не перемерз( як раптом запісяється) то вони самі не давали памперс, будили як крутився і все само собою пройшло. На рахунок того що після 3 років пісяє по 3-4 рази за ніч то таки боялась щоб то не був енурез, але лікарі такого діагнозу хлопцям до 5 років не ставлять, бачу що то був фізіологічний процес, видно не відчував бо дуже міцно спав, а може не спрацьовувала якась реакція у сні. Як бачите після чотирьох років все налагодилось

 

Начиталась про нічні пісяння і вирішила не давати памперс (дала багаторазовий для підстраховки і постелила непромокаючу пеленку) на ніч. Виявляється моя дитина вночі НЕ пісяє, що приємно мене здивувало. Але вона попісяла зразу як тільки встала, раз в підгузок до того, як я проснулась, другий - на горщик, десь 15хв після сну. Просинається вона дуже рано, 6-7 год. Значить, коли я їй знімала памперс в 9 і він був дуже запісяний і закаканий, то вона робила все це після сну. Тепер в мене виникла нова "проблема", як навчити дитину довше спати, не знаю, чи зможу в таку рань з горщиком бігати

 

Дівчата, у нас прогрес!!!! Почитала я тут про висаджування і вирішила свою малявку садити так пісята, а не на горщик. Напишу, що я періодично висаджувала доню на протязі року, але вона пісяла раз через 10, тому я то діло лишила і почали ми з горщиком. Також додам, що кожного разу, коли малявка пісяла калюжі, чи у ванну під час миття я завжди в той момент говорила пісь-пісь. І ось з суботи почала періодично висаджувати іі над ванною і говорила пісь-пісь, і на моє здивування доця майже кожного разу пісяла, а як не пісяла, то вона тиснулася, тобто пробувала попісяти, але в той момент не хотіла. Значить вона розуміє що таке пісь-пісь, просто горщика не хоче поки.
Я така довольна, як слон

 

немає однозначної відповіді
моя пісяла вночі, аж поки я його не зняла
і зо два місяці після того (спочатку я її щоночі садовила примусово, а потім перестала - то було ночей 10 із проколами)

вдень без памперса була з 1,3; з 1,7 перестала обпісювати все навколо і зрозуміла, навіщо горщик
проситися сама на горщик почала ближче до 3 років (десь у 2,10)

 

Я думаю, що саме так.
Розкажу як сталося в нас.
Мучила я мучила і себе , і малу, сюди зверталася, ну ніяк те діло не йшло. Я оділа назад памперс, бо сил моїх біьше не було, думаю піде в садок там відівчать ,бо мені не виходить.
В один прекрасний день ,все як завжди, після обіду міняю памперс, а в малої істерика, не хоче його одівати і все, верещить ,копається, вириває в мене з рук. Була якраз жара, мала без трусиків, я принесла горшок, поставила, знову енний раз все пояснила ,і моя дитина за пів дня почала пісяти тільки в горшок. При чому йшла сама ,собі сідала, навіть мене не кликала .На другий день те саме ,покакала правда мимо, я те все діло поклала в горшок, і від тоді, вже 2 міс дитина на горшку без ЖОДНОГО проколу. Спершу наніч одівала памперс ,але він сухий, то вже не даю.
Правда тепер ми привязані суто до горшку ,він з нами усюди. В машині ,на морі, на пляжі, в електричках ,гостях, навіть на прогулянках по місту. В міські туалети не ходить, на унітази теж поки.
Моя думка ,не мучити дитини ,самим не нервуватись ,не буде запісяної хати ,ламінатів, ліжок.
Це буде пізніше, але буде природньо, спокійно та усвідомлено.

 

100 %, ніколи не розуміла, коли знайомі розказували про зіпсовані матраси, дивани, килими. В нас такого не було

 

А як ви практично організовуєте "на прогулянках по місту"? Просто так цікавлюся, якщо що
Моя у питанні "сходити по-маленькому" дуже універсальна. Кущики/квіточки/унітаз/умивальник/горщик - все підходить, лиш би чисте було, на брудний унітаз ні краплинки з себе не вичавить (уточню, що, звичайно ж, я її не саджаю на брудні унітази дупкою).
А от какання - то така моя журба. Ніяк не розгребемося із тими психологічними закрепами. Хоче какати - псується в неї настрій, істерить, проситься додому, де б не була... і не какає. На горщик за все життя покакала максимум тричі, і то, мабуть, коли мала пронос. Мушу тримати її над унітазом, слухати воплі "не хочу, не буду!", і чекати, поки перестане викручуватись і таки зробить свою справу. Коли буде тому всьому кінець? До психолога її з таким вести, чи що?

Анатомічно в неї все нормально, були на УЗД раніше.

 

А кудивона хоче какати?...
Як Вам варіант накладка на унітаз. Все чистенько, туди ходять дорослі ( а не абстрактний горшок), тримати наж унітазом може їй дискомфортно і неприємно.

 

міняють, перуть, і мокрі не сплять. Принаймі у нас 100% так. Нам завжди вихователька скаже, якщо якийсь "казус" і то без докорів. Мій правда один раз за цілий рік налюрив уві сні, спав дуже міцно. А так, як бачать, що дитинка крутиться, то зразу на горщик піднімають.
А ще на початку, щоб не переживати за матраси ми на групу закупили величезні кульки на матраци, а зверху простирадло стелять, то матрац сухий, а постіль їм не складно поміняти і попрати.
Може це залежить від садочка і вихователів, але у нас в садку ніхто не казав, що не візьмуть, бо впісюється. На початку вихователька лише питала як класти дитинку спати в памперсі чи без, а потім вже і сама дивилась чи потрібно чи ні (для тих хто в памперсах був), і так багатьох діток відучила від памперса. Ми йшли без памперсів, то бували аварії, що малий міг недобігти пісяти, чи невдало попісяти на штанята, всяке бувало, але ніхто не казав принести памперс. Нашій виховательці і няні самим ліньки бавитись з тими памперсами, їм простіше частіше зробити гуртовий похід на горщики і підняти дитинку насні на горщик, ніж бавитись з тими памперсами, як пояснювала наша вихователь чому так: "що вона не уявляє, як зняти памперс і дитинку після того не помити, а то треба знімати колготки-трусики- і т.д., потім то все одягнути, а на горщик посадити набагато швидша процедура")))))
Тому не так страшно все як здається, завжди можна пояснити вихователю і домовитись, щоб було так, як Вам комфортно.

 

мої сплять цілу ніч і не пісяють, а старша так спала з 2.2 років
то, напевно, в кожної дитини по різному

 

Просто) беремо горщик з собою,хоче пісяти,ставимо його десь в кутку вулиці,пісяє,виливаємо в кущі,і далі горщик в кульок і пішли.
В кафе як хоче пісяти,то беру її з горшком в туалет і там пісяє.

 

нікуди
вона не хоче какати взагалі
організм хоче, а вона затискається
з накладки встане, як і з горщика
власне, какає, лише якщо я її тримаю і нема куди подітися

 

пробували ми без памперса. Перші результати в нас такі:
- багаторазовий підгузок - напісяла і так ходить, не реагує практично ніяк, що там мокро.
- просто в трусиках - майже так само - напісяла коли випало, а я шукаю де мокро. Причому якшо напісяно в килим, то калюжки ж не видно, і навіть нема шо дитині показати і пояснити, шо то вона зробила
- в колготках - ото єдине що помітила, що як в колготах то таки тече і по ногах, і тоді вже мокро більше і вона трохи себе там хапає за те мокре, смикає, але через раз, за хвилю забуде бавиться, потім знов смикає

Причому як бачу шо попісяла, то питаю:
- ти попісяла?
- пісь-пісь
- йдем на горшочок
- нє

І ше в неї то в два заходи - один раз пісьне чуть-чуть, а потім за хв 5 так нормально вже. Або навпаки. І я не знаю від чого то так, і як то ловити в два прийоми.

І який мені далі спосіб привчання вибрати?

 

@Retaret періодичо пропонувати/садити на горщик і пояснювати. все. це мій спосіб
ми перестали робити калюжі/пісяти в труси ближче до 2х років.

 

Коли калюжа - разом гарно і завзято то все витираєте, говорите про горщик, звісно.
Ваша основа - це ті рази, коли ви знаєте, що дитина буде пісяти: після сну. Ну, хоча б один раз в день, до якого вона найбільше надається. В решті випадків регулярно пропонуєте.
Якщо категорично відмовляється від горщика, залиште в спокої, якийсь час його взагалі не пропонуйте. Підгузники чи калюжі в цей час - вже на ваш вибір.

 

@buhgaltersha я з чим ви пов'язуєте не любов какати? Може з тим висаджуванням на силу?.....Не хочете просто забити на ті горщики і унітази і просто вдіти трусики і поспостерігати 7а поведінкою дитини тоді і тактика вам би вималювалася?
У Вас закреп?

 

я трохи не догнала, про що Ви
їй 3 роки, якщо що, і вона "в трусах" постійно, бо памперси я навіть на ніч не одягаю з 2,2
я "висаджую", коли бачу, що вона корчиться і затискає руками дупу, тобто хоче какати
на що я маю забити? якщо я не змушую її какати тоді, коли вона корчиться і смикається, і видно, що в неї позив (ну банально мене може не бути поруч, а інші не розуміють такої її поведінки), тоді через 3-4 дні вона какає камінцями, і часом навіть кровить!!

у мене все нормально, годинника можна звіряти

чоловік до 5 років мав таку ж вавку в голові, не знаю, звідки ноги ростуть
свекруха розказує, що викручувався і відбивався, не давався всадити покакати, при тому ходив, затискаючи дупу руками і стискав щелепи від напруги (видно було, що хоче по-великому)
картина один в один
тому й називається "психологічні закрепи"...
якщо хтось із таким стикався, напишіть, як боролися, бо я до її 5 років посивію

їсть дитина нормально (і супчики, і овочі, і каші, і кисломолочку), п*є достатньо, в т. ч. і чисту воду, органи без відхилень, чисто психологічне неприйняття того процесу