про вагу дитини - між іншим, є таке визначення "гігантський плід" - якщо не помиляюсь, застосовується якщо очікувана вага новонародженого більше 5 кг Це, на відміну від "крупного" плода, є показом на КР (якщо у мами і акушера нема заперечень)
Але деяким лікарям на це наплювати. Навіть якщо вага за пару днів до пологів на УЗД показувала 5+ кг., все одно є екземпляри, які дадуть жінці "увійти" у ПП, але шляхом витискання і витягуванням щипцями "народять" дитину самі, ібо робити КР вже пізно. Досліджую трохи для себе оте написане у мед.виписці "крупний плід". І все-таки розумію, для себе, що якщо очікувана вага більше 5 кг. - тут однозначно КР.
ну чого однозначно. Якщо жінка вже народжувала нормально 4,5 кг, а наступна дитина під 5 чи навіть трохи поза 5 - це інша ситуація.
так, народження крупної дитини потребує терплячості і неспішності. Нажаль, не всі лікарі це вміють, а жінка в перших пологах не завжди може одночасно бути в процесі і ще ситуацією керувати. @Delfy Вам важливо зрозуміти, що жодної слабкості пологової діяльності у Вас не було (просто не було коли їй виникнути; за 12 годин в перших пологах повне відкриття - це дуже нормальна пологова діяльність, навіть за протоколом). А стимуляція робить травматичними пологи в переважній більшості випадків, просто травми більші чи менші. і під кінець стимульованих пологів дуже в багатьох жінок виникає відчуття, що їх і дітей рятують. у Вас нема ні провин ні відхилень, зрозумійте це. Ваше рішення щодо наступних пологів буде правильним в кожному разі, але якщо Ви таки повертаєтесь думками в минуле, то вже впорядкуйте цей досвід. Відділіть злочин (хай ненавмисний) від себе.
ех, скільки разів я туди поверталась... і як би я хотіла все виправити... я собі згадую, що наступного дня, коли мене поклали в патологію мав проф.Маркін ходити)) а я тут начиталась, яктй він дядько прикрий і так не хотіла до нього попасти.. і не попала, бо ввечері того ж дня почались схватки.. я так раділа, так тішилась. що я встигну)) а може, якби він мене тоді подивився - все було б по-іншому? може тоді б він сказав, що я сама не зможу, що треба робити КР, і зараз мій малюк би бігав і був би такий самий щасливий, як всі любимі дітки...
ось це, ось це неправильно!!! це не Ви не змогли, це в лікаря не получилось вийти з ситуації, яка склалась за його активної участі. При народженні крупного плода дуже важливо дати жінці вільне положення, бо ту голівку треба акуратно пропускати. причому вільне положення мало би бути як при переймах, так і при потугах. Стимуляція при крупному плоді - це порушення ювелірно тонкого біомеханічного процесу. Те що "проканає" з 3.500, може "не проканати" з 4.500. В цьому проблема, а не в тому, що "жінки не можуть"! КР в нас може бути кращим виходом з нестандартних акушерських ситуацій не тому, що "жінки не можуть", "екологія" і т.д! Кесарити Маркін вміє і полюбляє. Але про його операції теж є жахливчики постраждалих, тому... не повертайтесь в минуле в цьому сенсі
Якщо говорити суто про ризик для матері, то в загальному, статистично, ризик смерті матері при КР в 3,6 разів вище ніж при природніх пологах. Я розумію, що кожна ситуація індивідуальна. Це тільки статистика.
Як я тихенько читаю тут все... і тихенько підписуюся під кожним дописом Delfy. --- дописи об"єднано, Jul 22, 2016 --- Ніколи не думала , що напишу тут... Так, хто пройшов все це довгі роки буде це пам"ятати... --- дописи об"єднано, Jul 22, 2016 --- Я довго читала дописи Delfy і порівнювала.. пройшло багато часу, а мозок, розум аналізує, чому так, могло б бути інакше... Тільки результат ,мені здаєтся, інший - я свою витягла - так кажуть зараз лікарі (4 роки), а далі - життя покаже...
"не мучте себе. то не ваша вина, що так сталося." Це розум розуміє, а мозок з тим справитися не може..
я рідко собі дозволяю про це думати, згадувати і аналізувати. Стараюсь жити як всі інші люди. ніхто і ніколи не знає, що в кого вдома. І я дуже хочу вірити в те, що таки буду мати гарних здорових діток і мені це трохи компенсує біль і спогади і все-все)
"Стараюсь жити як всі інші люди. ніхто і ніколи не знає, що в кого вдома. І я дуже хочу вірити в те, що таки буду мати гарних здорових діток і мені це трохи компенсує біль і спогади і все-все" Я не така сильна))) Тому ніколи не писала - я навіть згадувати боюся тих 4 доооовгих роки(вони для мене дуже довгі і болючі(зараз пишу і сльози на очах)))Ви , насправді, сильна жінка(я тихенько читала, порівнювала -дуже довго, повірте), все в мене є , кар"єра, становище в суспільстві. Дитина народжена в любові- основне, не вийшло))) --- дописи об"єднано, Jul 22, 2016 --- І ці спогади на дооовге життя.....
Це все залежить від того, наскільки сильно постраждав мозок внаслідок травми гіпоксичної. В нас дуже сильно. Лікарі нам реально навіть не говорили, чого чекати. всі мовчали.. МРТ показало, що знищена практично вся кора гол.мозку(( дитина на рефлексах. Лікарі закордоном, до яких ми звертались - всі сказали, що це не лікується, що немає жодної реабілітації для таких діток, і, що якщо нам хтось і пообіцяє, що зможе "витягти" дитину до свідомішого стану, то не вірити тому... А Ви молодець, порівняно із нами (мені все здається, що нам легше ніж тим, в кого дітки з дцп чи ін.розумовими відхиленнями, які не розуміють насправді, що роблять) Ви досягли великих успіхів, 4 роки це багато, знаю, що це вічність... Але все проходить, і це пройшло)
Знаєте, вам треба то переосмислити. І ніколи не повертатись до тих сюжетів з минулого. настройте себе так, як я - просто якщо б не Вам, то кому ще можна було б довірити те дитя?? Хто б за ним доглядав краще, ніж Ви? І хоч того не зрозуміти нікому, в кого здорові діти, але Ви ж також маєте купу своїх радостей від тої дитини. Своїх і ваших досягнень, подвигів. І хоч про то нема кому розказати, то є ваше життя, і воно іншим вже бути не може. Але треба дивитись вперед із впевненістю в собі і чоловікові і дитині.
"І хоч того не зрозуміти нікому, в кого здорові діти" Так - це істина( я так хочу, що б всі дітки кругом були здорові), дуже рідко нас розуміють... "І ніколи не повертатись до тих сюжетів з минулого." От це -не виходить,(була всюди - лікарі, священники) Я вже писала - ви сильна жінка, я не така, я не можу з тим справитися вже 4 роки. Можливо тому, що всі кругом лікарі казали - народиш сама.. не вийшло...(чомусь виходить , що все змогла, а те, що закладено природою - ні))) і від того ще гірше...
я не впевнена, що ми тут не офтопимо, але ще скажу таке.. мені особисто не змогли допомогти ні одні ні другі. Мені допомогли (може то негарно звучить, жорстко, меркантильно, але вже як є) - рідні та гроші. Якщо немає першого - друге виручає - няня, приватні лікарі, оплачене добре ставлення до себе і дитини і, як не крути - самовпевненість в тому, що оплачений персонал свою роботу зробить без хамства-лінощів-черги ітп. Якщо з другим скрутняк, але є рідні - тоді можна і дитину з кимось залишити, а самій десь вийти щоб провітрити голову, зайняти чергу в поліклініці, ну короче багато всякого... І якщо продовжувати жити спогадами, то коли до вас має прийти якесь майбутнє? не можна себе так жаліти, бо від того тільки гірше і не лише вам (а це в першу чергу), а чоловіку, дитині... Перегорніть ту сторінку, виключіть трохи мозги, і поки Ви ще молода і цікава - не спішіть хоронити себе, бо ще 4 роки і молодості не залишиться, і Ви почтете жаліти за тим, що жаліли себе 8 років...
товщина матки в приблизно визначеній ділянці рубця це - нормально. і в абсолютної більшості жінок з рубцем все гаразд. не варто очікувати від УЗД чогось вирішального, бо в нас є лікарі, які можуть сказати, що товщини - забагато, щось тут не те
