Колишня вперлася....хай вона забуде....бо ніколи при ніколи, бо її в Вас не треба. І хай то їй чоловік розкаже, то є правило і воно не обговорюється.
а це була репетиція ай, нічо ви не розумієте в акторстві --- дописи об"єднано, 21 Липень 2016 --- Так проблема в тому, що дописують, не читаючи попередніх дописів. Або читнули дві останні сторінки, або пробіглись бігом по діагоналі, головне свої геніальні домисли тут викласти
Ще не забувайте, що це тато дитини організовував день народження СВОЄЇ дитини в СВОЄМУ домі. Чи тата в розрахунок не беремо?
Це не значить, що вона у нас гість постійний, але є такий один день у році (ДН дитини) коли всі суперечки відходять на другий план. Те що унеї в голові, мене не хвилює. А що у голові і в серці мого чоловіка, я прекрасно знаю. І що у них сталося, я теж знаю не тільки з уст свого чоловіка. І повірте, те що в них було, нормальному чоловікові терпець урветься. І в спогадах поганого більше ніж хорошого. І коли я познайомилася зі своїм чоловіком, він розповідав, що у нього була сім,я і є дитина. І одразу розставив всі крапки над І (тому що мене теж хвилювало, а може це так...зійдуться ще), що за рік часу після розлучення він жодного разу не пошкодував про свій вчинок (навіть ціною спілкування із сином), а коли з,явилася я, то тим більше. --- дописи об"єднано, 21 Липень 2016 --- Репетиція чого?... поїздки на роботу ?
@NutkaNezabudkaа решта часу? Оцініть об'єктивно, можете навіть тут не писати, Ваша сім'я не дуже страждає від минулого? Проаналізуйте час присвячений обговоренню теперишнього і минулого, про що ви більше говорите. Третитеся на вирішення проблем своєї сім'ї чи колишніх складних відносин.Напишу, ще таку річ Ви надто сильно проживаєте через себе навіть то саме ДН, ви не могли його провалити, бо тій дитині ні чим не зобов'язані тим більше не могли провалити перед колишнею. Хай вона розслабиться вона не арбітр і не суддя. Ви могли взагалі самі канапки зробити і все, і то би не було провалом. Бо батьки все спіхнули на Вас і ще судять? Ну капець, тому повертайте собі спокій тут ви по принципу "магу капать а магу ні". Повторюся востаннє концентруйтеся на собі і своїх проблемах і свому житті. Я Вас розумію, Ви любите хлопчика і старалися для дитини, проте старання чужої тьоті завжди батуть мега гірші старань мами, навіть коли мама тільки бухала....
Ну, з самооцінкою у Вас все більш, ніж прекрасно На мою думку, єдине, що Вас цікавить і пре в цій ситуації - це довести своєму чоловікові, як йому з Вами повезло. Чесно, перегинаєте, і то дуже. В цій всій ненормальні ситуації зі святкуванням Дня народження дитини, НІХТО не думав про дитину. Не вкладається в голові все - від формату свята до гостей і поведінки всіх учасників. Дитини там нема, сорі. Те, що колишня прийшла, та ще й зі своєю подругою у Ваш дім не свідчить про її ненормальність, скоріше та жінка має дуже низьке почуття власної гідності плюс, можливо, почуття до Вашого чоловіка. То є однозначно ненормально приходити (з її боку), а з Вашого її впускати/дозволяти приходити (бо Ви вже 100 разів написали, що це ВОНА, вівця, подала таку ідею святкувати у вас і прийти. А де був Ваш чоловік і Ви? Сказали б ні, та й по всьому. Знаю, зараз буде аргумент "вонанедастьдитинубільше", якщо не побачить ЯК ми живем. Чомусь кожна теперішня впевнена, он просто на мільйон відсотків, що колишня (ну сто пудів) їй заздрить, їм заздрить, плаче роками за чоловіком, який пішов до теперішньої. Мушу сказати, що ні. І часто згадується вислів:"Если жена ушла к другому, еще неизвестно, кому повезло". Для мене при розлученні то теж видавалося трагедією, а ні - живу, щасливо при чому, радію життю, маю купу вільного часу для себе. В мене теж з колишнім чоловіком є спільна дитина. В екса нова сім"я. За 6 років я жодного! разу не бачила в очі теперішню, не знайома з нею, так само як і мій син. Я не дозволяю і не дозволю найближчим часом сину ходити додому (власне в квартиру) до тата і його нової сім"ї. Допоки наш син не буде свідомого віку, коли він буде розуміти чому, коли ми розлучилися з татом, щоб вміти приймати самостійні рішення. Зустрічі на нейтральній території (парк,кафе) - прошу, в мене вдома - прошу (я йду в іншу кімнату і займаюся своїми справами), а возити дитину, як якесь кошеня по інших тьотях, інших дітях - перепрошую, ні. Я розумію, що рано, чи пізно малий познайомиться як з тьотею, так і з "братом" по татові, але я зроблю все, щоб це було якнайпізніше, коли в дитини буде сформована психіка. Зараз дитина має тата і мату. Так, вони не живуть разом. Але всі інші - то сторонні люди. Хай тато хвалить нову тьотю-жінку в ліжку, чи де там хоче, але точно не при моїй дитині, і тим паче не при мені. Те, що відбувалося у Вас - то просто цирк. А колишня Вашого чоловіка просто потребує психологічної допомоги, бо так принижуватись..... І насамкінець, я зараз ходжу до психолога, вона мені сказала одну таку штуку про колишніх чоловіків. Коли вони розлучаються (розходяться, йдуть від жінок/дівчат), дуже часто, в 99% випадків їм треба ту жінку принизити, звинуватити у всіх проблемах, обізвати, обговорити з іншими, вселити мільйон комплексів, зробити все, щоб знівелювати все добре, що колись було між ними, виправдати себе, бо ж "від доброї жінки не йдуть". Коли така місія виконана, він - красавчік, він на неї наступив, переломив, вона йому навздогін ляпнула якусь гидотну фразу, він подумав - о, ну і дура, як добре, що я від неї йду. Перепрошую, обсир*ти свою колишню зі своєю теперішньою - то ноу комментс. Я ще на етапі знайомства, коли чоловік каже, що розлучився, бо жінка така гадина, прощаюся в ту ж секунду. Колись моя люба бабуся казала, "хто високо літає, той низько падає". Я, нажаль, тоді не розуміла цих слів. А тепер розумію. Тому, радила б Вам "умєріть" свій запал по догоджанню чоловікові і його сину, раджу не демонструвати свою зверхність до колишньої, бо знаєте, завтра Ви можете бути колишньою. ВСЕ в цьому світі є тимчасове, повірте.
Я тут пишу тільки коли на роботі є вільний час. Вдома я свій час і використовую для нас. А цій темі приділяю увагу, тому що відповідаю на деякі запитання і домисли і висловлюю свою точку зору, для цього форуми і існують. --- дописи об"єднано, 21 Липень 2016 --- А кому ж мені ще догоджати ? Це у нас взаємно. Він мене тішить, я його... і хочу, щоб так було завжди. Бо вийшла за нього заміж, щоб жити не з ним, а для нього. Знаю, що від цього ніхто не застрахований, але таке життя.
От ви сказали те, що я пояснювала раніше тут, в 4 роки дитині як на мене дуууже зарано так от від мами відпускати до тата додому, де є інша тьотя .. Взагалі якого милого та тьотя має дн робити вупше не пойму але я вже не хочу нічо починати, бо ітак не поймуть , а Нутка буде з купою знаків оклику і великими літерами писати, що вона ж старається для дитини. Інше діло нащо? В такій ситуації тим більше тато має показати, що він тато і дитина для нього на першомц місці, а не добра , прекрасна, чудесна тьотя. Знову розійшлася, сорі.
... і була колишньою, і зробила деякі висновки ( в мене це теж другий шлюб, в першому прожила 8 років), і хоч мій перший чоловік теж намагався мене повернути, хоч розійшлися ми по обоюдній згоді, але ж то в нього "чувство собственности". Я ніразу не пошкодувала, що так сталося, ну може трішечки (з самого початку) --- дописи об"єднано, 21 Липень 2016 --- Я не вважаю, що жити один для одного це нісенітниця ))) --- дописи об"єднано, 21 Липень 2016 --- Пишіть, що хочете, а я щаслива і горджуся своєю сім,єю. І щоб було якось по іншому теж не хотіла. А кого там щось задіває, то скажу - "Да, я такая - классная" Спортсменка, комсомолка, хозяюшка, красавица и просто хорошая девушка )))))))) Аж заздрю своєму чоловіку
Ох, я не одна така, як добре З позиції колишньої можу сказати, що я би сама бісилась і невідомо що вигадувала, якби бачила, що теперішня тата моєї дитини проявляє активність до мого сина. Є тато, є син. Гуляйте, спілкуйтесь, ходіть в басейн, але вдвох. До чого тут якась тьотя? Коли вже син буде дорослим, я не виключаю спілкування на їх території, але тоді він вже буде все розуміти. А тепер то просто гра в сім’ю. Пішов тато з якоюсь тьотею і дитина. І все ж при таких зустрічах ідеально для дитини, немає обмежень, правил, розпорядку дня, обов’язків. Дитина вертається додому і вже підсвідомо порівнює. В мене малий 2 рази гуляв з татом і його новою жінкою, а через пару тижнів мені залупив: "Мама, а чого ти на мене сваришся, а тато ні?". А спробуй пояснити, що тато вихованням не займається, а мама якось та й мусить все розрулювати
Знаєте, то такі жінки є . в мого тата така зараз дружина. Вона все для нього, готова розпластастись. До нас спочатку дуже в душу лізла ( то теж шоб йому догодити), до наших дітей прям як рідна хотіла бути, але ми дорослі вже, то якби своє бачення маємо і стоп показали ій. А дитини малої школа, то тато для нього має зі шкіри лізти, а не перекладати на свою жінку...
Ну, що я ВАМ скажу, Ви бачите Незабудко як то виглядає зі сторони, яка та колишня, щей жертва. Хлопчик виросте і мама почне активну інформаційну кампанію, де вона жертва, а Ви....? А я думаю, а що Ви, Ви заручник обставин. Не ведіться на то все і живіть своє життя, і не приймайте бій, де Ви точно програєте. Ваша мета має бути щасливою, ВСЕ.
Хотіла пройти повз, але нєшмогла... Любі дівчатка, а ви після розлучення прийняли целібат? Чи маєте намір знайти кохання і всеж вийти заміж? Якщо маєте намір, то коли хочете його реалізувати - щонайшвидше чи коли ваші діти будуть в свідомому віці? І як ви ставитесь до того, коли ваш колишній не дозволить вам спільно проживати з новим обранцем, бо "до чого тут якийсь дядя" у вихованні його дитини? Як аргумент - дурнуватих мужиків в рази більше, ніж жінок, і спільне проживання то не похід в гості.
коли він трапиться долею (гідний чоловік) та у потрібний час, я не Бог і я не знаю, і буде тим, за якого я захочу вийти заміж от кого, а його я точно питати не буду. А дядя його виховувати і не буде. А буду я. Що дядя може зробити найкраще для сина - це любити маму (мене), а йому бути другом. І загалом, як показує практика в Україні, то після розлучення у 90% випадків, діти проживають з мамою, яка їх не тільки виховує, а утримує фінансово і доглядає на побутовому рівні. Дуже кльово називатися татом і качати права раз в тиждень/місяць/рік, хто з якою частотою бачиться з дітьми. А то всі прям такі продвінуті, кричать про рівні права мами і тата, тільки життя чомусь показує інше. Це з досвіду всіх, кого я знаю розлучених. Тато - це не той, який взяв раз в 3 місяці дитину від попереднього шлюбу в гості на вихідні і пір"я розпускає перед всіма (новою дружиною, цією дитиною, спільними дітьми з новою дружиною), і не той, хто платить аліменти (хай навіть 10 тис. в міс.) Мій мені теж казав, що хоче, щоб малий подивився на "Нормальну сім"ю, де люди живуть в любові і повазі" і "Я йому потім поясню, що ми розійшлися, бо ти дура." То нормально? Така сама ситуація і в Нютки. Дорослі загрались в змагання за "кращу сім"ю", "кращу дружину" і "доказати колишній, що в нас все добре". --- дописи об"єднано, 21 Липень 2016 --- та да . нормальні мужики женяться раз і живуть в сім"ях. виходить, що у всіх розлучених чоловіків - попередні жінки-ідіотки? а у розлучених жінок що, всі наступні чоловіки - козли? Якесь замкнуте коло по хлопах.
Проживають то з мамою і я це підтримую. Малим дітям треба мама. Але що робити тим 10% нормальних тат? Але може, якби мами не забороняли, то діти вихідні проводили б в тата чи на відпочинок разом їздили...чи до свекрухи на певний час. Якщо не пускати до тата додому, а лише гуляти то що робити батькам, які живуть в різних містах, а то й країнах? Бо спочатку не пускають до тата (лише гуляти), а потім ображаються, коли дитина каже що от, тато мене не сварить, а ти, мамо, свариш. Я не пишу за тат, які не мають бажання до виховання. Але якщо мають, а мамі на заваді "нова тьотя" - то це власні амбіції, а не піклування про дитину. Тато може і на батьківські збори і а відпочинок і ще там кудись, а не лише гуляти годинку в вихідні.
це вже конкретний оффтоп. я писала за себе. Чесне слово, не зустрічала такої неадекватної мами, яка б не давала дитину нормальному татові. Не зустрічала жодної ситуації, де люди розійшлися нормально, за взаємною згодою, із повагою, і добре спілкуються як цивілізовані люди, а не ділять майно, чи маніпулюють дитиною, чи щось доказують один одному, або за допомогою дитини. Чула тільки: "Та я тільки "за", щоб він взяв дитину в Карпати на вихідні, але він буде бухати/нюхати/курити траву." тобто якби ті екс-чоловіки вели себе нормально, то може мама б і не забороняла брати дитину так, ображаються, бо тато - це свято, тато - це рідко, у будь-якому випадку, тато не проводить з дитиною таку ж кількість часу як мама, і неважливо, у тата нова сім"я, чи він холостяк, а просто через те, що не живуть в 1 хаті. І дуже часто чула, як в підлітковій кризі йдуть жити до тата, ти мені непотрібна, а за місяць вертаються, бо тато не такий вже і кльовий, теж або "напрягає", або навпаки дає повну вседозволеність, навіть пофіг йому поїв ти, чи ні, чи маєш чистий одяг. І, до речі, ще жодного разу не чула, щоб нова жінка тата дуже випікала-виварювала, прала-прасувала чужій дитині. Все то робить "перша жінка-мама лох". То вже дуже великий офф-топ, тема про колишніх жінок. Я дуже згідна з думкою Вітторії, що Нютки в тій ситуації аж дуже багато. Чесно. Якщо тато має на меті дійсно брати участь у вихованні дитини, то він: 1. поважає попередню дружину, або принаймні робить вигляд, що він врівноважена вихована особа при спілкуванні з колишньою, та не поливає її брудом перед теперішньою 2. не створює дискомфортних ситуації, де будуть бачитися/спілкуватися колишня і теперішня 3. пояснює дитині, що мама і тато розійшлись, але ми твої мама і тато, в тата нова сімя, і у мами буде (якщо нема) і ми всі будемо нормально спілкуватися (ми - то дитина, мама і тато (біологічні)) 4. домомагає фінансово, ходить на збори, возить на море і на нього можна розраховувати для підстраховки щодня Про власні амбіції - кожна жінка нормальна розуміє, що рано чи пізно, у її екса буде нова дружина (або вже є), так само як і в цієї жінки буде новий чоловік. Звучить так, ніби колишня - то якась пропаща для суспільства особина, на котрій всі поставили хрест і нічого їй більше не світить, бо її хлоп колишній женився. От чесно, не зустрічала таких тупих жінок, які б так думали. Навпаки, всі мої знайомі, чи коліжанки казали: Я йому пробачила, я хочу, щоб він був щасливий, нехай знайде ту, з якою він буде щасливий і нехай у нього все буде добре, я тільки ""за". Тоді мені нестрашно буде дати дитину, хай навіть тато піде впарк втрьох - дитина, він і нова жінка." Але, вибачте, коли нової тьоті - забагато, я думаю, це не сподобалося б жодній колишній. Бо нова тьотя до нашої дитини - ну ніяким боком взагалі. І так, я теж допускаю стосунки із чоловіком, в якого є дитина (і навіть мала такі стосунки). І знаю своє "місце" в тих стосунках. Приязність і повний нейтралітет, я тій дитині не мама, ніколи нею не буду, не вважаю, що я краща, чи гірша за маму, і точно не буду вискакувати з трусів з пропозицією "А давай для твоєї дитини....". І найголовніше, яка б та колишня не була, чи є, завжди перш, ніж щось робити, треба подумати, чи мені би на її місці було комфортно, якби хтось робив мені, чи моїй дитині це і оце. Тому Вітторію, Сяню підтримую на 100%. І мені дуже шкода людей, які мають позицію "Я, я, і я, а довкола хай все горить синім полум"ям".
А про яке виховання можна говорити при зустрічах раз в тиждень/місяць? Мій колишній, наприклад, виявляє бажання брати дитину на день (без ночівлі) в середньому раз в два місяці. І яке виховання? Цей день якраз і є днем, коли все дозволено. Поки що він не збирався брати малого до себе додому. Є дім, де живе бабуся і пробабуся, туди прошу дуже. Але я проти, щоб мій малий гуляв і з татом, і з тьотею. І та, целібат я не приймала, але поки нам з дитиною і так добре, а далі буде видно
А що робити татам, які приїжджають до дитини, а мама п,яна двері не відкриває (п,є бо депресуха) а дитина маленька стоїть під дверима і плаче ? ...Не всі тати погані, тому що кинули мам дитини. Але ж всі звикли захищати права матері і дитини, а я би (роблю висновки який тато мій чоловік) захищала би права батька і дитини. А я саме так і роблю. І випікаю, і готую, і перу дитині. Бо дитина завжди каже, що мама не готує, а тільки бабуся, і не вміє робити смаколики для дитини. Це ж дитина сама робить висновки. То чому б мені не побалувати дитину різними випічками ? Людина своїми вчинками сама наражає себе на відповідне ставлення. Як кажуть -"как кликнется, так и аукнется" А якщо навіть до рідної бабусі (по татові) не хоче відпустити з татом ? Про це повинні всі "слезно попросить" А якщо у дитини алергічні реакції бувають дуже часто, а мама ні в зуб ногою, то може хтось сказати -А давайте обстежимо дитину ? А не просто пічкати малу дитину протиалергічними засобами, не знаючи причини, на що це алергія.
