@Fast для сідничного передлежання добре коли дитина більшенька - поки проходить тіло, то робить хороший прохід для голови, яка зазвичай більша. Менший ризик голові "застрягнути". Це я так, для інформації, не для критики рішення.
Однозначно. Старша народилась 3,450 теж сідничками. Гематома на ніжці утворилась. А головка була не велика, без проблем пройшла. Це так роздуми, бо дитині скоро 9 місяців, а тільки почала сідати. Надіслано від мого GT-I9300, використовуючи Tapatalk
Так, робили кесарів розтин, бо перший раз народжувала шляхом кр, ну і плацента була дуже перезрілою на мій термін(мені і клізьму не дозволили робити через це), а в синочка погане ктг, а в мене високий тиск...Тиск в мене не внормувався і досі, а білок періодично зявляється, якщо щось не таке зїм...
Дівчата, доброго вечора! Питання насиупне-перше кр. Друге покази до пп,але фіфті фіфті,якто кажуть. В роддомі треба бути готовою до всього, тобто я маю купити два набори-для кр і для пп? Скажіть, будь ласка, актуальну ціну на ці набори, можна в повідомлення. Дякую Отправлено с моего Lenovo A3000-H через Tapatalk
в мене першого разу,як і зараз, було не ясно чи пустять в природні чи буде КР, придбала мінімум необхідних медикаментів які були в списку і тому і тому, а все інше докупили потім по факту, хоча акушерка на пологах трохи крутила носом, так як вийшло що я місяць лежала в пологовому,а необхідних препаратів немала. Цього разу теж так зроблю, бо купувати і такий і такий набір трохи фінансово накладно
першого разу не пам'ятаю, то вже трохи часу пройшло. Зараз лиш рукавичок 15 пар, акушерський набір №10, одноразові пеленки і 2 ампули окситоцину. Все інше буду докупляти вже як точно знатиму що мене чекає - вагінальні полги чи КР
Той лікар- злочинець. Крапка. Бо як не відчуваєш, що все йде добре, треба брати відповідальність, і рятувати і породіллю і дитину. Може я не права, скажу свою думку: є випадки, коли кесарське - це шанс врятувати пологи, коли щось пішло не так. Пробувати самій, коли є чіткі покази до операції - це піддавати ризику себе і дитину. А якщо щось трапиться? Винуватити себе? Є безліч випадків, коли лікар тягне до останнього, а потім біда. Так, операція - то операція, але все ж вони дали шанс з'явитись стільком малюкам, коли ще років 100 назад в певних ситуаціях жінка в пологах помирала. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
От власне. Я хоч і лежала в патології пару днів до пологів, але окрім руквичок нічого не мала з собою. Коли почались пологи медсестра пішла купила набір. Коли прийняли рішення про КР чоловік пішов і обміняв набір, що в нас вже був, на набір для КР, з доплатою звичайно. Якби не було чоловіка, це зробила би медсестра. Аптека в пологових працює цілодобово.
мала розмову з двома акушерами відомими вже тут. Може ще зарано, але трапилась така нагода, тому про це питала. Вони казали, що травма дитини в перших пологах - це не є показом до КР в наступних. Ну ще багато різного обговорювали, але суть така. І вони однаково стверджують те, що реально це можна розглядати на 36 тиж, коли вже є узд останніх тижнів, дивитись вагу і оцінювати. Пробувати з ПП і якщо щось не так чи не те - робити КР. Але ж лікар, який приймав перші пологи в мене - він бачив узд, це були не його перші пологи, напевно і не 101, чому він не бачив ризику тоді, коли ще можна було робити КР.. А потім вже було запізно. Як потенційному лікарю можна довіритись у тому, що він правилдьно і вчасно прийме потрібне рішення? А якщо буде запізно?
Нажаль ніяк. Хіба довіряти і щоб він слухав. Тобто якщо мати відчуває, що щось йде не так, то казати і щоб він діяв. Якщо вибирати між явним ризиком в пологах і КР вибирала б КР і все. Це моя думка. Маю одне КР по показах, ніхто не каже, що це легко, так це шви, біль, і т.ін. Але я мала покази і принцип "попробую, бо он хтось таке мав і народив сам" не для мене. Якщо лікар не впевнений, не профі, не знає як то або щось там собі придумав - шукати іншого. Якщо показів явних нема, тоді звісно пробувати. Витискати дитину я б не дала, ну це я так думаю, а там, оскільки я розумію, все раптово сталось, хто його зна. Для нього це статистика: родила сама - добре, не родила - добре, померла - не добре, але як відмажуть, не критично і таке. З тим жити жінці. Звісно, чудово, що є такі дівчата, як Юля, родила сама після 2 кесарських і багато ще інших схожих історій, та я б не ризикувала, власне тому, що дитину вже не повернеш, і чужий випадок щасливий - це все ж чужа історія, є власний ваш анамнез, якісь минулі вагітності, характер нинішньої, вік, вага, супцтні речі і їх не можна порівняти. Чомусь бояться називати лікарів, не пишуть, чому? Надіжко у вашому випадку повівся нкпрофесійно, покалічів дитину, заклав сумніви нарахунок подальших вагітностей вам. І що толку, що він профі для Тані чи Валі, якщо вам він не допоміг? Тут по різному пишуть про Усика, як у всіх є свої історії, та навіть у форумлянок. Я йшла до нього, бо він гарний спец по КР, мені це було головне: не той, що сумнівається, мямлить, а гарний спец по КР. Сказав так: "в природніх пологах можеш померти, можеш і нє, але..За КР я спокійний, все добре буде". Якщо є явне "але" вважаю ризик невартим того. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
все, що ми можемо - це звести ризики до рангу "ризику падіння цегли на голову". Тобто, зробити все від себе залежне і довіритись Богові. Знайти лікаря, обговорити. Можливо, знайти спеціаліста з КР і пояснити йому, чому саме Ви хочете оперуватись. В нас у Львові деякі акушери-хірурги є дуже високого класу. Але щоб сам лікар був за операцію, щоб ділився з Вами впевненістю, що все буде добре. дивіться. У випадку з попередніми пологами вагу дитини розглянули просто як "крупний плід" і не вважали чимось особливим. В сукупності з веденням пологів фактори потенційного ризику призвели до трагедії. Тепер, з огляду на попередній досвід, в лікарів буде причина вважати саме вагу дитини вирішальним фактором. Адже стимуляція, вимушене положення і витискання надто вже поширене, щоб цим пояснювати. А якщо будуть перестраховуватись щодо ваги, то навіть 4 кг вважатимуть показом на КР і гарненько прооперують.
Прочитала трішки Вашу історію, і хочу Вам сказати таке. Я кожного дня дякую Богові, що та лікарка з якою я домовлялася про прші пологи, пішла на 1 тиждень в відпустку, ну і я звісно надумала тоді народжувати) Я чітко пам"ятаю, як ми з нею зустрілись, вона мені казала: ти здорова жінка, родиш сама! А я так випадково питаюсь: а якщо буде КР, який наркоз мені дадуть?(мала 1 операцію і тоді дуже зле відходила). На що вона тоді відповіла, аж підвищивши голос: Ніякого КР, ти народиш сама, в мене всі родять самі. Скільки в цьому реченні впевненості в собі! Чому я тоді цьому не надала уваги? Але мені повезло, і я попала до іншого лікаря. Пологи були ускладнені. Повна відсутність родової діяльності, 10год безводний пріод, і таке тверезе рішення: Ми робимо КР. Так, КР не найкращий варіант. Природа задумала ПП, але якби мні його не зробили, то дитинка точно би померла. Тепер в мене є два сонечка, які були народжні шляхом КР. Доречі можливо тут вже писала, але моїй сусідці по палаті він зробив блискучу операцію(правда анастезіолог підкачав, в дівчини сильні галюнікі були), а потім в той жеш день витискав жінці дитину на 36 тижні, передчасні пологи, великий плід 3600.(Хоча пологи вів не він, його і ще 1 лікаря покликали помогти витиснути дитину.)
звиняйте, але де тут тверезе рішення? Я при таких же умовах (тільки "безводний" період в рази довший) дочекалась пологової діяльності. ну або ви не про всі ускладнення сказали, але тоді таки варто писати повну історію.
Подвійне обвиття пуповиною, підтікання зелених вод, нереагування на стимуляцію..... Для МЕНЕ рішення мого лікаря було тверезе, і я їй при кожній зустрічі дякую. Дуже рада, що у Вас вийшло народити самій, але після 10-11 год безводного періоду, і коли було відкриття матки 1 палець, я хотіла тільки щоб моя дитина народилася!
