Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей Читаю - і чесно в шоці! Якщо коротко - то вважаю, що сьогодні часи - то далеко не 90-ті, і діток треба виховувати так, щоб вони мали бажання вчитись і працювати, ірозвіювати міф про всюдисющі взятки і "нормальність" вкалування батьків на "чорних" роботах за межами країни. Мої батьки мені не дали нічого крім освіти - і моєму чоловікові також, але прищепили бажання працювати і насолоджуватись чим маю. для мене страшно навіть уявити, щоб я мріяла виїхати комусь дупу підтирати щоб заробити своїм дітям на житло.
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей Цілком і повністю підтримую допис Usmishka. +1000! Теж не вважаю, що батьки зобовязані забезпечити дітей житлом. Доходи моєї сімї середньостатистичні, але мені якось вже не по-собі навіть якусь дрібну допомогу від батьків приймати, так вже хочеться навпаки - їм помогти, прикрасити їхнє життя )) нарешті після вічної економії і поневірянь девяностих і першої половини двотисячних. Що і роблю!!!
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей в нас в державі заробити можна теж. Ви думаєте оті всі будинки-новобудови просто так будуються? Значить є попит, раз така масштабна пропозиція. Але само воно не заробиться. І не заробиться за 1-2 роки. Але всім треба по-різному, бо є різні доходи і є різні при цьому витрати. Але в першу чергу потрібно вчитись-думати-працювати-думати-падати-підніматись-вчитись і так по колу. Для цього треба самовдосконалюватись і працювати над собою, своїми навиками, отримувати досвід та ставити собі за мету реальні речі але такі, які після досягнення перших - щоразу будуть вагоміші. Як в теоремі Маслоу. А якщо сидіти й чекати поки прийде незалежна і багата Україна і побудує чи дасть як за союзу комусь квартиру за надцять років праці на одному й тому ж місці, то навряд чи станеться таке чудо. Молоді хлопці-дівчата з 20 років на роботах, закінчивши ВУЗ вони за плечима мають ще й шалений досвід роботи по спеціальності. Не знаю, чи тут, але колись хтось писав про роботу в сфері ІТ, що типу вибору нема, треба йти вчитись на айтішника, що, мовляв, де тут самореалізація... Та виходу нема коли людина про таку роботу навіть думати не хоче, бо то ж треба мозгами шевелити, вчитись від 3 місяців по днях і ночах... Тому такого типу роботи й оплачуються добре, бо потрібно думати-приймати рішення, нести відповідальність. А махати лопатою-віником може будь-хто, незамінних у цій справі немає..
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей Добре. Тоді ще гостріше стоїть питання- чого люди їдуть по тих заробітках? Ото Робік дуже влучно написала, мені подобається, хоча перш за все слово "заробітки" від "заробляти" і головною мотивацією якби мали би бути гроші... При чому і не легкі вони, наскільки читаю. Тоді в чому сенс тих заробітків? Ну, так, але за кордоном ж якось наші люди власне тим маханням до чогось суттєвого доробляються, тому вже аж так ту працю я б низько не оцінювала. І ще стосовно "будь-хто", скажу вам що і навіть в такій примітивній роботі далеко не будь-хто. Ми он колись з мамою на дачі землю перекопували і мене з городу на швидкій завезли прямо в лікарню.)) (ну, але то не смішно) Тому за махання лопатою я тепер не берусь. До всяких фізичноважких робіт здоров"я треба мати, а навіть якщо воно і є, то постійною такою працею його дуже легко можна вгробити...
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей там більшість живе на кредитах на житло! а машини там дешеві
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей нє, я маю на увазі наші заробітчани. То як місцеві жителі там заробляють і живуть мене не дуже цікавить.
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей розумієте, якщо озвучити суму в 1000є - звучить дуже, бо не всі тут мають таку ЗП, навіть сукупносімейну. Тобто на день оплати праці суть є, але, віднявши всі обов"язки, компенсації дітям-батькам за відсутність мами, вихожить не так і багато. А отримавши тут скажімо 200є таких "бонусів", коли є діти малі, або хтось не працюює, то не так і багато. З досвіду мого. Моя мама залишилася з дітьми на момент моєї відсутності, і я все казала їй "не економ, купуй все що необхідно", хоча сама живу і жила завжди рахуючи, далі школа - не встигає, найми репетитора, вихідні - сходіть десь. І це все гроші. І так я компенсувала свою відсутність. Не скриваю цього. В результаті - ніби гроші є, але на кінець місяця ні грошей, ні життя, ні задоволення.
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей можна, але то досить важко, знаю на свому прикладі. основне чітко розставити пріоритети Стосовно заробітків жінок, я проти того,щоб кудись їхати і залишати дитинку без своєї опіки. Якщо ситуація вимагає, хай чоловік думає. як йому працювати, щоб вирішити ситуацію. В нас була розмова з чловіком, він мав можливість їхати в ПОльщу, працювати по спеціальності, приїжджати раз в 2 тижні і заробляти в 2 рази більше. Я просто відкинула зпазу ту ідею, на разі вистачає того, що є. Аналогічно ніхто не має права судити людей, які поїхали закордон на заробітки. В кожного своя ситуація. І казати, що хтось винен, насамперед чоловік, який дозволив жінці їхати. А діти є діти.Не думаю, що хтось з дітей казав мамі давайте їдьте, бо нам потрібно квартири купити. 90-ті були для всіх важкі. Хтось міг змиритися з тим тотальним бузгрошів"ям, хтось ні, тому приймав таке складне рішення. Основне питання, чи діти оцінили ту жертву батьків, а не сприймали як належне.
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей Та чому. Завжди можна таку межу знайти. Як то кажуть, якщо в справу диявол мачав пальці, то це буде видно завжди, по наслідках. Є ситуації, де людина робить щось із покорою, з молитвою в душі, з довірою до Бога, а є такі, де того нема. І то видно в колі самих заробітчан. Там якраз дуже чіткий поділ на чорне й біле. Хтось впадає в гріх по самі вуха, а хтось навпаки, тримається Бога з усіх сил. Відповідні й наслідки. Нормальна реакція в тих дітей. Бо для дитини НОРМАЛЬНО хотіти мами, ніж чогось іншого. Якщо дітям треба хата чи помешкання, нехай самі зароблять. Чим менше мама робить замість дітей, тим більше вони самі вчаться робити. Звідки в нас оте, що дітям треба купити хату й машину? Особливо, як нам не купили. Не треба. Кому треба, той сам собі заробляє й купує. Не треба прагнути на дітях компенсувати свої рани чи образи. Я розумію, чому все міряється суто грошовими одиницями, але... вас то не лякає? Нікого не лякає такий підхід? Знову ж таки вернуся до психології. Батьки дуже часто прикривають дітьми справжні проблеми. Простіше сказати, що щось робиш заради дітей (живеш із чоловіком-пияком, терпиш побої, їдеш на заробітки), ніж глянути в очі реальним проблемам і визнати їх в першу чергу собі. Та й не дуже українські мами рахуються з думкою дітей. Досить лиш почитати тему про мамів і свекрух. Це не всіх, стосується, звичайно, але такого в житті багато. А ця дискусія така гостра, бо в тому всьому є багато болю. Чи діти вдячні мамі, чи ображені на неї, чи сама мама втекла з егоїстичних почувань, чи не бачила іншого виходу, як підняти дітей на ноги, у тому всьому дуже багато болю, бо розлука між мамою і дітьми завжди болісна. І як би діти не почувалися, вдячними чи ображеними, правда є і там, і там. Тому й бажання пожаліти природнє, бо ми, жінки, приміряємо все на себе, на свою ситуацію, а покинути своє зернятко не так і просто, майже неможливо. І тому це важко зрозуміти. А може, й не треба розуміти взагалі, бо коли людина у відчаї, вона йде на такі вчинки, яких людина в звичайному стані не зробить і не зрозуміє.
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей нестерпна, Лілю, роз"їдаюча. Неможу сказати, що я така мама, що завжди поруч з дітьми, але оту розлуку проревіла, вигризла себе вщент. З тим лягаєш, з тим стаєш, обідаєш і думаєш, чи їли мої, маєш вихідний і ходиш тим містом чи селом як сновида, і мрієш, мрієш, мрієш. Це жахливо. Для мене. Але є які нормально це перживали. Кожному своє. Наголошую, що це моя величезна помилка лишити дітей на 8 місяців, хоч і на маму, але лишити. Не уявляю, якщо б там залишилася. Волію пісну кашу їсти, канапки на прогулянку в центр в торбі нести, ніж бути далеко від них. Але так я думаю вкусивши тих заробітків, при чому ніхто там мене не кривдив, нормальні були роботодавці, люди навколо. Просто чужина, і ти в чужині. Але. Багато що змінилося через ті події. Я змінила своє ставлення до себе, до грошей, до стосунків. Мені треба було поїхати в Італію, потрапити на роботу в каноніку, доглядати маму настоятеля парохії, щоб почути слова які все змінили "Бог привів тебе на світ, шоб ти була щасливою, сама себе зробила щасливою". Так і є.
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей Бо вдома робити таку роботу соромно й непристижно. А ще є проблема прив'язаності до однієї спеціяльності, яку обрали в 17 років. Люди часто думають, що в якомусь віці вчитися вже запізно. Та й часто здається, що там "легкі гроші", то вже на місці виявляється, що там важко фізично, важко морально, а ще й рекет, і проблеми з житлом, і перші місяць-два зарплати треба віддати тому, хто тобі роботу знайшов, і "тимчасові" чоловіки та дружини, а вернутися додому зразу не завжди можуть, бо або гроші позичили, щоб виїхати, або просто соромно, що всім вдається, а тут невдаха. Того всього дуже багато, однієї відповіді нема. Багато з того всього ніколи не долітає додому, до дітей, друзів і родичів. Робік дуже добре все описала, правдиво. І то правда, що після кількох років за кордоном людина вже адаптується там, навіть якщо їй дуже важко жити, але є певний момент, коли за кордоном почуваєшся ЩЕ чужим, а вдома - ВЖЕ чужим. Його дуже важко пережити. Часто буває так, що він затягується. А із зачарованого кола теж не кожен уміє знайти вихід. Як непросто обірвати ниточки й виїхати на заробітки, так непросто потім попалити мости й вернутися. Я дуже вдячна татові, що він колись їздив лише на літо, що не відпустив маму. Я розумію, чому так схудла за те кожне літо мама, і чому потім він уже не поїхав більше. Не знаю, чи сам не захотів, а мама не перечила, чи вона його не відпустила, бо здоров'я підривав там. А може, обоє не хотіли, аби він знову вертався в ті бруди, на які довелося надивитися в колі наших заробітчан. Вони мені завжди повторювали, що не дали хати й машини, але дали виховання й освіту. І я їм вдячна за те, що вони мені дали, й дуже то ціную, і вважаю, що вони дали дуже багато. І я тільки завдяки цій темі зрозуміла, що там само й діти заробітчан (не всі, але є таких досить) цінують те, що їм батьки дали. І я переконана, що якщо діти цінують таку жертву, то це заслуга самих батьків (хай їх і не було поруч), а якщо не цінують, то і це "заслуга" батьків. Мій чоловік їздив до Польщі викладати на запрошення університету в Варшаві, тобто теж по спеціяльності. Їздив на 3 дні раз на два тижні. Я щось ніколи не сприймала то як заробітки.
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей не порівняти раз на 2 тижні на 3 дні на звробітки і 1 раз додому за 2 тижні.
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей ото точно, тим більше в нас тільки народилася малявка і мені важко було уявити, що він буде пропускати щоденні досягнення малятка. Тим більше появився стимул тут більше заробляти,щоб взагалі відкинути питання заробітчанства. Так, я хочу дати своїм дітям більше, ніж отримала сама, але не такою ціною
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей Моя мама коли народила мене, а потім стало питання віддавати в ясла - не вийшло, бо я часто хворіла, сидіти тут зі мною не було кому тут бути (мама вчителька, тато електрик в ЖЕКу, отримували не багато ,а тато ще аліменти на 2-х дітей від першого "зеленого" шлюбу платив). Мене відвезла мама малою до батьків в Слов`янськ, ы я жила там до 6 своїх років. Мама каже що то було дуже їй тяжко морально, приїздила раз на рік..якось я їй навіть по телефону відповіла, що моя мама померла (і звідки я то взяла, отак просто ляпнула). Але чесно з боку діток..не знаю, чи то так тяжко..я того взагалі не пам`ятаю, зі мною возились, все купляли, бавились, в мене не було браку мами як такої. І потім на стосунки це ніяк не вплинуло, ну сказали "от твої батьки - тепер поїдеш додому з ними". Ну класно - не було-тепер є. Можливо це тільки мій досвід, але за 5 років без мами, тоді в дитинстві чогось недоданого я не відчувала. ---------- Додано в 11:34 ---------- Попередній допис був написаний в 11:04 ---------- як на мене, нічого такого вона не сказала, все в міру, просто якщо кожне слово на себе приміряти.. Маю досить багато знайомих, в яких батьки тут сиділи і свого часу бідували, а діти їм потім закидували, що най би краще працювала десь, бо я ніц не мала/в, в той час, як всі з плеєрами-денді-шмотками були. І наче залишились заради діток, але й дітки різні бувають. ---------- Додано в 11:41 ---------- Попередній допис був написаний в 11:34 ---------- риторичне питання, але зараз на 2000 тис гривень прожити - то як називається?
Якщо дитина маленька, то вона може й до когось іншого прив'язатися. Дослідження показують, що будь-хто може замінити маленькій дитині маму, якщо даватиме ласку й тепло. Трохи така шокуюча реальність. Дітки бувають такими, якими їх батьки виховують.
Відповідь: Заробіток ціною роз'єднаних сімей Я б краще жила без телефону і лахів, але з мамою. В дитинстві то не так сильно відчувається, що чогось бракує. Можливо в 10-12-15 років і здається, що новий телефон найбільша потреба, щодо мене, то мені завжди було важко щось попросити купити маму, або вислати гроші. але коли починаєш заробляти свої гроші, це відходить на другий план.
І так. Свою колишню сторінку не можу розблокувати та це я lesya s.Що ж я зробила: Все обдумавши я поїхала в Іспанію.Перший тиждень плакала при виді дітей і їхні часті питання коли приїдеш додому,але якось з часом їм стало добре , бо кожного тижня посилку відправляла і мені вже не так було важко.Була я там 4 місяці,і ніколи не шкодуватиму що поїхала, новий досвід, враження , а головне право вибору в любий момент поїхати додому .
І про дискусії, мені здається що навіть якщо б моїм синам було по 30 років і я мала б можливість і сили поїхати заробляти гроші для них ,я б так і зробила, щоб вони жили в достатку!!!!
Моя мама поїхала закордон на роботу . що її до того спонукало чесно навіть не знаю . чи то якась криза сорока років чи що. Роботу вона мала.з невеликою зарплатою ,але їй би вистачило. А тут не сподівано вона лишила роботу,бо там мало платять і поїхала. Правда на півтора місяці,але всеодно.Чоловік теж закордоном , в селі в нас майже в кожній хаті хтось виїжджає ,а то й по двоє . Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk
Маю серед близьких таку ситуацію, коли чоловік постійно на заробітках, а дружина з донечкою тут. Він за кордоном ще до одруження працював, а тепер просто не хоче тут нічого шукати, бо з його освітою важко знайти роботу хоча б на половину того, що він заробляє там. Я щиро співчуваю їм усім а особливо дитині. А для себе я знаю, що я б змогла поїхати, в країній ситуації: не дай Боже якась хвороба, або щось таке страшне.
