я так і роблю. планую день, займаюся тим що мені цікаво і мені треба. і стараюся дитину більше на нього залишати.
Не пішов, бо не хоче виходити зі своєі зони комфорту. Ви дуже зручна для нього в плані задоволення власних потреб, а з тією хто зна як буде. Тут вже все накатано- спорт, розваги, особисте життя без вас і дитини.... Як на мене, то дуже багато Ви йому дозволяєте! Ви ж собі дитину родили, а він так, просто красівий парєнь)))) Живіть для себе і для дитини, а час дійсно покаже ху із ху. І ще стосовно бюджету, пишіть йому якісь списки покупок, нехай купить все необхідне вам на місяць, а те що залишиться з його заробітків, ну нехай тоді і тратить. Ато живе як студент, в своє задоволення- все собі любімому.
це ніби як перезагрузка думок в голові та погляд на все з іншого боку. зміна обстановки, вражень ,емоцій, захоплень. такий спосіб ,доречі, допомагає майже у всьому. Або ж пом*якшує наше ставлення до ситуації
Думаю, справді, якби хотів, то би вже пішов. Покажіть, що він для вас важливий і потрібний не менше, як дитина, але не жертвуйте собою. І дайте йому зрозуміти, що для того, щоб ви виглядали більш привабливо і жіночно, вам потрібно більше часу для себе, тобто він має більше часу проводити з дитиною. Я за збереження сім'ї. Готова до тапків за наївність
Ну я теж за збереження сім'і. Але, ну яке "покажіть йому, що він вам потрібний" Вибачте за вираз, хлоп рік часу гр....ав коханку, а жінка ще йому показувати щось має. Та то він має показувати хоть щось. Правду вище писали, нплякався з зони комфорту виходити. Й коханка здрейфила, напевно. Почуття згасли, іх розсекретили і вже й митись щоранку до одруженого хлопа бабі перехотілось.
однозначно вартує пожити для себе, оновити гардероб, зовнішність, щоб самій відчувати себе щодня гарною, привабливою, бо таке... як би там не було, б"є по самолюбству І відверто кажучи, хочеться сподіватися, що ви самі зрозумієте, що такий чоловік вам не потрібен... судячи з його вчинків та "розкаяння" --- дописи об"єднано, Jul 8, 2016 --- питання в тому, а чи ЙОГО хотіння ще має мати значення? бо..якщо вдатися до лірики- то я за сім"ю. А якщо по факту- то які шанси на те, що замнеться, забудеться, збудується...? Має бути дуууже щире каяття і спільне бажання обох. А в таких ситуаціях- переважно одна сторона не сильно переймається, бо і раніше не переймалася, а друга- ображена і принижена... Тому, не можу уявити реально, ЯК після такого люди живуть далі разом(((
зараз з дитиною більше проводить часу ніж раніше) на треба час і терпіння. Легко небуде але головне щоб були зміни і в добру сторону бо якщо їх не буде то сенсу в таких стосунках нема( але тут питання ще часу ( я думаю його багато треба( чи витримає він. Я зараз довіряю ми поговорили домовилися про довіру, то мені зараз лекше менше дурниць лізе в голову). Більше дома буває це добре бо ми бачимося разом їмо, спілкуємося про домашнє, про дитину, про те де був що цікавого було...навіть за футбол питаю...веду бесіду) час лікує, надіюся наш шлюб стане міцніший, або навпаки( хоча стараюся з своєї сторони щоб все налагодити. --- дописи об"єднано, Jul 8, 2016 --- я теж незнаю як у нас буде але спрорбувати треба, я знаю що можу жити сама і справлюся з усім, знаю що він вчинив недобре і я не заслужила такого(. Але до того всього призвели ми обоє хтось більше хтось менше( просто головне вирішити ті проблеми в стосунках які були, і пережити те все. Боюся одного що кохання може з його сторони не вернутися і почуння можуть не спалахнути до мене, я над собою працюю і зараз багато роблю для себе, знайомі які мене знають сказали що я дуже змінилася) але ніхто незнає наших проблем я не розказувала, але зрозуміла що мої зміни мені пасують) і я від цього тішуся) бо я почала любити себе і краще розуміти свої потреби.
Зараз на мене всі накинуться, бо більшість за збереження сім'ї, але поясніть мені нерозумній, бо я ніяк не зрозумію , а потім просто домовилися про довіру. Де мотив для тої довіри, чому йому варто повірити?
Ой не знаю, то треба пів століття, щоб таке пробачити. Але чи варто мучитись всі ті роки, бо подружнє життя без довіри то тільки мука, і ніякого задоволення?
а ви не думали, що @shokoladochka дійсно щиро пробачила свого чоловіка і все ж таки довірятиме йому? Якщо так, то вона велика молодець, а чи заслуговує її чоловік на це прощення і подальшу довіру, то тільки вона знає. Я в цій ситуації взагалі не радник.
Цілком погоджуюсь, то треба бути надзвичайно самовідданою щоб так вчинити. Я від всього серця сподіваюсь що такий її вчинок буде винагороджений. Я б так не змогла. Мій чоловік мені не зраджував, але скажем так похитнув довіру, і мені вже важко все це подолати.
Мотивом для мене є збереження сім"ї, а без довіри я незможу пробувати відновити відносини, бо жити в страху що він десь там з нею я нехочу, я зараз вірю що він каже правду і пробує щось виправити, бо він сам признався в зраді і все розказав, він не пішов від мене хоча немає ніякої гарантії що не піде, але пробувати відновити стосунки я без довіри небачу, я зараз не думаю про неї бо для мене вона є наслідком тих проблем які були до того, зараз я виправляю в собі багато всього і в ставленні до нього, і цього є чекаю від нього. Можливо я роблю неправильно чи правильно це вже покаже час бо наразі роблю що відчуваю і як все розумію. Я просто ще багато думала про створінь чоловіків( вони як малі діти( треба їх виховувати і ліпити з них людей( і треба бути сильною і впевненою зараз в собі бо я думаю що я зможу все незалежно від того чи з ним чи без нього. Чесно я хочу сім"ю, хочу щоб нашу дитину виховував її татко, хочу бачити як це відбувається бо мені це приносить радість) почуття мої ще не пропали до цієї людини хоча я на нього дивлюся інакше і бачу краще його недостки. Я незнаю чому я така людина яка непамятає обід, і незлопамятна тому може і виникло безліч проблем бо я про них забувала(( я за 5хв могла забути нга що образилася, і всі мої друзі і знайомі знають що я така.... тому питання довіри для мене зараз важливо і я починаю довіряти. Я колись думала що незможу вибачити зраду( але коли сталося таке і ще й настільки запущено все було ( я вже це прежила( покрайній мірі зараз так думаю і надіюся що до того стану який був ніколи не повернуся. Думаю за любов і щастя треба спробувати поборотися бо думаю ми можем бути щасливими, не всі вісім років були поганими, просто зараз від нього дуже багато залежить. Дякую дівчата за поради, бо навіть виговоритися хочеться і дякую що вислухали) розрадили і просто підтримали думками і порадами.
Ой, йой, щось Ви троха не туда думали. Нянькою йому тепер хочете бути? Він і так як мала дитина поводиться (все для своїх розваг, потім кашу заварив, а ти "мамочко" тепер розрулюй, сама вирішуй і т.д). Як на мене, Вам варто зрозуміти що то ненормально, це не по-чоловічому, і вимагати від нього гідного ставлення до Вас і своїх обов'язків, а не підтримувати таку його поведінку.
Сто процентів погоджуюсь, ви ЖІНКА (а судячи з того що ви зробили, вами захоплватись треба), а то не Жіноче діло підтирати соплі чоловікові який добряче провинився. Змусьте його себе цінувати.
от з цим я ще незнаю як дійсно правильно себе повести зараз багато читаю всього і тут і взагалі статей різних і думок психологів різних...і ще шукаю підхід( бо чесно хочу щоб він знов закохався і тоді думаю він сам зрозуміє це але як о зробити правильно я ще точно не визначила) але працюю над собою, займаюся собою бо нехочу бути такою як була, я пробую в собі щось нове відкрити і на себе по інакшому зараз дивлюся) бо знаю що я найкраща і зможу все) бо жінки якби то не було сильніші за чоловіків) Як казав один мій викладач "праця творить людину" такщо потрібно завжди працювати на собою і ніколи незабувати про це) я забула про себе(.
@shokoladochka, а він побачив якісь зміни у вас? бо я пам'ятаю, як ви писали, що чоловік не хотів проводити з вами час, критикував вас і вашу зовнішність, робив зауваження і таке інше, то зараз він що каже? я от за те, щоб зміни (і внутрішні і зовнішні) були для себе, а не для того, щоб чоловік зробив вибір на користь дружини, а не коханки. бо чи не почне він з часом знову задивлятися на когось (на його думку) гарнішого, більш доглянутого, і знову цим дорікати? це звісно добре, що ви дали йому ще один шанс. але ви повинні розуміти, що це ви дали йому шанс, а не навпаки. і це його ставлення до вас має змінитися в кращу сторону, це він має тепер задобрюватися, робити компліменти, дарувати квіти (які раніше не дарував) і запрошувати вас проводити разом час. от подивіться чи цінує він ваш такий надзвичайний крок (збереження сім'ї) чи сприймає як належне.
@shokoladochka, спостерігала тут за вашою історією, і от що вам пораджу: дівчата тут вас хором відправляли на шопінг, манікюри і по нові парфуми. Ви побігли і сказали, що змінилися. Вибачте вже на слові, але ви не змінилися. Від того, що ви вбрали нову сукню і намалювалися, ви не стали раптом себе більше любити: ви все стараєтесь налагодити, виправити, змінити, щоб йому подобалось, фокус всіх ваших дій - на ньому. Ви зараз все в тій же психологічній ролі, що і завжли. Лиш в новій сукенці. Тому пораджу вам таке: підіть до психолога, не пошкодуйте грошей і часу, тим більше, зараз ви на емоціях, налаштовані на собі не економити, попрацюйте над своєю самооцінкою, розвитком свого Я. Тільки внутрішні ці зміни мають бути. Сукенки - то всьо мішура, хай і приємна. І на то треба часу, то не тиждень, і не місяць. Але походіть, (я і не хотіла спочатку писати - може і дещо образливо звучить мій допис), та все ж не втрималась, шкода бачити, що добра і м'яка жінка, чиясь мама, себе втрачає...мені лише за таких розкладів бачиться шанс на реальні зміни.
мені є кого нянчити( я його не нянчу але хочу скласти план дій як своїми вчинками діями, змінити його, змінити його ствлення. Тут я ще в процесі роздумів як правильно повести себе, ну і при дитині дома я неможу бути істеричкою,злою і поганою...бо вона те все бачить тому стараюся поводитися так щоб не нашкодити дитині, я не угоджаю в усьому під ніс нічого не даю, але дома є все захотів пішов поїв, тобто я не бунтую і роблю щось на зло йому. Я хочу щоб він хотів прийти додому і провести час з нами а якщо я створю умови інші він буде втікати то точно не на користь нам всім....( але ще кажу я в процесі і багато ще читаю і думаю що зробити( головне я почала роботу над собою) і так зараз люблю себе за це) що почала до себе інакше ставитися) дівчата ви в цьому дуже помогли). Дякую Вам!!!!) --- дописи об"єднано, Jul 8, 2016 --- зараз каже що я дуже гарна стала і змінилася, подобається що я бобі купила, просить показатися в тому вбранні, подобається фігура моя) але за такий короткий час самі розумієте це не багато але компліменти і зауважання в позитивну сторону є.
