Мудре не пораджу, але мій досвід чотирьох дітей такий : якщо дитина спить, то на горщик не піднімаю. Якщо проснулася - пропоную. Якщо мокра і проснулася, або я це побачила, то переодягаю. І чекаю, поки перестане пісяти або стане сама просинатися. Рано чи пізно той час настає. В моїх дітей це було в період від 2 років до 4,5.
Я вночі спеціально не будила, щоб посадити попісяти. Як був прокол, то просто міняла мокре і переодягала сплячу дитину і лягала спати далі. Перед сном мінімум пиття.
мені було б спокійніше якби вона сідала сама на горщик замість присісти на підлозі чи на дивані і налюрати А так то все ок, бо протестів проти висаджування зовсім нема. Ну і вік, я щось думала, що вже можна було б і на горщик пісяти. Я його витягую правда раз в 3-4 місяці
@Plenilunio і ще мене цікавило, як висаджувати по-великому, коли появляється чутливість на запахи. Мені уявлялось, шо в горшку це не так відчуватиметься. Тоді хоч одною рукою можна носа закрити
Скажу так: Владислава пробило після 2х. Отак раз і з "0" перейшли на 40%. Звісно, я то контролювала, бо мене калюжі таки дістали. Мабуть, через те, що не могла йому довіритись в тій справі повністю, то справи йшли дооовго, десь аж від 2,5 почав практично без залюрувань бути увесь день (
Мене від народження і до моменту коли почав ходити власне на горщик не кхммм... не бридило. А от як тільки почав стабільно йти на горщик, то мені одразу стало потрібно перевчити ходити в туалет на насадку бо вимивати горщик стало різко неприємно
Та мене теж не бридить, хоч чути все добре. Але от переживаю як почнеться чутливість дуже то що буду робити. Хоча чому наперед загадувати
Ви про вагітність?)) У мене не було чутливості до запаху какашок, лише до запаху хімії різної. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Згадала що ще не відмічалася тут. Якщо раптом є ще у кого такі кхм... оригінали які все розуміють, букви знають, пісні співають, енциклопеції читають але все одно вперто какають в штани - то для вас пост під назвою "надія є" Отже, передісторія (хто ще не читав мої страждання тут) пісяти почали вчитися на горщик десь в 1,5 р, влітку після 1,7 ціле літо гуляли без памперса - якщо пропонувала пісяв, сам не просився, не показував і горщик не носив довго. Аж десь в 2 роки в один прекрасний день видав "мама я хочу пісяти", десь тоді зняли памперс і на ніч. А от з каканням було "весело" до останнього часу - все знав, розумів але вперто сідав і какав в штани (десь до 1,5 взагалі любив робити то діло лежачи на животі, пізніше вже навприсядки) І тадам! Ми уже 2 тижні какаємо на горщик, при чому проситься сам, іноді навіть сам тихенько іде, сідає на горщик і робить свої справи (сьогодні в 6:30 ранку, поки я щепробувала спати одним оком, розбудив мене "мама, витри мені попу"). Не знаю що саме допомогло, швидше то у нас було комплексне рішення (бо до того я і сварила, і закакані штани не знімала, і мультиків не включала, і машинки-цяцьки обіцяла - все без толку), а головне Влад сам "дозрів". Отже перше - коли не було гарячої води мене вкурвило гріти воду щоб закакану дупу мити і я мила холодною мочила запрані труси у воду і ними витирала - тобто не настільки холодно як під струменем холодної води, але досить неприємно. Друге - купили ми енциклопедію "Я і світ довкола мене", і виявилося там є картинка що діти в 2 роки вже вміють ходити на горщик. Ну і Влад загалом фанат книжок, їм вірить беззастережно, навіть більше як людям (до того мультики і розповіді про горщик, діток в садку які какають на горщик не вражали), а тепер сам каже "бачиш, хлопчику 2 роки - він какає на горщик, і мені 2 роки - і я какаю на горщик". Ну і третє - ми знову все поміняли на цукерки 1,5 місяці тому цицю на морозиво і булки обміняли - за якихось 2 тижні вже забув про то і вже не торгується, тобто смаколики ми далеко не щодня не їли . Тепер у мене лежить кульок "какальних" маленьких цукерок. Щоразу, звісно і хвалимо за досягнення. Зараз вже є прогрес - про цукерки згадує через раз (бо спершу по 3 рази на день хотів їсти, може тому і какав часто , хоч швидше продовження зубів і спека). Ну але я думаю, що роль цукерок далеко не вирішальна - бо раніше теж таке пропонували, але Влад "не вівся". А тут ще десь місяць тому почав казати "я хочу какати", але коли садили на горщик сидів на ньому, іноді пісяв а потім за звичкою какав через півгодини в штани. Тобто швидше в дитини в голові зірки зійшлися, а я вже трохи допомогла "кнутом" - холодною водою, "пряниками" і авторитетною думкою пані Барзотті автора енциклопедії Ну і, з того що я читала на просторах інтернету на тему довгокакання в штани, зрозуміла що зазвичай діти спочатку починають какати на горщик, а потім пісяли. Якщо дитина має в 1,5 роки проблеми з каканням, то є всі шанси що то затягнеться, бо причиною тому є якісь глюки в голові і поки вони не минуть і дитина сама не доросте - сварити, задобрювати і боротися майже даремно а робити то дуже "настойчіво" навіть шкідливо (можна спровокувати психологічні закрепи і інші проблеми). "Просвітлення" найчастіше настає так як і у Влада +- в 3 роки. Тому, запасайтеся терпінням і господарським милом (для прання закаканих штанів) і знайте, що то мине!
В мене дочка почала какати на горщик в 1,5 роки, пісяти - в 2. А син ніяк не реагував на горщик до 2,5 років. В 2,5 роки наступило різке просвітління і він одночасно почав пісяти і какати, вночі спати без підгузка і не впісюватись. Всі діти різні. Тут головне терпіння мамі і все буде добре. Як каже моя лікарка: "не треба з привчання до горщика робити культу чи проблеми. Ще в підгузнику ніхто до школи не пішов"
мені як хтось таке каже, то я всередині вся закипаю. бо то така дурна фраза і коли я чую, що дитина в 2,5 роки ще повністю ходить в підгузниках і мама тим не париться, то нічо хорошого про маму подумати не можу.
В мене малий вперто не пісяє на вулиці і в малознайомих місцях. Що то робити, не знаю. Ні стоячи, ні підсаджуючи, ні на горщик. То дикі істерики по 15 хв, і терпить до останнього потім в штани. І головне: ходить в мокрих, йому ніц не заважає, ще й знімати не хоче. Вже і примовляли, і цукерки і хвалили. Ніц. Вдома вже як місяці 3 пісяє сам і какає теж. Какати до речі теж не проситься, якщо в Монтесорі, тобто він поїв, і одразу за 10 хв какає, то виховательки памперс йому вдягають, він какає - знімають. Як посадити на горщик - результату не буде. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
я ніяк не можу почати з тим горщиком. Мала часом каже пісь-пісь і за якусь мить я чую, що памперс тепленький. Почала я її в такі моменти кликати до горщика, то вона підбіжить, в руки візьме, а пробую садити - і ніяк, плаче, тікає. Щопроавда я то наразі несистемно роблю, але часом так пробую після сну посадити, то вона буквально на мить сідає і вже рветься бігти і все. А я бачу, що і я сама якось морально не готова чи шо... бо почитала тут як пишуть шо вся хата запісяна коли без підгузка, і подумала шо як наш килим стане теж такий "пахучий", а ше в ту спеку, коли ітак нема чим дихнути... словом на якусь системність важко мені наважитися. Ну і так толком і не знаю з чого таки починати.
Почніть з того, що зніміть килим. В таку спеку дуже приємно ходити босоніж по підлозі А з дитини зніміть підгузок і десь на видноті поставте горщик. Періодично, але не нав'язливо і не що кілька хвилин, пропонуйте дитині на нього попісяти. Пояснюйте, для чого він призначений. Як попісяє на підлогу, спокійно витріть і поясніть стоп'ятсотий раз дитині, що пісяти треба на горщик. Запасіться терпінням і з часом дитина зрозуміє, що мама від неї хоче --- дописи об"єднано, Jul 7, 2016 --- Я розумію про що Ви, але мала на увазі трішки інше. Не забити на привчання до горщика і не пустити на самоплин (цього я теж не схвалюю), а не робити з того вселенської проблеми чи культу, коли перелякана мама бігає щосекунди за дитиною з горщиком, бо в сусідки вже ходить, а в мене ще ні. Просто всі дітки унікальні. І якщо одна ходить на горщик в рік, інша до того може дозріти і до трьох.
@Retaret літом навпаки легше таке починати. Дитина в одних трусиках може бути, легко міняти. Я наразі просто пропоную час від часу, але в результаті висаджую над внною, бо сісти на горшок не хоче ніяк. Відтоді як ходити почала
По інтуіції, не знаю якщо чеснл. Не завжди вгадую, але таки часто. З каканням точно знаю коли, то видно
А в нас синочок вдома, як ходить бeз підгузника, то проситься на горщик і пісяти, і какати. А як одягнути підгузник, то нe проситься пісяти, лишe какати, алe какає на горщик він вжe давно. Як то бути? Особливо мeнe цікавить, як бути, коли ми нe вдома? Тeж нe одягати підгузник? Часом дeсь поза домом я пробую його висадити, щоб він попісяв, алe він зовсім нe розуміє, що я від нього хочу Як то йому пояснити? Надіслано від мого MX5, використовуючи Tapatalk
Давно це було..., але наше звикання до горшка починалося після сну. Мій малий був схильний до закрепів, то какати на горшок пішов, як тільки почав добре сидіти. Йому так зручніше було. Потім почала висаджувати на горшок після кожного сну.
@Fiancee може спробувати тренувальні трусики або багаторазові підгузники? Аби дитині будо дискомфортно в мокрому
