Просто ми вже пішли на поступки заради дня народження дитини. Вона з ним їде 2-го липня на море, день народження 11 (понеділок), вони повертаються звідти 14-го, а відмічати будемо 16-го (в суботу). То я розумію, що в неї не буде часу підготуватись, а дитині не поясниш чому мами немає на дні народженні. Я взагалі запропонувала один рік ми організовуємо св,ято, на інший - вона. А ще малий нам часом каже, що мама питає -коли вже ми її запросимо до себе... Я вже молюся, щоб вона когось собі знайшла і жила щасливо, не лізучи до нас. Може її зі своїм колишнім познайомити. То будуть два чоботи -пара. --- дописи об"єднано, Jun 27, 2016 --- Ми зайнялися якось таким питанням. Звернулись до юриста. Але там більше залежить все від опікунської ради, а там пояснили, що дитина ще мала і суд може бути не на нашу користь. А може бути й таке, що вона упреться і дозволятиме зустрічі будь-коли, але на своїй території.
Дівчата та я не тримаю злості ніякої на 'неї'. Це просто один раз так було, я насправді нічого не відчуваю до тої людини. Абсолютно нічого, боюся щоб життя нас не звело колись на роботі або ще десь лише.
Ви не відчуваєте? Ага, п"ять раз)))) Ви відчуваєте СТРАХ. І проблема не в ній (до речі, а чого написали в лапках?), проблема в вас. Ви і нападаєте, і боїтеся виключно через те, що порівнюєте себе з нею. Підозрюю, порівняння не на вашу користь. Інакше не було б отого всього.
А яке ви маєте відношення до її дитити взагалі? Ви думаєте дитині треба підготовки до ДН? А чому мами не має на дні народженні? Вона ж якраз і буде на ДН (11), а вас не буде. Можна ж декілька раз посвяткувати дитині. Теоретично, якби нова тьотя чоловіка, почала б переживати за ДН моєї дитини, я б напряглася, і теж би подумала про поїзду власне на цю дату. Це просто...
Ви кажете кілька разів посв,яткувати ДН, а хрещені батьки (та й родичі) теж нехай кілька разів відмічають і їздять один день до нас, на другий день до них... А на рахунок підготовки, то мама дитини сама сказала - організовуйте. І рахую, що вона зовсім не НАПРЯГЛАСЯ, як ви кажете, а навпаки розслабилася. І добре, що хоч "новій тьоті тата" є час для того, щоб зробити дитині св,ято.
Ви ж не будете дитину забирати від мами, а лишень узаконювати години і дні побачення тата з сином. Може впертися і вимагати зустрічі на своїй території, а так само можна вимагати щоб було на нейтральній території(чи у вас дома) але в присутності опікунської ради. Стосовно ДН дитини, він відсвяткує з мамою на морі, а потім зі всіма дома. До речі скільки років дитині?
Якщо дитині буде цікаво, то чи буде мама і тато на ДН не має значення. А стосунки(допустимі межі) ваш чоловік зі своє колишньою дружиною має вирішити сам, бо виходить що ви більше тим переймаєтесь ніж він.
Курче, ви так зневажливо про неї пишете. Яке право блін маєте? Знаєте, я ото вже кобіта ніби доросла і батьки мої давно розлучені, але дуже мені важко дається досі спілкування з татов оюжінкою новою, яку він нам прямо від початку відверто пхає. А я не хочу і все .. І дитину їй свою не хотілось давати на руки, і неприємно, що вона там у нас в Брюховичах жила певний час. Були в нас конфлікти і ріщні ситуації.. І мамі мофй , хоч давно розлученій, але було важко в певних ситуаціях... І може вона теж так про нас говорить своїм коліжанкам, як ви тут про колишню чоловіка, яка до речі є мамою сина вашого чоловіка... --- дописи об"єднано, Jul 7, 2016 --- І ви так себе подаєте, ніби ви така вся така пухнаста і добра "мама" для сина чоловіка, а вона вся така пофігістична карга, прям мачуха... Але сорі, ви не мама тій дитині, мама в нього одна і для нього найкраща по любе вона, незважаючи на супер пупер свято день народження, яке влаштовуєте ви...
Почнемо з того, що я зовсім туди не пхалася і мене ніхто не пхав, якби вона сама нам не поставила ультиматум, щоб я приїхала до неї, а тоді вже вона нам дасть дитину. І я не зневажливо пишу, хоч, повірте, маю на те причини, бо стільки було грязі в мою сторону....А я її з ним не розводила. І причину того, що розпалася сім.я далеко не в мені треба шукати, а робити якісь висновки (ще після першого розлучення). Я себе не подаю, я просто живу. І тим більше не претендую на роль матері її дитини. А ви так пишете, наче це якесь змагання - хто краща. Це просто життя. А якщо у вас образи ще з дитинства, то до чого тут інша жінка вашого тата? ... на нього й зліться.
Ну так і не рахуйте кількість їхніх розлучень.. звичайно, а як мало бути??? Я би ще дуже добре перевіряла нову жінку чоловіка, перш ніж впустити її в життя дитини... Ну це саме ви так пишете, я шо, просто неприємно читати, відчувається у ваших словах зневага до тої жінки.. А про тата мого і мене, то так, до прикладу, злитись я ітак ні на кого не злюсь. При чім тут дитинство? Можливо вам тоно не зрозуміти, ьо ви не колишня, а теперішня і дай Бог вам того не відчути.
Ви почали стосунки з своїм чоловіком вже тоді, як він був розлучений? Ну правильно. А як ви хотіли? І ви би так само зробили. Якщо я віддаю дитину чоловікові, який має нову, чужу для моєї дитини , жінку, то звичайно я хочу побачити спочатку сама, з ким моя дитина буде проводити дні. Це нормально. Пишете. Чесно. Ну звичайно. Вона зі своєю дитиною була на ДН. Якщо тато хоче святкувати ДН дитини, то нехай організовує. А що тут такого страшного. А ви коли виходили за нього заміж, знали, що в нього є дитина іщо вам прийдеться час від часу такими справами займатися. Тут нічого надзвичайного не бачу. То її право. Ви добре ставитеся до дитини. То відчувається. Але ще відчувається, що ви намагаєтеся "бути кращою" для її дитини і в очах чоловіка.. Вона мама - і я можу зрозуміти її почуття. Їй здається, що ви намагаєтеся замінити її дитині маму. Вона переживає за дитину. Як вони там жили з чоловіком - то їхня справа. І раз ваш чоловік її вибрав і народив з нею дитину, то не така врна вже і погана.
Нормально. Але виставляти ультиматуми - не нормально. І по ходу запитання - а якщо нова жінка не сподобається, адже наше "подобається-не подобається" є чисто суб"єктивним, то що, дитині і батькові буде відмовлено у спілкуванні? Букви не мають емоцій. Емоції в них вкладає читач. От вам і приклад суб"єктивного сприйняття. А ви не думали, що людина, яка з тою жінкою мала честь поспілкуватися, не знайшла за що її поважати? Не аргумент ні разу. Народження дитини не є гарантією, що жінка/чоловік хороша людина.
Виставила ультиматум - це зі слів форумлянки. А якщо сказати ''поставила умову'', то нормально? І я вважаю, що умова ''познайомитись з новою дружиною'' перш ніж давати дитину цілком адекватна. А якщо ''не сподобається'' і не дасть дитину, то для того є суд. Тато має право бачитися з дитиною так само як і мама. Букви не мають А от слова і фрази - навіть дуже. Я розумію, що може та колишня дійсно їм дуже насолила. Але її почуття зараз зрозумілі - вона просто ревнує дитину до нової друдини. А взагалі такі питання, як опіка над дитиною і все що того стосується мав вирішувати чоловік ще тоді коли розлучався. Надіслано від мого SM-J200H, використовуючи Tapatalk
100% Тільки питання - нащо було заводити дитину з такою жахливою дружиною. Бо форумлянка пише, що як вони почали зустрічатися, то чоловік вже був рік розлучений. А дитині 2 роки. Тобто розлучився ДРУГИЙ раз - коли дитині був 1 рочок! Я перепрошую, а перший раз розлучався коли вагітною була, чи ще до вагітності? І то, як на мене, чоловіка характеризує теж якось не з кращої сторони. Просто ми тут завжди чуєм лише одну сторону, а як було насправді - не знаємо. Та і не треба знати, напевно. Тут мова йшла про дитину, і те, як її не можуть поділити дорослі люди. А все решта - дрібниці. --- дописи об"єднано, Jul 7, 2016 --- Тоді виходить що і чоловіка немає за що поважати бо одружувався з нею АЖ два рази і ще й сина разом народили? Де ж його очі до одруження були? Після першого розлучення? Як то кажуть, ми притягуємо собі подібних.
Суто моє скромне- інтереси дитини тут не в пріоритеті. Дорослі грають свою гру. Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
