Зрада чоловіка, що робити? (2)

А ви собі уявіть, що тамта баба теж чекає його рішення

я взагалі-то думаю, що якраз та жіночка рік чекала, що ваш чоловік піде із сім"ї -- і їй чекати набридло. Певно і вона йому якийсь ультиматум поставила. А він замість того, щоб прийняти рішення, яке йому приймати абсолютно не хочеться, бо його повністю влаштогвує так, як було: жінка, коханка... -- взяв і все жінці розповів. Чекав, що може вона його вижене -- і він із чистою душею піде до коханки. А жінка на нього відповідальність звалила, та ще й вибачити готова. Короче, я про інше хотіла написати

І якщо у тих стосунках усе так побюудовано на його захопленні коханкою, її доглянутістю, красою... То ви собі уявіть, як вона зараз "відшкрябується". Там напевно усі подружки на вуха поставлені і особисте життя подруги влаштовують. Там навіть якщо у неї із фінансами не альо, то подруги, які про ці стосунки за рік точно начувані, останнє віддадуть, щоб їхня коліжка виглядала перфектно. Тому поки ви тут сидите-думаєте, аналізуєте -- ця баришня шопінгує і підмарафечується по повній.

У вашому випадку я би плакала як недорізана і шмотки б його із хати викидала. Але усі ми різні. Якщо ви готові простити, то мусите стати кращою за коханку. Тому мусите його у вівторок зустріти ну просто, як міс світу. Ви питались, що таке жіноча хитрість? Та то вона і є. Ви мусите зразити його наповал. Ви мусите так виглядати, як у день весілля не виглядали -- якщо справді хочете відвоювати цього чоловіка.

Ну от ви собі уявіть ситуацію: він приходить, ви така звичайна, сідаєте за стіл переговорів і далі тянете ту гуму і соплі жуєте. Нафіг такий сценарій. Поговорите потім.

Звісно, я у жодному разі не кажу вам з порога із ним у ліжко. Але він повинен побачити і ви повинні пояснити, що він може втратити і який скарб може комусь іншому дістатись. Причому дістатись із його дитиною -- а він нехай чужих баве. Якщо хоче

 

Тото й воно, що не у всіх ця хитрість є. Одній дамі то зробити, як 2 пальця, а інша ну не може грати ролі. Простячка з доброю душею, і ту душу всім показує. А воно блін таке Г, щоб замість того щоб цінувати таке добре, ще й плює в ту душу.
І згідна, треба проявити хитрість і характер, показати, що вона краща, що він втрачає багато, і що він помилявся, а не вона в чомусь винна. Я б теж розшиблась, але здивувала чимось. То не один зовнішній вигляд, то треба відчути себе по-іншому, покохати себе! І так кожного дня!)

 

Це ключове.

А я ні. Ботомушо виглядала сама собі, як істеричка. А він як має щось втратити, то королеву, а не істеричку.

 

вифранчуватись перед зрадником - не моє, тому
- сковородинг
- гірлянда з його порізаного одягу від входу в під'їзд до квартири

він, думаю, здивується

ну я щось погано уявляю як оце все можна організувати так швидко. Форумлянка сама не сильно вірить, що вона краща, і самими зовнішніми маніпуляціями цього не досягнеш. Ну намарафетиться вона, а він і радий - для нього, певно, старається.

Мене взагалі дивує швидкість розвитку ситуацій в двох останніх випадках в цій темі. Я так скоро на такі теми не вмію думати і приймати такі важливі рішення.

 

якось так образливо звучить...

 

чого?
Наївно трохи, але мило.

 

Ну про швидкість - да, то теж не моє. Я потребувала б набагато більше часу, щоб прийняти рішення для себе. Але тут кожному своє, і в кожного свої методи впливу на чоловіка. В когось секс, в когось сковорідка, в когось їжа, ще там щось...універсального рецепту нема)))
А про зміни в собі - я по собі знаю, що я коли маю деньок, щоб був призначений саме для мене, манікюр, ванна, макіяж, щось почитати, десь прогулятися, і т.д., то в мене щось всередині змінюється. Тих пару годин "для себе" приносять задоволення, і ти вже й по-іншому виглядаєш! А далі - я так і кажу: кожного дня продовжувати цінувати себе!

 

Ну не знаю, чи образливо, але якось та трагедія як швидко розвинулась, так і швиденько згортається, з щоденним моніторингом подій. Мені б таке сталось - я б на форумі через рік написала один пост. Може.

 

Та ні, я зовсім не в образу. Я по доброму. Безхитрісна й наївна. Просто шкода мені, що жінка добра, до нього з усією душею, а він так...вже не буду писати як, щоб не образливо було))) бо там у мене інші слова

 

я зараз дуже стримана і давно себе привела в порядок ще до признання бо якось прийшов такий час і весна хотілося чогось свіжого.... але не про те. Я ж перша на контакт зараз не йду жду. Чемно не витягую слова не навязуюся, говорим про дитину і чи все добре в мене. Я сюсі вже не розпускаю я писала вже 2 дні не плачу( і доречі без заспокійливих вже як на диво вони мені не помогли я від них спати немогла(((( я зустрічати небуду просто буду дома коли він приїде і думаю буду гарною і взагалі хочу обновки зробити ) ви гарно написала я скористаюся порадою бо частково хотіла так зробити) а ще думаю завтра піду собі квіти куплю такі як він їй купив а може ще кращі і нехай тішать моє око, бо оце ж як вона написала на фейсбуці мені я ж як зацікавлена жінка подивилася її профіль то букетик там гарний був на стіні. І коменти подруг і друзів також в мене нема так багато друзів які б так писали і коментували.але тут теж не про те просто згадала(( і без емоцій(. Я от деколи себе зупиняю на думці вже чи треба він мені( але дитині точно треба, але коли згадую які в нас були перші роки то таки треба якщо ми зможем повернути те все і забути про це все як страшний сон(я просто часто фото дивлюся старі).

 

та йой))
то ж тільки моє особисте сприйняття, а форумлянку це може зовсім не ображати

 

я знаю що краща бо я б ніколи не забирала батька з сімї від маленької дитини, і чоловіка який 8 років в стосунках. Вона мені писала свою історію ...і там була фраза що її чоловік кинув з двома дітками, вона ходила до коханки і.т.п і що хотіла щось з собою зробити( отак то то я ж до того що я б ніколи не пішла до неї бо це вище мене, я і в думках не мала з собою щось зробити бо не дурна, розумна симпатична, з гарною фігурою я маю своє житло, машину, і дитину якій потрібна мама. Я краща в усіх випадках!) Я думаю якщо незахоче мій чоловік мене то так і буде, хтось інший полюбить мою доброту,щирість, і всі якості якими я володію, бо я не безнадійна і досить самостійна просто те кохання мене робить залежною( і це складно було. Зараз я просто прийняла факти і зробила вибір, зробила все щоб врятувати свою сімю. Якщо він незахоче то я скажу дитині що це не мама винна що татко не живе з нами, мама любила і любить татка просто татко так вирішив. І знаєте що найгірше я йому бажаю щастя бо людина він хороша і люблю його, зла точно небажаю, він подарив мені маленьку квіточку) і хороші роки життя завинятко останнього.

--- дописи об"єднано, 3 Липень 2016 ---

я люблю цей час в мене це коли дитина в обід спить) я роблю щось для себе але за ту годину не завжди встигну( я один раз залізла в душ мала сиділа під душом і плакала а мені так хотілося побалдіти під шушом просто розслабитися) тяжко коли нема кому помогти) але зато я сама виховую дитину і ми дуже блиські) я тішуся всіма її кроками, новими навиками))) збитками.....))) тут мене вже понесло)))....

 

Але у Вас нерви залізні, чи то так швидко уже все йому пробачили. В певному сенсі навіть захоплююся такою витримкою, але з іншого боку він, може, навіть не відчуває Вашої злості і розчарування в ньому і йому здається що майже нічого не змінилося, все майже як завжди.

Я і за менші провини краще не говорю взагалі, ні про що, максимум "живі, здорові, вдома". Бо коли починаю, то виходить лише матами і з рукоприкладством (з мого боку), тому знаю що краще взагалі помовчати і дистанціюватися максимально, бо як почну говорити, то мене понесе. Ну але то, напевно, просто я занадто зла і дика "по-жизні".

 

незнаю чи залізні чи ні( але зміни є на папері написані є багато чого що я немогла сказати я написала і він читав були сльози. Ви знаєте деколи не треба нічого говорити в очах можна прочитиати якщо добре знаєш людину.

 

Якийсь то всьо брєд сивої кобили і на голову не налазить, пардон... То так, спостереження збоку

 

на рахунок чого сему...все чи останній допис? бо я невмію скандалити я ніколи такою не була я завжди всіх мирила і люди які ненавиділи один одного коли починали дружити зімною то знаходили спільну мову...а про очі то я просто вже не дивлюся на нього так як було до того і взагалі деколи недивлюся і поведінка моя не така як була до того і ставлення і голос інший.

 

@shokoladochka зберігати сім ю, коли є для цього можливості- це , звичайно добре. Але ото почитала , що ви написали, то якось все-рівно робиться з позиції жертви. І цю жертву хтось має оцінити. А ви така благородна в тому всьому лише для себе самої. Ну от була би я чоловіком, то таке позиціонування себе жінкою, то хіба жалість викликати може. А нащо мені жити із жінкою із жалості? Кому вона цікава?Нє, ну соррі за різкість. Якщо вже зберігаєте сім ю, то в першу чергу змінюйте себе. Щоб не жалість викликати , а повагу.То тільки у власних очах вам здається, що ви така благородна і це обов зково колись оцінять.

 

і не давати витирати об себе ноги, знати собі ціну то трохи різні речі. За себе треба постояти, то вже залежно від темпераменту з кулаками, биттям посуду, криками, чи тихо і впевнено. Але бути настіііільки поступливою, всерозуміючою, всепрощаючою то щось із області фантастики для мене принаймі. Чи Ви ті образи збираєте десь глибоко в собі, чи то дійсно якась позиція жертви?

 

Я от читаю Вашу історію і не коментую, бо важко щось радити в такій ситуації. Але я от подумала який варіант зустрічі з чоловіком я б обрала якби опинилась на вашому місці. Я б, напевно, зустріла його гарно виглядаючи, але щоб це не занадто кидалось в очі і ще з порога йому сказала: "о, як добре що ти приїхав, посидь, будь ласка, з дочкою, в мене справи" і втекла б напів вечора з дому. А коли вернулась, то говорила б з ним привітно, розпитала про його поїздку, може навіть трохи пофліртувала. Але ні словом не згадувала про те що нам треба поговорити...а якщо він б згадав, то б відмазалась, типу що маю гарний настрій і не хочу зараз говорити на серйозні теми, давай завтра. Тільки ніяких цьомчиків і обнімань. Наступного дня теж б мирно поводилась поки мала не піде спати, а тоді б зайшла до нього в кімнату теж гарно вдягнена, але не черезчур, з пляшкою вина і тоді б сіли до розмови під винце. Але до нормальної розмови без сліз і зайвих емоцій (принаймі прстаратись).
А ще можна вдень "мимольотом" згадати про якогось старого свого співробітника, з яким недавно перетнулись і який доволі непогано виглядає...ніщо так не витверзвляє чоловіка як усвідомлення того що в його жінки теж можуть бути кавалери і він не єдиний чоловік в цьому світі..

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

от читаю і незнаю( може й давлю на жалість але не свідомо( бо нехочу щоб жалів( я йому і казала що жалості мені не треба від нього.