Як довго годувати дитину грудьми?

я по своїй професії дуже тісно пов'язана із законодавством і дуже часто (майже завжди) замічаю що якби закони виконувалися то би жити стало краще. Одже наш МОЗ говорить так Наказ від 31.07.2006 № 529/49 Про затвердження галузевої програми "Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні на 2006-2010 роки"
де написано

а також Наказ від 04.08.2006 № 540 Про затвердження принципів підтримки грудного вигодовування, критеріїв та порядку оцінки закладу охорони здоров'я на відповідність статусу "Лікарня, доброзичлива до дитини" де в анкеті для оцінку закладу охорони здоров'я на відповідність статусу "Лікарня, доброзичлива до дитини" є запитання

Більш грунтовно з наказами МОЗУ по довгогодуванню можна ознайомитися тут Аналіз наказів МОЗУ (ГВ після 1-го року)

Вартує прочитати:
Как избегать споров и реагировать на критику о кормлении грудью.

Як довго годувати грудьми:
Грудне вигодовування дітей віком 1 рік і більше. Навіщо?
Годування після року

как долго кормить грудью?
ФАКТЫ О ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОМ КОРМЛЕНИИ ГРУДЬЮ
время отлучения ребенка от груди
Естественный возраст отлучения от груди
Когда наступит инволюция?

Завершеня ГВ
Отлучение от груди (1)
Отлучение от груди
Отлучение
Время отлучения ребенка от груди. Когда оно наступит?
Отлучение ребенка от груди (часть 2)
прекращение кормления грудью - практика
отлучение ребенка от груди
Как долго кормить грудью?
Естественное отлучение
Отлучение от груди. Как?

Коли закінчувати ГВ по Біблії
ГВ в Християнстві
Библия о грудном вскармливании. Святые помощники матерей

 

@Markkomp, за дідуся з бабусею не скажу, доки їх годували. Але от як вони харили і не мали можливості робити собі приємностей при цицьканні, розповідали і вони, і мої батьки. Сама особисто пам"ятаю жінку мого дядька, яка пішла до баби в невістки. Як вона в принципі виживала я не знаю, бо волокла все на собі - 4 дітей, чоловіка-алкаша, спочатку лежачого діда, потім бабу, городи, корови, свині, крілі і кури. Якщо уявити, що вона накинула ще на себе бодай один слінг, то тоді повний ппц - вона не людина, навіть не коняка, просто робот. Навіть тепер є дещо схоже по селах, при чому з мінімальними відмінностями.
Легко говорити, коли в тебе квартира, в квартирі, і все робиться виключно в задоволення.

--- дописи об"єднано, 10 Червень 2016 ---

бажання мами головне)))

 

а кажете не секта )))

 

да ладно. моя бабуся згадувала тільки з приємністю. 4 дітей, всі годовані довше року, колгосп, поле, корови, і до корів, лежача баба, вся фізична праця в стайні, коло сіна - все на ній було. і косила, і жала, і шила, так, казала, що діти - тяжко, але що ГВ - ніколи!
ще що порівняти маєте? вона сприймала гв як єдиний час відпочинку. єдиний! там про інші "приємності" мови не було.
і загалом дітей брали з собою всюди, тоді возики такі низькі були (в кого були), а ще були такі люлюки деревяні на колесика, коритка, то для маленьких дітей, а такі що побільше і могли ходити, то товклися на полі разом зі всіма.

 

Не применшуючи труднощі ведення натурального господарства, вважаю, що тривале гв жодної погоди тут не робить. Малі діти - так, роблять, але вони роблять, що з гв, що без гв.

Підбіг і поїв 5 хвилин, мама присіла.

))) та, слінг - то найгірше, що з нею могло б трапитись в такій ситуації...

 

Та ви мама героїня.цеж неймовірно важко. Бо я свою 12 кг лялю майже не ношу.вона це розуміє і не вимагає в мене цього,чого не скажеш про тата - в нього вона з рук не злазить.

Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk

 

Моя прабаба годувала 2 тандемно до п'яти років мала господарку і працювала в колгоспі. Те що годували коровячим і дорослою їжею то так,але і цицею теж.

Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk

 

Хто сказав що не було ні.в селах було ,в містах менше,бо давали дітей в яслі йшли на роботу,як моя баба.

Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk

 

а в мене - ГВ-династія по маминій лінії. далі буде багато букв про те, як я опинилась в секті

Всі, про кого маю інформацію (мама-бабця-пра-) - годували більше півтора року. В різні часи, в дуже важкі і кожній доводилось щось долати з тим ГВ. Комусь голод і брак власних сил і ту важку сільську роботу. Комусь - прилаштовуватись з виходом на роботу в місті. Комусь - проблеми зі здоров'ям, які лікарі поспішали списати на ГВ. А вони все одно годували.
в лікарів реанімації, які виходжували бабиного старшого сина (670 грамів при народженні, 53 рік!) сумнівів не було, що він вижив і виріс повноцінним завдяки ГВ. Тому бабця і сама годувала своїх дітей довго, і мамі якось це "передалось". В мами ми з сестрою по тодішнім міркам "пізні" діти, і звісно, що для нас було все найкраще. В т.ч. і ГВ моє - до року і 8 міс сестри - до 3 років і 4 міс
У всіх були свої помилки. Годування за режимом. Прикорм в чітких півроку. Ми годувались з дурниками і пляшечками (до сих пір пам'ятаю, як прикольно було ту гуму розжувати ї з'їсти ), мама майже весь час ГВ була на дієті для годуючих. Тоді ж побутувала думка про те, що годуючій не можна ані нігті малювати, ані макіяж робити. Між іншим, сестра, попри досить довге ГВ, була відлучена найгіршим з методів - залишання в бабці, перетягування маминих грудей і обмеження маминого пиття.
Мені розповідали про такі речі в рамках статевого виховання. І до мого підліткового віку в мене вже було чітке уявлення про те, що ГВ - це такий собі подвиг, жертва мами заради дитини. Звісно, що нема чого ходити на прогулянки в центр з малою дитиною. А як ти її там погодуєш? Звісно, що нема чого носити облягаючий одяг підчас ГВ. Ще груди перетягне. І взагалі, теплий одяг треба весь час носити і пеленку на грудях. А що ти собі думала? Нагуляйся, навдягайся, навідпочивайся - а тоді вже народжуй і жертвуй собою заради дитини.
І багато в тому дусі. Водночас по телевізору вже йшла реклама "Нутрілону", і в мене-підлітка вже були молоді знайомі мами, які і виглядали гарно і завдяки суміші могли малятко на всю ніч лишити бабцям і піти десь на весілля. Крім того, почала проскакувати фраза, що молока взагалі може не бути в жінки, і раніше діти помирали від цього, а тепер є суміші. Паралелі витягнулись самі собою. Або бути безформенною тіткою - рабою цицьканої дитини, втратити зуби і волосся і поставити хрест на активному житті, або - як нормальні люди погодувати пару місяців і перевести на суміш. Треба ж використовувати сучасні надбання!
Чоловік - штучник з 4 міс - не мав нічого проти таких моїх думок. Він і сам, здоровий і сильний, вважав ГВ просто опцією.
А ще я боялась годувати через здоров'я зубів. В мене фобія стоматологів, я для підготовки до першої вагітності пила цілу купу всього мінерального після здачі цілої купи аналізів і як вогню боялась, що "полетять зуби". Нащо мені тих страждань, якщо є нормальний замінник?
А потім - в нас народився наш старший син. І коли я вперше його погодувала - не можу передати це відчуття, до сих пір пам'ятаю. Та всі пам'ятають це, практично однакове Зараз я сама в шоці від того, як з нулем нормальних знань про ГВ і з купою різнобарвної єресі на цю тему в голові мені вдалось налагодити ГВ. Між іншим, лікарі ПБ першими просвітили мене щодо існування консультантів з ГВ - про те, що це не більше, ніж клуб по інтересах, безвідповідальні люди без медичної освіти, які дають дурнуваті поради Втім, ті ж ПБшники і сказали мені, що попри худорлявість в мене купа молока і треба до півроку годувати. Півроку??? довгувато, подумала я, але коли знов поглянула на свого мікро_сина, "півроку" стали абстракцією, лишився тільки він. І заради нього можна було зробити будь-що

Справді, поки не візьмеш власну дитинку на руки - не зрозумієш, яка вона маленька. І в місяць, і в 6, і в рік, і в два. Та зараз доні 2 роки 8 місяців, а вона мені - немовлятко-немовлятко.
Отже, ми випадково налагодили ГВ. Це був шлях любові наосліп. Методом проб і помилок, звісно. В мене теж була купа помилок - і розціджування, і дієта без показів, і ще багато всього. відлучення в 2 роки теж було далеко не комфортним. На кожному етапі - купа, купа порад, протилежних і несумісних, а від страху зробити неправильно просто сходиш з розуму і який там вже внутрішній голос. Що найгірше з відлученням - я сама зрозуміла, що зробила неправильно, але про релактацію ще не знала.
Я зрозуміла головне: я ДУЖЕ БАГАТО НЕ ЗНАЛА. Як про пологи, так і про ГВ. Так і про догляд за малюком, як виявилось.
І почала шукати інформацію та досвід. Не можу сказати, котра з книг чи статей була найкориснішою. Але можу сказати, ЩО було найкориснішим для того, щоб детальки пазла стали на місце. Це було особисте знайомство з красивими, стрункими, доглянутими, цікавими, розвиненими довгогодуючими мамами. Які жили в своє задоволення і ділились своєю радістю від життя зі своїми дітьми, зокрема, і шляхом ГВ. Жодної жертовності чи "бажання когось переплюнути" за тривалістю ГВ. Просто самодостатній вибір найкращого для своєї дитини.
Звісно, такі ще не стандартні для суспільства речі як тандемне годування і самовідлучення, спричиняли мені певне хвилювання. А раптом не получиться? Але я читала про досвід. Підкріплювала теорією те, що мені подобалось в життєвій практиці. І природні закономірності знаходили відгук у моїй інтуіції. Фактично, всього основного мене навчили діти. А книги, лекції, зустрічі і вебінари - це вже так, чисто для "людини з освітою", інтуіція - вона ж не в мозку, а мозку - докази подавай

 

А поломала династію штучняків...

 

Моя бабуся,що живе в селі, має 5 дітей в всіх годувала довго. Мою маму біля 2 років та інших так само, що мама розказувала, як її брат вже навіть говорив, дай дулю (другу)[цицю], та пуста)). На колгоспів працювала, слінгів не мала. Не знаю як їй так вдавалось, я спитаюсь якось) Але притому соску давала і каші згодом давала з бутилочки. Але водою не допоювала. Мама розказувала, що бабуся дивувалась, що її діти дають воду своїм дітям (немовлятам), а, вона (бабуся) тільки груди. І прикорм, не так рано як тоді прийнято не давала( хіба каші з бутилочки, коли треба було дитину лишити), а пізніше, коли вже дитина сама тянулась до дорослої їжі і їла. Бо так було простіше)

Надіслано від мого HTCONE, використовуючи Tapatalk

 

От і дойшли ми до того віку, коли вже люди не просто дивуютьс-ще годуєш?? А часто косо дивляться.. І натякають, що пора би вже то діло кінчати..
Висадила мене моя сестра.. Маємо поїздку на 4 дні до Кракова з філармоніією. Взагалі по закону я мала право не їхати, але після розмови з директором вирішили їхати всі разом. Моя сестра як то почула сказала, що я тютю і що то мені так видається, що Меласі буде важко, якщо їі лишити вдома зі свекрухою. Що насправді то більше моя залежність, а циця Меласі то просто звичка вже , короче зробила з мене якусь маму параноічку, при тому я невпиннл повторювала, що я краще знаю, що потрібно моїй дитині і вважаю кращим варіантом брати фі з собою. Так далеко, машиною важко, але лишити їі отак раптом на кілька днів я би наразі не змогла, навіть не розглядала такий варіант. І от при кожній розмові я далі чую від неі , що я мучу дитину. Так блін обідно... Бо по фігу, що там всі навкруги кажуть, але коли рідна сестра, бо вона ж знає, має на рік старшу доню, яку в півтора різко відлучила з кошмарними істериками. Приклад для наслідування... Вопшем я чим далі, тим більше відчуваю тиск ззовні. Та мій чоловік вже часом заікається, але я різко то присікаю. Ну чому всіх так то колише, коли нам так двом добре??

 

Що теж, я вважаю, є не мало важливим
У вас є залізобетонні аргументи: "бо ятак хочу", "бо мені так добре/зручно". Все. Ви нікому нічого не мусите доказувати

моєму малявчику 2,2. Якщо десь з кимось заходить розмова про те, що я ще годую, то практично завжди питають: відлучати не плануєш? На що я завжди відповідаю: а нащо? Мені так зручно

--- дописи об"єднано, 26 Червень 2016 ---

Найважливіше, що Вас не повинно колисати те, що їх то колише важливо тільки те, що вам двом добре

 

@Vittoriya дуже розумію як тобі боляче, мусиш відстояти свої межі. Скажи сестрі, що то питання не до обговорення, категорично.

 

Мені пригадалось, що я мала поїздку до Києва на 1 добу, а чоловік залишився з малою, їй на той час було 3 роки, але ми ше займались тим грішним ділом , Короче, що він наслухався вночі..." що ж я буду робити без своєї циці, як я буду жити" )

людям завжди є "діло" до чужого життя, то просто треба навчитись не чути і не бачити того.

 

ну бо тобі залежить на її позиції, вона то бачить от і виступає
то добре, що є взаємоязок між сестрами, але не можна реагувати на такі емоційні перли
але чесно і без образ, наскілкьи треба бути недалекоглядним, маючи вже дитину, яку відлучала, щоб розказувати типу - лиши дитину на пару днів, нічо не станеться.. збоку то виглядає на лукавсто
я абсолютно не дивуюся людям, які нічого не знають про ГВ, не бачили більше нічого крім годування до року, але твоя сестра обізнана, зробила свій вибір і тебе нагружає
насправді це суто її мухи, більшість тих, що не годували довго, так поводяться, якийсь стрес від раннього відлчення чи шо, ти ніби хотіла дуже відлчити, а всередині щось мучить і заставляє кидатись на мам що годують довше)))

(так само мами, які відлучили примусово чи добровільно-примусово на перших місяцях бачать сни як годують грудьми, що досить складно психологічно)

бо ж не всі такі, є мами які годують скількись там, від мало до довше, і їм фіолетово скільки це тривало в інших
закривай тему зразу і все, тобі теж не варто акцентувати увагу на ексклюзиності ваших з доцьою стосунків, це суто ваше особисте, немає бути якихось змагань чи порівнянь мама-доця у родині

 

Це не мухи, виглядає як я зробила погано, а щоб мені так зле не було від того "підсоблю" сестрі. Мала схожу ситуацію, але одноразово, бо пояснила раз і різко. Зараз нам два з половиною і маю чистий спокій.

 

це у випадку якщо дійсно людину мучить своє раннє відлчення
є мами що хотіли відлучити в рік чи коли там, чітко, наперед, усвідомлено
і не було такого, що дитина після того хворіла і без циці важко, навпаки мамі одне, друге, третє впало з плеч, більше часу на себе, дитина з бабусьою чи з ким, але таки не дає спокою що годує хтось довше

ну в мене є таке, що скілкьи б я не годувала, якщо не дотягну до самовідлучення, то мені в голові мелькатиме, що хтось годував ще довше, 4-5-6 років))) але це тому що в мене нема чіткого уявлення, як в декого напр тут на ДП, що 2-3-4 роки абсолютно достатньо і крапка...
ІМХО, це зовсім інші відчуття, бо це всерівно вже тривале ГВ
а коли мама відлучає дійсно рано, то з нею часом важко спілкуватися, бо на любу репліку в неї одна відповідь "відлучай!", чи дитина худа, чи поганий апетит має, чи мамі щось треба лікувати, чи капризи, ще тисяча причин
і ті мами просто такі аж сліпі в тому всьому, вони таке виговорюють, таке враження що зовсім не думають

ну от як можна сказати - залиши дитину 1,7 року на пару днів, нічого не станеться... при тому що своя дитина відлчалася з істериками
ну як нічого не станеться??? дитина така собі подумає "ну відпочину я троха, то смоктання так виснажує..."
є звичайно діти ,які в таокму віці вже дуже рідко прикладаються але це виняток з правил
в знайомої малий отак відлучися після року, як вона поїхала на пару днів, забув про цицю, нормально поводився, але потім за дурником так істерив що то були капці, дуже довго не могли забрати
в іншої в малої зявилися якісь звички нові, типу тягнути себе за волосся до болю
зичайно когось може все мягесенько пройшло, але то знаєте можна зі скелі в море скочити, комусь трагічно, а кому благополучно

 

Вікторія, моя кума іздила в Бельгію на 2 тижні, зціджувалася, а по приізді в Украіну далі успішно продовжила ГВ. На час поіздки малому було 1,4 роки. Ну, але особисто я, не готова до таких тривалих розлук.
Щодо подорожей, то не така велика відстань. Ми тиждень тому приіхали з відпочинку всією сім'єю автомобілем по Європі. Проіхали майже 5000 км загалом. Поіздка була через Польщу, Чехію, Австрію в Італію. То все за 2 дні, потім тиждень відпочинку і через Швейцарію в Німеччину, а далі додому.. Дорогу розбивали на ділянки по 700-900 км в день, потім ночівля. Іхали вдень, бо чоловік не може іхати вночі. Виізджали в 6 ранку. Якщо у вас є можливість іхати вночі, то взагалі супер, тоді добре виіхати в 16-17 год, до 20 год /перезмінки на митниці/ пройти кордон, кілька годин дитинка побавиться і засинає на ніч, а ви ідете. Ще правило у нас, що коли дитина спить вдень, ми не зупиняємось. Ніякі туалети, іжа, просто по максимуму ідемо. Друге, то при кожній зупинці дитині дати можливість походити, хоча б 10 хв і обов'язково цицю дати. Взяти в дорогу курагу, сир твердий плрізаний, котлету, сухе печиво, соломку, яблучко порізане, банан, дивитесь, що ість дитинка.Розумію, що то не повноцінна іжа, але дитина відволікається від нудноі дороги і можна десяток км проіхати. Звичайно іграшки, книжечки.
Зупинок звичайно більше і частіше ніж подорож без дітей, але нам сподобалась, подорож без напрягів, така розслаблена.

 

Буває, що для дитини відлучення менш стресове, як для мами. Звідти мухи і з'являються.

 

Знаєте, банан це інколи просто банан. Порада не брати дитину може бути всього лиш таким бананом.