@Tequila, дуже Вам співчуваю і розумію. Добре @Lasti Вам каже, побажайте щастя і відпустіть, це найкращий спосіб розходитись. Я дуже довго картала себе, що так холодно зустріла слова про те, що нам треба розійтись. Але час показав, що це найкраще, що я зробила в тих стосунках і що дозволяло мені гордитися собою. А щодо того, що краще не закохуватись, це говорить у Вас біль. Для чого тоді стосунки будувати без кохання? Я вважаю, що в тому велика сила, щоб навіть після розбитого серця, бути відкритими для нової любові, не черствіти і не озлоблюватись. І останнє, спробуйте не думати, хоч тиждень. Це чудово, почуваєш себе вільною і щасливою. Саме двохтижнева практика відключення голови допомогла мені пережити розрив стосунків. З неї я вийшла щаслива і сяюча. Всього Вам най-най-найкращого
Я розумію що вам зараз важко, але сприйміть ситуацію такою як вона є, а зустрічання як досвід. Якщо вже на цьому етапі не все так як хочуть обоє, то що ж далі..А довго ви зустрічалися? Почуття це дуже добре, бо інакше навізо стосунки.
@Tequila Я теж як пару років тому розійшлась з одним хлопцем, то пішла стажуватися на фірму на 3 тижні. І хоч це було рішення з моєї сторони розійтись, мені все рівно було дуже важко, бо якісь почуття були, хоч і я зрозуміла, що це не моя людина. І оте переключення, яке зайняло практично весь мій вільний час, дуже допомогло. Ну і паралельно завела корисні ділові знайомства))) Так що знайдіть собі заняття, яке вас займе, але так, щоб ви не мали часу навіть подумати. І старайтесь багато не плакати, бо трохи воно корисно для виплеску емоцій, а багато шкідливо, і для нервів, і для здоров'я, можна до хронічного нежитю доплакатися, нащо вам того...
Про це тут бували гарячі дискусії, але я підтримую тих, хто вважає що для дитини спочатку має окреме ліжесчко, яке можна ставити поруч. У нас так було, і нормально всі висипались, і дитина поруч. Потім при можливості дитині добре спати в дитячій. Пожружжя має спати разом! Не можна так що чоловік перманентно на дивані, і жінка постійно з дитиною. Скільки проблем потім через то мають. Мені з мого ж оточення розповідали, що дітей попривчали спати під боком, дитині 6 і більше років, а вона не навчена окремо спати, ясно що то не найкраще впливає на подружні стосунки. Виходить з таких от дрібниць, здавалось би, і складається гармонія в родині.
я пробувала відселити, але якось не виходить( вона спить у свому ліжечку яке присутуте до мого ліжка а не біля мене( я часто їздила кудись з нею і всюди треба спати разом( відселити так повноцінно не вийшло. Це безумовно вплинуло( але є і безліч інших проблем і в основному не бажання чоловіка спати з нами (
@shokoladochka пробуйте якось то міняти. Наприклад, нехай ліжечко трохи посунеться, не впритул біля вас, а хай буде зі сторони чоловіка впритул. Он він нехай дитині подає вночі пити, помагає з туалетом, чому лише ви тим маєте займатись? Якщо ліжечко окреме то вже добре, а то що впритул, так не страшно, дитина ж маленька, з часом відсунете) Можете навіть по черзі спати теж на дивані, кажіть що теж хочете виспатись, а він тато, тому має підміняти і допомагати. Але це хіба для вашого відпочинку, зміцнити стосунки з окремим спанням не вийде
Зустрічались 7 місяців. Спочатку вся ініціатива була з його сторони, а я певний час просто ігнорувала його, бо боялась що з його сторони це несерйозно, захоплення. Він довго переконував що сприймає мене серйозно. А потім зав'язались стосунки і я була щаслива, закохалась. Бачила в ньому ті риси характеру, які для мене є важливими в чоловіку. Ну і до останнього, до тої розмови він проявляв ініціативу, робив вчинки, які мене переконували, що все гаразд. І що я зробила правильний вибір, бо завжди мала багато поклонників. Тільки після дня народження, коли він випив забагато я мала відчуття що щось не так, але він переконував мене що все буде добре. Мабуть не був до кінця щирий зі мною, і я мала таке відчуття що він не відкрита людина, про що казала йому. Це було єдине, що не давало мені повністю відкритись. Якось так. Хотіла б знати де і коли я зробила помилку. Sent from my iPhone using Tapatalk
Гармонія в родині складається з порядку в голові, а не з того хто де спить). --- дописи об"єднано, Jun 26, 2016 --- Одруження навіть як показують ці ж ДП - не є гарантією ані чого.
Не гризіть себе Навіть якщо на дні народженні Ви повели себе не так як годиться, це не могло стати причиною розриву. Уявіть собі, що він десь допустився помилки, хіба Ви би з ним розійшлись через один випадок?
Я таки цинічне сцуко, бо щиро вважаю, що не дивлячись на ваші страждання, це не ваша людина. І вам пощастило, що це лише 7 місяців. З того вашого допису я бачу, що поки ви були здобиччю, за вами бігали. Як тільки ви стали доступною - вже і не так цікаво. Тому знайте собі ціну. Не беріть на себе провини, бо жити і весь час думати так я вчинила чи ні (не маю на увазі реально дурнуватих вчинків) і оглядатися чи не покине він мене за це - то ж здуріти можна. Ми маємо жити своє життя, а не чуже, весь час підлаштовуючись, щоб хто шось та не дай Боже. --- дописи об"єднано, Jun 26, 2016 --- @Tequila, і знаєте, що я подумала? Підозрюю, що ваш мачо якщо вже не передумав розходитися, то через якийсь час передумає. От так мені здається. Але якщо так станеться, то зі свого досвіду пораджу вам гнати його в шию і знайти справжнє кохання, яке не буде напиватися, говорити гидоту, вибачатися і розходитися лише за те, що ви з ним на очах інших фліртували. Для мене цей хлопець мяко кажучи дивний.
Це само собою, і це найважливіше Але і дрібниці теж мають свою роль)) І взагалі, як кажуть, "дрібниць не буває".
а якщо спробувати сходити до нього на диван, коли дитина засне? Скручуйте ковдру валиком, робіть з неї бортик, щоб маля не скотилося, одягайте пенюар і до чоловіка під ковдру на облюбований ним диван
Та шо ви вчепилися до того ліжка! В скандинавських країнах було прийнято, аби чоловік з жінкою спали окремо, для гостроти відчуттів. У пари @shokoladochka нема головного для шлюбу - спільних інтересів. Над цим треба працювати, а сон тут ні до чого, точно-точно грайливість, бажання, пристрасть можна розпалити і не лежачи поруч, то навіть легше)))
Це теж правильно, як в скандинавських країнах, чи в нас, буває, теж сплять окремо і все нормально бо людям так підходить. І аристократи переважно завжди мали свої окремі кімнати чоловік свою, дружина - свою. Але форумлянка писала що їй таке не подобається. Чоловік на всіх фронтах віддалився від неї, тому можливо саме для них то і важливо зараз, оте спання. Але якщо не вирішать глибинні протиріччя, то одне ліжко може не допомогти.
Не зациклюйтеся на цьому і не намагайтеся знайти причину в собі, бо оте самокопання і зайвий аналіз користі не принесуть. Навряд чи сами Ви робили помилку і причина може бути в чому завгодно. Прийміть його рішення і відпустіть, без намагання все виправити чи повернути, зрозуміти причину і проаналізувати. А час все покаже і розставить на свої місця. Я сама така, що мушу все проаналізувати і розкласти по поличках. І теж була в схожій ситуації кілька років тому (от тільки зустрічалися більше 2 років). І стосунки були серйозними, і начебто сприймав як майбутню дружину (двома словами усю глибину стосунків не опишеш, але заглиблюватися не буду), а потім заявив, що завжди сумнівався. Дуже важко все переживала, не чула і не сприймала порад зі сторони, але спроб все повернути не робила. І знаєте про що жалію тепер: тільки про те, що не розійшлися раніше, коли з`явилися перші тривожні дзвіночки.
Для мене дуже дивно було те що він ніколи і ніразу не міг відповісти на мої питання типу: що тобі подобається в мені? Що ти думаєш про мене? Він відповідав, що абсолютно не вміє говорити на такі теми, і своє ставлення і почуття показує вчинками. Хоча сам задавав мені подібні питання і дуже любив слухати відповіді на них. Одного разу пообіцяв що відповість "завтра" на ті питання бо вже йде спати, а наступного дня просто відмовився що небудь говорити навідріз мотивуючи тою самою причиною, що не вміє. Я казала йому що якраз є можливість потрохи вчитись говорити на такі теми, якщо не вміє. Але ні разу так і не почула нічого. А ще в моїй квартирі багато його речей. Коли я переїхала в Краків і прожила два місяці в готелі, не могла знайти квартиру і місяць жила в нього але продовжувала шукати. Потім коли знайшла він був з того незадоволений, але прямо мені так і не сказав, що думає про те, що я переселяюсь хоча я питала його думку. Перевіз мої речі і деякі свої яких в квартирі не вистарчало. А потім постійно приносив якісь нові речі, ті які були потрібні в побуті і свої особисті, і робив це постійно до останнього часу. Так що потрохи назбиралось досить багато всього. І сьогодні я думаю що забере все це, хоча ми домовились зустрітись поговорити. Але я не бачу про що ще можна говорити, тому зведу нашу зустріч до вивозу речей. Його батьки і брат дуже добре ставляться до мене, мама любить і ми встигли подружитись. І в мене до його сім'ї дуже тепле відношення. Мама його емоційна і відкрита, а от тато подібний до хлопця, закритий і малоемоційний. Але прожили разом в шлюбі вже більше 40 років. А зараз я маю відчуття ніби тільки переїхала зі Львова і маю починати все спочатку. Поки ми зустрічались то майже весь вільний час проводили разом. І в мене наразі є тут лише добрі знайомі з роботи. А так як колектив в основному чоловічий то подруг наразі не має. Починає мучити відчуття самотності, ніколи раніше такого не мала. Знайомі знайомими, але присутність близької людини в житті це зовсім інше. Але що ж, життя продовжується. Sent from my iPhone using Tapatalk
А ось для мене це зовсім не дивно, чоловіки ж по-іншому влаштовані, може йому дійсно некомфортно було відповідати на такі запитання Зате тепер маєте час для себе. Подумайте, що Вам хотілось робити, але завжди бракувало часу
Знаю, що влаштовані по-іншому, але ініціатором цих питань завжди був він, а я задавала йому таке саме питання, після відповіді на його. Ну і не очікувала почути невідомо що, а лише які мої риси характеру йому подобаються. Хотілось знати що подобається крім зовнішності. І чесно, раніше не помічала що іншим чоловікам було якось особливо складно говорити на такі теми. Але може в нього по-іншому і йому складно. Власне, часу маю достатньо. Буду вчитись легше ставитись до життя, подорожувати, будувати кар'єру і пізнавати нових людей. Sent from my iPhone using Tapatalk
ну я наприклад сама не можу відповісти що мені подобається в людині... Не буду оригінальною! не шукайте причину, не мучте себе. Відпустіть, так буде простіше. Ніхто не каже що то кінець, може йому треба більше волі, можливо щось інше. Вам зараз треба будувати своє життя, шукати нові інтереси, нових друзів і все у Вас буде добре, чи з тим хлопцем, чи з іншим. Особисто я зруйнувала стосунки, коли почала випитувати про майбутнє, про плани на спільне життя. Так що важко сказати що у чоловічій голові твориться, в них зовсім інші думки
Дякую за поради В моєму випадку я не випитувала, а може треба було. Навпаки він мені задавав подібні питання і розмови і плани на спільне майбутнє в нас були. Нема ідеального рецепту для відносин, все дуже і дуже індивідуально. Я для себе винесла з тих відносин те, що мені варто довше і краще придивлятися до мужчини з самого початку, не спішити прив'язуватись, якщо ще колись зустріну того з ким виникне бажання бути парою. Sent from my iPhone using Tapatalk
