А чому це Ви так швидко здалися? Це нормально просити маму про допомогу. І так, вона не зобов*язана все кидати і одразу погоджуватись. В кожного свої таракани, Ви одразу опустили руки і прийшли до висновку, що вона не допоможе. В неї свої таракани - вазони і гороскопи. ДАйте їй трохи часу дозріти. Попросіть ще раз, поясніть, що відчуваєте. Дуже твереза думка ))) Мені імпонують люди, які тверезо оцінюють ситуацію і власні сили )))
ще посповідайтесь, походіть до Причастя. дуже допомагає відокремити почуте, сприйняте і пережите погане від себе.
А поговорити з мамою про те, що не в шубі щастя? Може вона не задумувалася над таким, і в неї пішло автоматичне несприйняття інформації? --- дописи об"єднано, 25 Січень 2016 --- Дуже часто розмова з священником під час сповіді, так класно промиває мозги. Мені завжди після розмови з отцем, аж світліше в голові стає)
Тася, Ваша мама не винна в тому, що у Вас зірвалася вагітність, ляпнула тай ляпнула дурне не подумавши....Ви ж пишете, що у Вас з мамою були прекрасні стосунки...Питання в іншому, чому Ви ті слова так серйозно і близько до серця сприйняли, бо на етапі планування багато що може бути сказане, то ж не мама вирішує....Зовсім інша справа, коли би то було сказано під час вагітності.... Не знаю чи варто Вам говорити мамі, що Ви пов'язуєте свою невдалу вагітність з колись там сказаними словами мами....
Звичайно, що я мамі про це говорити не буду. Та я і не пов"язую ці слова з тим, що сталося, може так видалося з написаного мною. Просто закарбувалися ті слова у пам"яті. Може тому, що я б хотіла, щоб вона зі мною раділа, хотіла ще внуків. Діти - це ж радість. Я коли була малим вагітною і повідомила мамі цю новину, то також реакція була "І нащо це тобі зараз? Ви ж тільки рік як одружилися, а може ти розлучитися захочеш?". Тоді я молодою була, не прийняла це так близько. Вдруге більш боляче... До речі, мама онука страх як любить, допомагає при потребі. Впевнена, що друге малятко також би любила. То чому ж відразу не підтримати?
А не хочете просто попросити мами, типу:"Мамо, ти знаєш, як мені важлива твоя підтримка. Ми плануємо малятко, прошу тебе підтримай мене, зараз мені важливо почути твої слова підтримки". Але може вона не схотіти, Ви то маєте розуміти, бо таке в неї бачення, може бути впертою, може всяко скластися, старші люди вони такі...Вона бачу по життю вибирає варіан по-легше, одна дитина легше за двоє, без дітей легше чим з дітьми, за рік можна розлучитися, все вона життєйські речі каже.....Але рішає не вона, ви питаєте її думку, її думка ось така.....вона не може вгадати що ви хочете почути, хіба напишете їй слова на листочку.... Навчіться, може це і є вихід, самі приймати рішення такого плану з чоловіком, Вам не потрібно нікого одобрення коли не виходить, то не виходить, головне, що Ви з чоловіком того хочете.... І як показує практика Ваша мама любить і допомагає конкретному внуку, якого може побачити і пощупати, а не абстрактне поняття перша і друга дитина...
Я навіть не знаю, куди ото писати. Приїхала мама побути зі старшим, поки я була в пологому. Ітого вдома все павутинням обросло, добре, що чоловік хоч трохи прибирав після роботи. Дитина харчувалася одними солодощами, захворів грипом і почав пісяти в штани((( Просила давати малому ліки, бо в нас такий кашель = запалення. І що ви думаєте? А я лише принесла немовля Малого бавили мультики, а її однокласники Надіслано від мого Lenovo A2010-a, використовуючи Tapatalk
Ну ясно що не ідеальний варіант, але як на безкотоштовну няню на цілий тиждень (чи більше)може бути. Я просто по своїй ситуації суджу. Як я буду в пологовому то одна надія що не довше ніж 24-36 год. бо якщо на довше то старших нема куди пристроїти.
Але ж Ви знаєте, яка людина Ваша мама - напевно чомусь очікували від неї нереального, тому таке розчарування...
Та ні, колись на неї можна було покластися. Але, по ходу, інтернет забирає не лише чоловіків а і батьків. Виговорилась і заспокоїлась. Надіслано від мого Lenovo A2010-a, використовуючи Tapatalk
Ті однокласники - зло!!! Моя мама теж останнім часом присіла на них, всі вечори там просиджує. Ми живемо окремо, і я розумію, що їй скучно, але ж скільки можна придумати цікавих занять! Я вже і говорила їй,просила пошукати інші заняття для душі, але не можу достукатись до неї. Може порадите як можна повпливати на неї?
Захотілось виговоритись. Не розумію мою маму, ми живемо разом з мамою і чоловіком, 2 роки тому нам поставили діагноз безпліддя. І нажаль за цих 2 роки моя мама ніколи не цікавиться нашими в цьому плані справами. А коли їй запропонувала родичка стати в неї нянею, то мама мені сказала - я не люблю дітей, тебе люблю, а інших ні. І так мені стало обідно, в иой момент коли мені найгірше на душі за все життя вона прийняла позицію - моя хата скраю....Багато родичів, друзів цікавляться, питають мене, пропонують допомогу, а моя мама ні слова... так мені обідно,бо не маю з ким поговорити. кому поплакатись.....
Може вона просто не хоче вас ранити випитуваннями? Багато пар воліють не піднімати цю тему. А щодо нелюбові до інших дітей - цілком нормально. Думаю, більшість людей не люблять чужих дітей, просто вголос про це не говорять.
скоріше всього мама мовчить з почуття такту Я теж ніколи не питаю про такі особисті речі, для мене то, як тикати людям пальцями в відкриту рану
мені дуже виглядає, що мама боїться Вас ранити. особливо оце "тебе люблю, а інших дітей - ні" - тільки з якоюсь особливою метою можна сказати таку нісенітницю. Ви хотіли би розмовляти з мамою про свій біль? Добре подумайте. Особисто мені легше мовчати про тяжке. Якщо все ж хочете розмовляти - почніть першою. Знайдіть час, і розкажіть все-все, що на душі. Ті, хто пропонує Вам допомогу, - пропонують щось реальне чи просто хочуть виглядати небайдужими і "хорошими"? Теж подумайте про це.
Цілком погоджуюся з дописами вище, що скоріш за все мама нічого не питає через тактовність, не хоче зайвий раз нагадувати про болючу тему. Та і чим би вона могла допомогти? Яку допомогу можуть запропонувати друзі в даному питанні? А стосовно нелюбові до чужих дітей, то повірте, що своїх внуків вона би любила. Інша справа, що не всі мами вміють показувати свою любов.
