може справді легше вам туди? ну не поїздами, а якось родичем машиною, так на тижденьт, щоб відчули і згадали, що таке дитина в хаті і як вона носиться. ви канєшн не вмієте дітей виховувати і всьо таке, але більше запрошувтаи не будуть. як варіант, хай приїде свекруха вам помоготи на тижні так 2, а тоді ви скажете, чи пустети малу з нею. і бийте на лікарні і тд і тп. бо як нема в машини а в дитини 40градусів, то що буде?
Бийте з тилу, раз ні домовляння, ні скандали не діють, - влаштуйте вселенську печаль і повторюйте "не поїде і крапка". Ну не викрадатиме чоловік у вас доньки в кінці кінців. До речі, а з ким має донька їхати і як надовго? Дитина не забавка. Бабульки то побавляться, а в дитини травма на все життя з усіма наслідками. В садок віддаєш, воно ридає, бо боїться, що її не заберуть, а тут віддати до практично чужих людей, яких вона і не пам"ятає. Варвари безсовісні. --- дописи об"єднано, 14 Червень 2016 --- Н-д, 15.05.2019. Най замовляє квитки
А як він візьме і там дитину залишить? А потім коли привезе? Нє, я або б з дитиною (але ж там малюсіньке на руках), або ніхто нікуди не їде.
@lyanysya ще моїм аргументом було, якщо одночасно буде кликати баба лежача (також мають) і мала, то до кого тоді мама має йти і друге, що дитина вимагає 100% уваги, мама не зможе ні їсти приготувати, ні за господаркою дивитись. Ну і ще, що мама має хворі ноги, тиск скаче, цей момент дуже важливий для чоловіка, бо він боїться за мамине здоров'я. Короч, бийте зі всіх сторін і плачте, довго і багато, як тільки про це розмова заходить, якщо слова не діють
Він якраз бере відпустку в кінці літа і хоче їхати до своїх...буду казати нехай тоді малу бере, може погодиться)
Небезпечно, бо чоловік може повернутись без дитини зі словами "вона сама захотіла лишитись". Читаю я ото вас і мене аж потряхує. Моєму 3,2 ще ні в кого не лишався ночувати, та його крім мене ніхто і приспати не може. В чоловіка 2 рази вийшло і то, дитина від втоми просто вирубалася. Ото були в мами, а там на ділянці є ставочок і криниця, то я вже малому і пояснювала і трохи страхала, що в ставку водичка дуже глибока, а криничка може сваритися (ланцюгом побряцювала ), бо дуже боялася, щоб не підходив. А ті баби/діди доглянуть за тим? Он малого песя мала за штанину зубами прихопила. А ще алергічний риніт (соплів немає, а носова настільки набрякша, що і дзюрки не видно). Вони певне не усвідомлюють усієї відповідальності за таку манюню дитину, яка ще і толком не розкаже, якщо щось турбує. І 1000 км, то не та відстань, яку можна швидко подолати. Дитина не іграшка, побавившись, на поличку не поставиш. До неї треба 8 рук і 10 пар очей, і то, все рівно знайде де впасти.
...Свекурві Мдя. Я в шоці. Гарно свекруху чужу називаєте. Це ж мама чиясь. @lyanysya зараз начитається всякого-різного й така добряче наштрополена буде. Я звісно ж на боці мами, але частково розумію й другу сторону - мужа і його маму. Ніхо ж не бажає зла маленькій дитинці. Свекруха такий варіант запропонувала, бо із своєї "колокольні" не бачить в тому ніц поганого, а чолові, як її син тим більше - везе ж бо до СВОЄЇ мами. В мене свого часу була двічі така ситуація - коли з"явилася друга, а потім й третя дитинка - свекруха з найкращими намврами пропонувала, щоб я дала старшу дитину в село - бо там все своє, все домашнє й свіже й садочок теж прекрасний . Тобо ті ж аргументи. Й позиція мужа була теж десь така ж - мол, що тут поганого. А все тому, що свого часу свекруха віддала свою старшу дитину за майже 1000 км - до діда/баби, бо родився другий син, мій чоловік. Й забрала старшого аж через рік з хвостиком. Отаке то...Я не маю права судити - це її вибір і її право. Я просто спокійно пояснила, що для мене така ситуація є абсолютно неприйнятною і я категорично проти. А з чоловіком поговорила наодинці. Для нього теж мала відповідні слова й аргументи. Але то залишилося між нами. Бо кожна жінка знає, як саме найкраще повпливати на чоловіка. Ну й ще - таке враження, що свекрухи десь з космосу й зовсім не мають поняття як за дітками дивитися. Ну як мінімум - синів - чоловіків виховали. Я спокійно даю дітей й своїй мамі й векрусі, хоч знаю, що й з одного боку й з другого є дрібні зловживання в різних аспектах, але я на те вже закриваю очі. А тут вже добряча кількість дописів а-ля "всі егоїсти". Просто поговоріть спокійно. Врешті-решт - дійсно поїде тато з дитинкою. Такі ж пропозиції виключно з хорошою метою робилися. Й тато не ворог своїй дитині. А якщо й далі так недовірятимете йому, т ой тягнутимете двох діток тільки на собі й скоро заженете себе. Ви МУСИТЕ навчитися довіряти дочку батькові, щоб він з нею проводив максимально багато часу. Це піде на користь їм двом. А то потім буде, що от, з дитиною не гуляє, не бавиться . не допомагає. А звідки це з"явиться, якщо Ви підсвідомо боятиметеся.
В даному випадку занадто мала дитина і занадто велика відстань . У 6-7 років, я б таки дала дитину, але не в 2,6... Та і з мамою це питання не обговорюють, а категорично настоюють, вимагають. А це викликає зворотню реакцію.
Переживе)))) Тещі в рази більше під нападки попадають, он анекдотів скільки. Теж чиїсь мами і нічого.
Кажу ж - я згідна. Але знаючи свого чолвоіка - який практично десь такими жсловами казав, склалося б враження, що він якийсь монстр. Ну й моя, наприклад, казала із сміхом - "даш, даш , куди ти дінешся". І написала б я то все - надавали б мені купу порад , я б себе накрутила й зовсім не в тому руслі й не тим тоном говорила б. Хоча повторюся - в мене золота свекруха. Й чоловік не такий егоїст й т.д. п.с. Сашку вперше дала своїй мамі - в 2 роки на 11 днів, ну але й до тог він міг на 1-2 дні поїхати з нею. Свекрусі - так само у віці 2-х років.
А варто було б зрозуміти дитину, яку відірвуть від мами і закинуть світ за очі до фактично незнайомих людей. Плюс, якщо я правильно зрозуміла, там дід-алкаш. А ще додому принесли немовля, яке викликає ревність. Навіщо на дитину звалювати все це одним скопом? Вона ж ще зовсім крихітка. Мужова мама хай бере ноги в руки і їде до внуків, заодно і від свого гарему відпочине. --- дописи об"єднано, 14 Червень 2016 --- 1000 кеме шурували?
Lasti, Ви бачите й читаєте тільки те, що хочете побачити ? Що за висновки. Я не шурую, а їжджу зазвичай. Важко донести свій посил людині, яка бачить трохи інший контекст, ніж я мала на увазі.
Форумлянка, мабуть і свою голову на плечах має і висновки щодо своєї ситуації зробить правильні і в інтересах сім'ї, незалежно від дописів і реакції форуму. Я завжди вислухаю всіх але зроблю так, як вважатиму за потрібне. Це може співпадати з думками одних і не співпасти з іншими. В даній ситуації важко бути лояльним моралістом по ряду причин, які описала форумлянка, як мама своєї дитини(ага- яжемать) в першу чергу. (при тому, що з її думкою вирішили не рахуватись) Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
Почитала і прозріла. А скільки вам років? скільки чоловікові? ви що діти якісь? чи ви зі свекрухою одружувались? пошліть її прямим текстом. Ну але перед тим поцікавтесь, чи вона б свою дитину віддала так далеко у такому віці. Як скаже так -- тоді точно пошліть. А чоловіка так за яйця схопіть -- щоб тиждень із синіми ходив. Нехай купе мамі тамагочі чи песика. Хоче внучку побавити -- нехай приїжджає до вас. лежачі бабці?... а їм та дитина треба? по скайпу -- у сам раз! От в кінці літа на кілька днів та ще й із татом -- то таки треба відпустити. Інші варіанти -- якщо ви цього не хочете -- виключені! Мій чоловік на 2 ночі хотів до родича в Тернопіль із трьома їхати. Причому я розуміла, що його аргументи є переконливішими за моє: "не впущу". Але в результаті я з місячним немовлям із ними поїхала. Ну але це 150 км, а не 1000....
Ми з двома (десь такі як форумлянки будуть на кінець літа) в 2,8 і 4 міс поволоклися за 1300 км. На море. Машиною. В кінці літа спокійно можна їхати на тиждень всім разом. Менше на ГВ, старшій добре продумати харчування на дорогу. А решта не так страшно. Головне бажання. ну і , щоб умови там були нормальні, і лікарня / поліклініка недалеко. Ну або наполягайте тоді , хай в гості самі їдуть.
Дуже попалась цікава фраза Один американский психолог говорит, что есть два пути сделать жизнь адом. Первый – жить так, чтобы никого не огорчать, второй – жить так, чтобы никого не сердить. Это и есть проживать не свою жизнь из страха вызвать на себя гнев окружающих. Це з лекції Нарушевича. Я дуже маму-дописувачку розумію, у ній боряться два бажання, перше - бути ввічливою і нікого не образити, і друге виказати усе, що думаєш. Але неможна боятись когось образити ціною власного благополуччя. Це Ваше життя, і Вам його жити. До речі, от вище вам писали Мені чомусь теж хотілось спитати, а сама свекруха свою дитину не віддавала? А може саму свекруху віддали? І вона зараз підсвідомо хоче відімстити? Таке буває. І люди направду не розуміють своїх прихованих мотивів. Ну це гіпотеза, і може, не Ваша ситуація, але часто є проекція на минуле у цій сім"ї.
І я за те, щоб не віддавати. Ну неготові ви ще відпустити доню, не найкращі умови зараз. Мій старший синочок поїхав до бабусі на 2 дні у віці 2.7, і то сам дуже хотів їхати. Але це десь 80 км від Львова. Було йому там цікаво один день. На другий день при розмовах він вже плакав, сумував і просився додому. То чоловік його й забрав. Ми з ним розлучалися до того тільки коли я в пологовий йшла. І була ще одна спроба поїхати до бабусі. Знову ж таки Марчик хотів. Але в дорозі йому розболівся живіт, понос і все решта і він ридаючи, просився додому. То чоловік того ж дня забрав. Веду до того, що дітки дуже це все відчувають і переживають. Тому для себе особисто, я зробила висновки, що будемо їздити до бабусі або разом, або коли діти виростуть і самі проситимуться.
Свою дитину невіддавала, має тільки одного сина, носилась з ним все життя) всі її родичі під боком. Все життя хотіла дочку (була вагітна знов-зробила аборт), а тут є внучка-треба її до себе..
