Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Я живу під Віднем, але щойно ганяла по квартирі як дурна, бо аж до мене "дійшов" дим із Грибович. Ну або що називається ефект плацебо...Зробила собі вечерю, включила фільм, відпочиваю, одним воком новини читаю, у фб тільки про Грибовичі пишуть, і тут чую якийсь сморід, ніби дим. Думаю, ну вже мене ковбасить, треба закривати новини, а то забагато про то думаю. Тут в мене починає голова крутитись (я так реагую на дим)...Думаю - мда, лікуватись треба, лікуватись і більше ніяких новин - і тут вмикається пожежна сигналізація! Виявляється хтось на кухні забув вимкнути духовку і все згоріло синім полум'ям, на коридорах чорний дим стояв. Посміялась з себе, вирішила піти погуляти на виноградниках. Думаю історія з димом закінчилась? дивлюсь з північного сходу валить дим! Ну тут рідкість таке, шашлики лише у спеціально відведених місцях, палити сміття - також нонсенс, дременула я до себе, питаю подружку чи вона також бачить дим - відповіла що так. Одне тішить, то в мене не глюки. Все, більше про Грибовичі читати не буду і про дим думати також не буду

Літо почалось шикарно - тепло, сонячно і час від часу купання у термах Сьогодні нагулялась на парку, хотіла погодувати лебедів, а не тут то було, приплила "маленька" рибка

фото моє

і всі лебеді втекли. Все інше не змінилось, робота, робота і ще раз робота.

 

який який ефект?
Мене скоро наша погода доб’є - зранку прохолодно в обід нестерпна спека а ввечері злива...Ледве лажу з такими змінами.
На роботі останнім часом думаю собі, що добре що не маю зброї, бо вже би позабивала як мінімум 3 людей Включила програму "улибаемся і машем", якось воно буде. А різним

падлюкам

нечемним людям ніц злого бажати не буду, самі себе покарають рано чи пізно. Врочистості наразі нема, а пора би вже, пораааа

 

ну я це образно, мені всюди у Австрії сьогодні Грибовичі ввижаються.

п.с. я вкурсі що то медичний термін, а як таке явище правильно називається не в медицині я не знаю

 

Це точно, та й не можна бажати, бо то все вертається. Тому не будем псувати собі карму, а ...

 

а то як образно? то явище не має жодного відношення до того про що ви писали Щоб уникнути таких казусів краще не вживати термінів в значеннi яких ви не впевнені

та й я так думаю.

Отако часами хіба діареї побажати хочеться, але я тримаюся

Все так не буде, нє? Життя така непередбачувана штука, що все може помінятися дуже швидко, як кажуть французи - колесо крутиться

 

Проза цілий день ... Дуже весело
сидіти в декреті...завтра врочистість Шашлички і річка

Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk

 

Врочистість -сьогодні велике свято Вознесіння Святого Духа.Була рано в церкві,погода чудова,повітря свіже,диму не чути.Може тому,що в червні народилась,дуже люблю перший літній місяць і його свята.А з прози:"здоровьє моє нє очєнь,то лапи ломіт,то хвост отваліваєтся."По-геройськи перебути зиму і літом простудитись.Де і як,не знаю,в маршрутках не їжджу,на протягах не стою.На завтра теж маю врочистість - внукові 8 років,як ті роки біжать,не встигаєш за ними...

 

а в мене настрою нуль(((
синулька і надалі хворий, я теж вся засоплена, щей жовчний барахлить, фінанси поЮт романси: шалено дратує, що завжди виникають якісь непередбачувані витрати плюс на ліки йде дууууже багато коштів, бо дорогущі.
Вчора якийсь там вумний дядько говорив в інтерв"ю, що зоною еколиха можна вважати лише територію в радіусі 10км довкола осередку пожежі. зайшла щойно на супутникові карти, виміряла відстань від свого дому до полігону - 7км(((((
Чеснокажучи я навіть уявити не могла що це настільки близько! Ніколи не їздили в ту сторону і я поняття немала де ті Грибовичі. Коли вперше прийшла на цю квартиру, відчинила вікно і була приємно здивована із краєвиду - по ліву сторону купа зелених дерев, дорога та зал.колії десь там вдалині, попереду район особняків, справа панорама Львова, пташки співають, тишина. А виявила лише вчора, що за тими деревами, пташками та тишиною приховується..
Бажаю всім гарного сонячного святкового настрою та здоров"я!

 

живу на пр.Свободи,то напряму теж 6,73 км.тобто фактично половина Львова підходить в ту зону

 

--- дописи об"єднано, 9 Червень 2016 ---

Ілюзія Викривлене сприйняття реального під дією тривоги чи страху.
А в мене що?
Писати не хочеться, думати не хочеться, працювати не хочеться...
Під враженнями від перегляду фільму "Аліса в Задзеркаллі", на який запросила донька напередодні, хочеться вистрибнути на офісне підвіконня і опинитися там...ну там, де кожен би хотів опинитись в міру своїх фантазійних мрій. Мені достатньо зараз бути за межами свого офісу. От би шеф сказав, що потрібно вирішити справи в якісь установі і сьогодні не повертатись на робоче місце. Ну бо ж літоооо, воно кличе)) За вікном на дереві поселилась сова:преспокійна, вічно спляча істота. І білки: вічно голодні шустрячки. Так і працюємо.)
Інша справа чоловік. Дзвонить, що приїхав в пункт здачі крові і назначили процедуру через 1,5 год. від даного часу. Людина,яка постійно в русі і якій мало 24 години на добу, стала в ступорі:-що ж мені робити стільки часу...Кажу:- ввійди за той час в курс , що на вулиці вже літо.
Літо. Це коли полуниці і черешні на ранок, обід і вечерю. Полуниця зовнішньо, полуниця внутрішньо.Безкінечно в безкінечній кількості.
Вчора зібрали урожай черешеньок з нашої, та, що коло хати в Тернополі. Одна ягода дорівнює одному місцю в десертній ложці. Вони божественні)

Поїздка на суниці в цьому сезоні - done.
Наша улюблена поляна, пікнік і час, проведений з сім'єю.

А який чай із суничних гілочок....Не можу насититись, тому до зими,мабуть, не збережу. Зате суниці вже заморожені.
А зараз полунично-сирний тарт, який кожного тижня з'являється у домашній кондитерській і, навіть, кава,правда, з молоком)


Хех, вийшов життєпис Вінницької в картинках)
Хай буде все у всіх насичено-кольорово)

 

А ми нині з малюком в поліклініку ходили, до лора. Запалення вушка таки є. Але має надію, що : "адекватна мама вчасно його почала присікати,

(дяк Анничка за наводку)

тобто спробуєм без АБ, якщо перебіг буде благопріятний"... Будєм пасматрєль... Малий вИтріщався в її кабінеті по повній. Мало того, що їй розказав і перевірив на інструментах дію магніту(ага, він носить його в кишені),розповів, як працює каналізаці, унітаз і двигун в автомобілі і т.д., то ще й вияснив - де вона живе, кого має з тваринок дома і скільки синочків народила...
До рекомендацій одразу було додано- "знайти для дитини вільні вуха".
Тому садок ми знову прогулюємо, але "очєнь і очєнь" вигулялись на майданчику - перезнайомились з 4-5дітками і 2 мамами, поприставали до тьоті-касира в магазині і повідомили водію автобуса : "на зупинці будь ласка"... Соціалізація.
Тепер спить, а я на ДП мозок розгружаю. В хаті - тиша, літра чаю з бергамотом і черешні, котрі встигла від шпаків відібрати. От чому так - як в шпаківні жити, то не хочуть, а як обклювати нам черешні і вишні, то аж бігом? Де справедливість?
Про сміття-мерію-охорону тут не хочу писати, тому чудового закінчення чудового дня. І не зациклюватись на усіляких нечудовостях - вони того не варті! +

 

тільки-що синулька мені його підняв своїми філософськими роздумами про життя)))
- Мама, я буду жити з татом, бо він чоловік і я чоловік - нам треба триматися разом.
-А як же я?
- Тато купить дві хати і будемо жити окремо.
- Ну але ж вас буде двоє, вам буде веселіше і краще разом, а я що сама-самісінька буду жити? Мені ж сумно буде!
_ Таааакс.. тоді Ти собі народи маленьку дівчинку і в тебе не буде часу сумувати, бо треба буде їй памперси міняти, їсти давати, гуляти...

 

Нагада вчора мені Рудий, я вже думала візит до стоматолога скасовувати. Але навіть Рудий сказав, що раз тре - знач тре, і вупше то краса і здоровлє. Добре, що нині я в свято була не одна до лікаря. І добр, що поліклініка близенько. Рудий апасля в алярмовім порядку був висланий в аптеку, хоча я мужньо здолала шлях з поліклініки додому повз аптеку. Але, шо падєлать,

.
То з прози

навіть, швидше, з жилєтки, бо мордяка порізана і пошита

вилізла міні-врочистість: я не йшла на роботу

хоча якраз тої роботи було валом

, а валялась в ліжку. Трохи годі було указанія роздавати по телефону, бо писок тре було тримати закритим, і я трохи заюшилась. Народ оглядався на мене, як на алкаша-інтілігєнта: ніби вбрана пуредно, на шпильках скаче, а обличчя... Обняти і плакати. Але я гонорово затулила писка серветкою і відправляла мотор-редуктора з кільцями на клієнтів, збирала доки на тендер і розказувала водію, куди їхати. Злосна я

на роботі, певно, всі перехрестились, що мегера не прийшла і не гавкала

Рудий поваландався по гостях, а я вже встигла перекусити і валяюсь далі. Щеби щось перекусила, але наразі шов в роті дається взнаки, тому не буду поки перевантажувати його жировиском. Може, схудну заодно...
Ваша ДВ

 

А я сьогодні випробувала нову електронну реєстрацію в нашу поліклініку - он-лайн запис на прийом до лікря. Красааааа!! Ніяких тобі черг. За 15 хвилин всі троє були обміряні й зважені . Завтра вже буде не так цікаво - бо тре йти в іншу поліклініку до вузькопрофільних спеціалістів й там в черзі стояти.

 

Настрій сьогодні якийсь чемоданний Вчора підписала дівчатам довідки медичні в школу, Володя має написану для садочку заяву на оздоровлення і ми сміливо можемо планувати відпустку- спершу їдемо до мого татка в село, потім- на море, а потім буде період заготовок Але сьогодні мама-героїня зі своми чадами була на базарчику і купила всім пляжне взуття, купальники і Володі ще літні босоніжки. Обійшли 5 секондів і декілька комісійних, але із запланованого залишилось купити лише речі для мене. Зараз будемо обідати, а тоді потрохи пакуватиму речі - з понеділка їдемо в село! Всім гарного настрою і чудової погоди!

 

Що за день? Я боюся йти у відпустку, бо після вчорашнього "вихідного" нині на мене напали всі, від своїх до чужих. І з самого сранння я умудрилась наїхати на маму по телефону. А всьо чого? Бо замотеличена.
Я сиділа, розгрібала пошту, ставила на прихід вчорашні накладні і відповідала на дурний лист співробітника, котрий сидить в сусідньому кабінеті і не може підняти одне місце. І в той момент дзвонить мама. Бачу, що мама, чую, що мама... Думаю про ту козу чоловічого роду за стіною і уявляю, що то він телефонує. І замість того, щоб привітатись з мамою, я рявкаю в трубку "Шо хош!" І башка в тумані. Пробачення попросила, мамі пояснимла, хоча сумніваюсь, що в таку історію можна повірити. Але вже як є. Мама сказала, що на хорих не ображаються. А я ж не хора, а чучуть той-во.
І панєслась... Клієнти або сказились, або напились, або обкурились. Тупі косяки, і мус з того вирулити.
Ще під обід приперся виспаний Рудий, кави попити . Дома ж нема і ніхто не зварив. А чьо не зварив? Бо я таки після вчорашніх його гостин влаштувала танці з шмарклями. Рудий сказав, що мене не любить, і гладив мене по голові. Бо то аказується я винувата, що він десь валандався, патаму шо він подумав, що мені тра тишини і спокою, тому лишив мене одну. Нормально?
В ітогє: розмови, скандальчик

дуже скромний, скромнюткий, я би сказала

, шмарклі, погладили по голові, притулили, 20 гр джека, Рудий розмовляє пошепки; я зранку на роботу, Рудий дрихне. Яка, в Жозефіну, кава. Але він і тут вийшов з ситуації з користю для себе.
Але я люблю, коли він приходить на роботу. Співробітники шарахаються, в кабінет не заходять, і я в спокійній обстановці можу висказати своє "фе" без тяжких наслідків.
Наваляла вам тут.
Ваша ДВ

 

Коні п’яні,хлопці запряжені.ДН внука Данилка пройшов на славу.Торт вдався.Шашличок смачний,лаваш на вуглях взагалі казка. То була врочистість.Тепер проза:"Быть или не быть?".Йти на город чи не йти?Казнить нелльзя повесить?Йду поп’ю кавусі з смачнючим полуничним тортиком,і буду вирішувати.Всім вдалого дня.

 

Врочистість, нарешті є гаряча вода! І не іржава гидота, а чиста водичка. Хто не має бойлера мене зрозуміє, бо мене вже реально дістало оте нагрівання банячками, мисочками. Певно наш мер, на якого і так весь Львів злий через Грибовичі та й купу інших питань, і вирішив не злити людей ще більше, бо могло і далі не бути тої гарячої води...
Ну але не будем про сумне, ще трішки поваляюся і бігом приймати ванні та інші бюті процедури, вже без тих
...банячків.​

 

Найближчі 2 місяці,а можливо й більше буде сама проза,бо яка то врочистість без чоловіка ,який їде на роботу за кордон. На жаль в нашій державі інакше часто просто неможливо. Я знаю мало сімей в яких би хтось з батьків не був на закордоном,бо як інакше тут жити. Тож старатимусь не сумувати , більше часу присвятити собі.

Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk

 

Олє,олє,олє,олє Україна чемпіон!!!тримаємо кулачки за нашу збірну!хто ще дивиться??