@Nyashka я також хочу Вас підтримати! Бо мої перші роди - неочікувані на 34-35 тижні, це було щось. Води відійшли - шийка не готова, відкриття 1см, кожні огляди лікарки (їх десь 4 було вроді) це було розтягування мене в різні боки!!!біль капец! ще + окситоцин! повний фарш... Я тепер так за другі переживаю
А ви не переживайте, а настроюйтесь на позитив. У мене ситуація аналогічна була, перші пологи на 34 тижні, кінські дози окситоцину, боляче було словами не передати. Другі пологи на 40 тижні, за 2 дні до ПДП, 20хв у родзалі і ляля на грудях. Враження фантастичні, без окситоцину перейми зоооовсім не ті, приїхала у пб з повним відкриттям. Так що не настроюйтесь на погане і легких пологів вам)))
Кожні пологи індивідуальні, і дууже багато факторів на це впливають. Тому потрібно все зважити і усвідомити, що Ви зробили все, щоб на світ з"явилися малята, Слава Богу все добре, насолоджуйтеся материнством і радісними клопотами. А потім буде потім, на все воля Божа. Не колупайтеся в тому, в чому і так нема змісту колупатися. Все сталося, Ви-мама-в квадраті.
100% - мене мама природньо народила, хоч я була у сідничному предлежанні, навіть не думали про КР Тоді кажуть треба шукати "старшого і досвідченого лікаря". Вона у Бєсєдіна тоді народжувала. --- дописи об"єднано, Jun 3, 2016 --- @Nyashkaну аж такого у мене не було, але схватки болючі були, може у вашому випадку можна було і на КР йти, навіть не знаю. А може ви крупної тілобудови, що лікарка вирішила що ви нормально самі народите? До речі ще про оте "витискання" - мені це зовсім не подобається, і тут на ДП дівчата це критикують. Але недавно говорила з знайомою (вона сама медик), то розказувала, що їй дитину на пологах витискали, "Ну і шо тут такого"? Каже тільки що добре що муж з нею не був, бо злився би. Я щось не розумію, як це "що такого?" Та ж то не добре дитину у животі витискати, невже у тих чудо-лікарів інших методів немає? Чи альтернативи якоїсь тому витисканню. Ну можна ж без отого. Було б бажання і вміння тих доктОрів. В мене, на щастя того не було, не знаю як би я злякалась і що б робила, якби мені дитину почали отак "витискати"
@Nyashka і ще- ви отак чітко були всю вагітність на КР налаштовані? То вам ваш лікар порадив, значить були вагомі причини, чи як? Бо лише через двійню не готуються 100% йти на КР. Чи ви в любому випадку хотіли плановий КР? Якщо дійсно зовсім не читали нічого та не готувались до природніх пологів, то може тому ще так вам важко було. Але дівчата є такі що і курси для вагітних відвідували, і купу книжое перечитали, а в "момент Х" то забувається і тоді просто треба відчувати своє тіло. І, як то не дивно в цій ситуації - розслабитись. --- дописи об"єднано, Jun 3, 2016 --- Таз вузький - це було в вашому медичному заключенні і через це мав бути КР? Тоді вже може бути питання і до лікарки, чому вона знаючи ваші параметри і нюанси (вузький таз, двійня, може ще щось) почала природні пологи.
Я як читаю, що з окситоцином перейми болючіші, навіть боюсь собі уявляти. Мені і без нього хотілось на стінку лізти. І теж казала чоловіку, зо в нас буде лише одна дитина, а якщо 2, то через кс. І досі вважаю мам з багатьма дітьми героями. І так, мені себе шкода. Так що розумію всі слова Nyashka. Хоча от читаю вас про кс і розумію, що ну його теж в баню так що не знаю, коли наважусь на другу малявку, хіба ближче до 40 До речі, про таз. В мене вужче норми, але я так розумію, не сильно. Малявка 3400, голова 37. Всі казали, що для мініатюрної мене вона завелика. Маю невеликий надріз (( @Nyashka, вам зараз зле і, можливо, обідно. Але то все пройде і забудеться. А ваші дітки радуватимуть вас все життя.
та і я розумію, в сенсі "болить немилосердно". Я про це можу довго розказувати, я так три дні родила. Тут питання не в тому. Вже всі по сто раз написали, що жаліти себе - це нормально. Йдеться про те, що - як не крути підготовка важлива. Моральна. І не про біль. Має намертво бути впаяно, що ви на це здатні, і чому не треба просити окситоцин, КР, епідуралку і як_його_там_наркотик навіть коли дуже хочеться. Мені хотілося. І другий раз в мене було краще, не тому що коротше, чи менше боліло (більше боліло), я за той час зробила "роботу над помилками". Зрозуміла, що слухати не треба не тільки лікарів, але й мудрих (дійсно мудрих) книжок, а просто робити, що каже тіло. Різниця дуже велика була за відчуттями, хоча обидва рази все було не так як я планувала. - методи як справлятися з болем мають бути відомі всі і всім. Чомусь всі цикляться на диханні. Це не єдиний спосіб. Мені в сто раз більше помагало вільне положення. Комусь покричати правильно, комусь ще щось. Ну і хтось має забезпечити можливість використовувати ваші методи. В лікарів свої уявлення.. - матчасть нє, МАТЧАСТЬ. Якщо жінка не розуміє, що в неї де, як воно називається і працює, і головне, що варіантів норми багато, то їй можна "продати" все. - про Бога писати? - підтримка - чоловік, мама, дула, цьоця. Але підтримка, яка підтримує жінку (лікарів є кому підтримувати), і матчасть знає не гірше як жінка. - і навіть не знаю як сформулювати. Розвивати довіру до себе, до того що я відчуваю, і знаю про себе. Віра в те, що я про себе знаю найкраще. Це правда треба з дитинства починати.
От матчасть - це да. Я весь тиждень просвіщала сусідку по палаті, яка, між іншим, сама з медичною освітою. Хоча в неї ще лікарка адекватна була, яка сама їй казала, що нема куди спішити, все в неї має дозріти. До речі, всі, хто проходив через мою післяродову, і ще парочку з тих, про кого приносила новини сусідка по патології, пили касторку. І поняття не мали, що то може (а приписували їм саме для того) стимулювати матку. Моя була в шоці
ви ніби не така обідчива, то я напишу. Завелика дитина може бути в місці таз-кості. Раз пройшла значить не завелика. А що там з промежиною, то зовсім інша історія. Надрізають у нас на авось, це ні про що не говорить. Може якби не різали, то саме б усе потягнулось. А ще краще якби не бігли з ножицями, а акушерка страхувала промежину (це її робота).
Ви знаєте, я от періодично думаю про пологи і таки думаю, що якби поводилась інакше, може би зібралась чи що, то саме вигнання пройшло би значно краще. І може би і без надрізу, і з малою би було краще. (в принципі, ніц їй не бракує, але має кефалогематому величеньку). Для мене істерика не є нормальним станом, а тоді точно була істерика. І таки в тому себе звинувачую. І от думаю, чи і лікар насправді зробив як краще нам (бо постійно нервував, що зараз запоримо дитину), чи як краще йому. Намагаюсь зараз гнати ті думки, бо наразі вони для мене руйнівні, але все одно думаю про це. А, може, то комплекс відмінниці включається. До речі про таз, поки мене шила інтерн, а лікар заговорював зуби , то сказав, що в мене тіло і тканини до пологів прям, компліман
Цілком згідна з @Orman , якщо розуміти що твориться з твоїм тілом, то і сприймається це по-іншому. Я от думала що буде капець, і готувалася що буде ой-йой-йой, але це треба пережити. Було боляче, стискала чоловікові руку так, що синці залишилися, казала до лікарки що я хочу спати і давайте я якось пізніше народжу, не сьогодні на що вона мені капельницю з окситоцином вліпила, і епізіо робили, бо мала була замотана і трошки синя (а може просто перестрахувалися). Але не було чогось такого щоб відбило бажання народжувати. Чоловік і мама були під дверима коли були потуги, то потім питали мене чому не кричала. А я памятала що кричати не треба, а вчю силу спрямувати на власне потуги, що це праця важка фізична, і бажання кричати пропало. Я уявляла як страшно дитинці проходити родовими шляхами і хотіла їй допомогти. Мої пологи далеко не ідеальні, бо коли тіло хотіло відпочити перед потугами із повним відкриттям, мені впаяли дві капельниці під приводом згасання родової діяльності, потім епізіо через обвиття, хоч дитину виклали мені на живіт, за 2 хв забрали бо була синя і її понесли гріти, не було першого прикладання в родзалі, і потім довга катавасія з налагодженням ГВ... але тепер я просто знаю на що звернути увагу наступного разу і готова хоч вже народжувати але не готова морально до діток з малою різницею, але то вже в іншу тему...
))) згадала другі пологи. Оце відчуття, що вже і одночасне усвідомлення, що з цих пологів вагітною мені не вибратися, замість того щоб викликати почуття безсилля, дуже мене надихнуло. Якщо з бардака вибратися не можна, то треба його очолити.
Я бачила стільки пологів, що перед своїми я приблизно розуміла, що буде і як, але тут все дуже індивідуально, в когось швидше, в когось довше, хтось дитинку 4500 народжує без розривів, а хтось 2700 з розривами, в когось пологи страшний сон, а в когось найяскравіші спогади і т. д. Мені , до речі, перед тим як зробити епізіо сказала моя акушерочка: Ярина, рвешся, різати? І я чула в той час як мене пекло "там". Я добровільно дала згоду, про що не жалію, зараз навіть сліду нема
Мені на курсах впаяли про знеболююче. Що якщо мамі вколоти і менше болить, то дитині тоді більше болить. Акушерка пропонувала знеболення, я відмовилась. А коли вже зовсім не могла терпіти та шо там. Могла. Витерпіла ж, сама просила. Але то вже не можна було колоти слава Богу
Показом до планового КР може бути лише, якщо у жінки анатомічно вузький таз 3-4 ступеня ( 1 і 2 ступінь не є показом до КР). А клінічно вузький таз- узагалі не є показом до КР. Він тільки в пологах визначається. Коли реально може вже лікар оцінити співвідношення розміру голівки конкретної дитини до родових шляхів. У мене теж на обмінці стояв напис про вузький таз 1-2 ступеню. З цієї причини про КР ніхто не говорив. І в пологах виявился, що голівка дитини в 38 см зовсім не завелика для конкретно мого "вузького" тазу. --- дописи об"єднано, Jun 4, 2016 --- оце у мене була золота акушерка. Яка на слова лікаря "може підріжемо?, сказала тверде "ні"
не кістки тазу- до нього фізично ніяк. Скоріше за все, розтягували не лише промежину, а допомагали тягутися ( вірніше не давали скорочуватися) м язам всередині піхви. От по відчуттям вам так і видавалося, що ніби кістки. Чому робили так? Можливо, щоб зменшити тиск на голівки недоношених діток і не дати вам в якийсь момент "зажатися". Бо так буває, що в пологах жінка "зажимає " голівку на виході ( скорочуються сильно м язи і голівка чи шия дитинки між ними як у лещатах). І для доношеної дитинки то не є критично- жінці роблять епізоо і допомагають активно вийти. А з недоношеними дітками по іншому. Тому або перестраховувалися, або акушерка бачила, що ви "зажимаєтеся". І щоб не травмувалися дітки, притримувала м язи піхви. Тут таке: коли передчасні пологи, то КР знижує ризик власне фізичної травматизації діток. Але в той же час, внаслідок наркозу, внаслідок занадто різкого і швидкого перепаду тиску " внутрішньоутробно-зовнішнє середовище" становить більше навантаженя на дихальну систему і судинну систему мозку ( що потім пов язано і з неврологією). А для незрілих ще остаточно дитячих організмів це дуже важливо. Щоб дітки самі могли дихати і щоб не було різких спазмів судин головного мозку. Тобто цілком можливо, що власне природні пологи якраз були кращим виходом, а власне оці болючі відчуття "розведення всередині"- це лише спосіб знизити ризик фізичної травматизації малючків через раптові скорочення м язів; можливість зменшити ризк того, щоб вони не застрягнули в родових шляхах ( бо тоді точно вже би без важких травм не обійшлося) --- дописи об"єднано, Jun 4, 2016 --- який механізм цього взаємозв язку пояснювали ( от власне больового)? Чому болить дитині і де? Знеболюючі мають седативну і пригнічуючу (розслабляючу м язи)дію. Вони поступають через кров до дитини. І власне пригнічують м язевий тонус та дихальну систему. Тобто малюк перебуває у такому ж "причмеленому" стані, як і мама. Лише на нього дія знеболюючих є довшою. Тому і не можна їх вводити за мінімальну кількість годин до народження. Малюк народжується в тому ще пригніченому стані ряду систем організму, що не дає змоги реально оцінити його рефлекси по Апгар.
