так, екз вже не є прямим показом. Коли вмовляють лікаря на кс по причині екз, то вони записують якусь іншу причину. Наприклад, сідничне передлежання. Лікар з чернігівської каже, що то дуже добре, що були ПП. Одній дівчинці ставлять гіпоксію і вплив наркозу міг би вплинути на неї ще більше. Спинальну анастезію мені не дуже хотіли ставити ще на етапі домовляння через низький тиск. Чим далі від дня пологів, тим більш спокійно відношуся до того, що були ПП, а не кс, як я хотіла і домовлялася. Ну і я вірю в долю. Якби дотягнула до Джамбула, то може і був би кр. Значить, так було треба, щоб були саме ПП в саме в той час.
Ну то виходить, раз я наполягала на кр і відмовлялася від ПП, то мали робити кр? Жемела взагалі мені сказала, що "робити вже пізно, що зараз вже не можна. Якщо робити, то буде травмувати дитину, бо її треба пхати з тазу назад ". Мені то здалося відмазакою. Коли ми залишились наодинці з акушеркою, то я її перепитала, чи то дійсно вже пізно до кр. Вона відповіла, що не пізно. Тобто Жемела сама вирішила приймати саме ПП. В моєму конкретному випадку то вийшло краще для дітей. Та й пологи не були такими страшними і, якби я чемно тужилась, то і ще швидше пройшли б. Але "осадочек остался" і наступні пологи я точно не хочу природні. Може, я зміню свою думку, але поки що так.
Читаючи відгуки про Федину, нікоми би не радила в нього народжувати, але і у першокласного Усика, була ситуація: жінка на 26-му тижні, передчасні пологи, короткі схватки, як у @Krasynja, відповідно витискання на пару з Герчаківським( казали, що з палати вони вийшли бурячкові), в дитини жахливі ускладнення( гематома на голові, вивихнута ключиця і куча ще діагнозів) @Krasynja, молимось за Вас і малюка, все в Вас буде добре, бо Ви сильні. Основне тепер контроль Вашого маляти))
Що мається на увазі під "осадочком"? Ви природно народили двійню, без стимуляції, без інших втручань - та це ж мрія просто! Мені з першого Вашого допису видалось, що це неочікувано щаслива розв'язка, якої Ви від себе і не сподівались...Чи я щось не дочитала чи неправильно зрозуміла?
переломи ключиць, травми передпліч- найпоширеніші види травмувань немовлят. Це не через обвиття. А через те, що лікарям довелося активно витягати дитинку, не чекаючи її власного виходу "голівка-плечики". В радянські часи то узагалі купа немовлят з такими травмами була. Вважалося, що нічого страшного- само зростається. Я теж мала травму при народженні- внутрішню гематому під ключицею, яка не розсмокталася і яку оперували , коли мені було 2 місяці.Воно то ніби нічого страшного, але маю хоч малопомітний, але великий шрам. Бо з накладених післяопераційних шів, по мірі зростання організму і розтягнення шкіри намалювався шрам довжиною більше 10 см в зоні декольте. А мого чоловіка узагалі вакуумом тягнули. Внаслідок чого- ще гірші наслідки.
Ну та бо сталося не так, як хотіла. Я хотіла без болю, а не в муках. Я була не налаштована на ПП зовсім. Я нічого не читала ні про те, як передихувати перейми, ні як тужитися. Мені це все видалося просто кошмаром. Звичайно, я розумію, що все пройшло якнайкраще для діток і доя мене. Але спогади не з найприємніших.
В мене після пологів була думка: все, достатньо нам одної дитини! На наступний день: ну хіба за років 10 я наважуся знову родити! Далі: думаю 3 роки достатня різниця між дітьми) А в день виписки: та хоч завтра знову родити))) І зараз я згадую свої пологи, як найщасливіший день ( точніше ніч) в своєму житті Мені все казала мама: "Що болюче, то минуче"
А я тепер подивляю жінок, які мають троє і більше дітей. Це ж наскільки потрібно любові і терпіння, щоб народити це маленьке щастя. Я вдячна Богу, що допоміг мені перенести пологи, але це було дуже і дуже важко для мене.
Думаю 90% жінок помінялися б з вами місцями , ви просто не знаєте про що пишете , нехай дітки будуть здорові.
Минулого року знайома робила кесарське , бо не хотіла болю . Під анестезією ота що в спину , вона не спала , все чула і бачила . Дитину не могли витягнути довго , як наслідок гідроцефалічний синдром , птоз на оці , довге лікування , мамця годувати теж не стала бо треба гуляти а на вулиці цицьку не витягнеш ну і суміш порадили добру лікарі . Хоча молоко було , ніяких проблем.
у Вас в голові нормальний післяпологовий кіпіш. мої перші пологи закінчились КР, і це було шоком для мене в тій же мірі, що і для Вас. Як згадаю той "осадочек"... От тільки після першого КР рекомендують (і переконують за) наступний КР, а у Вас вибір буде. я ще раз це напишу - пологовий біль для мене не до порівняння з післяопераційним відходняком
еммм, це не відмазка, якщо дитина опустилась, то назад її попхати то можна, але наслідки можуть бути просто катастрофічні. --- дописи об"єднано, Jun 3, 2016 --- ну от попитайте дівчат після КР. Без болю не вийде. І боліти буде довше. --- дописи об"єднано, Jun 3, 2016 --- я співчуваю. Наші лікарі вміють зробити процес пологів дуже травматичним у всіх відношеннях. Бажаю вам скорішого відновлення у всіх аспектах!
В моєму випадку не дано.А якщо дитина правильно розташована і нема ніяких протипоказань то цілком потрібно народжувати природньо. У мене було сідничне передлежання і кесарів розтин був плановий. Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk
Народити передчасно? Помінялись би? В мене таз для дитини на 3 кг завузький. Так що при доношених робили би кс. Мої ПП - це збіг обставин. Але не пишіть, що 90% помінялись би. Хіба 90% з тих, хто народжував передчасно.
Підписуюсь під кожним словом. Перша дитина - ПП, друга - плановий КР. Я як зрозуміла, що мені світить тільки КР, в мене був шок, потім ходила пригнічена майже до самих пологів. Майже всі казали, "та шо ти переживаєш, заснеш, а проснешся вже з дитинкою". Тільки моя одна коліжнка розказувала, що ій було важко. Ну як буде важко я собі і уявити не могла, це просто капець...Все тіло болить, бо відходить від наркозу, купа катетерів, уколів, їсти 2-3 не можна взагалі, тільки пити. Емоційний і фізичний стан порівняно з ПП і КР - це небо і земля. При тому, що перші пологи в мене були не з легких, 23 години, і потім стимуляція, і витискання, розриви і розріз, в дитини - травми. Те, що КР - без болю, повний міф і стереотип.
Я прокоментувала лише ваш один допис . Він не стосується ніяк недоношеності . А про те що більшість проміняла би кесарський безболісний "комфорт" на звичайну біль. І ясна річ дуже бажаю щоб діти швидше набирали вагу , росли здоровенькі . В далекому 2003 моя родичка мала теж двійню , не буду описувати деталі , велике знайомство не помогло нічим , такий же термін як у вас але лікар ( багаторазово тут згадуваний ) виявився в свому репертуарі , довгоочікувана вагітність закінчилась бідою для батьків .
в мене були кілька діб регулярних перейм, але порівнюючи з КР я все чекала, коли буде оте, про що мені казали "ти того точно не витримаєш" "того" не дочекалась, дівчинки - дочекалась звісно, що пологи - це не відпочинок, це дуже активне свято. так, і це теж
Алe дууужe часто двійнята народжуються швидшe, самe на 34 тижні. Думаю Ви мали цe розуміти і готуватись до цього. Надіслано від мого MX5, використовуючи Tapatalk
