ОЙ як вчасно я цю темку замітила, хотіла була іти в "забила б ...". Просто накипіло і хочу спустити пар. Короч, гроші в нас вирішують все! Коли ідете в ЗАГС треба мати євроремонт в хаті, якщо нема, то Вас не розпишуть. Результати ЗНО купляються і по-іншому просто не буває. Ну і мої подорожі закордон...Вже краще було б ті тисячі вкласти в бруківку біля хати чи в пліт, а не отак викидати на вітер! виграти міжнародну стипендію без взяток - то ви можете маленьким дітям роказувати, всі знають скільки треба заплатити і кому (я тільки не в курсі того діла) Закінчити інститут з червоним дипломом чи школу з золотою медалю? А воно Вам треба, Ви ледве кінці з кінцями зводите, а дитині такий гонор робите...+Мій випускний, який був сто років тому, також спокою людям не дає. За які бабосики плаття купили, але людей більше вкурвлює коли мама каже що моє плаття коштувало копійки, коли мої однокласниці відвалювали за свої ту ж саму суму, тільки у євро, і моє нічим гірше (а декому і краще) не було. Я ніколи не дивлюсь хто скільки заробляє і скільки тратить, але отакі розмови мене вбивають. Не люблю питань - а скільки ти заробляєш, а тобі воно треба освітня сфера і т.п. Я заробляю стільки, скільки мені треба, те що в мене нема вдома євроремонту і не кований паркан біля хати, це ще не показник бідності. Для мене це не важливо, я отримала від життя дуже багато, але ті всякі дурнуваті розмови і рахування грошей інколи добиває.
Ау, Гермі легше, легше, як будете так через кожну дурницю перейматися, то вам нервів не вистачить. І пояснювати ви нікому нічого не повинні. Деякі люди дуже безпардонні, а в селі то взагалі, думають, що мають право мало не в білизні інших ритися. Я з часом все більше починаю цінувати приватність як свою, так і інших людей, і не ображаюся коли мені чогось не кажуть, чи не договорюють. Насолоджуйтесь своїм життям і своїми здобутками і майте, то все в носі. Мудрі люди зрозуміють.
щодо себе - я забезпечена людина. З усвідомленням того, що і теперішній стан речей є з Божої волі, і в Його компетенції мене будь-яким чином фінансово провчити. І не тільки фінансово, зрештою а щодо розмов про гроші - просто не обговорюю ні свої, ні чужі статки. Бо нема гіршої справи, ніж комусь щось підраховувати. Мені часто сторонні люди рахують але то на їхній совісті, мене вже роки з півтора як це не зачіпає
Ми не багаті і не бідні. Нам вистачає на те що нам потрібно. Ми не подорожуємо, ми не ходим по ресторанах і кафе, ми завжди у щось вкладаємо, купуємо до хати необхідне. Якщо десь їздимо, то тільки до родини. Так, мої діти носять одяг від старших племінників, тобто своїх двоюрідних братів і сестер. І той одяг, з якого вони виросли, я акуратно пакую і тримаю ще для дітей своїх або братових, часто іншим даю носити. Але, я купую і новий одяг дітям, і на секонді,і на ринку. Спочатку жили в гуртожитку, потім в хрущовці, яка була не нашою, потім купили квартиру, продавши дідову хату, бо в ній ніхто не жив. Я не купую дорогий одяг чи взуття, часто беру на секонді. Може комусь буде і дивно, але косметикою не користуюсь, тільки милом, шампунем і антиперспірантом. Часто чую від когось: "Купи собі чоботи. Піди в солярій. Зроби манікюр в салоні. Не ходи в куртці, купи дублянку чи шубу", - то мене дійсно аж трусить від тих фраз. Я дам чиїсь дитині, куплю старенькій бабці їсти, але шуби/дублянки я собі не позволю. Це справа кожного, тому не в образу. Я не люблю обговорювати чужі доходи, але не розумію навіщо купувати дорогущий джип, якщо можна купити практичну і нову машину за меншу суму. Навіщо будувати величезний особняк - палац, якщо він і так пустує. Нервує коли будуть маєтки, купують дорогущі машини, та дали б гроші на благодійність.
@PanteraLviv, я нині якась сльозлива(магнітні бурі, чи що?), але інколи люди роблять це з надією на велику родину!!!! Так, в нас кв.м. дофіга(по міркам хрущівки, але дааалеко не палац ) і планували ми 2 дитячі кімнати, і ще (як раптом) то одну маленьку. Але є як є, ну не валити ж мені частину бунику, бо лиш одненьку дитину нам Бозя дала!
Та чого ж так драматично? Вжените свого каваліра, діждетеся внуків - буде справжнє велике родинне гніздо і всім місця вистачить. До такої свекрухи люба невістка радо піде До теми. Я не вважаю нас бідними, бо на необхідне нам вистачає. Бідність ми бачили в 90-х, дякую, більше не треба. Зрештою, то ще питання, кому що є необхідним. Я, наприклад, абсолютно не надаю значення ряду процедур "для краси", не надто переймаюсь одягом і прекрасно обходжусь без машини. Головне - що нема відчуття обділеності. Є, звичайно, прагнення до кращого, і часом бажання не дуже сходяться з можливостями, але так, щоб критично - то ні.
Ти що, я буду жахлива свекруха! @твєчаю! Хіба житимуть окремо і я буду як Фреймут наскоки робити. зе монстер, аднімсловом.
Теж поступово намагаюся цьому навчитися, бо іноді таки зачіпає. І переважно ті, хто чужі прибутки підраховує якось не замислюється, що і статті витрат, і пріоритети, цінності, потреби в кожного свої. І чужі прибутки-витрати рахувати не хочу, бо кожен вправі витрачати зароблені гроші так, як вважає за потрібне. Багатою себе не вважаю, але вдячна за те, що маю зараз. І за скрутні часи теж вдячна, бо таки навчили цінувати те що є сьогодні. Вчора згадувала як сильно рік тому мені хотілося в театр (щодня по дорозі на реабілітацію бачила з вікна маршрутки театр ще й масажист-реабілітолог дуже захопливо розповідав про спектаклі, які відвідував). І ще рік тому мені здавалося нереальним повернутися до нормального життя і таки заробити на квиток в театр. А ціна питання ж всього 40-50 грн (я про квиток в Заньковецької). Сприймаю як маленьке чудо, бо вчора таки була в театрі.І до активного життя повернулася, і на квитки для себе і двоюрідних сестричок заробила. І дивовижно, бо у дуже важкий період траплялося так, що несподівано приходило те, що було дуже потрібним. Наприклад натрапляла в секонді на новий одяг з бірками за невелику ціну, близькі люди неочікувано дарували щось потрібне (побутову хімію чи навіть необхідні ліки), добре знайомий приватний лікар відмовлявся брати гроші за прийом.
І ми не бідні, і не багаті. Взагалі-то фраза виглядає так- наче " на життя хватає". А взагалі, все залежить від пріоритетів. Часто купую одяг на секонді для себе і дітей, економлю воду і електрику в квартирі, користуюсь багаторазовими підгузками, планую своі покупки і багато з розділу домашня економіка. Але подорожі, то наше все. Відкладемо останню копійку на подорожі, хоча багато хто каже, що на майбутнє житло треба відкласти, а не кататися по світу. Ми жили в гуртожитку, тепер на орендованій, одружені майже 13 років, але свого житла ще нема. Ми не готові ще відмовитися від подорожування. Дякую Богу щодня за те що маю, і за те, що можу правильно визначити пріоритети. Сім'я, здоров'я на першому місці, а матеріальні речі то другорядне. Ну і що з нових карнізів, плазми, стола, машини. Воно зістариться, поламається, через деякий час не приносить задоволення. Ціную спільний час, проведений з сім'єю, особливо коли всі вихідні, а не на роботах, тоді ми разом багато. Останнім часом, після розмови з @Akina , критично змінила думку про матеріальне. Не треба багато суконь, футболок..., пару речей, але зі смаком. І так з усім, не лише з одягом.
Дівчатка, але ж це і є обговорювання чужих доходів))) Певно, варто зрозуміти, що у кожного свої цінності і пріорітети. Мої добрі знайомі мають ого-го які дорогі машини в сім'ї і ого-го яку хату, подорожують багато і багато працюють. І величезні кошти на благодійність дають, тільки це мало хто знає, бо ж нікому майже не говориться. Мають хороший успішний бізнес. Що ж їм відмовитися від своїх машин, квартири і подорожей, все віддати на благодійність? А який тоді мотив до праці? Будь-якій людині хочеться і потрібно получати задоволення від улюблених речей - подорожей, або ж гарного одягу, або ж гарної машини, чому ні? Я не говорю про урядовців, чиї статки мають відомо яке походження, я говорю про людей, які багато і успішно працюють.
я трохи в шоці. А хто вам сказав, що не дають? Дають, я точно знаю. Не всі, звісно. Але і не всі (далееееко не всі), хто купують одяг на секонді дають. і так мені потрібна велика хата, і не одна машина. Бо сім'я немаленька. А хоч би і маленька. Ви ж не рахуєте чужі доходи, чи не так? а чого ж вас так трусить. І як заважає манікюр купити старенькій бабці їсти? Нащо все в одну купу валити?
Nibysh, у вас буде велика родина, діти будуть мати де жити, все буде добре. Zhdana, я нічого не маю проти того, головне щоб бути Людиною. Бо є такий тип людей, які крадуть, все гребуть під себе, але якщо зароблене чесною працею і допомагається іншим то я таких людей дуже поважаю. Я не кошу всіх під один гребінь, але є такі, я в житті таких бачила і зустрічала, що все гребуть під себе, купляють собі все, мають такі палаци, які майже пусті. Я була свідком того, коли до них родичі приходили не просити, а позичити гроші, то вони кажуть що немає. А комусь щось дати чи допомогти то навіть мови немає. Я не рахую і не дивлюсь на те, хто що має. Не плутайте велику хату, яка побудована для сім"ї чесною і щирою Людиною - з величезним палацом із розкішшю всередині, в якій живе жадний жлоб. Цитата від PanteraLviv: ↑ "Купи собі чоботи. Піди в солярій. Зроби манікюр в салоні. Не ходи в куртці, купи дублянку чи шубу", - то мене дійсно аж трусить від тих фраз. Я дам чиїсь дитині, куплю старенькій бабці їсти, але шуби/дублянки я собі не позволю. Це справа кожного, тому не в образу. Я маю свої погляди і свій смак, тому не люблю коли мені щось вказують, і немаю можливості собі всього позволити, тому вибираю між тим або тим. А манікюр в салоні то таке, для мене то є лишні витрати.
а як ви визначаєте, хто там живе? Може він ходить буркотить собі під ніс, а потім несе гроші на благодійність. То не все просто по аватарці визначити.
ой, ну це ж неправильні благодійники Хіба ж ви не знаєте, як правильно? Розказати всім сусідам і родичам, засвітитись на благодійному заході і поширити_публічно фотки з дбайливо затеґаним собою, написати на форумі, і обов'язково - вказувати платника, якщо переводите на карткові рахунки --- дописи об"єднано, Jun 2, 2016 --- я собі не купляю з того погляду, що зараз є багато якісних штучних матеріалів, які дозволять гарно виглядати, не вбиваючи тварин --- дописи об"єднано, Jun 2, 2016 --- А взагалі, зараз кожна людина, яка не жаліється на життя, виглядає на загал підозріло
До мене тут мисля прийшла, що ходити в кафе/салони/магазини (список можна на свій смак продовжити) корисно для суспільства. Гроші мають бути в русі. А то заробить хтось 10 000 і віддасть половину на благодійність, а хтось інший не дорахується 150 грн за втраченого клієнта в салоні. То я умовно. Щоб суспільство було багатим і захищеним, мусить бути міцний середній прошарок населення, який може собі дозволити 2 машини, будинок і манікюр в салоні. Інакше на всіх благодійників не вистачить. Ну а решта справа смаку. Я наприклад дублянки не люблю, а манікюр в салоні робити боюся А велику хату мені дуже треба, бо куди ж я зі своїм дитсадком. І одяг гарний я люблю, а чоловік шурає свої джинси, поки я не викину. Тоді зі скандалом погоджується надіти нові))
Для чого витрачат час на підрахунки фінансів інших людей і роздумів про те як би ви їх витратили Може краще витратити цей час на те, щоб змінити власну ситуацію?
Я би також не позичала родині особливо коли мова йде про довготривалі позики ,не завжди є гроші в наявності , інколи вони в товарі в обороті і тд. Можу зробити не великий офердрафт на 2-5 днів не більше , але це не означає що я не даю грошей на благодійність.
Ого, а чому власне родині? Я позичала-позичаю-буду позичати, як і мені позичали і сподіваюсь позичать.....родичі-друзі. Намагаюсь не позичати , ну і звісно самій не брати у людей, які не віддають, або віддають "під тиском". А решта - родина-друзі-знайомі, чи знайомі знайомих.... я за Чоловік це називає - "кругообіх грошей у природі". --- дописи об"єднано, Jun 2, 2016 --- Дякую, бувають дні, що реагуєш якось не надто адекватно. То в мене жіноче мислення загострилось - КД близько.
бо не віддають. "Ми ж родина, простіть", а будете наполягати, то ви злі і жадібні. Бувають різні родини, звичайно.
ааа, це не критерій для мне, бо "наші мами були подругами", "ми під один кущик кікали", я вчився з твоїм братом" і ще.....теж трактується, як "зазналась, відірвалась, відірвала собі хлопа...." тому лиш офтопити більше не бу.
