Продовження теми. Початок тут ********************************************************* Тема для тих, хто цікавиться устроєм світу згідно ведичних знань. Ні, це не про те, що жінка має обов*язково ходити лише в спідниці, сидіти вдома, варити борщ і в жодному разі не працювати, і слова не казати наперекір своєму чоловіку. Це про те, що жінка божественна істота, тому вона може і має собі дозволити робити те, від чого отримує справжнє задоволення, а не пахати, щоб заробити на хліб. Про те, що жінка (кожна!) варта носити гарний одяг. Користуватись косметикою. І, що дуже важливо - відчувати своє тіло, знати про свої потреби. І вміти сказати про це так, щоб чоловік з радістю виконав її бажання. Статті до теми: Отношения с мамой: как они влияют на жизнь девочки? Берегите свекровь! Как сказать мужчине о том, что Вам не понравилось Зачем женщине творчество? і ще багато цікавого про стосунки між чоловіком і жінкою, жіночу природу, тощо. Детальніше в лекціях про різні аспекти життя: Алкоголізм Виховання дітей Гроші Негативні емоції Стосунки в родині
Оце дуже знайомо... Я теж себе втішаю, що то такий період, і думаю, що то так і є, але водночас все ж думаю, що Рона права, вони беруть приклад з дорослих... А ще грає роль, непевно, характер, який закладено генетично... а я б мала його приймати, таким який він є.
У мене таке враження, що @Ahaha забагато перечиталась про те "як має бути". І тепер намагається цьому слідувати. Виходить ідеалізація. Я права, @Ahaha ? (У мене були ті самі граблі)
Ну якщо вони беруть приклад із дорослих -- мені капець: виростуть мої діти невдячними егоїстами. Бо коли мені приносять каву в ліжко, я кажу: фу, засолодка-заміцна-загаряча... Але кажу це не тому що вона засолодка-заміцна-загаряча, а тому, що мене щось інше невлаштовувало і кавою від мене не віддєлаєшся... То ж, можливо (чисто теоретично), дитина чогось іншого хотіла, а їй пазли купили. От вона ними і не довольна?
Без фанатизму дівчата . Шоб слідувати чомусь треба то добре знати . Одних лекцій мало бо навіть коли то слухати нема гарантії що розумієте правильно .
Ну тут може я не дуже точно описала ситуацію. Мені хочеться, щоб вона раділа, тому що отримує... а вона не радіє... вона вишукує недолік у тому що дали і все. Ниє, що воно не таке і все... --- дописи об"єднано, 12 Травень 2016 --- Та ні не думаю, просто ми самі теж не дуже радіємо тому що нам дається... погода не така, а якщо погода така, то щось інше не так, все було добре але в маршрутці зла тьотка і вже все погано... Ну може не дуже вдалий приклад, але десь так приблизно.
Ну от приведу приклад з недавнього. Все ніяк я не могла помити балкон, а в теплий час року діти там зі мною "гуляють" ми приймаємо сонячні ванни і т д. Вони це люблять, і чекали коли ж це буде. Нарешті розпогодилось. Мала побачила у моїх руках швабру і так зраділа "Ми шо підемо на балкон? Ура-ура!". Потім коли я закінчила виявилось, що її тапки резинові, в яких вона хотіла йти десь далеко в коморі і шукати їх реально дуже довго. Я кажу "я завтра зроблю порядок там і вони знайдуться, а зараз в інших піди" - ні все, нема ніякої радості, стояла там на балконі надута увесь час. А так раділа була... Ну я про такі речі, може не зовсім точно одразу пояснила.
Людина радіє тоді, коли їй радісно. Радіти тільки тому, що хтось хоче , щоб ми раділи не виходить. Навіть якщо цей хтось - мама. Мама є для того, щоб приймати дитину всякою, і особливо нерадісною і незадоволеною.
@Ahaha та нормально то! Дитина мала очікування, вони не справджуються. Ви теж маєте очікування щодо її поведінки і вони не справджуються може просто не очікувати?
Хай вона зараз, в 7 це проживе. Дівчинка в дитинстві має катати істерики, бухтіти, щоб до дорослого віку навчитись давати собі раду з емоціями і розуміти свій стан. Вона - нормальна.
Ну десь так і є.... я взагалі наніц заплуталась. Колись діяла інтуїтивно, а зараз каша з почутого прочитанного... --- дописи об"єднано, 13 Травень 2016 --- А як їй помогти її пережити? просто виявляти розуміння? чи якось пояснювати, що от ти хотіла так на балкон і от ти тут стоїш? Насолоджуйся тим що є? Чи то не треба?
Дуже розумію. Раджу на якийсь час не вбирати нічого нового. Ті знання, які маєте, ніде не дінуться. Але варто провести внутрішню ревізію як Вам з тим. Підключайте інтуіцію і щоразу звіряйтесь з внутрішнім відчуттям. Тяжко отако в двох словах описати що можна робити. Просто довіртесь Тому, в кого вірите. Він направить.
Ahaha, я вас дуже розумію, моїй 8, і в нас така сама ситуаці, я то відпустила, бо раніше теж приставала до неї, типу посміхнись, радій, нервувалв, чекала щось, імпровізувала іт.д. Реально, вона дитина яка любить постраждати, єто раз, у неї почались першу гормональні зміни - запах під пашками, зміни настрою, вона ще більше вразлива, особливо до думки про неї в школі дівчат і дома тата, відповідно там вона напружується, покащує себе з кращої сторони, а зі мною вона відпускає той негатив і розслабляється. Чесно, я до того довго йшла, спершу комплексами окутулась, потім нервами. Бо вона не дається себе пожаліти, погладити, швидше ображатиме словесно і вимагає залишити одну - при тому дуже хоче "на ручки")))) - така справжня маленька жіночка))))) З нею складно, але вона така в мене одна і я її люблю)
@Ahaha , ми навіть в дорослому віці змінюємось і робимо помилки , маємо псіхи , і не завжди добре реагуємо , а дитині щоб дійти до якоїсь стабільності треба випробувати всі стани . Не бачу ніякого підтексту ( типу вона вас випробовує ) в іі діях , ій свідомо того не потрібно. Приєднаюсь до @Usmishka , моїй скоро 13 , яких фокусів тільки не було . Спочатку мене то теж бентежило , я просто приймала іі думку - має право . Але раз через раз щоб не тиснути як в дочки все не так я показувала що бачу трохи з іншого боку , минулося )) . Але почався новий період "НЄ" - що не скажеш все ій було ні, не хочу, не буду. Зараз отак пишу стільки згадується того всього. Підліткові зміни то взагалі ще то випробування навіть не знаю для кого важче . Ну і з останнього : вона в мене добре вчиться , але нахапалась таких слів паразитів що жах , і де треба і не треба іх вживала , мені деколи зривало дах ну і я знову то відпустила і перейшла на іі мову ( це не матюки ) . Дитина спочатку дивувалася , сміялась і тепер то відійшло. Просто любіть, не терпіть поганого, але приймайте настрій , характер , робіть сюрпризи і все мине бо на зміну прийде інше) . не тисніть - то головне. Вчора моя дитина каже що однокласниця шукає собі хлопця , я кажу спитай для чого він ій в 13 років ? Відповідь тої дівчини: щоб зустрічав, не дозволяв робити дурниці , піклувався ..... Мені шкода , то все мають робити батьки а не чужа дитина . Але з батьками нема тих точок співпадіння .
@Ahaha, я не мама, але я дуже добре пам'ятаю себе в такому віці і в такому настрої. І Боже Вас збав докоряти дочці тим, що вона незадоволена, сердита чи гнівається. Вона має проживати свої емоції, всі, до єдиної, особливо тепер. Та навіть зараз (Ви ж пам'ятаєте, що настрій жінки хвилеподібний, і не уникнути спаду, якщо хочеш бути на вершині), в момент, коли я чимось незадоволена, а хтось намагається мене з цього стану вивести - це дуже сильно мені НЕ допомагає. Але тепер я вже свідома цього, спокійно відхиляю будь-які поради, і проговорюю в думці "Я дозволяю собі бути роздратованою". І коли це собі дозволяєш, пропускаєш крізь себе, тим швидше воно проходить. Тому відпустіть ситуацію і просто любить свою дочку
ви за кілька речень навішали скільки ярликів на дитину ... бо це її почуття. Має право не тішитися. Такі слова звучать для моїх тараканів як "ану тішся! А як не тішишся, то ти невдячна і погана" --- дописи об"єднано, 13 Травень 2016 --- просто бути для неї. Якщо їй буде конкретніша допомога потрібна, вона скаже.
Не заважайте, це найважливіше. Не оцінюйте. Не переживайте. Я вже сильно доросла дівчинка, багато знаю і вмію, але мене досі капець як бісить, коли мені дорікають моїм поганим настроєм. Особливо мама. Не подобається тобі мій настрій - не дивись! Не треба мені розказувати коли, що і як я маю відчувати, чим бути задоволеною, коли посміхатись і т.д. Якщо мені погано - значить я маю на то причини і вони поважні. Для мене. Навіть якщо комусь вони видаються недостатньо вагомими. Але ні, є бажання переробити, зробити зручною, "правильною". Я вище досить різко написала, але сподіваюсь, це допоможе знайти в собі ці відчуття і зрозуміти як мамина реакція може вплинути на дівчинку. Дорослі, і то не всі, можуть зрозуміти свої почуття. Дитині в такому віці це значно важче. А коли ще й не дають можливості відчувати негативні емоції, взагалі не зрозуміло що з ними робити. Дайте дитині прожити ці емоції, побути в них, відчути до кінця. Тільки тоді вона зможе відпустити їх. І ще одне. Щоб допомогти - потрібно не тільки знати, що робити, а і вміти , робити самій. А коли вмієш - питань, що робити переважно не виникає. Можливо варто залишити дитину в спокої, і зайнятись своїми емоціями?))
Теж часто так робить )) Особливо коли тато "винен" Йолкі зільоні, сама так часто собі кажу, а від дитини хочу іншого... Хоча коли у неї якась печаль, то я дійсно залишаю її завжди в спокої, але помічала, що їй легше коли я її емоції проговорюю, вона тоді швидше відходить. З молодшою, трошки інше - ми завжди відпускаємо Печальку і Злюку. Для цього треба подути сильно, і вона летить і віконечко. Я ще роблю вигляд, що її дійсно бачу )) Он-он кажу полетіла. І ми дружно кажемо їй па-па))Старша в такі забавки не хоче бавитись. Що найцікавіше, коли я в печалі, то менша мені дає настанови "Ну шо мама, ти вже заспокоїлась?" "Та шось не дуже, от сижу печальку відпускаю" "Ну тобі вже легше?" "ну та, десь на половину" "Ну тоді давай ще раз!" Дуємо ще раз "Па-па Злюка! Ну шо вже все? "Та ні шось не все" "Ну давай ще раз..." )) Може колись пізніше буде просити, але на разі коли потрібна допомога, чи потрібно щоб хтось озвучив її емоції чи проявив розуміння, то вона плаче поки не підійдуть, але сама словесно не виражає, що їй треба (ну я зараз про інші ситуації трохи кажу, якісь печальки і так далі) Це 100%
Дівчата, на Санзі проходить дуже цікавий Марафон Новизни (чи як правильно українською?) Марафон новизны!
Слухаю запис з дівчачника ЖС про літні практики. Тепер залишилось знайти тих, з ким можна вночі їхати купатись і дурачитись в грязюці ))
