Сьогодні закінчила дуже важку книжку "Ціна нелюбові" (Цена нелюбви) Лайонел Шрайвер. Історія описує життя, проблеми і загибель сім"ї. Історія ведеться в листах, які жінка пише своєму загиблому чоловікові, убивцею якого, як і інших 10 осіб є власний син. В романі описується життя "шкільного стрілка", від народження і до четверга, коли сталася трагедія. Роман о стрельбе в школе | Блоги журнала "Семь искусств" Дуже важко читати. Часом пролистувала, дещо від жаху читала по діагоналі. По цій книзі знятий фільм "Что то не так с Кевином"
«Дім дивних дітей» — Ренсома Ріггза. такий собі фентезі жахастик,але позитивний.читалось легко і швидко.якесь лишилось легке дежавю після прочитаного,але не можу згадати де було щось подібне. по ньому до режі кіно зняли,хто любить Бартона - втішиться
Зараз читаю Халід Хусейні "И ехо летит по горам", не скажу що затягує, місцями дуже цікаво місцями нудно стає, але прочитавши "Бегущий за ветром" впевнена що хочу дочитати Також з недавно прочитаного Рей Бредбері "Кульбабове вино", книга зі змістом але не моє, "451 градус за фаренгейтом" сподобалось більше На разі в планах "Список Шиндлера" та таки домучити "Три товариші", чомусь мені дуже тяжко його читати, нецікаво...
не тратьте життя на нецікаві книжки. --- дописи об"єднано, 25 Травень 2016 --- Дочитала "Ягу" Христини Талан. Дуже сподобалась. Динамічна і легко читається. Залишився приємний післясмак (якщо можна так сказати) і сум, що вже кінець.
Дочитую "Покров" Люко Дашвар і вкотре переконуюся, що це таки не моя авторка. Тому то і для мене порада І теж планую почитати
За рекомендацією молодшої сестрички розпочала читати книгу Чарльза Мартіна "Чому плачуть цвіркуни". Гарно, легко і чуттєво читається.
"Прислуга" Кэтрин Стокетт Перш за все, була вражена ситуацією в не такому вже й далекому минулому. Лише 60-ті, така країна як США і таке ставлення. Чомусь думала, що все змінилось набагато раніше - все таки 100 років пройшло від відміни рабства (100 років!!), а результат геть мінімальний. Певно така доля у всіх глобальних змін (далі вже мене несе в тему Схід і Захід разом в проекції на Україну і час, який потрібен свідомості людей аби щось змінити), далеко не одне покоління має померти, аби це таки відбилось на реальному житті. При всьому цьому не відмітити позитивність всього твору. Тепло - ось головна емоція. Як мінімум раз на розділ хотілось зайвий раз обійняти малюка (мамські гормони, то щось страшне ) Сафон "Марина" Читала 3 дні. Це вже багато говорить , у т.ч. під-час їжі і поки малюк сипав на себе пісок лопатою. Я просто ВЖЕ мусила знати що буде далі. І так, тепер я хочу в Барселону. Насичено-ненудно, захопливо, активно, містично, місцями страшно. Емма Донохью "Кімната" Перше враження - жахлива історія, після прочитання анотації певно б за всіх інших умов за книгу б не взялась. Автору - респект за вміння розвинути вкрай складну тему без гнітючого впливу на читача, інакше б книгу кидали не прочитаю. Дуже вразлива до того, що читаю, але зараз все сприймалось як художній твір. Яскраві образи. Сильні характери. Тривале ГВ . Наскільки все ж наша свідомість "звикає" до того, що нас оточує, навіть не просто звикає, а будь які умови починає стриймати за точку відліку і вже звідти оцінювати "хороше"-"погане". Стівен Кінг "11/22/63" вперше читала Кінга. Моє перше враження, ще до прочитання, - книга велика, мені має сподобатись, а кінець був для мене чомусь очікуваним, по основних подіях, а ось ота "особиста" сюжетна лінія мене вразила, настільки воно не затягнуто, ніжно і так влучно проведено. Основне враження - це ж і справді все могло бути саме так, ніякою не вигадкою автора. І містер Зелена картка десь чатує, і фургоном зараз служить щось інше в тихому і непримітному закапелку.
До речі, дійсно Ремарка не можна от так зразу полюбити, можливо ви ще не доросли до нього, якщо що, то я не образити, лиш так висловилась, бо сама спочатку не могла читати його, xоча починала читати десь у років 20 з твору про лікаря (забула як назва), то мені зовсім не пішло. А от трішки пізніше почала читати вже з трьоx товаришів і я відкрила для себе Ремарка перечитала все що він написав, три товариші читала пару раз (маю таку дурну звичку, все що сподобалось дуже перечитувати по пару раз). Xоча всі його твори такі от ніби песимістичні, тобто навіть не песимістичні, а от сповнені такого темного, чорного настрою, але через всі твори йде така потужна іскра світла, доброти, а як описано товариські стосунки.... Короче, це мій найулюбленіший автор. А твір три товариші взагалі найсуперовіший. Відкладіть його, але обовязково перечитайте через пару років і саме три товариші, з цього твору варто починати. І ще - дуже рекомендую почитати ці три товариші всім, xто перебувае в якійсь депресіі, самотності і т.д., це найкращі ліки.
@Ripka я Ремарка люблю) Дуже сподобалась його "Тріумфальна арка" і "На Західному фронті без змін", а от власне "Три товариші " чомусь не виправдали очікувань, може я ще не дочитала до того моменту що я вважатиму твір змістовним та цікавим, напевно аж занадто багато очікувала бо всі його дуже хвалять... Спробую дочитати тоді з вами поділюсь враженнями))
О, а я також починала читати з Тріумфальноі арки і мені вона не пішла... перечитувала іі лиш років через 10. Мені от найбільше його сподобалось саме Три товариші, а якщо маете з чого повибирати то почитайте зараз "возлюби ближнего своего " (вибачаюсь за російську, але в мене всі його твори на російській, у часи, коли купляла, украінською ще так багато не друкувалось). Це про проблеми мігрантів, дуже в наш час актуальна книжка.
Ця книга таки вартує щоб її дочитали до кінця, море емоцій, море думок, сльози в очах ( можливо я надто близько сприйняла написане), починаю читати "Тисяча сияющих солнц"
Погоджуюся, книжка дуже тяжка, довго відходила від неї. Фільм, на мою думку, програє і то сильно. Ще читала тієї ж авторки роман "Другая жизнь" (рос. переклад, оригінальна назва "So much for that"), сподобався, але також тяжкий. Оце думаю, чи брати ще якийсь її роман до рук Я тою книжкою насолоджувалася просто, але до тих "ох" і "ах", які я пережила, читаючи "Таємну історію", "Щиголь" все-таки не дотягнув. "Таємну історію" перечитала нещодавно ще раз, м-мм-м. Зараз читаю про Перрі Мейсона, серія детективів від Ерла Стенлі Гарднера, то ще мінімум на два місяці до читання маю Ще собі планую серіал скачати і глянути
Недавно прочитала книгу, яка мене сильно зачепила - ''Колекціонер'' Джона Фаулза. Давно вже хотіла прочитати, але якось відкладала постійно. Думала, що в книзі, напевно, багато крові, фізичного насильства і т.п. Але, насправді, нічого такого там і близько немає.І все ж таки книга важка. Дуже правдоподібно написані щоденники головних героїв - мова, стиль виражати думки, характери... Я читала і бачила перед собою ту людину, яка це все розказує: і Фредеріка, і Міранду. Цю книгу можна ''роздягати'' як цибулю. Зверху - непоганий сюжет трилера, в середині для мене було приготовано багато філософських питань (думаю, кожен знайде чи побачить свої). Я кілька днів думала над тим як виховання людини сильно впливає на її характер, вчинки в дорослому житті, думки , розвиток моральних і розумових якостей. І про те, що кругом нас багато таких ''Калібанів'' , Міранд і сумішей цих типажів. Чому так сталося як сталося в книзі і що насправді призвело до розвитку тих подій? Можна безкінечно дискутувати на тему подій у книзі, характерів головних героїв. Однозначно раджу прочитати.
Зацікавила тема ПСИХОЛОГІЇ гардеробу. Хто що може порадити? В інтернеті знайшла такі: Хто що може порадити? Дякую
З таких книжок я читала "Мне опять нечего надеть. Как улучшить свой гардероб и изменить жизнь" Дженифер Баумгартнер.
