Відповідь: Ваші сусіди - ваша біда Та ніхто нашої згоди не питав,вони взагалі без згоди мешканців перевели квартиру з житлофого фонду в нежитловий. Будем десь писати, бо жити з таким дурдомом по-сусудству не дуже хочеться.
Відповідь: Ваші сусіди - ваша біда Мені певно єдиній пощастило - все нормально з сусідами поки. ТЬфу-тьфу...
Відповідь: Ваші сусіди - ваша біда У нас також сусіди під нами перевели квартиру в нежитлову і вже багато років під нами аптека. То часто в подвір"ї шприци, баночки від таблеток, наркомани купляють, коляться і зразу викидають. То свекруха часто ходила сваритись, але принаймні тиша, бо були чутки, що аптеку планують продати і хто знає що натомість буде. Ми поки там не живемо, але в майбутньому, не хотілось би кафешки під нами. То скажете, який у вас результат!
Відповідь: Ваші сусіди - ваша біда На сьогоднішній день зібралось багато мешканців з будинку написала в прокуратуру, райдержадміністрацію і записались на прийом до заступника Садового...побачим який буде результат. Під нами спершу теж була аптека, потім перукарня, але в нашому будинку не витримувала проводка їхього навантаження( солярій, фени і т.д.) і постійно вибивало світло, одного разу не було близько 2 -х діб, то вони швидко з"їхали. Потім люди скинулись і замінили щиток і ше шось там, я вже не пригадую і таких приколів не було більше.
Відповідь: Ваші сусіди - ваша біда Людоньки, а в мене зараз дитина за стіною так ричить... Спочатку страшно було. Але сім'я там порядна, просто малий такий неспокійний. Правда, інколи, мені здається, що ті сусіди дітьми об стіну кидають... Зате до мене претензій ніяких, коли я наздолужую те, чого мені бракує
Відповідь: Ваші сусіди - ваша біда Сусіди завели собаку. Самі живуть на першому поверсі, пса тримають у підвалі будинку, будинок багатоквартирний. Тварину рідко вигулюють і воно там гавкає практично цілодобово. Не дає заснути ввечері, будить вночі і вранці. Що можна зробити?
Відповідь: Ваші сусіди - ваша біда то допоміжне приміщення, утримувати там тварин можна лише з дозволу інших співласників. Звертатись в жек треба
Відповідь: Ваші сусіди - ваша біда та то ж якесь знущання нащо людям пес в підвалі?? хіба може перетримують пару днів... ще б свиню завели.
Відповідь: Ваші сусіди - ваша біда Ні, не перетримують пару днів. То вже тягнеться деякий час. От тримають там собаку, бо їх і так в двох кімнатах шестеро. Теж не можу зрозуміти навіщо їм в підвалі тварина.(( Пробував чоловік поговорити з одним із власників (найадекватнішим, бо його жінка така собі з "єдиною правильною думкою" і чуть що - зразу в крик) - то у відповідь почув щось невиразне, що ось, у колишніх сусідів теж був пес і не заважав. Питали номер телефону (щоб подзвонити як пес розбудить) - але там вічний автовідповідач.
Відповідь: Ваші сусіди - ваша біда Гг. Свиню- не свиню, а от кроликів сусіди на колишній квартирі в підвалі хрущовки тримали.
Відповідь: Ваші сусіди - ваша біда Кролики в підвалі то нічого.Коли я вчилася в Києві ,жила на квартирі ,господиня кроликів тримала на балконі 5--го поверху 9-ти поверхового будинку.
Відповідь: Ваші сусіди - ваша біда Шось я недобра зі своїх сусідів. Дзвонить сусідка, питає, чи підтримую я щорічну ідею купити ялинку... увага!... в під'їзд! Кожен рік вони купують ялинку і ставлять її в підїзді. Я сказала, що не треба, бо дерева шкода і грошей шкода на таке. Сьогодні зранку бачу притарабнили це чудо, стоїть звязане, чекає своєї долі. І як тепер відмовитись на то скидатись? Краще б на ато гроші передали, ніж купити зрубану нелегально нещасну ялинку.
Відповідь: Ваші сусіди - ваша біда Просто відмовитися - і все. То не двері в під"їзд чи щось необхідне. Кому конче необхідна ялинка в під"їзді - той хай і ставить, як на мене, то цілком логічно. А, і прибирає, коли почне осипатися - також.
У всіх Святий Вечір, а я щойно мусила викликати поліцію. А що робити, якщо зверху бігають, стрибають, тягають меблі і то все за 10 до 12 ночі? Мене вони і вдень дістають своєю безперервною біготньою, а тут нате вам, ще отаке свято влаштували Поліція приїхала дуже швидко, сусіди все заперечують (хоч всі вікна 4 кімнатної квартири світяться). Далі буде я так відчуваю.
От зараз сиджу, читаю інфу і готуюсь до завтрашнього важливого для мене дня - і не можу спокійно читати, серце вистрибує десь в стояку над нами дико плаче маленька дитинка. Давно мене це мучить, але нещодавно я сама стала "по іншу сторону" - сусіди по дачній ділянці робили мені зауваження через те, що Віруся істерила півдня без упину. Звинуватили, що я нічим не допомагаю бідолашній дитинці. А я її носила на руках, а в неї були якісь "магнітні бурі" чи що там... . Дитинці за моїми підрахунками десь в околі 8 міс. Дикі крики по півдня я чую від зими. Часом - і на ніч теж. Я прекрасно знаю, що таке дитячі крики, і як то буває важко батькам самим дати раду. Але що напрягає. Кричить не лише дитятко. Спочатку кричать і сваряться дорослі. Коли сваряться в санвузлі чи в кухні, то дуже чути, ледь не слова розібрати можна. Якраз в цей час мої діти сплять, і я мимоволі то все слухаю. Не спеціально. А потім стандартно: кричить дорослий - кричить ляля. Не плаче, а отак оре, зриваючи голос. І знову - крик дорослого - дитячий крик. А потім вже по-різному, але в них цілими днями кричать!Кожного, кожного дня.. От поки я писала - дівчинка заспокоїлась. А зараз знову плаче я прекрасно знаю, що в кожної дитинки є своя мама, яка все про неї знає якнайкраще. Але поясніть мені якось логічно, може, комусь під силу: чому може бути така ситуація? Що це може бути крім з'ясування стосунків в грубій формі? Що може змусити кричати на кількамісячну лялю щодня? я далеко не ідеальна мама, мої діти далеко не завжди здорові, і характери в них далекі від уявлень про "чемність". Наше життя не є на сто відсотків тихим. І все ж... Останні 2 дні в мене це справді якась біда, думаю і думаю..
мої діти кричать щодня. Так істерично. Ну не півдня, звісно. Але так що в мене самої кров зупиняється. Кричать вони після того, як дуже весело провели час - це в них така розрядка після позитивних емоцій, сказати що не в такій послідовності мама зняла шкарпетки і істерити. Збоку певно виглядає (чути), що я їх ріжу. Не ріжу чесно ))) я розумію, що ситуація з криками дорослих трохи інша, але зооовсім не факт, що власне дитині хочуть завдати шкоду, чи фізично завдають, а те що батьки не можуть із своїми емоціями розібратись - сумно, але не злочин.
так Марічко, в тім і річ. Півдня. Щодня. Півроку. а взагалі - мої теж оруть так, . Але при цьому ні я ні чоловік не оремо на них До того випадку, як сусіди по дачі прийшли до нас і слізно поблагали мою свекруху вплинути на мене, щоб я приділила бідолашним хоч трохи уваги, я хотіла сама якось "випадково" тих кричущих перестріти і запитати... щось дибільне, як тепер розумію.
Сама ти Марічка знаючи нашу систему піклування про дітей-сиріт чи позбавлених батьківського піклування, я би дуже подумала перш ніж робити різкі рухи.
прошу в карму список дозволених звертань та ясно, що ніяку "опіку" я не збираюсь викликати. Якби могла зробити щось однозначно розумне і корисне - робила би тихо і все. А так - пишу от на форумі... чисто від емоцій
От почитала і черговий раз зацінила, як мені пощастило з сусідами на новому місці. Будинок кооперативний, невеликий, в нашому під"їзді по 2 квартири на сходовій клітці. Більшість живе від моменту побудови, я тут найновіша і довго була "під прицілом" - молода, сама, хату купила, ремонт зробила. Коли почала ремонт, обійшла прилеглі квартири і чемно попередила, що буде шумно, вибачайте. Залишила свій телефон про всяк випадок і попросила майстрів, щоб ніякого шуму після 22:00 і щоб прислухалися до адекватних прохань сусідів (за стінкою мала дитина). Всі поставились нормально, сусід навпроти давав багато цінних порад, допомагав з купівлею будматеріалів, сусід зверху допомагав носити. Найбільше натерпілась бабця знизу, бо раз я її залила, і ще коли міняла стояк, довелось роздовбати в неї, бо тріснула труба на її території. Але я всі пошкодження ліквідувала і зараз ми в чудових стосунках, хоч в мене товчуться три кицьки і я постійно прошу казати, якщо би заважали. З сусідом навпроти і його дітьми ми взагалі як одна сім"я - вони мені то поїсти підкинуть, то щось по господарству допоможуть, а я меншу малу зі школи забираю і уроки з нею роблю, бо він вдівець і працює змінами, а малу я дуже люблю і вона мене. Коли я хворіла і сиділа вдома - сусіди питали, що мені купити в магазині, купували і приносили. Коли помер тато і мені дах їхав-приходили, підтримували, ділились заспокійливими. Та й всього не перелічиш. Ніколи не думала, що можуть бути такі теплі і близькі стосунки між людьми, які просто живуть поруч. Але погані сусіди теж є. Поверхом нижче (дякувати Богу, не піді мною) живе тітонька років під 60, яка постійно пише на всіх кляузи по всіх можливих інстанціях, криє матом і кидається з кулаками на тих, кого не любить (а ненавидить вона весь будинок, і це взаємно). Коли я робила ремонт, обіцяла поскаржитись в податкову )) та ще можна багато писати про неї... Ну і ще поверхом нижче винаймають квартиру дві баби-переселенки, завдяки яким наш під"їзд помалу перетворюється в алкашник і бордель. Коли розповідаю колезі про хроніки нашого серпентарію, вона сміється і каже "Як же скучно я живу".
