Я вважаю, що комплексами переймаються переважно люди зі слабким характером тому, що вони найчастіше прислухаються до думки оточуючих хоч насправді не зовсім згідні з нею, просто бояться виказати свою думку щоб не наштовхнутися на критику - оце і є найпоширенішим комплексом і звідси розвиваються всі інші. Побороти це може тільки сама людина, ніхто не допоможе, поки ви самі в себе не повірите.
О,в мене якийсь глобальний комплекс: і мені комфортніше бути "непомітною" серед натовпу. Це я так розумію з дитинства. І чесно кажучи я не дуже знаю як з тим боротись
можливо, ви просто інтраверт? я дуже довго вважала себе екстравертом, моя робота була пов"язана з виступами перед великою аудиторією, і я ніяк не могла зрозуміти, чому кожного разу мене аж нудить від того. Я не хвилювалась, ні руки, ні голос не тремтіли, але так мені було зле. Як тільки змінила роботу, яка майже не передбачає контактів з людьми, як на світ народиласьТепер розумію, що я чистої води інтраверт, мені так добре, а хто вважає це комплексами чи зверхністю, мені фіолетово. Сім"я і друзі знають мене справжню
А навіщо боротися?якщо вам так комфортніше, то для чого через себе стрибати?Зараз дуже модно виходити за межі свого комфорту, але я б сказала, що це не завжди потрібно і не для кожної ситуації підходить. Деколи таки комфорт важливіший, але справжній, а не навязаний якимись стереотипами чи модою.
Так, я інтроверт, але є моменти коли треба проявити якусь твердість характеру, от тоді мені це заважає. Хочеться бути впевненішою. Я не кажу кардинально змінюватися, та й це не можливо, але певні риси характеру хотілось би розвинути. Чи то на якийсь тренінг піти, але який, чи то до психотерапевта треба
можна ще якісь книжки пошукати по темі впевненості, чи розвитку, зараз багато пишуть на такі теми хоча основне - це напевно перестати боятися шось робити, перестати боятися, що хтось шось скаже, шось подумає, відмовить, чи посміється. більш легше і простіше відноситися до ситуації, і не надавати їй великої значимості. але погоджуюся, що деколи думати то можна по одному, а вже як треба шось робити, то кудись діваються всі ті впевнені думки
Дуже рекомендую. Важко побачити себе і свою ситуацію зі сторони, особливо важливий професійний погляд.
Ух ти!А куди саме ходите?В мене інколи такий депресивний стан буває,що хочеться виговоритись людини,яка тобі зможе нормально щось порадити.
Я точно не буду казати, але десь чула що хороші психологи ,по-моєму, по вул.Миронецькій, точної адреси не пам"ятаю... можна уточнити.
